182371 (Оцінка вартості підприємства), страница 3

Цей коефіцієнт показує, що загальна конкурентоспроможність потенціалу підприємства нижча від галузевого стандарту на 13%

Метод експертних оцінок. Цей метод можна використовувати як один з варіантів оцінки конкурентоспроможності потенціалу підприємства. Слід зауважити, що цю методику розроблено з урахуванням таких основних моментів: підприємство є малим;

підприємство виробляє один вид продукції.

Алгоритм використання методу експертних оцінок є таким:

- обираються піддослідні підприємства;

- для експертизи залучаються фахівців підприємств (директори, заступники директорів з виробництва, заступники директорів з економіки, комерційні директори, маркетологи), фахівців роздрібної торгової мережі, основних оптових клієнтів;

- усім експертам пропонують заповнити анкету з питаннями щодо конкурентоспроможності потенціалу підприємств і результати обробки заносять до підсумкової таблиці, за допомогою якої порівнюють отримані результати.

Загальний показник конкурентоспроможності потенціалу підприємства дорівнюватиме середньостатистичній сумі зважених числових показників за кожною з груп. Найбільш конкурентоспроможним буде підприємство, яке набрало найбільший бал.

1.4 Чинники, які впливають на оцінку вартості підприємства та знижують ефективність роботи підприємства

До групи принципів, які пов'язані з ринковим середовищем, входять: залежність, відповідність, попит і пропонування, конкуренція, змінювання.

Залежність. Вартість потенціалу підприємства формується під впливом множини різноманітних факторів, серед яких особливу роль відіграє його місцезнаходження. Якість останнього визначається, насамперед, відповідністю фізичних параметрів земельної ділянки підприємства регіональній системі землекористування та його віддаленістю від ринкової інфраструктури. Разом ці дві важливі характеристики становлять статус, чи економічне місцеположення підприємства.

Відповідність. За інших однакових умов потенціал підприємства, яке найвищою мірою відповідає містобудівним, екологічним, ринковим та іншим стандартним нормам і загальнопоширеним тенденціям землекористування, має найвищу вартість.

Попит і пропонування. На вартість потенціалу підприємства великий вплив справляє співвідношення між попитом і пропонуванням. Коли останні збалансовані, а потенціал підприємства використовується якнайліпше і найефективніше, ринкова ціна підприємства, як правило, відображує вартість (витрати) його створення.

Конкуренція. Сутність даного принципу полягає в тому, що ціни на об'єкти оцінювання складаються під впливом постійного суперництва між суб'єктами ринку, які прагнуть отримувати максимальні прибутки. Це вирівнює дохідність інвестицій у різних сегментах конкурентного ринку і дає можливість об'єктивно визначити ринкову вартість підприємств. Принцип конкуренції також застерігає від урахування надприбутків за оцінювання підприємств-монополістів, бо це спотворює їхню ринкову вартість.

Змінювання. Цей принцип передбачає під час оцінювання вартості потенціалу підприємства та його складових урахування можливих змін їх функціонування внаслідок трансформації економічних, соціальних і юридичних умов, а також впливу регіональних і локальних факторів. Принцип найліпшого і найефективнішого використання є синтезуючим принципом оцінки вартості потенціалу підприємства. Як системоутворювальний елемент він інтегрує загальний вплив усіх раніше названих принципів і означає, що з можливих варіантів використання потенціалу підприємства буде вибрано той, за якого найповніше реалізуються функціональні можливості всіх складових потенціалу і забезпечується їх максимальна результативність.

2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА.

Вартісна оцінка ефективності діяльності підприємств. Подальша реалізація стратегії економічного розвитку України в загальносвітовому глобалізаційному напрямку багатьох економічних процесів, підвищення конкурентноздатності власної економіки – не могла не відбитися і на діяльності українських підприємств харчової промисловості.

Харчова промисловість в останні роки займає одну із лідируючих позицій по темпам промислового розвитку, залученню різноманітних інвестиційних ресурсів. На це є свої як об’єктивні так і суб’єктивні причини. Серед безлічі підгалузей харчової промисловсті в останній час найбільшу увагу, як інвесторів так і управлінців різних рівнів, притягує розвиток пиво-безалкогольної галузі, яка в останній час засвідчує продовження свого динамічного розвитку отриманого в конці 90-х років минулого століття. Цей динамізм проявляється в здатності проведення ефективної господарської діяльності кожним підприємством галузі.

Потенційна здатність підприємства досягати свою місію у зазначеній перспективі найчастіше ототожнюється з його ефективністю або продуктивністю виробництва при тенденції зниження витрат суспільної праці на виробництво продукції. Для виконання цілей забезпечення ефективної діяльності будь-якого суб’єкта підприємництва реалізуються відповідні управлінські рішення. А такі рішення ґрунтуються на системі комплексних показників оцінки ефективності функціонування структурних підрозділів підприємницької структури. В сучасній управлінській дійсності українських підприємств все гостріше постає питання розробки нового механізму управління ефективністю, який би дозволяв оцінювати діяльність підприємства в довгостроковій перспективі з врахуванням вартісно-економічних аспектів бізнесу.

Сучасні підходи до здійснення управління передбачають орієнтування всіх учасників та зацікавлених сторін підприємницької діяльності на максимізацію вартості фірми. Це приносить вигоди як власникам та інвесторам так і його працівникам. Дана наукова проблематика розглядається багатьма авторами серед яких можна виділити праці Ф. Моділь’яні, А. Раппапорта, М. Міллера, Е. Фама, У. Шарпа, Б. Стюарта, Д. Янга, С. Вівера, А. Расказова, М. Осіпова, А. Грязнова, Д. Просянкіна, Ю. Волкова та інші.

Вартість підприємства (бізнесу) поступово стає критерієм оцінки ефективності його функціонування. Динамічне збільшення вартості суб’єкта бізнесової діяльності відбувається під впливом конкретних функцій управління його вартістю на основі комплексного врахування всіх аспектів системи управління ефективністю бізнесу. Тільки зростання вартості підприємства є загальною метою та критерієм ефективності для всіх учасників діяльності бізнесу і співпадає з їх різносторонніми інтересами.

Одним з найвідоміших і перевірених практикою західних компаній підходів є метод управління вартістю, заснований на управлінні економічною доданою вартістю (Economic Value Added, Eva). Саме висвітлення практичного застосування на підприємствах харчової промисловості в українській дійсності осноположних моментів доної теорії і ставилось за мету в цій статті.

В багатьох випадках традиційний аналіз фінансових коефіцієнтів хоча і оцінює певні сфери діяльності підприємства, але всю цю систему коефіцієнтів важко звести до одного універсального показника ефективності. Ми спробували розрахувати такий універсальний абсолютний показник ефективності – економічна додана вартість (EVA) для деяких підприємств представників пиво-безалкогольної галузі України. Слід зазначити, що безричаговий коефіцієнт β рівня систематичного ризику інвестування в підприємства харчової промисловості було взято для російської економіки станом на 2004 рік з [4]. Передбачається, що він не дуже відрізняється від українських реалій на протязі 2001-2004 років. Це дуже важливий показник, оскільки він характеризує ризик інвестування в певну галузь. В розвинутих країнах цей показник розраховується фондовими біржами централізовано і публікується у відкритих джерелах і оновлюється майже щохвилинно, оскільки для інвесторів він дуже важливий. В ідеальному випадку кожне підприємство має свій коефіцієнт β, оскільки кожне підприємство унікальне і має свій рівень ризиків. Для українських підприємств цей показник досить точно розрахувати неможливо через нерозвиненість фондового ринку. Залишається лише брати його приблизне значення і відкорегувати на фінансовий важіль підприємства. Ця неефективність показує, що у підприємства відсутнє зростання вартості бізнесу; підприємство неефективно використовує наявний капітал; капітал не забезпечує навіть норму повернення на вкладений капітал, яка встановлена власником та не приносить додаткового доходу (доданої вартості). Підприємство було неспроможним створити додану вартість бізнесу, так як дохідність капіталу інвестора (власника), отримана підприємством за період, була менша вимагаємої ним бар’єрної ставки дохідності – підприємство отримало дохідність значно меншу, ніж ту на яку сподівався інвестор (власник). І все це незважаючи на наявність у даного підприємства чистого прибутку за результатами бухгалтерської звітності. Таким чином, за аналізовані роки підприємство ВАТ «А» працювало гірше, ніж інші підприємства з аналогічним рівнем систематичного ризику діяльності. Протягом цих років ВАТ «А» є непривабливим для інвесторів, оскільки для них є алтернатива більш прибуткової можливості вкладення свого капіталу з налогічним рівнем ризику. Основною причиною, що призвела до від’ємного значення показника економічної доданої вартості стала тенденція до збільшення абсолютних витрат на власний капитал (оскільки його обсяг значно збільшився), а через низьку рентабельність активів чистий прибуток підприємства виявився меншим за витрат на капітал. Тобто, наявність чистого прибутку і стандартного розуміння «прибутковість діяльності» не завжди характеризує бізнесову дяльність підприємства як ефективну, спрямовану на збільшення вартості бізнесу. Ефективність будь-якої бізнесової дяльності ширше ніж просте розуміння прибутковості, і саме на нівелювання цього стеріотипу покликано використання більш ширшого ніж ефективність (прибутковість) узагальнюючого показника – економічна додана вартість. Розрахунки і для інших підприємств пиво-безалкогольної галузі підтвердили справедливість використання поряд з традиційними показниками ефективності більш глобального і комплексного – показника економічної доданої вартості. Вартість бізнесу як оціночний критерій дозволяє уникнути помилок при аналізі його діяльності. З ростом вартості фірми збільшується капітал, вкладений у неї акціонерами, що дозволяє одержати доход від перепродажу приналежних їм акцій. Наріжним каменем загальної системи управління ефективністю є механізми виміру та оцінки ефективності діяльності підприємства за критерієм – вартість підприємства (бізнесу) як інтегрованого показника між двома синонімальними поняттями ефективність бізнесу та ефективність управління цим бізнесом. При комплексному підході до управління вартістю фірми виконуються наступні взаємопов’язані сукупності робіт:

• побудова бізнес-моделі підприємства;

• виявлення чинників, що впливають на вартість суб’єкта підприємництва;

• вибір алгоритму розрахунку і оцінки вартості підприємства;

• розробка системи показників оцінки діяльності підрозділів і працівників фірми;

• моніторинг і актуалізація бізнес-моделі підприємства.

Комплексність управління ефективністю направлена на якісне поліпшення всіх стратегічних та оперативних рішень на різних рівнях управління за рахунок концентрації зусиль усіх учасників бізнес-процесів на ключових факторах створення вартості бізнесу та управління ними.

2.1 Загальна характеристика харчової діяльності підприємства

Товариство з обмеженою відповідальністю «Солодкий рай» (далі по тексту роботи - ТОВ «Солодкий рай») є приватним підприємством харчової промисловості, основною діяльністю якого є виробництво кондитерських, борошняних і хлібобулочних виробів, і їх подальша реалізація. В даний час Підприємство є юридичною особою зі всіма правами, має власне майно, самостійний звітний баланс, розрахункові рахунки в банках, а свою діяльність здійснює на основі цивільного законодавства України і інших нормативно-правових актів. ТОВ «Солодкий рай» створено індивідуальним підприємством на основі приватної власності без обмеження терміну діяльності. Вищестоящого органу Підприємство не має, а його засновниками є фізичні особи. Засновницьким документом є Статут, вимоги якого обов'язкові для виконання всіма органами Підприємства і його працівниками. Підприємство ТОВ «Солодкий рай» має друк з своїм найменуванням на українській мові і вказівкою на місце його знаходження, також має штампи і бланки з своїм найменуванням, власну емблему, зареєстрований товарний знак і інші засоби візуальної ідентифікації. Головною метою здійснюваної діяльності ТОВ «Солодкий рай» є отримання прибутку, при цьому діяльність направлена на задоволення потреби населення в кондитерських, борошняних і хлібобулочних виробах і максимальне насичення ринку своєю продукцією. ТОВ «Солодкий рай» проводить наступні види продукції: кондитерські вироби (20 найменувань); борошняні і хлібобулочні вироби (25 найменувань), вироби відрізняються високою якістю і користуються заслуженим попитом у населення. Керівництво Підприємства в своїй діяльності орієнтується на вивчення потреби і запитів споживачів і як одна з своїх головних задач вважає - підвищення якості вироблюваної продукції. Підприємство ТОВ «Солодкий рай» поставляє свою продукцію в магазини, а також інші міста і райони України. Для реалізації мети виробничої діяльності підприємство ТОВ «Солодкий рай» здійснює наступні види діяльності:

• виробництво і реалізація кондитерських виробів;

• виробництво і реалізація борошняних виробів;

• виробництво і реалізація хлібобулочної продукції;

• торгово-закупівельна діяльність (у тому числі і оптова торгівля);

• комерційна, посередницька діяльності;

• організація громадського харчування (їдальня);

• переробка сільськогосподарської продукції;

• транспортні і інші комерційні послуги;

• надання інших видів платних послуг населенню.

В перспективі на майбутнє (найближчі 2-3 роки) ТОВ «Солодкий рай» припускає розширити асортимент продукції і послуг, що надаються, що випускається, населенню а також прагнути поліпшення якості продукції, що випускається, шляхом зміни якості своєї матеріально-сировинної бази.

Підприємство ТОВ «Солодкий рай» складається з наступних основних і допоміжних цехів і виробничих ділянок: пекарня; склад сировини, готової продукції; холодильник; магазин; гараж; адміністративна будівля. ТОВ «Солодкий рай» знаходиться на ринку вже більше 8 років і встигло себе зарекомендувати, як добрий виробник кондитерських і борошняних виробів, знайшло свій круг покупців.Виходячи з концептуальних положень сучасного менеджменту, оцінку фінансового та економічного становища організації проводять на основі аналізу статистичної звітності, з використанням наступних показників: обсяг продукції в порівняльних та діючих цінах поточного року; дохід від реалізації продукції; чистий дохід (виручка) від реалізації продукції; собівартість реалізованої продукції; валовий прибуток; прибуток від операційної та звичайної діяльності; надзвичайні доходи; чистий прибуток; власний капітал; дебіторська і кредиторська заборгованість тощо. Крім цих абсолютних показників, які вивчають в динаміці, аналізу підлягають і наступні відносні показники: частка сертифікованої продукції в обсязі продукції та частка поставок сертифікованої продукції на експорт у вартості сертифікованої продукції; рентабельність реалізованої продукції тощо. Зростання частки сертифікованої продукції є ознакою підвищення конкурентноздатності продукції, обов'язковим компонентом якої є якість, що задовольняє потреби споживача. Показники руху робочої сили або свідчать про прихильність керівництва організації політиці звільнень, або про його прагнення забезпечити зростання зайнятості. Для забезпечення ефективного управління необхідну внутрішню інформацію менеджери одержують з різних джерел. Використовують, зокрема, статистичну звітність, опитування тощо. Завдання будь-якої організації, яка займається бізнесом, є створення певних товарів або послуг і це завдання відображається в таких цілях, як рентабельність або прибутковість і продуктивність або ефективність. Першочерговим питанням є забезпечення стабільного доходу. Однак коли ця межа досягнута, забезпечення економічної ефективності і стримування витрат стає цілком досяжною паралельною метою. Тепер рідко коли завдання організації визначається термінами прибутку. Вважається, що завдання організації повинні обертатися навколо потреб споживача. Відомо, як сильно впливає на продуктивність якість, яка є важливим елементом витратного компоненту. Отже, можна сказати, що якість товарів або послуг, прибуток, зайнятість населення відносяться до позитивних результатів діяльності підприємств.

1. Основні показники діяльності за 2007-2008 р.р.

Основними джерелами даних для аналізу фінансового стану господарства є бухгалтерський баланс і річний звіт (форма №1), приведений в табл.3.1. Зведений баланс підприємства харчової промислововості ТОВ Солодкий рай за станом на 1 січня 2008(в гривнях) табл. 3.1.