9699 (Овогенез), страница 4

3. В зрілих гаметах перерозподіляються їхні складові частини, що приводять у випадку оогенезу до поляризації яйцеклітини.

1. Білки. Пройде ще багато часу, перш ніж зародок виявиться здатним самостійно харчуватися чи одержувати їжу від матері. Клітини зародка на ранніх стадіях мають потребу в запасених заздалегідь джерелах енергії і амінокислотах. У багатьох видів такими джерелами є накопичені яйцем білки жовтка. Багато хто з жовточних білків синтезуються в інших органах (печінці, жировому тілі) і транспортуються до яйця.

2. Рибосоми і тРНК, Незабаром після запліднення в яйці різко збільшується синтез білка. Цей синтез здійснюється при участі рибосом і тРНК, що вже маються в яйці. Яйце, що розвивається, (ооцит) має спеціальний механізм синтезу рибосом, і в ооцитах деяких амфібій протягом профази мейозу утвориться до 10¹² рибосом.

3. Матрична РНК. У більшості організмів інформація для здійснення білкового синтезу, що відбувається в ранньому розвитку, укладена вже в ооциті. Є припущення, що яйця морського їжака містять 25—50 тис. різних типів мРНК. Однак ці мРНК до запліднення залишаються в неактивному стані.

4. Морфогенетичні фактори. Ці молекули, що направляють дифференціцовку клітин для утворення різних тканин і органів, очевидно, розсіяні по всьому яйцю і розподіляються між різними клітинами при дробленні.

При оогенезі у багатьох тварин мейоз починається на більш ранніх стадіях індивідуального розвитку, чим при сперматогенезі. Так, у миші всі оогонії синхронно припиняють розподіл на 14-й день эмбріогенезу і вступають у прелептонемну інтерфазу і далі в профазу мейозу. З моменту вступу в профазу оогоній перетворюється в ооцит I порядку. Профаза мейозу у різних тварин має неоднакову тривалість: у мишей вона триває 5 днів, у пацюків — 10, у кроликів — 20 днів. Ооцити, що пройшли диплонему, не вступають відразу в прометафазу, а переходять у стадію діакінеза, що має неоднакову у різних тварин тривалість. У мишей ооцити вступають у цю стадію на 4—5-й день після народження, у пацюків — на 5—7-й день.

Список використанної літератури:

1. Газарян К.Г., Белоусов Л.В. Биология индивидуального развития животных. М: “ВШ” – 1983

2. Антипчук Ю.П. Гистология с основами эмбриологии. М: “Просвещение” 1983

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія. К: “ВШ” 1992

4. Сингер М., Берг П. Гены и геномы. М: «Мир» 1998

5. Гилберт С. Биология разрития М: «Мир» 1994

2