14676 (Цукрові буряки), страница 3

Ґрунт при сівбі ущільнюється котками сівалки. Проте в деяких випадках поле додатково коткують. Це потрібно: коли ґрунт під час сівби був надто розпушений і після проходу сівалки утворилися жолобки; при грудочкуватій структурі ґрунту; при пізніх строках сівби в пересушений ґрунт. Але ефективне коткування тільки тоді, коли його проводять вслід за сівбою.

Надалі використовуються два способи догляду за посівами:

1) агротехнічний з механічним розпушуванням ґрунту;

2) хімічний з застосуванням гербіцидів.

Хімічний спосіб

При застосуванні гербіцидів поверхня ґрунту і міжряддя не розпушуються. За даними німецьких вчених, на добре структурованих ґрунтах при застосуванні досходових і післясходових гербіцидів, розпушення міжрядь не дає приросту врожаю. У Німеччині в 1996 році хоч би одне розпушення міжрядь проводили лише на 19% посівної площі цукрового буряка. При механічному обробітку руйнується плівка внесених гербіцидів на поверхні ґрунту і проростає нова хвиля насіння бур'янів.

Проте гербіцидна технологія непридатна для важких ґрунтів, вимагає значних коштів на придбання гербіцидів, тому не завжди вигідна за економічними показниками. Але найголовніша її проблема – це конфлікт з навколишнім природним середовищем, величезний пестицидний пресинг на нього. Тому більшу перспективу має агротехнічний спосіб, який у більшості випадків економічно доцільніший, екологічно чистий. В Україні така технологія найбільш вивчена і забезпечує високу врожайність.

Агротехнічний спосіб

Догляд за посівами передбачає низку послідовно виконуваних операцій. Найпершим завданням початкового догляду за посівами є створення умов для енергійного, дружного проростання насіння і боротьба з бур'янами. Через 4–5 днів після сівби проводять досходове боронування посівними боронами (ЗБП – 0,6) або райборінками (ЗОР – 0,7), впоперек до напрямку рядків на малій швидкості (до 4 км/год.). Суцільне розпушування ґрунту виконують на глибину не більше 2/3 глибини загортання насіння. У прикоткованому ґрунті створюються сприятливі умови для проростання насіння бур'янів, яке через 4–5 днів знаходиться у фазі білої ниточки. Боронуванням у цей час можна знищити до 90% пророслих бур'янів.

У прохолодні затяжні весни, коли процес проростання і з'явлення сходів сповільнюється, можна провести 2–3 досходові боронування. Не можна виконувати цю операцію, коли ростки буряків досягли висоти 1 см, бо зуби борін можуть їх обламати. Швидкість руху агрегатів – 7 км/год. При нижчих швидкостях не забезпечується розпушення ґрунту і знищення бур'янів. Перевищення швидкості може призвести до пошкодження проростків буряка.

Якщо після сівби пройшов дощ і виникає загроза утворення ґрунтової кірки, то досходове боронування починають як тільки борони перестануть залипати.

Для руйнування кірки використовують культиватори УСМК – 5,4, а до сходів в окремих випадках добрі результати забезпечують кільчасто-шпорові котки.

Післясходове боронування проводять, якщо на одному метрі рядка є не менше 8–10 рослин у фазі 1–2 пари справжніх листків.

Боронування на більш ранніх фазах допускається при наявності на одному метрі більше 16–18 рослин. Для боронування використовують агрегат із легких борін, а на сильно ущільнених ґрунтах із середніх борін. При цьому знищується 40–60% бур'янів і 10–20% сходів буряка. Агрегати рухаються під кутом 5–10° до напрямку рядків із швидкістю не більше як 4 км/год. Глибина розпушування ґрунту – 3 см.

За допомогою вчасно проведених до- і післясходових боронувань можна мати значний ефект у боротьбі з бур'янами, крім кореневищних (пирій та ін.).

Система суцільних до- і післясходових розпушень ґрунту боронами не виключає першого мілкого розпушування міжрядь (шаровки), як тільки позначаться рядки сходів (фаза вилочки). Під час шаровки в зоні проходу лап-бритв знищується 95–100% бур'янів, що уціліли після досходових боронувань чи проросли після них, розпушується ґрунт у міжряддях. Шаровку проводять культиваторами УСМК – 5,4; КРМ – 5,4, «Плай» та ін. Глибина ходу лап-бритв – 2–4 см. Захисна зона 5–7 см з кожного боку рядка. Після бритв у міжрядді розміщується ротаційна батарея, яка додатково розпушує ґрунт і знищує бур'яни. Якщо на один метр рядка є не менше 10 рослин ротаційні робочі органи (РБ – 5,4) ставлять у захисних зонах рядка. При цьому в рядку знищується 40–55% бур'янів, сходи зріджуються не більше 10%. Швидкість руху агрегату при шаровці – не більше 4 км/год.

На ущільнених і забур'янених ґрунтах на шаровці застосовують культиватори КФ – 5,4 з робочими органами фрезерного типу.

Для прискорення початку міжрядних обробітків висівають швидкоростучі культури в рядках, або застосовують орієнтири (українська інтенсивна технологія вирощування).

Формування густоти

Густота стояння рослин на 1 га перед збиранням у зоні достатнього зволоження має становити 95–100 тис; у зоні нестійкого зволоження 90–95 тис; у зоні недостатнього зволоження 85–90 тис. Існує декілька варіантів сівби, що передбачають:

1. сівба на задані відстані між насінинами, яка б гарантувала одержання і збереження розрахункової кількості рослин;

2. висів 8–10 насінин, що гарантують кінцеву оптимальну густоту;

3. сівба збільшеними нормами насіння і одержання сходів, які значно перевищують необхідну кількість.

Густоту формують вручну і механізмами, щоб мати 5,5–6,0 рослин на 1 м рядка.

Надзвичайно важливо вчасно сформувати густоту рослин. Розпочинають її після появи сходів у фазі вилочки, а завершити цей вид роботи необхідно до появи 4 пари листків. При запізненні з проривкою рослини «стікають» і виростають низькопродуктивними.

Формувати необхідну густоту можна такими способами:

1. вручну;

2. до- і післясходовими боронуваннями;

3. вздовжрядним проріджуванням за допомогою УСМП – 5,4, при наявності 8–11 рослин/м²;

4. поперечне проріджування (букетування) за допомогою УСМК – 5,4 на забур'янених полях, при наявності 12 рослин/м² і більше;

5. сівба на кінцеву густоту.

Догляд за посівами після формування густоти повинен забезпечити утримання поля в розпушеному і чистому від бур'янів стані. Перший раз розпушують ґрунт у міжряддях після формування густоти у фазі утворення в рослин. 2–3 пар справжніх листків. Як правило, його поєднують з підживленням азотом. Підживлювальний ніж розміщують посередині міжряддя з глибиною ходу 10–12 см. Перед підживлювальним ножем розміщують по дві однобічні плоскорізні лапи-бритви з шириною захвату 15 см, що встановлені на глибину обробітку 8–10 см. При вивертанні брил глибину зменшують до 5–6 см. Захисна зона 7–8 см.

Необхідність наступних розпушувань, їх періодичність, глибину, строки визначають залежно від ущільнення ґрунту і появи бур'янів. При великій кількості опадів глибину розпушування збільшують до 14 см, а при невеликих опадах ЇЇ зменшують до 7 см. Для обробітку ґрунту на глибину 5–7 см застосовують лапи-бритви, а на більшу – долота і стрільчасті лапи.

Вдруге ґрунт рекомендується розпушувати через 8–10 днів після першого на глибину 7–14 см використовуючи долота і стрільчасті лапи. Захисна зона 10–12 см. Пророслі бур'яни в рядку присипаються ґрунтом за допомогою підгортальних дисків, коли рослини буряка мають висоту 6 см. Два присипання бур'янів за ефективністю прирівнюються до дії післясходового гербіциду.

Третє розпушування міжрядь на глибину 7–14 см проводять долотами та підгортальними дисками. Захисна зона 12–14 см. Міжрядні розпушування припиняють після змикання листків у міжряддях.

Хімічний спосіб

У технології вирощування цукрового буряка найголовніша проблема – знищення бур'янів. Навіть при незначній забур'яненості врожайність зменшується на 15–50%.

Запаси насіння бур'янів в орному шарі ґрунту дуже великі (понад 1 млрд. на 1 га). У шарі ґрунту товщиною 5 см площею 1 м² знаходиться від 1100 до 2300 насінин різних видів бур'янів. Тому агротехнічні заходи не завжди забезпечують чистоту посівів. Рослини цукрового буряка є малоконкурентними щодо рослин бур'янів, особливо на перших фазах росту. За перші 80 днів з часу появи сходів у посівах просапних культур комплекс бур'янів поглинає з ґрунту найдоступніші форми азоту – 160–200 кг/га, фосфору – 65–90 кг/га, калію – 170–250 кг/га. Тому широко застосовуються досходові і післясходові гербіциди.

В Україні зареєстровано майже 30 гербіцидів, особливості їх застосування подано в табл. 4. Останні роки має перевагу післясходове внесення. При необхідності роблять суміш з 2–4 препаратів, або вносять певний препарат роздрібно для знищення нових хвиль бур'янів.

Після внесення гербіцидів не рекомендується проводити розпушування ґрунту, оскільки руйнується гербіцидна захисна плівка, а на поверхню ґрунту вигортається насіння бур'янів.

Для ефективного знищення бур'янів можливі такі комбінації гербіцидів:

- Пірамін Турбо 1,5–2,0 л/га + Матрікс 2,0–2,5 л/га + Поаст 1,0–1,5 л/га;

- Гексілур 0,5–1,0 л/га + Голтікс 2,0 кг/га + Бетанал 2–3 л/га;

- Голтікс 1,5 кг/га + Пірамін 1,8 л/га + Бетанал Прогрес AM 1,5 л/га;

- Карібу 0,030 кг/га + Бетанал Прогрес AM 1 л/га + Лонтрел 0,3 л/га;

- Карібу 0,030 кг/га + Бурефен ФД-11 1,0–1,5 л/га.

Ефективним є дворазове внесення таких бакових сумішей: Перше внесення, бур'яни знаходяться у фазі сім'ядолей – до двох справжніх листків – Карібу (30 г./га) + Бетанал Прогрес ОФ (0,7 л/га) + Тренд 90 (200 мл/га)

Друге внесення, нова хвиля бур'янів у тій же фазі росту:

Карібу (30 г/га) + Лонтрел (0,2 л/га) + Бетанал Прогрес ОФ (0,7 л/га) + Тренд 90 (200 мл/га).

Замість Бетанал Прогрес ОФ можна у цій схемі використовувати Бетанал Прогрес AM (1 л/га), Бетанал AM (1,5 л/га), Голтікс (1,0–1,5 л/га), Піромін турбо (1,5 л/га). При наявності багаторічних злакових бур'янів використовують Зелек чи ін. протизлакові гербіци.

За даними Інституту цукрових буряків УААН, в умовах достатнього зволоження краще з Бетаналом Прогрес ОФ поєднувати Голтікс, а в умовах нестійкого і недостатнього зволоження більш ефективною є суміш Бетанал Прогрес AM + Карібу.

Чистими від бур'янів залишаються поля до збирання при застосуванні такої триразової системи внесення гербіцидів:

- Перше обприскування: Бетанал Прогрес ОФ (1,2 л/га)+Голтікс (1,0 л/га) = 28.04

- Друге обприскування: Бетанал Прогрес ОФ (1,2 л/га)+Голтікс (1,0 л/га) = 10.05

- Третє обприскування: Бетанал Прогрес ОФ (1,2 л/га)+ Лонтрел (0,4 л/га) + Зелек (1,0 л/га) = 28.05

При використанні гербіциду Бетанал Прогрес ОФ залежно від організаційно-господарських умов господарства можна вибрати один з наступних варіантів:

Для знищення злакових бур'янів додають один з протизлакових препаратів. В останні роки в Європі перевагу надають післясходовому застосуванню гербіцидів, їх вносять в менших нормах, є можливість врахувати видовий склад бур'янів, менше забруднюється навколишнє середовище. Найвищої ефективності у боротьбі з бур'янами досягають при поєднанні агротехнічного (сівозміна, основний і передпосівний обробіток ґрунту, досходове і післясходове боронування, розпушення міжрядь, присипання бур'янів у рядках та ін.) і хімічного способів.

Захист від хвороб і шкідників

Всі попередні агрозаходи повинні бути орієнтовані на покращення фітосанітарного стану і одержання дружних сходів здорових рослин. До них відносяться:

- правильний вибір поля, типу ґрунту;

- дотримання чергування культур у сівозміні;

- внесення органічних добрив, застосування сидератів, дотримання позитивного балансу органічних речовин в ґрунті;

- збалансоване і своєчасне внесення добрив;

- поліпшений або напівпаровий обробіток ґрунту;

- високоякісний передпосівний обробіток ґрунту;

- ранні строки сівби (перша декада квітня);

- одержання рівномірних сходів і своєчасне формування густоти посівів;

- підбір стійких гібридів;

- протруювання насіння.

Шкідники

Цукровий буряк може пошкоджуватися більше ніж 250 шкідниками. Найбільш поширені і шкодочинні – довгоносики, дротяники, бурякові блохи, бурякова крихітка, попелиця, мінуюча муха, щитоноска, мертвоїд, метелик лучний, гусениці совок, кліщ, бурякова нематода та ін.

Високу ефективність забезпечує обробка інсектицидами насіння буряка, для захисту на початкових фазах росту (див. Підготовка насіння, сорти). Підчас вегетації, при перевищенні економічного порогу шкодочинності застосовуються такі основні препарати (табл. 5).

Хвороби

Хвороби, уражуючи сходи, листки, коренеплоди під час вегетації зумовлюють великі втрати врожаю та погіршення якості сировини для цукрових заводів.

Найпоширенішими та шкодочинними хворобами буряка є церкоспороз, борошниста роса, пероноспороз, іржа, гнилі коренеплодів та ін. Для захисту від хвороб використовують наступні препарати (табл. 6).