11075 (Концепція біосфери й екологія), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Концепція біосфери й екологія", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "биология" из 2 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "биология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "11075"
Текст 2 страницы из документа "11075"
Концепція Вернадського вперше привела всі відомі емпіричні факти, дані й результати в єдину цілісну систему знання, що переконливо пояснює, які фактори сприяли переходу від біосфери до ноосфери. Вона ґрунтується на визнанні вирішальної ролі людської діяльності, праці й думки в еволюції біосфери, а через останню й у зміні геологічних процесів, що відбуваються на Землі, і лику Землі в цілому. Важливо підкреслити, що В.І. Вернадський не обмежується дослідженням впливу трудової, виробничої діяльності на процеси, що відбуваються в біосфері й на земній поверхні. Добре усвідомлюючи, що праця являє собою доцільну діяльність, засновану на думці й волі, він указує, що ноосфера, або сфера розуму, буде усе більше й більше визначати не тільки прогрес суспільства, але й еволюцію біосфери в цілому, а через неї й процеси, що відбуваються на Землі. Недарма він розглядає думку як планетне явище.
Еволюційний процес одержує особливе геологічне значення завдяки тому, що він створив нову геологічну силу - наукову думку соціального людства... Під впливом наукової думки й людської праці біосфера переходить у новий стан - у ноосферу.
Якою же подобою людська діяльність впливає на процеси в біосфері, як вона сприяє її еволюції? Чому саме ця діяльність надає еволюції біосфери спрямований характер?
Насамперед відзначимо, що біологічна еволюція властива лише живій речовині біосфери, тобто різним видам рослин і тварин і, зрозуміло, людині в тій мері, у якій він розвивався до виникнення цивілізації й перетворення в Homo sapiens (людини розумної). Надалі біологічна еволюція людини переходить в еволюцію соціальну.
Еволюція живої речовини біосфери приводить до виникнення нових видів рослин і тварин, які, як і інші види, нерозривно й безупинно пов'язані з навколишнім їхнім середовищем насамперед харчуванням і подихом як найбільш характерними процесами обміну речовин. Такий обмін приводить до міграції, руху атомів від живої речовини до неживого, особливо до біогенного, у якому живі елементи об'єднані з неживими. Не можна також забувати, що під час еволюції молекули й атоми живої речовини не залишаються незмінними. А все це багато в чому міняє характер взаємодії живої речовини біосфери не тільки з її неживою частиною, але й з іншими сферами оболонки Землі.
У період переходу від біосфери до ноосфери на сцену виступає такий потужний геохімічний фактор, що як постійно збільшується кількість зеленої живої речовини в біосфері, одержуваного за допомогою розширення посівних площ і інтенсифікації землеробства. У результаті штучного добору нових сортів рослин і порід тварин значно прискорюються процеси еволюції, швидше виникають нові види. А це у свою чергу в ще більшій мері сприяє прискоренню процесів обміну між живою й відсталою речовиною в біосфері.
Очевидно, поступовий перехід до ноосфери почався ще сотні тисяч років тому, коли людство опанувала вогонь і стало виготовляти перші, досить недосконалі ще знаряддя виробництва й полювання. Завдяки цьому воно одержало величезну перевагу перед тваринами, але з геологічної точки зору набагато більше важливим був тривалий процес приручення диких стадних тварин і створення нових сортів культурних рослин. Як відомо, саме цей процес поклав початок скотарству й землеробству, які історично привели до першого найбільш значному поділу суспільної праці й систематичному обміну його продуктами між різними племенами. В.І. Вернадський указує: Людина цим шляхом стала міняти навколишній світ і створювати для себе нову, який не було ніколи на планеті живу природу. Величезне значення цього виявилося ще й в іншому - у тім, що вона позбулася від голоду новим шляхом, й, отже, знайшла можливість необмеженого прояву свого розмноження.
Що ж стосується боротьби із тваринами, то людина одержала в ній перемогу по суті з винаходом вогнепальної зброї й тому тепер вона повинна вживати особливі заході, щоб не допустити винищування всіх диких тварин. Ще більші зусилля необхідні для збереження самої біосфери у зв'язку з багаторазово зрослими техногенними навантаженнями на неї. У зв'язку із цим виникає загальна для всього людства глобальна проблема збереження навколишнього середовища й насамперед живої природи.
Література
1. Кун Т. Структура наукових революцій. - К., 1998
2. Кузнецов Б. Г. Эволюция картины мира. – М., 1997
3. Степин B.C., Кузнецова Л.Ф. Научная картина мира в культуре техногенной цивилизации. – М., 1994.
4. Беклей А. Кратка історія природних наук. - К., 2002
5. Гайденко П.П. Еволюція поняття науки: Становлення й розвиток перших наукових програм. - К., 2002