5173 (Захист і життєзабезпечення населення у надзвичайних ситуаціях), страница 3

* визначає ступінь стійкості до дії уражаючих факторів;

* оцінює розміри можливої шкоди від дії уражаючих факторів;

* проводить розрахунки сил і засобів для відновлення споруд.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання

Визначає:

* можливі втрати обладнання при різних ступенях пошкодження;

* способи збереження і захисту цінного обладнання;

* потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлювальних робіт;

* можливості створення резерву обладнання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу

* уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС;

* визначає найбільш вразливі ділянки виробництва;

* розробляє варіанти зміни технологічного процесу (при необхідності);

* оцінює можливості безаварійної зупинки виробництва (при необхідності).

Група дослідження стійкості систем енерго-забезпечення

Оцінює:

* стійкість системи електро-, газо- та водопостачання, каналізації та переведення котельні на інші види палива;

* нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;

* джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел;

* характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки;

* можливі варіанти підвищення стійкості енергопостачання;

* варіанти відновлення систем енерго-постачання при різних ступенях ураження ОГД.

Група дослідження стійкості матеріально- технічного постачання і транспорту

* аналізує систему забезпечення всім необхідним для випуску продукції в умовах НС;

* оцінює умови відправки продукції і стійкості роботи транспорту;

* вивчає стійкість зв’язків з поставниками та користувачами;

* обґрунтовує необхідність у створенні додаткових запасів сировини, комплектуючих виробів, обладнання, а також визначає місця їх зберігання;

* складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для проведення РіНР.

В цей період штаб ЦО ОГД оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту працівників.

Для цього: служба оповіщення і зв’язку вивчає і оцінює стійкість зв’язку з органами ЦО.

Служба сховищ і укриттів оцінює інженерний захист працівників, правильність експлуатації сховищ та укриттів, готовність їх до використання.

Служба радіаційного та хімічного захисту

* оцінює можливості роботи ОГД в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту працівників;

* розробляє графік робочих змін для проведення РіНР;

* аналізує забезпеченість працівників ЗІЗ;

* готує пропозиції щодо організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, техніки, транспорту і споруд.

Медична служба

* розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування працівників на ОГД при НС та проведенні РіНР;

* визначає засоби і сили для надання першої медичної допомоги потерпілим;

* виробляє рекомендації з організації дозиметричного контролю.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з посиленням пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

3-й етап (підсумки): на основі досліджень груп складається загальний план, в якому визначаються:

• можливості щодо захисту працівників в захисних спорудах;

• загальна оцінка стійкості ОГД, вразливі ділянки виробництва;

• практичні заходи, які виконуються при загрозі НС;

• порядок та приблизні терміни відновлювальних робіт.

Види, способи та сили ведення РіНР у НС

Сутність РіНР:

- порятунок людей, надання першої медичної допомоги постраждалим і ураженим та евакуація їх в лікувальні установи;

- локалізація аварій і усунення ушкоджень, які заважають проведенню рятувальних робіт;

- ліквідація аварій, які загрожують життю людей;

- забезпечення життєдіяльності;

- створення умов для проведення відбудовних робіт.

Рятувальні роботи:

* розвідка зон уражень, визначення обсягу та ступеня руйнувань, швидкості і напряму розповсюдження забруднення чи пожежі;

* локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху;

* пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих будинків, із загазованих та задимлених приміщень;

* розкриття завалених захисних споруд та рятування з них людей;

* надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх у лікувальні заклади;

* вивіз або вивід населення із небезпечних місць;

* санітарна обробка уражених, знезараження одягу, взуття, територій, споруд, техніки і т.д.

Невідкладні роботи:

* прокладання шляхів проїзду у завалах та на зараженій території;

* усунення аварій на водопровідних, енергетичних, газових і технологічних мережах;

* зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і безпечному веденню робіт;

* відновлення роботи комунально-енергетичних систем і мереж зв’язку для забезпечення рятувальних робіт;

* відновлення життєздатності населених пунктів.

Сили і засоби для проведення РіНР:

- Формування ЦО ОГД

- Спеціалізовані формування ЦО

- Війська ЦО

Ведення РіНР в осередках ураження

Заходи безпеки при проведенні РіНР:

• Перед початком робіт уважно оглянути пошкоджені будівлі і споруди;

• Заборонено без необхідності заходити у пошкоджені будинки і споруди;

• Конструкції будинків, які загрожують обвалом, необхідно повалити або зміцнити;

• При роботах на висоті необхідно користуватись страхуючими засобами, місця огороджуються і позначаються спеціальними знаками;

• Не дозволяється проведення робіт у завалах одиночним рятувальникам;

• При роботах на водопровідних, каналізаційних та газових мережах використовувати ізолюючі протигази.

• Не можна гасити водою палаючі електро-пристрої, що знаходяться під напругою, резервуари з бензином, гасом, вапном. Використовувати тільки вогнегасники.

• Вночі освітлюють ділянки робіт та під’їзні шляхи, позначають знаками небезпечні місця, переходи та ін.

Життєзабезпечення населення у НС

Життєзабезпечення населення включає:

* управління діяльністю населення при загрозі та виникненні НС;

* захист населення та територій від наслідків НС;

* забезпечення населення питною водою, продуктами і предметами першої необхідності;

* захист продуктів, вододжерел від забруднення;

* житлове забезпечення і працевлаштування;

* комунально-побутове забезпечення;

* медичне обслуговування;

* навчання населення способів захисту і дій в умовах НС;

* санітарна обробка, знезараження території, споруд, транспорту і т.д.;

* забезпечення населення інформації про характер і рівень небезпеки, порядок поведінки.

Завдання з житлово-комунального обслуговування виконують:

* Міністерство ЖКГ;

* Управління ЖКГ (обласне, міське);

* Підприємства побутового обслуговування.

Суть завдання:

- санітарна обробка людей;

- знезараження одягу.

Організація і проведення спеціальної обробки

Спеціальна обробка - складова частина робіт з ліквідації наслідків радіаційного, хімічного, бактеріологічного забруднення.

Включає:

• санітарну обробку особового складу;

• дезактивацію;

• дегазацію;

• дезінфекцію.

Санітарна обробка – ліквідація з особового складу радіоактивних речовин (РР), знешкодження та видалення ОР і БЗ.

Дезактивація – знищення РР із забруднених поверхонь до допустимих для людини доз.

Дегазація – знешкодження забруднених об’єктів шляхом руйнування (нейтралізації) чи знищення отруйних речовин (ОР).

Дезінфекція – знищення заразних мікробів і руйнування токсинів на об’єктах, які були заражені.

Залежно від обставин, часу, засобів спеціальна обробка поділяється на:

Часткову – проводиться силами особового складу і населення самостійно.

Повну – проводиться силами штатних формувань.

Часткова санітарна обробка - механічне видалення РР з відкритих частин тіла, очей, носа, ротової порожнини, одягу, спорядження і ЗІЗ. Проводиться в зоні зараження і повторюється після виходу з зони зараження.

Порядок проведення часткової санітарної обробки на незараженій території:

- зняти засоби захисту шкіри і обтрусити їх або протерти ганчіркою, змоченою водою (дезактивуючим розчином);

- не знімаючи протигаза, обтрушують або обмітають радіоактивний пил з одягу. При можливості верхній одяг зняти і витріпати;

- обмити чистою водою відкриті частини тіла, потім маску протигаза;

- зняти протигаз і старанно обмити водою обличчя;

- прополоскати рот і горло.

Повна санітарна обробка

Мета: повне знезараження від РР, ОР і БЗ одягу, взуття, поверхні тіла.

Проводиться після виходу з осередку ураження.

Проводиться не пізніше 5 годин після забруднення. Одяг підлягає заміні, якщо після обробки залишкове зараження перевищує допустиму величину.

Суть обробки: обмивання тіла людини теплою водою з милом з обов’язковим змиванням білизни та одягу.