178094 (Планування собівартості готової реалізованої продукції), страница 2
Описание файла
Документ из архива "Планування собівартості готової реалізованої продукції", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "экономика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "экономика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "178094"
Текст 2 страницы из документа "178094"
По способі віднесення на собівартість визначеного виду продукції витрати поділяються на прямі і непрямі. Прямі витрати зв'язані з виробництвом визначеного виду продукції і безпосередньо включаються в собівартість конкретної продукції (зарплата виробничих робітників, основні матеріали й інші). Непрямі витрати зв'язані з роботою цеху або підприємства в цілому і не можуть бути безпосередньо віднесені на собівартість конкретної продукції (витрати на зміст і експлуатацію устаткування, на зміст апарата керування й інші).
По ступені залежності від обсягу виробництва усі витрати поділяють на умовно-перемінні й умовно-постійні. До умовно-перемінного відносяться витрати, що змінюються майже пропорційно зміні обсягу виробництва (виробнича зарплата, технологічне паливо, основні матеріали). Умовно-постійні витрати не змінюються або змінюються незначно при збільшенні випуску продукції (зарплата працівників цеху, заводоуправління, витрати на утримання будинків і інші).
Зниження собівартості продукції означає економію упредметненої і живої праці і є найважливішим чинником підвищення ефективності виробництва, росту нагромаджень.
Планування зниження собівартості на промислових підприємствах здійснюється у відповідність с. характером виробленої продукції і застосовуваних показників собівартості.
Виявлення резервів зниження собівартості повинне спиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного й організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв'язків:
-
зниження собівартості порівнянної товарної продукції;
-
зниження витрат на гривню товарної продукції;
-
зниження собівартості продукції по техніко-економічних факторах;
-
зниження собівартості продукції по окремих факторах.
Розглянемо по докладніше зниження собівартості продукції по окремих факторах.
У цілому собівартість продукції складається з матеріальних витрат, витрат на виплату заробітної плати робітником і комплексними статями витрат. Збільшення або зменшення витрат по кожнім елементі викликає або подорожчання, або зниження собівартості продукції. Тому при аналізі треба перевірити витрати сировини, матеріалів, палива й електроенергії, витрати на заробітну плату, цехові, загальнозаводські й інші витрати.
Економія від зниження матеріальних витрат (Эм) визначається по формулі:
(2.1)
де Н0 і Н1 – норма витрати сировини, матеріалів, палива, енергії на одиницю продукції до і після проведення відповідного заходу;
Ц – ціна одиниці сировини, матеріалів, палива, енергії;
В1 – кількість продукції, що випускається з моменту проведення заходів до кінця планованого року.
Витрати на заробітну плату виробничих робітників відбивають безпосередньо в статтях витрат.
Тому аналіз заробітної плати, насамперед, робиться по загальному її фонді і фондам окремих категорій промислово-виробничого персоналу підприємства, незалежно від того, у яких статтях відбита ця заробітна плата. Після виявлення причин, що викликали зміну (відхилення) фонду заробітної плати окремих категорій працівників, можна визначити, якою мірою ці відхилення вплинули на різні статті собівартості продукції. Відхилення від плану фонду заробітної плати необхідно скорегувати на відсоток виконання плану випуску продукції, обчислити відносне відхилення від планового фонду заробітної плати. При цьому треба враховувати, що підвищення випуску продукції впливає на заробітну плату не всіх категорій працівників. Якщо ж враховувати і ті обставини, що фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу змінюється пропорційно обсягові продукції, що випускається, тільки по робітниках-відрядниках, те відносна економія не може бути обчислена по фонду заробітної плати ІТП, службовців, МОП, учнів і персоналу охорони.
Великий вплив на ефективність роботи підприємства і на витрату фонду заробітної плати робить використання засобів на преміювання робітників. Аналіз ефективності положень про преміювання робиться шляхом зіставлення додатково отриманого прибутку від реалізації продукції або економії від зниження її собівартості з витратами на преміювання.
Зниження собівартості продукції багато в чому визначається правильним співвідношенням темпів росту продуктивності праці і росту заробітної плати. Ріст продуктивності праці повинний випереджати ріст заробітної плати, забезпечуючи тим самим зниження собівартості продукції.
Зменшення витрат на заробітну плату і відрахувань у фонд соціального захисту в результаті зниження трудомісткості одиниці продукції (Э3) визначається в такий спосіб:
(2.2)
де t0, t1 – трудомісткість одиниці продукції в годинах до і після проведення заходу;
ТС0, ТС1 – середньогодинна тарифна ставка робітника до і після впровадження заходу;
ЗПД – середній відсоток додаткової заробітної плати для даної категорії робітників;
СЗ – встановлений відсоток відрахування у фонд соціального захисту;
М1 – число місяців з моменту проведення заходу до кінця року.
При вивільненні працівників, що знаходяться на погодинній оплаті праці, економія визначається по формулі:
(2.3)
де ЧВ – кількість працівників, що вивільняються;
ЗМ – середньомісячна зарплата даної категорії працівників;
М1 – число місяців з моменту проведення заходу до кінця року.
Зниження собівартості продукції за рахунок впливу зміни обсягу виробництва визначається по формулах:
а) економія по умовно-постійним витратам (ЭП):
(2.4)
где Сб – собівартість товарної продукції в базисному році, р.;
– темп росту товарної продукції в планованому році в порівнянні з базисним, %;
УП – питома вага умовно-постійних витрат у собівартості товарної продукції базисного року, %.
б) економія на амортизаційних відрахуваннях (ЭА):
(2.5)
де АОБ, АОПЛ – загальна сума амортизаційних відрахувань у базисному і плановому періодах, р.;
ТПБ, ТППЛ – обсяг товарної продукції в базисному і плановому періодах, р.
3. РОЗРОБКА ЗАХОДІВ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Заходи щодо зниження собівартості виробництва продукції поділяються на дві групи: зовнішні стосовно діяльності організації, багато в чому не залежні від її, і внутрівиробничі, що характеризують рівень управлінської роботи, і які реалізуються самим підприємством.
Зовнішні фактори – це зміна цін на ресурси й енергію, запровадження в дію нових законодавчих актів по праці і зарплаті, по оподатковуванню і т.д. Ці фактори встановлюють загальні «правила гри» у сфері управлінської діяльності.
Внутрівиробничі фактори – це поліпшення використання матеріальних і трудових ресурсів, поліпшення організації виробництва, технічного розвитку, удосконалювання планово-економічної роботи і керування підприємством у цілому.
При розробці плану по зниженню собівартості повинні бути враховані також фактори, що підвищують витрати на виробництво продукції. При виборі конкретних заходів щодо зниження собівартості необхідно спланувати їх так, щоб їхнє виконання забезпечувало намічене зниження собівартості на планований період.
Аналізуючи роботу АП «Шахта ім. О.Ф.Засядька» за 2004р. запропонуємо наступні заходи щодо зниження собівартості (див. таблицю 3.1).
Аналізуючи данні з додатків 1–5 пропонуємо заходи щодо зниження деяких показників з метою зниження собівартості продукції.
Таблиця 3.1 – Заходи щодо зниження витрат по собівартості за 2004р. АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька»
| № п.п. | Найменування заходу | Од. вим. | Обсяг | Ефективність заходів, тис. грн. | ||||
| рік | У тому числі по кварталах | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | Економія електроенергії | кВт. г. у рік | 925 | 250,5 | 70,8 | 59,9 | 59,9 | 59,9 |
| 2 | Зменшення чисельності працівників | |||||||
| 2.1 | Зменшення чисельності допоміжних працівників | чол. | 16 | 29,2 | 7,3 | 7,3 | 7,3 | 7,3 |
| 2.2 | Зменшення чисельності працівників на поверху | чол. | 25 | 36,4 | 9,1 | 9,1 | 9,1 | 9,1 |
| 4 | Всього: | 316,1 | 87,2 | 76,3 | 76,3 | 76,3 | ||
У приведеній таблиці заходи з економії електроенергії носять неявний характер. Велику частину витрат складають витрати на оплату встановленої потужності електроустановок. Велика кількість енергії витрачається установками, робота яких не залежить від величини видобутку вугілля (водовідлив, вентиляція, підземне і поверхневе висвітлення й ін.). Ці витрати разом з витратами на оплату встановленої потужності можна віднести до умовно-постійних витрат.
Поглиблемо аналіз за даними заходами (див. таблицю 3.2).
Таблиця 3.2 – Програма енергозбереження АП «Шахта ім. О.Ф. Засядька».
| № п.п. | Найменування заходу | Очікувана економія, квт. ч. | Термін виконання | Економічна ефективність, тис. грн. | ||||
| Усього | В том числі по кварталам | |||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | |||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| 1 | Оптимізація роботи підземного транспорту, системне транспортування гірської маси через бункери нагромаджувачі. | 652 | 163 | 163 | 163 | 163 | 1.01.04 | 89,5 |
| 2 | Удосконалювання системи вентиляції | 60 | 15 | 15 | 15 | 15 | 1.01.04 | 18 |
| Усього | 712 | 178 | 178 | 178 | 178 | 107,5 | ||
При застосуванні вищенаведених заходів досягається економія:
– електроенергії в розмірі 712 квт. ч. з річною економією 107,5 тис. грн.
– по зарплаті з річною економією 59,4 тис. грн.
4. ПЛАНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПІСЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ЗАХОДІВ
На заключному етапі зробимо планування показників після впровадження заходів. Для планування показників заповнимо таблицю 4.1. Проведемо розрахунок економії від скорочення чисельності:
