162438 (Теоретичні основи вивчення сутності грошей), страница 9

Грош. оборот- це процес безпер. руху грошей між економ.суб’єктами при обслуг. грішми потреб сусп. Грош. поток -певний напрямок руху грошей признач. забезп. здійснення певного економ. Процесу, або це сукупність платежів, що обслуговують окремий етап ек. процесу.Основою є рух реальних благ.

Суб’єкти грош. обороту:1)фірми, 2) сім. господарства, 3) уряд. Гр. оборот поєднує: ринок продуктів, ринок ресурсів, грошовий і світовий ринки.

Фірми - Ринок рес. оплата фірмами необх. рес. , які купують у сім. господарств ( роб. сила, земля, оренда приміщень) Уряд- ринок рес. Купівля урядом робочої сили. Ринок ресурсів Сім. госп. Всі грош. доходи сім. господарств , що становить нац. доход. Сімейні господарства Св. ринок-

витрати сім. господарств на споживання, купівлю продуктів на внутр. ринку. Сплата сімейними господ. податків. Сім. господ. і грош. ринок - формування сім. господ. заощаджень. Грош. ринок - фірми - фірми позичають гроші на грош. ринку ( кредити)та доходи від емісії цінних паперів. Фірми і ринок продуктів- мобілізовані кошти ф. інвестують у розширення вир-ва і для цього закуповують необх. ресурси.Грошовий ринок- уряд- держ позики уряду. Ринок продуктів- уряд - держ. закупки. Світ. ринок- сім. госп-ва - витрати на світ. ринку. Світ. ринок - фірми - виручка фірм від експорту. Ринок продуктів - фірми- фірми реаліз. продукти на ринку і отрим. дохід

22.Порядок балансування грошових потоків в окремих суб’єктів та в грошовому обороті в цілому.

Є 2 види потоків:1) потоки витрат-вихід гр. з потоку нагр. доходу у зв. з сплатою чистих податків, зрост. заощ.та сплатою імпорту.2)потоки ін’єкцій-надходження грошей на вн. ринок у зв. з інвестиціями фірм, держ. закупками, сплатою експорту Якщо потоки витрат= ін’єкціям, то потоки нац. доходу будуть збалансовані.. Щоб потоки= ін’єкціям необх.: 1)збалансув. експорту і імпорту, це залежить від упр. зовнішньо- економ. діяльністю.2) збалансув. потоку сплати сімейними госп. податків з потоком формування сім. госп. заощаджень. Та потоку , коли мобілізовані кошти фірм мобілізують у розширене в-во і для цього закуповують необх. рес. та державними закупками.

механізмом естет. збалансуваня гр. об. виступає гр. ринок: 1) трансформує заощ. сім. госп.в нові види платоспроможного попиту.2) зумовлює приплив капіталу у разі дефіциту пропозиції грошей у св. ринку та відлив зайвих коштів. Завдяки цим 2 факторам гр. ринок забезп.балансув. нац. длоходу і реаліз. ВВП, як необх. передумову сталості ек. системи.

23.Структура грошового обороту за формою платіжних засобів та за економічним змістом.

Відмінності в хар-рі економ. відносин між суб’єктами грош. обороту дають підстави структуризувати його на окремі сектори.Першим видом економ. відносин є відносини обміну Характерним для цих рухів є еквівалентність, безповоротність, прямолінійність. Такий хар- р руху грошей наз. грошовим обігом. Грош. оборот, який пов’язаний з процесами розподілу вартості ВНП ( обмін нееквівалентний) такий сектор наз. фінансово- кредитний. Так як існує не тільки безеквівалентний, а й безповоротний рух грошей,тобто одні суб’єкти ці гроші втрачають назпвжди і без одержання будь-якого доходу, а інші їх одержують теж безповоротно і без виплати будь-якоі ціни за них. Ця частина фін- кред. обороту наз. фіскально- бюджетною. Кредитний оборот-одержання доходу тим суб’єктом, який передає свою власність у тимчасове користуваня ( під час купівлі ЦП) Всі сектори,як складові сукупного грош. обороту тісно взаємопов’язані і вну-трішньо доповнюють 1-1 і водночас вони самост. явища.

24.Грошова маса: сутність, склад та фактори зміни обсягу і структури.

Грошова маса в обороті- це це заг. запас грош. коштів в будь-яких формах, що є в економ. суб’єктів. ГМ- це поняття запасу , в т.ч., як Г обіг- поняття руху. РМ зростає, коли ЦБ прокредитував комерц. банк і вони йому гр. не повертали, якщо повертали, то ГМ зменшується. Для визн. обсягу та стр-ри ГМ застос. відповідний набір грош. агрегатів.Грош. агрег.-це показник ГМ, який визначає певну її частину залежно від рівня її ліквідності. У структурному віднош. ГМ можна розділити за кількома критеріями:1) за ступенем "готовності" окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності.2) за формо. грош. засобів ( готівкові, депозитні).3) за розміщенням у суб’єктів грош. обороту.4)за територіальним розміщенням.

25. Характеристика базових грошей та грошових агрегатів.

Грошовий агрегат---це показник ГМ, який визначає певну її частину залежно від рівня її ліквідності. МО- готівка поза банками у населення і в касах фірми. Якщо МО зростає- не негативне явище, бо бо гроші накопичуються і будуть викинуті на товарні і валютні ринки і порушать там рівновагу. М1= М0+ вклади до запитання, якщо збільшується, то в майбутньому на товарний ринок надійде багато грошей. М2= М1+строкові депозити ( гарна ознака),М3=М2+ кошти за трастовими операціями. Грошова база- ше інший показник Він хар-зує масу грошей. Як вона відображається на балансі ЦБ ці гроші створює ЦБ. За змістом ГБ- це показник резервних грошей банк. сист., на основі якого через ефект. грош. мультиплікатора форм. заг. маса грошей, що є в обігу. ГБ= Г випущені+ Г резервні., Г рез.- сума гро. коштів ( резервів), які є на кореспонд. рах-х банків у ЦБ. Г рез.-сума готівки , випущекна ЦБ і на поверн. в її фонди.

26. Швидкість обігу грошей, її сутність, порядок визначення, фактори впливу та роль в макроекономічній стабілізації.

Швидкість обігу гр. характеризує частоту, з якою, кожна 1 наявних в обороті грошей ( гривня, долар тощо) використ. в середньому для реалізації товарів і послуг за певний період ( рік, имісяць, квартал) Величину швидкості обігу грошей можна визначити з відомого рівняння обміну І. Фішера , де V - швидкість обігу грошей, P- сер. рівень цін на товари та послуги,Q - фіз. обсяг товарів та послуг, що реалізовані в даному періоді, M- сер. маса грошей, що перебуває в обороті за даний період. З наведеної формули випливає, що величина швидкості обігу грошей прямо пропорційно пов’язана з номінальним обсягом виготовленого НП (PQ) й обернено пропорційно- з обсягом маси грошей, що є в обороті. На швидкість обігу грошей впливає багато чиників: 1 група- ті, що діють на боці платоспроможного попиту.2_ ті, що діють на боці пропозиції

27. Закон грошового обігу.

Протягом певного періоду для обігу необхідна лише певна маса купівельних та платіжних засобів, тобто в обороті не повинно бути зайвих грошей. М факт=М необх. грошей

Якщо Мф більше Мн, на ринку є зайвий попит Щоб виправити дану ситуацію необхідно зменш.ГМ за рахунок збільшення цін. Якщо М ф менше Мн, грошей в обігу не хватає В-во скорочується Банк. система не спроможна випустити дод. МГ Тому необ., щоб економ. сист. завжди балансув. на рівні 2-ої нерівності.

Р- ціна, Q- обсяг, К- товари, що продані в кредит.Б- продаж товарів по бартеру. Вз-сума платежів, що погашена шл. взаємного зарахування боргів. П- сума платежів, срок оплати яких наступив. В зал. від економ. умов і форм грошей в мех-мі дії закону виникають особливості :1) В умовах золотого стандарту вирівн. Мф і Мн забезп. автоматично. 2) Якщо сферу обігу обслуг. казначейські гроші, то порушення закону стає хронічним 3) Якщо обіг обслуг. переважно кредитні гроші, то кредитний мех-м емісії грошей містить в собі передумови повернення їх з обігу через погашення позичок.

Специфікою даного з-ну в умовах обігу банк. гр. є те, що вже під час випуску гр. створ. передумови для вилучення їх з обігу і підтримки ГМ на об’єктивно неодх. рівні.

28. Механізм зміни маси грошей в обороті. Роль комерційних банків у цьому механізмі.

Зміни маси грошей в обігу- це осн. фактор впливу гр. на реальну економіку Найбільш ефективним може бути мех-м емісії грошей на кредитній основі. Бак. система спроможна ефективно змінювати МГ в обігу відповідно до зміни попиту на гроші Збільшення ГМ відбувається шляхом емісійної д. ЦБ та КБ. Емісія-це такий випуск грошей в обіг, що призводить до заг. збільшення ГМ, що є в обігу. Поняття емісії слід відрізняти від поняття випуску гр.- через нього банки повсякденно забезпечують потреби своїх клієнтів у готівці та безготівкових платежах Оскільки, одночаснг з випуском гроші надходять до банків, то сума надходжень покирває переважну частину випуску І тільки та частина, яка ек забезп. випуску, є емісією Існуї емісія готівкова та безготівкова, приймають рішення: ) ЦБ- він емітує готівкові та безгот. гроші, йому належ. монопольне право на здійсн. банкнот емісії.21) комерц. банк- емітують лише безготівкові гроші. Випуск ЦБ безгот. гр. здійсн. шл.:1. Надання позичок комерц. банкам, шл. іх рефінанс.2.Купівля у ком. банків ЦП, 3.купівля у комерц. банків та їх клієнтів іноз. валюти. Комерційні банки створ. лише безготівкові гроші шл. мультиплікації вільних резервів та депозитних вкладів.

29. Грошово-кредитний мультиплікатор.

Грошовий мультиплікатор-процес створ. нових банк. депозитів ( безгот. гр.) при кредитуванні банками клієнтів на основі вільних резервів, що надійшли в банк з обігу.Існує:1) загально- банківський резерв- це сума грош. коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і на використання для акт. операцій. 2) обов’язковий резерв- це частина загального резерву, яку банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Обсяг його визначається на підставі нори обов’яз-кового резервування, які становлять у НБУ у% до банківських пасивів3) вільний резерв- це сукупність гр. коштів у КБ, які є в розпорядженні банку і використовуються ним для операцій . Наявність вільного резерву свідчить:1) Про стан поточної ліквідності банку, тобто його спроможність виконувати свої зобов’язання перед клієнтами.2) Про стан його поточного кредитного потенціалу. Коеф. грош. мультиплікатора показує роботу комерц. банку по створ. ГМ, максимальна кількість нових кредитних грошей, яку утворює кожна 1 вільного резерву при даній величині обов’язкового резерву, де r-о бов’язковий резерв

К- капітпал банку, Зк - залучені банком кошти,Мбк- сальдо заборгованості банку. ВСФ- відрахування до ЦСФ,А0-вклад банку в операцію, ОР- обов’язковий резерв.

30. Сутність, особливості функціонування та інструменти грошового ринку.

Грошовий ринок- особливий сектор ринку, на якому продається та купується такий специфічний товар, як гроші, формується попит і пропозиція та ціна на гроші. Особливості грошового ринку-1) передача гр. здійснюється на безеквівалентній основі Власники грошей продають гроші і взамін на це отримують особисте зобов’язання покупця повернути ці гроші в певний час та на певних умовах.2) На грош. ринку процедура купівлі- продажу є умовною, бо має зворотний х-р. Власник гр. при передачі їх покупцеві не втрачає права власності на них і може повернути їх у своє розпорядж. на певних умовах.3) На грош. ринку статус грош. та цілі їх купівлі- продажу є іншими, ніж на товарному На грош. ринку- передача гр. від покупця до продавця стає самоціллю.Продавець, передаючи гроші покупцю, бажає отримати дохід і покупець, купуючи гроші теж ставить за мету отримати дохід від використ. цих грошей. Під продажем грошей розуміють передачу цих грошей їх власниками у тимчасове розпоряд-ження своїм контрагентам в обмін на такі фін. інструменти, які дають можливість власникам грошей зберегти право власності на ці гроші, тобто відновити право розпоряджатись ними та одержати дод. дохід Всі інструменти грош. ринку розподіляють на:1) Позичкові угоди,які включають і депозитні, на основі яких здійсн. взаємолвідносини між банками та їх клієнтами щодо формування та розміщення кредитних ресурсів.2) ЦП, за допомогою яких реаліз.прямі відносини між покупцями та продавцями грошей.3) Вал.тні цінності, які використ. у взаємовідносинах між власниками 2 валют.Інструменти гро. ринку також можуть ставати об’єктом продажу.

31.Інституційна модель грошового ринку.

Інституційна модель грошового ринку відображає взаємозв’язкм між суб’єктами грошового ринку, що реалізуються через потоки грошей та інструментів між трьома групами економічних суб’єктів:тими, що заощаджують гроші; тими, що запозичують гроші та посередниками.

редиторами тут виступають сімейні господарства, фірми, урядові структури, іноземні фіз-ні та юридичні особи. Позичальниками можуть бути тіж види економічних суб’ктів , але на перше місце за частотою та обсягами слід поставити фірми, а потім - урядові структури, сімейні господарства, іноземці.У секторі прямого фінансування зв’язки між продавцями та покупцями грошей здійснюються безпосередньо.У цьому секторі виділяють два канали руху - канал капітального (гроші залучають назавжди) фінансування та канал запозичень(гроші залуч-ся тимчасово). Цьому сектору притаманна висока конкуренція, низькі ціни, але менша надійність, тут діяти вигідніше. У секторі опосередкованого фінансування зв’язки між родавцями та покупцями реалізуються через фінансових посередників, вони створюють власні зобов’язання та вимоги, які можуть бути самостійними інструментами ринку. Діяльність цілеспрямована, зручніша, швидша, надійніша.Фінансовими посередниками тут є - банки, страхові, інвестиційні, фінансові, трастові компанії, пенсійні фонди, кредитні товариства.

32.Структура грошового ринку за окремими критеріями. Характеристика та взаємозв’язок окремих сегментів ринку.