Історично першими були і тривалий час залишалися пріо­ритетними такі цілі учасників міжнародних взаємин, які пов'язані з територіально-економічними зазіханнями. У ни­нішньому столітті, приміром, гегемоністські прагнення ве­ликих держав утілювалися в спробах силоміць насаджувати певні моделі суспільного устрою в інших, часом залежних країнах, примушувати останні дотримуватися нав'язаних їм умов і принципів. У зв'язку з цим до цілей і завдань міжна­родної політики слід віднести також протистояння держав іноземному впливові, об'єднання зусиль для спільної про­тидії такому втручанню. Так, національно-визвольні та анти­колоніальні рухи залежних у минулому країн і народів не тільки були суто внутрішньополітичною справою, а й мали міжнародно-політичне звучання.

За останні десятиліття до структури цілей і завдань між­народної політики дедалі активніше входять такі, як участь у міжнародному поділі праці й пов'язаному з ним обміні товарами, сировиною, технологіями, науково-технічними винаходами та духовними цінностями; спільне розв'язання глобальних проблем сучасного світу (захист довкілля, бо­ротьба з хворобами, наркоманією, злочинністю тощо); за­хист прав людини, колективне забезпечення міжнародного миру.

Нація

Нація (від лат. natio - народ) -тип етносу, соц.-екон. і духовна спільнота людей з певною психо­логією і свідомістю, виникнення яких відбулося історично і яким властива стійка сукупність сутніс-них характеристик. Різні наукові школи пропонують власний соц.-філос. і політико-географ. перелік таких характеристик:культурно-исихолог. особливості людей, об'єднаних спільною долею; мову, звичаї, культуру, релігію; політ, і неполіт. інституції: істо­рію, з якою вони себе ідентифіку­ють; певну територію.

Існують й альтернативні точки зору (П.Сорокін): Н. є штучною конструк­цією, складність і різнорідність якої не дозволяють вбачати у ній стійку сусп. структуру, а процес її тимчасового об'єднання відбу­вається вимушено під впливом сукупної людської діяльності. Проте більшість науковців до сутнісних ознак Н., як правило, відносять спільність території, мови, культури, екон. зв'язків, психічних особливостей, само-ідентифікації тощо.

Важливою особливістю форму­вання Н. є об'єктивний процес утворення нац. д-в у різних фор­мах їх політ, організації і міри са­мостійності (Ф.Енгельс, К.Ка-утський, М.Вебер). На такій ме­тодолог. основі виникла політ. теорія Н., яка трактує останню насамперед як політ, спільноту, котра має власну д-ву або прагне реалізувати своє право на само­визначення і змагається за її ут-ворення чи відродження. Якщо протягом тривалого часу політ. наука Заходу вважала Н. лише ті людські спільноти, які вже мали власні д-ви, то останнім часом до них почали відносити і ті народи. які вели і ведуть боротьбу за їх створення. Отже, політ, теорія визнає Н. як політ, спільноту, яка об'єднує всіх громадян д-ви неза­лежно від їх етнічного, соц. по­ходження, культурно-мовних та ін. особливостей.

Політологія як наука. Предмет політології. 1

Роль політики в політичному житті суспільства. 3

Політологічні школи світу 5

Політичне життя суспільства. 8

Політика як вид регулювання суспільних видносин 10

Політика як наука і мистецтво. 12

Політична свідомість і політична культура. 15

Політичний конфлікт 17

Розвиток політичної думки в україні 19

Політичні концепції українських мислителів 20-го сторіччя 22

Державна влада і концепція розподілу влади. 29

Проблема парламентаризму. 31

Інститут президентства. 32

Органи виконавчої влади 33

Вебер: про особливості влади 34

Моделі та форми демократії. 35

Політична система суспільства 37

Держава в політичній системі суспільства 39

Політичні партії та партійні системи. 40

Громадські організації та рухи. 42

Політична ідеологія 43

Консерватизм. Неоконсерватизм. 44

Лібералізм та неолібералізм. 46

Соціалістична ідеологія 48

Соціал-демократизм. 49

Релігійно-клерикальні концепції суспільного розвитку 50

Релігія і політика 51

Збройні сили 52

Технології і антитехнології в політичному процесі в умовах міжпартійного суперництва 53

Проблеми формування і функціонування політичної влади в україні 55

Політична еліта 57

Лідерство 59

Етнонаціональна політика 61

Економічна політика держави в умовах переходу до ринку 62

Проблеми економічної політики україни на сучасному етапі 64

Політика і глобальні проблеми сучасності. 66

Світовий політичний процес 68

Політика та міжнародні відносини. 69

Нація 71

1 Це питання поставляється на умовах as is

43