183219 (Залучені джерела фінансування підприємства в сучасних умовах господарювання), страница 2

Таблиця 2.2.

За наведеними даними робимо висновок, що збільшення інвестицій в основний капітал (у фактичних цінах) за період з 2000 по 2005 роки супроводжується збільшенням таких показників економіки, як: ВВП, дохідна частина бюджету, доходи населення. У динаміці експорту та імпорту товарів та послуг загальної тенденції не прослідковується. Це можна пояснити, керуючись тим, що стимулюючий ефект мультиплікатора залежить від багатьох факторів.

Так, якщо збільшуються податки, то розміри віддачі державних витрат знижуються. Якщо імпорт є досить значним, то частина «нових» доходів уходить за кордон, зростає ймовірність дефіциту платіжного балансу [12].

Найпоширенішою помилкою в контексті аналізу інвестицій є хибне уявлення про те, що в результаті здійснення інвестиційної діяльності одна зі сторін обов'язково залишається у виграші, а інша — програє. Звичайно, на практиці така ситуація можлива. Хоча, як правило, у світовій економіці інвестування пов'язане із взаємним виграшем. Інвестор дістає доступ до ринків дешевої робочої сили чи сировини, збуту продукції, зменшує свої ризики шляхом міжнародної диверсифікації капіталу. Сторона, яка приймає, заповнює "нішу" у наявних інвестиційно-фінансових ресурсах, вирішує низку соціально-економічних проблем.

Дослідження інвестиційного макросередовиша в Україні свідчить про те, що, з одного боку, ключову роль у його формуванні відіграє уряд, який визначає амортизаційну, грошово-кредитну, бюджетну, податкову політику тощо. З другого, на динаміку інвестицій істотно впливає ступінь розвитку фінансової та фондової інфраструктури вітчизняної економіки. Не менш суттєвим є й те, що між цими визначеннями існує рефлективний зв'язок, тобто вони взаємопов'язані, а напрям впливу може бути двостороннім. Наприклад, кредитна й інвестиційна репутація уряду впливає на фондові індикатори. І навпаки, низька активність портфельних інвесторів на внутрішньому ринку країни є показником недовіри інвесторів до її економічної політики. Загалом же це свідчить про необхідність використання усього комплексу важелів (державних і ринкових) для формування привабливого інвестиційного середовища і залучення потрібного обсягу інвестиційних ресурсів у вітчизняну економіку.[10;3]

2.2 Інвестиційна політика Львівської області

Дослідження в різних галузях економіки України свідчить про те, що за останні роки в результаті реалізації комплексу ринкових реформ та створення конкуренції спостерігаються позитивні зрушення в інвестиційно-інноваційній діяльності. Аналіз інвестиційної діяльності суб’єктів господарської діяльності різних форм власності за 1995-2008рр. відображає суттєві зрушення в напрямі збільшення частки інвестицій в основний капітал підприємницькими структурами з недержавними формами власності. Однак у цілому умови реформування відносин власності та проблемні питання перехідної економіки негативно вплинули на інвестиційну діяльність різних форм господарювання, знизивши обсяги інвестицій в основний капітал.

Аналізуючи інвестиційну політику Львівщини, спостерігаємо недостатність внутрішнього капіталу для фінансування інвестиційного розвитку як наслідок низької здатності до самофінансування та фінансування інститутами фінансового ринку. Одним із найважливіших джерел інвестування економіки регіону виступають банківські інвестиційні кредити.

Дослідження показали, що на кредитну діяльність банківських установ впливає в цілому складна економічна ситуація в країні, водночас характерним є зростання обсягів кредитних вкладень у національну економіку. Разом з тим із збільшенням загального обсягу кредитних вкладень відбулося зростання заборгованості за довгостроковими кредитами більш ніж у 15 разів порівняно з 1996р., яка станом на 1 січня 2008 р. становила 297 млн. грн. За даними дослідження простежується тенденція щодо збільшення частки довгострокових та скорочення короткострокових кредитів, незважаючи на їх зростання, зазначений обсяг довгострокових кредитів є незначним порівняно з потребами економіки.

Аналіз структури джерел інвестування свідчить, що серед них найактивнішу роль відіграють власні кошти підприємств (71,4%) та іноземні інвестиції (10,3%). Усі інші джерела інвестиційного забезпечення характеризуються незначною питомою вагою: кошти державного та місцевого бюджетів (6,4%), кредити банків (4,4%), кошти населення (0,9%), кошти вітчизняних інвесторів (0,6%).

За результатами аналізів можна зробити висновок, що для залучення потенційних джерел інвестування необхідно створити умови для їх трансформації в реальні джерела інвестиційних ресурсів та збільшення інвестиційної привабливості регіонів. Важливу роль у процесі інвестування в підприємницьку діяльність мають відігравати додаткові ресурси, що виникають в економіці внаслідок їх ринкових перетворень(кошти від приватизації, використання можливостей внутрішнього та зовнішнього фондового ринків та небанківських фінансово-кредитних установ, від створення сприятливих економічних умов для залучення вільних грошових заощаджень, активізації процесів банківського інвестиційного кредитування, лізингу)[6].

Недостатня інвестиційна привабливість окремих регіонів впливає на розподіл обсягів інвестицій. Зокрема, спостерігається значна нерівномірність капітальних вкладень в галузі господарського комплексу регіону в розрізі районів та міст обласного підпорядкування. Інвестиційні ресурси, як правило, спрямовуються у підприємства м. Львова – 454,04 млн грн.(51,6%), Стрийського району – 75,5 млн грн.(8,6%) та Яворівського району – 38,4 млн грн. (4,4%). Найбільший дефіцит капіталовкладень зафіксовано в Перемишлянському – 3,8 млн грн.(0,44%), Турківському – 3,1 млн грн.(0, 36%) та Старосамбірському районі – 2,8 млн грн.(0,32%). Аналогічна ситуація спостерігається з розподілом іноземних інвестицій. Регіональна структура розподілу прямих іноземних інвестицій є нерівномірною, оскільки найбільші обсяги інвестицій припадають на м. Львів (64% до загального обсягу інвестицій), Яворівський район – 10%, Камянка-Бузький район – 3,9%, а для інших районів та міст Львівщини питома вага прямих іноземних інвестицій коливається від 3,3 до 0,1%.

Це свідчить про необхідність надання гірським регіонам та депресивним територіям статусу і прав територій пріоритетного розвитку, створення належного податкового середовища з метою підвищення їх привабливості для вітчизняних та зарубіжних інвесторів. Такі регіони мають значний потенціал і можуть стати регіонами соціально-економічного зростання.

Інвестиційну політику Львівської області можна охарактеризувати як ресурсно-привабливу. Привабливість Львівського регіону визначається такими чинниками:

• високими темпами ринкового розвитку;

• високим рівнем освіти населення, кваліфікованою робочою силою;

• великою часткою новітніх галузей промисловості;

• широкою мережею науково-дослідних установ;

• розвиненою телекомунікаційною мережею;

• багатим ресурсним потенціалом;

• міжнародними транспортними коридорами, що проходять територією області;

• широкими можливостями для відпочинку та рекреації.

Важливим аспектом, який стимулюватиме надходження інвестицій в економіку регіону, є інноваційна діяльність. Аналіз економічних данин Львівщини свідчить про скорочення інноваційних процесів, що характеризується зменшенням числа і питомої ваги інноваційно-активних підприємств. На даний час для інноваційної діяльності на регіональному рівні характерною є низка проблем, до яких слід віднести відсутність дієвих та ефективних програм інноваційного розвитку, відсутність пільг щодо активізації інноваційної діяльності в регіоні. Передусім необхідно вирішити проблему системного, сформованого га основі чіткого визначення пріоритетів підходу щодо розвитку провідних галузей економіки на регіональному рівні, сформувати належну законодавчо-нормативну базу та розробити ефективні інноваційні програми, які б передбачали створення сприятливого економічного середовища для реалізації проекту «інновації - інвестиції» відповідно до інтересів усіх його учасників, що дасть змогу збільшити обсяги надходження ресурсів для реалізації інноваційних проектів.

Отже, основними факторами, що можуть привабити інвестиції в підприємницький сектор регіону, зокрема Львівщини, є значний ринок збуту з величезними потенційними можливостями, дешевою робочою силою та окремими видами природних ресурсів. Потенційних інвесторів може привабити: норма прибутку, яка б ураховувала премію за ризик, інфляцію та інші негативні інвестиційні фактуро; тимчасові низькі прибутки при забезпеченні інших цілей інвестування – закріплення на ринку, адаптація до регіональних умов підприємницької діяльності, тобто формування основи для отримання прибутку у майбутньому.

Пріоритетним завданням органів державної влади на всіх рівнях Львівщини є збільшення залучення інвестицій на основі програми «Назустріч інвесторам» та Стратегія розвитку Львівщини до 2015 року.

До чотирьох стратегічних цілей Львівської області належать [6]:

1. Львівщина – регіон сталого економічного й підприємницького розвитку.

2. Львівщина – ворота України до Європейського Союзу.

3. Львівщина – регіон високоосвічених людей, інноваційного потенціалу та технологічно розвинутих компаній.

4. Львівщина – регіон чистого та привабливого довкілля, культури, туризму та рекреації.

Чималим поштовхом розвитку області є проведення в Україні Євро-2012. Тим самим інвесторам створюються широкі можливості для реалізації інвестиційних проектів.

Пріоритетними інвестиційними проектами Львівської області є: реконструкція Міжнародного аеропорту «Львів»(вартість проекту – 166,1 млн дол. США, в тому числі кошти інвестора 97,2 млн дол. США); будівництво та експлуатація шахти Любельська (необхідні інвестиції 40 млн дол.США для видобутку коксівного вугілля підземним способом із застосуванням високоефективних технологій).

За розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2006 р. «Про схвалення концепції створення індустріальних (промислових) парків у Львівській області» визначені стартові майданчики для облаштування промислових парків. Один з таких промислових парків – «Черляни» розташований на земельній ділянці площею 510 га на відстані 52 км до кордону з Європейським Союзом.

Виходячи з першочергових завдань економічної політики, пріоритетними будуть ті напрями інвестування, які спроможні за порівняно короткий термін забезпечити відчутні зрушення в економіці регіону. Для Львівщини це такі галузі і виробництва : з коротким терміном окупності (туризм і рекреація, легка, харчова промисловість), суттєвим мультиплікативним ефектом, тобто розвиток яких дає значний поштовх для економічного зростання супутніх виробництва (такими є, зокрема, виробництво складної техніки, машин, обладнання), із значним експортним потенціалом і конкурентоспроможністю.