41534 (Шпаргалка по экономике укр), страница 5

При кумулятивном методе (методе суммы цифр лет) годовая норма амортизации определяется как отношение оставшегося на начало отчетного года срока службы основных средств к сумме лет.

В рассматриваемом примере, исходя из того, что срок службы объекта 4 года, то сумма цифр лет составит 10 (1 + 2 + 3 + 4).

Для определения годовой суммы амортизационных отчислений норма амортизации соответствующего года умножается на разницу между первоначальной стоимостью объекта и его ликвидационной стоимостью.

При использовании метода ускоренного уменьшения остаточной стоимости основных средств норма амортизации удваивается и применяется не к амортизируемой стоимости, а к остаточной стоимости объекта. Следовательно, в данном случае годовая сумма амортизации определяется путем умножения остаточной стоимости объекта основных средств на удвоенную норму амортизации, исчисленную исходя из ожидаемого срока полезного использования объекта.

В приведенном примере годовая норма амортизационных отчислений, рассчитанная методом прямолинейного списания, составляет 25%; следовательно удвоенная норма будет равна 50%.

При использовании метода ускоренного уменьшения остаточной стоимости основных средств ликвидационная стоимость объекта не принимается во внимание, а сумма амортизации последнего года рассчитывается таким образом, чтобы остаточная стоимость объекта в конце периода его эксплуатации была не меньше его ликвидационной стоимости.

Кроме рассмотренных, предприятия могут использовать и другие методы расчета амортизации основных средств. Так, при производственном методе для отдельных видов основных средств начисление амортизации осуществляется на основе суммарной выработки объекта за весь период его эксплуатации в соответствующих единицах измерения (количество изготовленной продукции, километров пробега, отработанных часов и др.). Основным недостатком этого метода является то, что в ряде случаев трудно определить выработку отдельных объектов основных средств.

Поскольку срок полезной эксплуатации основных средств основывается на предварительной оценке, его необходимо периодически пересматривать. В случае, если ожидаемый способ получения экономической выгоды от актива существенно изменился, необходимо соответственно изменить и метод начисления амортизации. Изменение метода амортизации должно быть отражено в отчетности, а сумму амортизации в текущем и будущих периодах необходимо скорректировать.

Начисление амортизации начинается с месяца, следующего за месяцем, в котором объект основных средств признается активом, и прекращается, начиная с месяца, следующего за месяцем выбытия объекта основных средств. На период реконструкции, модернизации, дооборудования (достройки) и консер­вации начисление амортизации основных средств приостанавливается.

Для начисления амортизации используются разработочные таблицы формы № 03-14 "Расчет амортизации основных средств (для промышленных предприятий)", № 03-15 "Расчет амортизации основных средств (для строительных организаций)", № 03-16 "Расчет амортизации по автотранспорту".

Данные указанных расчетов служат обоснованием для отражения в учете суммы начисленной амортизации и износа основных средств.

Сумма начисленной амортизации включается в затраты тех участков производства (обращения), где находятся в эксплуатации основные средства, и в бухгалтерском учете отражается записью по кредиту счета 131 "Износ основных средств" в корреспонденции с дебетом счетов:

23 "Производство", 91 "Общепроизводственные расходы" (на сумму начисленной амортизации по основным средствам производственного назначения);

92 "Административные расходы" (на сумму амортизации объектов общехозяйственного назначения);

93 "Расходы на сбыт" (на сумму амортизации, начисленной по основным средствам, которые используются в подразделениях, занятых сбытом продукции);

949 "Прочие расходы операционной деятельности" (на сумму амортизации, начисленную по основным средствам обслуживающих производств и хозяйств — объектов жилищно-коммунального, социально-культурного назначения и др.).

Если предприятие для учета затрат использует счета класса 8 "Расходы по элементам", то сумма начисленной амортизации основных средств отражается по дебету счета 83 "Амортизация" в корреспонденции с кредитом счета 131 "Износ основных средств".

№ 57 Інвентаризація виробничих запасів

Інвентаризація виробничих запасів здійснюється інвентаризаційною комісією, призначеною наказом керівника підприємства, по місцях зберігання мат. цінностей, у присутності матеріально відповідальних осіб. Дані інвентаризації кожного виду цінностей заносятся у інвентаризаційний опис, який складається в двох примірниках і підписується всіма членами комісіїї. Один примірник залишається у мат. відповідальної особи, а другий передається до бухгалтерії. В бухгалтерії фактични залишки матеріальних цінностей, зафіксовані в описах, звіряють з данними бухгалтерського обліку. Мат. цінності, по яких виявлені розходження, записують в порівняльну відомість, а мат. відповідальна особа повинна дати інвентаризаційній комімсії письмове пояснення про причини їх виникнення.

Свої висновки і пропозиції щодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія оформлює протоколом і подає на затвердження керівнику підприємства. Керівник повинен прийняти рішення про оприбуткування лишків і списання недостач мат. цінностей і затвердити протокол у 5-ти денний строк. У бухгалтерському обліку результати інвентаризації відображаються в такому порядку.

Залишки виробничих запасів зараховуються в доход операційної діяльності записом:

Д-т рах. 20 “Виробничи запаси” К-т рах. 719 “Інші доходи від операційої діяльності”

Вартість недостачи вироб. запасів списується з кредита рахунку 20 “Виробничи запаси” на дебет рахунка 947 “Нестачи і витрати від псування цінностей”

Недостачі і втрати від псування цінностей з вини мат. відповідальних осіб відноситься на їх рахунок записом:

Д-т рах. 375 ”Розрах по відшкодуванню завданних збитків” К-т рах. 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

Якщо на час виявлення недостачи виробничих запасів конкретні винуватці не встановлені, то вартість такої недостачі відображається на позабалансовому рахунку 07 “Списані активи” (072 “Невідшкодовані нестачи і витрати від псування цінностей”). Після встановлення осіб, які повинні відшкодовувати витрати, належна сума зараховується до складу дебіторської заборгованості в доход звітнго періоду записом:

Д-т рах. 375 ”Розрах по відшкодуванню завданних збитків” К-т рах. 716 “Відшкодування раніше списаних активів”

Розмір відшкодування встановлюється законом України.Уразі відшкодування робиться запис:

Д-т рах. 30 “Каса”, 31 “Рахунки в банках”, 66 “Розрахунки з оплати праці” К-т рах. 375 ”Розрах по відшкодуванню завданних збитків”

Із суми, сплаченої винними особами, відшкодовуються збитки, нанесені підпр. Від недостачі, решта суми підлягає перерахуванню до бюджету:

Д-т рах 716 “Відшкодування раніше списаних активів” К-т рах “Розрахунки за обов”язковими платежами”

1. Облік доходів від надзвичайної діяльності.

Надзвичайна подія - подія або операція, яка відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона повторюватиметься періодично або в кожному наступному звітному періоді.Всі надзвичайні події пов*язані з одного боку з витратами, затратами а з іншого - з доходами. Тому усі надзвичайні події мають бути обліковані за двома ознаками ; доходи та витрати, якщо вони викликані подією. Доходи записуються за кредитом відповідного аналітичного рахунку, а втрати за дебетом. Дзеркальне їх зіставлення дає змогу визначити фінансовий результат.

1. Визначення фінансового результату діяльності.

Облік фінансового результату - прибутків та збитків - здійснюєтбься на фінансово -результативному рахунку " Фін результати". Н а кредиті - відображається прибуток, не дебеті - збитки і втрати. Визначеня фін рез-ту полягаєу визначенні чистого прибутку( збитку) звітного періоду. З цією метою в БО пеередбачається послідовне зіставення доходів і затрат. Воно складається з таких єтапів: визначення валавого доходу; в-ня чистого доходу від реаліз прод-ї; в-ня валоаого прибутку; в-ня фін результату від опер д-ті до оподаткування; в-ня нерозподіленого прибутку підпр; розрахунок прибутку ( збитку) від звичайної д-ті до оподаткування; в-ня чистого прибутку від звичайної д-ті; в-ня чистого прибутку ( збитку) звітного періоду.

№ 74 Елементи операційних витрат, поняття та облік

По-перше визначимо, що таке єлементи витрат – це економічно однорідні за своїм змістом затрати незалежно від того, на які види виробів і на якій ділянці вони використані.

Положенням БО № 16 “Витрати” встановлено групування витрат операційної діяльності за такими елементами:

• матеріальні затрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соц. заходи;

• амортизація.

До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість використаних у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; покупних напівфабрикатів і комплектуючих виробів; палива й енергії; будівельних матеріалів; запасних частин; тари та тарних матеріалів; допоміжних та інших матеріалів.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включаються: заробітна платаза окладом і тарифами, премії і заохочення, компенсаційні виплати, оплата, відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента “Вірахування на соціальні заходи” включаються: відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства, відрахування на інші соціальні заходи.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються інші витрати операційної діяльності (витрати на відрядження, на послуги зв”язку, на виплату матеріальної допомоги, плата банку за розрахунково кассове обслуговування, та інш.).

Для обліку затрат за елементами Планом рахунків передбачен клас 8 “Витрати за елементами”. Суб”єкти малого підприємництва, які не займаються комерційною діяльністю, для обліку затрат можуть використовувати тільки клас 8 з наступним списанням відображених витрат на дебет рах. 23 “Виробництво” (в частині прямих і виробничих накладних витрат) та на дебет рахунка 79 “Фінансові результати” (в частині адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат).

Усі інші підприємства для обліку витрат використовують рахунки класу 9 “Витрати діяльності”. І рах. 23 “Виробництво”. В такому випадку систематизацію інформаціі про елементи витрат можно виконати так. Спочатку витрати відносять на рахунки класу 8, а потім списують на рахунки класу 9 для обліку витрат за функціональними ознаками.Потрібні данні будуть в обороті рахунків класу 8 у звіті про фінансові результати.

75.Облік витрат опер. діял-ті.

Опер. д-ть -це основна д-тьпідпр, а також інші види д-ті, що не є інвест або фін. 1-ю ознакою побудови бухг.обліку затрат є вид діяльності (виробн. або комерційна, надання послуг). За масштабами ( мала, середня, велика та асоційована). Суб*єк є громадяни - фіз особи,

юрид особи - 2-га ознака. За функціональною ознакою затрати поділяються на: затр на вир-во, на продаж, на управління. Решта затрат формують інші затрати: адмін, на збут, інші опер. затрати. Для побудови БО затрат потрібне змістове визначення та всебічна класифікація за видами продукції (за виробами, за послугами, за видами робіт), галузями (виробнича, комерц, грошово-кредитна), за видами діяль-ті тощо. Затрати за функціональною ознакою поділ. За такими ф-ми: вир-во, надання послуг, торгівля, управління, збут та інші опер. затрати.

1. Облік та оцінка незавершеного виробництва.

2. Методи обліку витрат та калькулювання собівартості.

Калькулювання - це визначення розміру затрат у вартісному вираженні, які припадають на калькуляційну одиницю. За допомогою к-ня обліковують собівартість, яку розраховують за допомогою кал-ми елементами - статтями витрат. Загальний алгоритм кал-ного процесу: ВСВф = НВп + ПЗп - ВЗВ-ВПП -ВПЖП + Вбр - НВк. Методи: підсумування витрит ( застосовують у випадка, коли за каль-ний період мають місце такі чинники: поточні затрати, затрати на виправлення браку та назавершене вир-во на початок к-го періоду; виключення затрат та відходів ( коли існують чинники: відходи вир-ва, побічна та провіжна про-я, якщо вони оцінюються заздалегідь і не обчислюються окремо, статочний брак); розмежування затрат (коли крім поточних витрат мають місце такі фактори: незавершене вир-во на кінець калькульованого періоду, побічна про-я); комбінований метод - рета випадків.

Витрати відображають за поділом: Пряиі за видами прод-ї основного та допоміжного вир-ва; непрямі або усі разом; Чи такі, що виділяють з них на утримання машин та устаткування, на управління вир-вом; через брак у вир-ві. Облік затрат, які не включаються у собівартість про-ї, ведуть окремо.

1. Визначення доходу, класифікація та критерії визначення.

Дохід - валовий приплив економічної вигоди протягом звітного періоду, який виникає у процессі діяльності. 3 види: продаж готової прод-ї; надання послуг; %, роялті, дивіденти та інші види доходу. За видами ді-ті: звичайна ( операц, неоперац (фін, інвест та інша)) та надзвичайна. За ф-ми: вир-во, збут, управління. Критерії визнання доходу, застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції. Визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку затакими групами: а) дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт,послуг); б) інші операційні доходи; в) фінансові доходи; г) інші доходи. Склад доходів, що відносяться до відповідної групи, встановлено; д) надзвичайні доходи. Критерії визначення: дохід не може бути визначений, якщо витрати не підлягають достовірній оцінці. Також є 2 підходи: метод рівномірного нарахування та поетапного завершення.

1. Облік доходів від основної діяльності .

.Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників). Основна діяльність - операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу.

Доходи включаються до складу об* облікового процесу на підставі нарахування та відповідності. Тому доходи визнаються, коли вони відбуваються, і відображаються в БО тих періодів, до яких вони відносяться. Крім того вони візнаються у звіті про фіню р-ти на основі прямого зв*ку між ними та отриманими доходами. Облік валового доходу від продажу здійснюється на рахунку " Доходи від реалізації"; на цьому рахунку обліковують реалізацію готової прод-ї… На кредиті - фактичну суму, яка надійшла від продажу, або іншу суму, еквівалентну сумі продажу, вкореспонденції з кредитом таких рахунків: " гроші в касі", " Гроші на рах-ку банку", " Розрахунки з покупцями" та інше. На дебеті рах-ка " Доходи від реалізації" відображують фактичну суму доходу, яку переносять на кредит рахунка" Фін рез-ти" на відповідний субра-к та аналітичний рах-к для визначення чистого доходу та фін рез-ту д-ті.

1. Облік доходів від іншої звичайної діяльності.

До іншої операц д-ті належить процес вибуття будь-якого активу (основн. засобів, мшп, матер цінностей тощо). До склау " Інші опер затрати" належить: собівартість реалізов виробн запасів; сумнівні борги; втрати від знецінення запасів; втрати від операц курсових одоиць; визнані екологічні санкції;усі інші витрати. До складу " Інші опер доходи" належать різні доходи від операційної д-ть підпр, крім доходу від реалізації продукції. Обліковий процесс відображають на рахунках "Інші опер доходи" та "Інші опер витрати". За дебетом першого обліковують усі елементи затрат: таку, що історично склалася суму вастості об* продажу, та всі затрати, які були зробленіз продажу об*, зарплата брокера, послуги фондової бікжі. Зп кредитом другого рахунку одержують доходи, зокрема амортизацію соновних засобів, виручку за проданий об* тощо. Кредитове та дебетове сальдо перераховується на рахунок "Фінінсові результати".