9776 (Рослина в житті людини), страница 3

Робота вчителя в цьому напрямку потребує пошуку ефективних способів і заходів навчання. На мою думку одним із таких способів являється застосування на всіх етапах уроку різноманітних методичних прийомів:

• використання натуральних засобів наглядності;

• проведення аналізу ведучих понять в темі;

• вправи в використанні термінів;

• рішення учбових завдань;

• обговорення з учнями послідовності вивчення натуральних об’єктів і організації пізнавальної діяльності школярів за допомогою інструктивних карток.

Підбір тих чи інших прийомів для кожного етапу уроку визначається, виходячи із учбово-виховних завдань, які вирішуються при вивченні певного матеріалу програми.

Екологічні поняття починають формуватися на перших же уроках ботаніки в 5-му класі. Ці поняття повинні розвиватись разом з поняттями про антропогенні фактори. Тому в темі “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами” слід почати вивчення екологічних питань саме з елементів поняття “антропогенні фактори”.

Вплив на чутливий світ дитини дозволить викликати у дітей бажання захищати рослинний світ, пізнавати його таємниці життя. Життєвий досвід школярів, знання, одержані в початковій школі, дають можливість уявити багатства рослинного світу і їх використання людиною. Багатоцільове використання рослин дається в загальному виді: їжа, одяг, паливо, сировина для промисловості, як місце відпочинку. Із 17520 видів вищих рослин, які ростуть в СНД, виявлено 4000 кормових, більш ніж 380 лікарських, сотні технічних, харчових та інших (Вент, 1982).

При вивченні теми “Листок” учні знайомляться з повітряним живленням рослин, з процесом, який лежить в основі утворення і накопичення органічних речовин на нашій планеті. Учні 5-го класу не можуть усвідомити всього значення фотосинтезу для біосфери, однак вони повинні добре розуміти, що цей процес проходить тільки при наявності вуглекислого газу і води при певній освітленості і температурі навколишнього середовища. Будова листка, його здатність засвоювати вуглекислий газ і воду – дуже важливі умови фотосинтезу.

Учень повинен засвоїти, що пошкодження листка може визвати зниження інтенсивності процесу або загибель рослини.

На фоні цих знань можна ввести уяву про негативний вплив фактору забруднення на процес фотосинтезу.

Окремі приклади і елементарне їх пояснення дозволяють створити первинну уяву про вплив факторів забруднення на живі організми. Наприклад, можна повідомити учнів, що із широкого спектру забруднення, які викидають в повітря заводи, рудники, автомобілі, для дерев найбільш небезпечні сполуки сірки і фтору. Стійкість різних видів дерев залежить від стану дерева і від будови листка.

Рослини сильні, з великими листками краще переносять забруднення повітря оксидом сірки (IV). Доведено при короткочасній дії газу більше всього оксид сірки (IV) поглинає дуб, менше – сосна, ще менше – ялина. А при довгому впливі більше всього оксиду сірки (IV) накопичується в березі, потім в сосні і дубі.

При озелененні міст і других населених пунктів враховують різну стійкість дерев до забруднення повітря хімічними речовинами.

Екскурсія в природу – приваблива форма роботи вчителя з класом. На екскурсії школярі вчаться орієнтуватися на місцевості, спостерігати порівнювати, бачити потрібні об’єкти, находити приклади взаємозв’язку організмів один з одним і з умовами навколишнього середовища. Різноманітні і доскональні за будовою і ступенем пристосування до середовища рослини і тварини, яких можна спостерігати в природі, - найбільш сильний засіб впливу, який формує у учнів конкретні уявлення про природні екологічні системи – біогеоценозах і розвиває здібності учнів до дослідження природних комплексів.

Кожна екскурсія дає хороший матеріал для виховання естетичних почуттів, поняття екологічних зв’язків, єдності і цілісності природних комплексів.

Методика екскурсії залежить від її теми і цілей, віку і знань учнів. З метою формування екологічних понять проводять екскурсію в природу по темі:

Рослинні угруповання. Життя рослин навесні.

Освітні цілі:

Навчальні: розвивати основні поняття “рослинність”, ”рослинне угруповання”, певний флористичний склад, ярусність в просторі (наземна і підземна) і в часі (різні часи розвитку рослини), пристосованість рослин до спільного існування; вивчати взаємовідносини між рослинами, між рослинами і тваринами, між рослинами і середовищем, ланцюги живлення, вплив людини на рослини і угруповання в цілому.

Виховні: свідоме відношення до природи.

Місце і час проведення екскурсії.

Структура проведення екскурсії.

1. Організаційна робота (ознайомлення учнів з маршрутом, розподіл на групи, нагадування правил поведінки в природі.

1. Вступна бесіда про весняні явища в житті рослин місцевості, їх пристосування до спільного життя, умов навколишнього середовища. Пояснення завдань для самостійної роботи.

1. Самостійна робота учнів на 25 хвилин за завданнями на картках.

1. Підведення підсумків роботи у бесіді.

В ході цієї екскурсії можна провести фенологічні спостереження, спостерігати за рослиною, її ростом, розвитком на сухому і вологому грунті; на світлі і затіненій місцевості.

Щоб підвищити ефективність екскурсії можна використати таку форму – мал. 1.

Письмова інструкція вивішується в класному куточку за декілька днів до проведення екскурсії, а учням потрібно:

• сформуватися по групах;

• вибрати керівника або командира;

• вибрати завдання яким би вони хотіли зайнятись на екскурсії.

Цінність цієї письмової інструкції в тім, що:

• кожен учень знає чим він буде займатися на екскурсії;

• вчителю не потрібно буде нагадувати учневі про виконання свого завдання;

• учні будуть налаштовані на серйозну роботу і більш уважно будуть слухати пояснення вчителя.

Певні явища в житті рослин.

Розпускання листків, цвітіння, плодоношення, листопад – повторюються рік у рік. Сезонні періодичні явища в житті рослин вивчають за допомогою фенологічних спостережень.

Зміст фенологічних спостережень над пшеницею озимою.

Подія	число, місяць	примітки
поява сходів кущіння вихід в трубку колосіння цвітіння утворення плодів дозрівання а). молочна стиглість б). воскова стиглість в). повна стиглість збір врожаю

Постійні фенологічні спостереження за рослинами рідного краю допомагають встановити особливості розвитку живої природи й визначити строки проведення сільськогосподарських робіт. Ці спостереження доступні кожному; їх треба вести регулярно й записувати в спеціальний зошит.

Висновок.

В кінці слід підкреслити, що сучасний стан викладання екології вже не задовольняє запити суспільства і не відповідає рівню розвитку науки. Потрібно шукати нові шляхи подання учням екологічних знань для кращого їх засвоєння і розуміння. Потрібно передивитись стратегію екологічної підготовки молодих людей. Основою її повинен бути міцний фундамент біологічної освіти в середній школі і вихід на екологічні проблеми суспільства через пізнання важливих законів живої природи, так як ці закони вже мають в собі ключі до поняття того, як потрібно будувати не суперечні відносини з навколишнім середовищем. Така спільна освіта послужить хорошою основою для подальшої деталізації екологічної підготовки молодих людей в різних сферах діяльності.

Список використаної літератури

1. Биологические экскурсии: книга для учителя. /Измайлов И. В., Михлин В. Е., Шашков Э. В., Шубкина Л. С./ М. “Просвещение”, 1983 г.

1. Верзилин Н. М., Корсунская В. М. “Общая методика преподавания биологии Издание – 3е М. “Просвещение” 1976

1. Вент Ф. В мире растений. Перевод с английского Спичкина И. М. Издательство “Мир” 1982

1. Денисова Г. А. Удивительный мир растений. Издание – 2е Пособие для учащихся. М. “Просвещение” 1981

1. Захлебный А. Н. и др. Экологическое образование школьников во внеклассной работе. Библиотека для учителя, М. “Просвещение”

1. Захлебный А. Н., Зверев И. Д., Суравегина И. Т. Охрана природы в школьном курсе биологии. Пособие для учителя. М. “Просвещение” 1977

1. Комисаров Б. Д. Методологические проблемы школьного образования. Библиотека для учителя. М. “Просвещение” 1991

1. Конюшко В. С. Как подготовить урок биологии. Пособие для учителя. Минск, “Народная Асвета”, 1988

1. Корчагіна В. О. Біологія 6-7 класи. Київ “Радянська школа” 1989

1. Современный урок биологии. Пособие для учителя /В. Максимова, Г. Ковалёва, Д. Глецева, Г. Чередеева./ М. “Просвещение” 1985.

Мал. 1 підготовка до екскурсії