4689 (Види інструктажів, вимоги санітарії та біологічна дія іонізуючого випромінювання), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Види інструктажів, вимоги санітарії та біологічна дія іонізуючого випромінювання", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "безопасность жизнедеятельности (бжд и гроб или обж)" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "рефераты, доклады и презентации", в предмете "безопасность жизнедеятельности" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "4689"
Текст 2 страницы из документа "4689"
50 мг/м3 – при тривалості роботи до 1 години;
100 мг/м3 – до 30 хвилин;
200 мг/м3 – при роботі не більше 15 хвилин.
Повторні роботи можна виконувати при наведених концентраціях не раніше ніж через дві години.
ГДК деяких шкідливих газів, пари та пилу, що часто потрапляють у повітря робочої зони виробничих приміщень промислових підприємств наведено у таблиці 2.
Таблиця 2. ГДК шкідливих газів, пари та пилу
Речовина | ГДК мг/м3 | Речовина | ГДК мг/м3 |
Гази та пара | |||
Акролеїн | 0,2 | Луги їдкі (розчини в перерахунку на NaOH) | 0,5 |
Амілацетат | 100 | Металева ртуть | 0,01 |
Аміак | 20 | Окиси азоту (NO2NO) | 2 |
Ацетон | 200 | Сірчаний водень | 10 |
Бензин та гас (в перерахунку на С) | 3000 | Сірчаний ангідрид | 1 |
Бензол | 5 | Скипидар (в перерахунку на С) | 300 |
Вуглецю оксид | 20 | Сода кальцинована | 2 |
Вуглецю діоксид | 9000 | Спирт метиловий | 5 |
Вуглець чотирихлористий | 20 | Спирт етиловий | 1000 |
Дихлоретан | 10 | Толуол | 50 |
Кислота сірчана | 1 | Уайт-спіріт (в перерахунку на С) | 300 |
Кислота соляна | 5 | Хлору діоксид | 0,1 |
Кислота оцтова | 5 | Ефір етиловий | 300 |
Ксилол | 50 | Ефір диетиловий | 300 |
Пил | |||
Зерновий | 4 | Тютюновий | 3 |
Вапняковий | 6 | Цукровий | 10 |
Борошняний | 6 | Рослинний, твариннийз вмістом SiO2: | |
Крохмальний | 6 | Більше 10% | 2 |
Вугільний (коксовийта сланцевий) | 6 | В межах 2-10% | 4 |
Вугільний (з домінкомSiO2, до 2%) | 10 | Менше 2% | 6 |
3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань на організм людини. Гігієнічне нормування. Профілактичні заходи і методи захисту від дії іонізуючого випромінювання
У результаті дії іонізуючого випромінювання на організм людини в тканинах можуть виникати складні фізичні, хімічні та біологічні процеси. При цьому порушується нормальне протікання біохімічних реакцій та обмін речовин в організмі.
В залежності від поглинутої дози випромінювання та індивідуальних особливостей організму викликані зміни можуть носити зворотний або незворотний характер. При незначих дозах опромінення уражені тканини відновлюються. Тривалий вплив доз, які перевищують гранично допустимі межі, може викликати незворотні зміни в окремих органах або у всьому організмі й виразитися в хронічній формі променевої хвороби. Віддаленими наслідками променевого ураження можуть бути променеві катаракти, злоякісні пухлини.
При вивченні дії на організм людини іонізуючого випромінювання були виявлені такі особливості:
- висока руйнівна ефективність поглинутої енергії іонізуючого випромінювання, навіть дуже мала його кількість може спричинитн глибокі біологічні зміни в організмі;
- присутність прихованого періоду негативних змін в організмі, він може бути досить довгим при опроміненнях у малих дозах;
- малі дози можуть підсумовуватися чи накопичуватися;
- випромінювання може впливати не тільки на даний живий організм, а й на його нащадків ( генетичний ефект );
- різні органи живого організму мають певну чутливість до опромінення. Найбільш чутливими є: кришталик ока, червоний кістковий мозок, щитовидна залоза, внутрішні (особливо кровотворні ) органи, молочні залози, статеві органи;
- різні організми мають істотні відмінні особливості реакції на дози опромінення;
- ефект опромінення залежить від частоти впливу іонізуючого випромінювання. Одноразове опромінення у великій дозі спричиняє більш важкі наслідки, ніж розподілене у часі.
При одноразовому опроміненні всього тіла людини можливі такі біологічні порушення в залежності від сумарної поглинутої дози випромінювання:
До
0,25 ГР (25 рад) – видимих порушень немає;
0,25 … 0,5 ГР (25…50 рад) – можливі зміни в складі крові;
0,5 … 1,0 Гр (50…100 рад) – зміни в складі крові, нормальний стан працездатності порушується;
1,0 … 2,0 Гр )100…200 рад) – порушується нормальний стан, можлтва втрата працездатності;
2,0 … 4,0 Гр (200…400 рад) – втрата працездатності, можливі смертельні наслідки;
4,0 … 5,0 Гр (400.500 рад) – смертельні наслідки складають 50% від загальної кількості потерпілих;
6 Гр і більше (понад 600 рад) – смертельні випадки досягають 100% загальної кількості потерпілих;
10 … 50 Гр (1000…5000 рад) – опромінена людина помирає через 1-2 тижні від крововиливу в шлунково-кишковий тракт.
Доза 60 Гр (6000 рад) призводить до того, що смерть, як правило, настає протягом декількох годин або діб. Якщо доза опромінення перевищує 60 Гр, людина може загинути під час опромінення ("смерть під променем").
Репродуктивні органи та очі мають особливо високу чутливість до опромінення. Одноразове опромінення сім'яників при дозі лише 0,1 Гр (10 рад) призводить до тимчасової стерильності чоловіків, доза понад 2 Гр (200 рад) може призвести до сталої стерильності (чи на довгі роки). Яєчники менш чутливі, але дози понад 3 Гр (300 рад) можуть призвести до безпліддя. Для цих органів сумарна доза, отримана за кілька разів, більш небезпечна, ніж одноразова, на відміну від інших органів людини.
Очі людини уражаються при дозах 2…5 Гр (200…500 рад). Встановлено, що професійне опромінення із сумарною дозою 0,5…2 Гр (50…200), отримане протягом 10-20 років, призводить до помутніння кришталика.
Небезпека радіоактивних елементів для людини визначається здатністю організму поглинати та накопичувати ці елементи. Тому при потраплянні радіоактивних речовин усередину організму уражаються ті органи та тканини, у яких відкладаються ті чи інші ізотопи: йод – у щитовидній залозі; стронцій – у кістках; уран і плутоній – у нирках, товстому кишечнику, печінці; цезій – у м'язовій тканині; натрій поширюється по всьому організму. Ступінь небезпеки залежить від швидкості виведення радіоактивних речовин з організму людини. Більша частина людських органів є мало чутливою до дії радіації. Так, нирки витримують сумарну дозу приблизно 23 Гр (2300 рад), отриману протягом п'яти тижнів, сечовин міхур – 55 Гр (5500 рад) за один місяць, печінка – 40 Гр (4000 рад) за місяць.
Ймовірність захворіти на рак знаходиться в прямій залежності від дози опромінення. .Перше місце серед онкологічних захворювань займають лейкози. Їх дія, що веде до загибелі людей, виявляється приблизно через 10 років після опромінення.
Норми радіаційної безпеки
Основними документами, якими рсгламентується радіаційна безпека в Україні, є: Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97) та Основні санітарні правила України (ОСПУ).
У НРБУ-97 виділяють, три категорії осіб щодо ризику іонізуючого опромінення:
- категорія А – персонал, який безпосередньо працює з радіоактивними речовинами;
- категорія Б – персонал, що безпосередньо не працює із радіоактивними речовинами, але за умови розміщення їх на робочих місцях або місцях проживання може потрапити під дію опромінення;
- категорія В – все населення країни.
Для осіб категорії А і Б НРБУ-97 встановлюють ліміти ефективної й еквівалентної доз за календарний рік. Обмеження орпомінення категорії В ( населення ) здійснюється введенням лімітів річної ефективної та еквівалентної доз для критичних груп осіб категорії Б. Остання означає, що значення річної дози опромінення осіб, що входять до критичної групи, не повинно перевищувати ліміту дози, встановленого для категорії В.
Таблиця 3 Ліміти доз сумарного внутрішнього і зовнішнього опромінення
Ліміти доз, мЗв рік-1 | Категорія опромінюваних осіб | ||
А | Б | В | |
ЛДе (ліміт ефективної дози) | 20 | 2 | 1 |
Ліміти еквівалентної дози: | |||
ЛLlens (для кришталика ока) | 150 | 15 | 15 |
ЛДskin (для шкіри) | 500 | 50 | 50 |
ЛДextrim (для кистей і стіп) | 500 | 50 | - |
Чисельні значення наведених в табл.3 основних дозових лімітів НРБУ-97 встановлюють на рівнях, що виключають можливістіь виникнення детерміністичних ефектів опромінення і одночасно гарантують настільки низьку ймовірність виникнення стохастичиих ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.
Крім лімітів ефективної й еквівалентної річних доз, НРБУ-97 вста-новлюють допустимі рівні надходження радіонуклідів в організм людини за календарний рік, потужності еквівалентної дози, концентрації радіонуклідів у повітрі, питній воді та раціоні, щільності потоку частинок, забруднення шкіри, спецодягу, робочих поверхонь тощо. Значення окремого допустимого рівня розраховується за умови, що створена ним річна доза не повинна перевищувати ліміту відповідної дози. При багатократному радіаційному опроміненні допустимі рівні визначаються за умови, щоб річна сумарна доза від усіх джерел випромінювання не перевищувала відповідного ліміту дози.
Захист від радіаційного випромінювання
Питання ахисту людини від впливу радіаційних випромінювань постали одночасно з їх відкриттям. Це пояснюється, по-перше, тим, що радіаційне випромінювання швидко почало застосовуватися в науці та на практиці, і, по-друге, комплексом їхніх негативних впливів на організм людини.
У нашій країні захист працюючих від впливу радіаційного випромінювання забезпечується системою загальнодержавних заходів. Вони складаються з комплексу організаційних і технічних заходів. Ці заходи залежать від конкретних умов роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та від типу джерела випромінювання.