162438 (Теоретичні основи вивчення сутності грошей), страница 7

28. Назвіть три типи плаваючих валютних курсів.

Керований плаваючий, незалежно (вільно) плаваючий, обмежено гнучкий.

29. Назвіть основні методи регулювання центральним банком валютного курсу.

1)Валютна інтервенція - ЦБ купує ін. валюту коли її пропозиція надмірна і курс низький, і продає, коли курс ін. валюти високий. 2)Дисконтна політика - підвищуючи дисконтну ставку у періоди погіршення платіжного балансу, ЦБ стимулює приплив капіталів з країн, де диск. Ставка нища. 3)Девальвація - зниження валюттного курсу з метою стимулювання експорту та зниження імпорту (валютний демпінг). 4)Ревальвація.

30. Якщо центральний банк хоче ревальвувати гривню методом валютної інтервенції, то які операції він повинен здійснити на валютному ринку:

-купляти іноземну валюту;

-продавати іноземну валюту.

31. Дайте визначення валютної системи та назвіть її основні елементи.

Валютна система - це організаційно правова форма реалізації валютних відносин в межах певного економічного простору (ці межі збігаються з валютними ринками). Валютна система складається з національної , міжнародної, світової валютної системи. Елементи нац. вал. системи: національна валюта, режим конвертованості національної валюти, режим курсу національної валюти, режим використання інозем. Валюти на внутрішньому ринку, режим золото-валютних резервів, режим валютних обмежень, режим внутрішнього валютного ринку і ринку золота, регламентація міжнародних розрахунків та кредитних відносин, національні органи валютного регулювання.

32. Назвіть основні напрямки валютного регулювання, що застосовувалися в Україні в перехідний період.

Обмеження у валютній політиці: обов’язковий продаж виручки у валюті, заборона надавати платниками- резидентами комерційного кредиту контрагентам - неризидентам, заборона спекулятивних валютних операцій, забороняється вивозити валютні кошти юридичних осіб без дозволу НБУ та фізичним особам понад встановлену норму, контроль за прямими інвестиціями направлений на їх збалансування, жорстка фіксація валютного курсу національної валюти.

33. Як можна стерилізувати надлишок грошей, що надійшов в оборот внаслідок валютної інтервенції:

-збільшити податки;

-розширити кредитування підприємств банками;

-обмежити бюджетне фінансування певних структур;

-збільшити продаж цінних паперів на вторинному ринку на відповідну суму.

34. Як впливає стан платіжного балансу на кон’юнктуру валютного ринку:

-валютні надходження збільшують попит на валюту;

-валютні надходження збільшують пропорцію валюти;

-валютні платежі зменшують попит на валюту;

-позитивне сальдо платіжного балансу збільшує пропозицію валюти;

-від’ємне сальдо збільшує попит на валюту;

-валютні платежі збільшують попит на валюту.

35. Назвіть основні призначення золотовалютних резервів країни:

-стимулююче;

-страхове;

-трансакційне;

-інвестиційне;

-інтервенційне.

36. Назвіть можливі способи зберігання золотовалютних резервів країни.

37. Чим принципово відрізняється сучасна (Ямайська) світова валютна система від попередньої (Бреттон-вудської):

-кількістю країн-членів;

-в Бреттон-вудській системі валютні відносини між країнами регулювали США, а в Ямайській регулює МВФ;

-перша базувалась на двох резервних валютах (долар США і фунт стерлінгів), а друга – на одній (долар США);

-перша базувалась на золотодевізному стандарті, коли банкноти США як резервна валюта обмінювались на золото, а друга на девізному стандарті, за якого долари США перестали обмінюватися на золото.

38. Що таке валютна позиція комерційного банку і навіщо центральний банк регулює її стан?

39. Які види валютних позицій банку Ви знаєте?

40. Що означає активний платіжний баланс?

Якщо надходження валютних коштів у країни перевищують платежі, то платіжний баланс буде активним, а його сальдо позитивним

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

Починаючи з Арістотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що гроші виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Таке трактування походження грошей отримало назву раціоналістичної концепції. Проте засновники політекономії дійшли висновку, що виникнення грошей зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці.Потреба в обміні виникла в епоху розкладу первіснообщинного ладу. До того люди жили замкнутими общинами, в межах яких спільно працювали і безпосередньо задовольняли потреби своїх членів. Усередині такої общини не було обміну і не було потреби в грошах. Коли община стала виробляти продуктів більше ніж їх потрібно було для прожитку, виникла потреба в міжобщинному обміні, що відкрило шлях до появи грошей. Вирішенням проблеми став пошук товарів, які були необхідні всім завжди. Ці товари почали виконувати роль посередника, роль загального еквіваленту. Вони почали називатися грошовим товаром або грошима. Існує державна теорія Г. Кнаппа, де визначається особлива роль держави у створенні грошей. Дана концепція мала домінуюче місце майже до кінця XVIII ст. В демократичних країнах панує еволюційна концепція. Функціонування грошей в любій економіці має юридично визначений характер, однак роль держави не конституюча, а регулююча. Держава не створює гроші як економічне явище, вона лише визначає і змінює зовнішні атрибути грошей та умови їх функціонування. Роль держави в тому, щоб грошима було б зручно користуватися. Щоб вони були надійними і стабільними.

2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші – особливий товар, що виконує роль загального еквіваленту. Г. – явище суспільне , вони є форма суспільних відносин, які виникають з приводу обміну продуктами праці, що грунтуються на принципі еквівалентності. Г. виконують специфічну суспільну функцію. Вони є посередником при обміні товарів. Г як Г – цільове призначення грошей забезпечити покупку. Г виступають як простий посередник при обміні товарів. Ці Г забезпечують реалізацію отриманого доходу (ЗП, стипендія). Г як капітал – Г, що здатні приносити доход самі по собі. Головна мета обігу Г як капіталу є не нова споживча вартість, а додана вартість Г використовується для отримання прибутку.

3. Еволюція форм грошей. Причини та значення демонетизації золота.

Еволюція форм Г відбувалася в напрямі від повноцінних грошей до неповноцінних, якими є сучасні Г. Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував функцій грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, Ex: золоті і срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. Початковою висхідною формою грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно тощо. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші (перли, хутра інші дорогоцінні вироби). Слідуючим етапом був етап панування металевих грошей. Спочатку у вигляді брусків металу, а потім у вигляді монети. Але через деякий час виникла необхідність заміни повноцінних грошей (металевих) на неповноцінні (кредитні гроші). Цей процес називається демонетизацією золота. Цьому сприяло ряд чинників: золото і срібло має високу питому вартістьі одночасно є відносно м’яким металом, що призводить до значного зношування в процесі обігу; невеликі запаси золота не дозволяли забезпечувати потреби обігу в умовах зростання товарообумовлених операцій; золото – дорогий засіб обігу. Отже, на зміну повноцінним грошам прийшли кредитні гроші. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. К. Г. поділялися на паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів.Паперові гроші бувають: розмінні банкноти яких зараз в обігу немає, казначейські білети – зобов’язання уряду, білонна монета або розмінна – виготовлена з металу, нерозмінні банкноти – банкноти ЦБ і основна форма існування паперових грошей сьогодні. Депозитні гроші : трансакційні чекові депозити, строкові вклади, електронні депозити. Квазі-гроші (майже гроші) – довгострокові вклади, векселі, чеки, інші фінансові інструменти.

4. Поняття неповноцінних грошей та характеристика їх ризновидів – паперових і кредитних грошей. Роль держави в творенні кредитних грошей.

Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Основними формами є білонна монета, паперові гроші ( казначейські зобов’язання), банківські зобов( банкноти), депозитні вклади, квазі-гроші.Вони використовуються як гроші бо економічні контрагенти вірять, що їх можна використати для своїх майбутніх платежів. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. Основні форми кредитних грошей є паперові гроші, монета, депозитні гроші, електронні гроші. Залежно від статуса емітента виділяють казначейські та банківські гроші. Паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів. Банківські гроші – неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки.

Їх випуск пов’язується з потребами обороту причому забезпечується їх вилучення і підтримується стабільна вартість. Депозитні гроші – різновид банківських грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів в банках. Використовуються для платежів у безготівковій формі. Приводяться в рух за допомогою чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо. Електронні гроші – різновид депозитних грошей коли переказування грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою комп’ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків. Носієм електронних грошей є пластикова картка – іменний грошовий документ, що видається банкам власнику поточного рахунку і дає можливість йому оплатити через комп’ютерні мережі свої покупки і погасити борги переказом грошей без застосування готівки. Квазі-гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена і істотно відхиляється від стандартних форм. Формами є чек та вексель.

5. Різновиди сучасних кредитних грошей. Характеристика банкноти, “класична” і сучасна банкнота. Депозитні та квазігроші.

Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. Основні форми кредитних грошей є паперові гроші, монета, депозитні гроші, електронні гроші. Залежно від статуса емітента виділяють казначейські та банківські гроші. Банкнота – пристий вексель емісійного банку. Характерними ознаками класичної банкноти: випуск її емісійним банком замість комерційних векселів, об.обмін на золото за першою вимогою власників,подвійне забезпечення:золоте-золотим запасом банку і товарне -комер.векселями, які перебували у портфелі банку.Подвійне забезпечення гарантувало їй надійність, сталу вартість,надійний обіг та високу еластичність обігу.Через забезпечення комерційними вкселями досягалося саморегулювання обігу банкнот. Так було до 1933 року, коли банкнота втратила золоте забезпечення і свою кінцеву гарантію сталості вартості - розмін на золото. До того ж в сучасних умовах зазнав деформації механізм автоматичного регул.емісії банкнот на основі вексельного забезпечення.Поряд з комерційними стали використовуватися казначейські векселі та облігацій держ. позик для забез. випуску банкнот.Головні її ознаки та переваги в тому , що на покриття витрат держави вона випускається через кредитування під боргові зобов.казначейства.Це значить ,що державаможе брати участь в емісійному механізмі на рівні з комерційними підприємствами, якщо зможе погасити свої борги емісійному банку.

Центральний банк через регулюваня портфелю цінних паперів може впливати на масу банкнот. Депозитні гроші – різновид банківських грошей, які існують у вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб’єктів в банках. Використовуються для платежів у безготівковій формі. Приводяться в рух за допомогою чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо. Квазі-гроші – специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена і істотно відхиляється від стандартних форм. Формами є чек та вексель.

6. Вартість грошей. Чинники, що обумовлюють вартість неповноцінних грошей. Форми прояву вартості грошей.

Коли гроші були повноцінними, їх вартість визначалася вартісю матеріалу , з якого вони виготовлені.Їх купівельна сроможність могла відхилятися від реальної , але незначно..Зараз, коли функціонують неповноцінні знаки вартість їх є лише номінальною , анбутою в обороті. Внутр. реальної вартості сучасні гроші не мають.. Суч. гроші проявляють вартість у формі купівельної спромможності( або реальна вартість грошей-к-ть товарів та послуг, які можна придбати за грошову одиницю.)Вартість грошей як капіталу виявляється в формі цни на грошовому ринку-реалізується у вигляді вітсотку.Через те , що гроші - це богові зоб. певних суб.економіки вони приймаються в оплату реальних цінностей.(банкноти і монети- бор.зоб.ЦБ, за яким стоїть вся еколноміка країни.;деп.гроші - зоб ком. банків;векселі - зоб.підприємтсв.) На економічному потенціалі цих емітентів і формується довіра до сучасних грошей, крім того банкноти функціонують в обігі , бо мають статус закониих плат засобів. держава своїм декретом зоб. приймати на своїй територій як засіб платежу , проте вона не мможе продекларувати їх вартість. Вартість суч грошей формується під впливом ринкових сил стихійно.

7. Функція грошей як міри вартості.

Ця функція розглядає призначення грошей так: вони забезпечують вираження і вимірювання вартості і товарів , форму ціни.Ця функція реалізується в органічному поєднанні з масштабом цін, який має юридичний характер і залежить від волі держави і виражає не вартість , а ціну.