177615 (Організація товарообмінних операцій на прикладі ДП ДАК "Хліб України" Крижопільський елеватор), страница 5

Вертикальний (структурний) аналіз - визначення структури фінансових показників з оцінкою впливу різних факторів на кінцевий результат.

Трендовий аналіз — порівняння кожної позиції звітності з рядом попередніх періодів та визначення тренду, тобто основної тенденції динаміки показників за період.

Аналіз відносних показників (коефіцієнтів) - розрахунок відношень між окремими позиціями різних форм звітності, визначення взаємозв'язків показників.

Порівняльний аналіз - аналіз зведених показників звітності і порівняння їх з нормативними, середньо галузевими та показниками конкурентів.

Факторний аналіз - визначення впливу окремих факторів та результативний показник. Користуючись фінансовою звітністю, визначимо та порівняємо показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " за 2006 - 2008 рр. Вони подані в таблиці 2.9.

За три роки діяльності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор " показники рентабельності істотно знизились, у 2008 році взагалі спостерігається їх стрімке падіння порівняно з попередніми періодами. Це свідчить про зниження ефективності діяльності і є досить небезпечною тенденцією для підприємства. Необхідно поліпшувати використання наявних ресурсів та капіталу. Зниження рентабельності зумовлено рядом зовнішніх факторів. Зокрема, ціни на сировину, паливно - мастильні матеріали, електроенергію постійно зростають, зростає, відповідно, і собівартість продукції. Результати і ефективність поточної основної виробничої діяльності характеризують показники ділової активності, подані в таблиці 2.10.

Як бачимо з даних таблиці, на підприємстві значно зросла продуктивність праці, що говорить про значний трудовий потенціал та підвищення матеріальної оснащеності виробництва.

Таблиця 2.9. Показники рентабельності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", %

Капіталовіддача дещо знизилась. Зросла кількість оборотів коштів в розрахунках та виробничих запасів, це є позитивним моментом у господарській діяльності. Оборотність кредиторської заборгованості знизилась, зменшився і коефіцієнт погашення дебіторської заборгованості. Про підвищення ділової активності свідчить зростання оборотності власного та основного капіталу. В цілому показники ділової активності є задовільними, підприємство цілком виправдовує свою репутацію лідера на ринку і користується популярністю у широкого кола споживачів.

Таблиця 2.10

Показники ділової активності ДП ДАК "Хліб України" "Крижопільський елеватор ", тис, грн.

З наведеної характеристики можна дати короткий висновок. Аналізоване нами підприємство проводить ефективну, прибуткову діяльність, сплачує до бюджету податки та платежі. Воно забезпечене в достатній мірі власними основними і оборотними засобами, ефективно їх використовує.

3. Стан та перспективи організації розрахунків на підприємствах агропромислового комплексу

3.1 Товарообмінні операції як система розрахунків підприємств

Класичне визначення товарообмінних операцій відображено в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», що для всіх юридичних осіб, крім сільськогосподарських формувань, набрав чинності з 01 липня 1998 року. Згідно із Законом бартер (товарний обмін) - це господарська операція, при якій проводяться розрахунки за товари (роботи, послуги) в формі, відмінній від грошової.

Розглядаючи класичну формулу кругообігу коштів на підприємствах при товарообмінних операціях вона має наступний вигляд: Г-Т-В-Т'-Г

На третій стадії кругообігу замість грошової форми виступає товарна.

Аналіз бартерних операцій в народному господарству України за останні п'ять років свідчить про повальну «бартеризацію» в загальному обсязі платіжного обігу. Для більш детального вивчення стану розрахунків засобом товарообмінних операцій в господарстві, що досліджується. Як свідчать дані в господарстві намітилась стійка тенденція росту питомої ваги бартерних операцій в загальному об'ємі розрахунків. Так, якщо в середньому за 1994-1996 роки їх розмір становив 71,6 % загальної структури розрахунків, то в 1998 році вже - 88,5 %, або на 16,9 пунктів більше. В середньому за період, що досліджується в господарстві на долю бартеру припадає 78,6 % від загального платіжного обороту.

Слід відмітити, що бартерні операції, які в останні роки дуже активно впроваджуються в систему розрахунків, мають свої позитивні та негативні сторони. Останніх значно більше.

До позитивних сторін бартеру слід віднести факт швидкого змінення власника майна, що реалізується, а також значно скорочується термін розрахунку за поставлену продукцію, роботи та послуги. Таке становище в першу чергу пов'язано із системою черговості платежів, яка існує при розрахунках в народному господарстві України. Тобто, за отримане паливо підприємство зможе розрахуватися тільки в тому випадку, коли буде повністю ліквідована заборгованість по сплаті податків, зборів до бюджету та заборгованість по оплаті праці. А з застосуванням товарообмінної операції підприємство значно скорочує шлях оплати за придбані товари, поповнюючи тим самим власні обігові кошти і забезпечуючи при цьому безперервність виробництва.

Але значна кількість позитивних сторін на багато менша за негативні сторони бартерних операцій. Одним із негативних моментів є те, що при здійсненні товарообмінних операцій відсутні «живі гроші» в кругообігу коштів підприємства. А це впливає на заповненність коштами бюджету. Звідси, заборгованість по заробітній платі працівникам бюджетної сфери. Це в свою чергу призводить до спаду виробництва, загострення кризових явищ по підприємствах економіки України в цілому, та підприємств АПК зокрема.

Товарообмінні операції, які виникли в народному господарстві України, мають свій метод обліку та оподаткування згідно до Положення «Про ведення бухгалтерського обліку в Україні» від 03.04.93 р. за № 250, Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону «Про податок на додану вартість» від 03.04. 1998 р. № 168/97-ВР. Аналізуючи ці закони, спільним при оподаткуванні товарообмінних операцій є застосування ціни. Пунктом 4.2. Закону «Про податок на додану вартість» передбачено використання звичайних цін - таких цін, які не нижчі фактичної собівартості.

Прикладом товарообмінної операції в підприємстві, яке аналізується, є відвантаження продукції в райагропостач в замін на паливо та мастильні матеріали. При порушенні правил оподаткування, тобто застосування цін нижчих за звичайних, підприємство повинно сплачувати ряд податків на збитки, що отримані від реалізації продукції за цінами, які нижчі за звичайні.

Прикладом застосування цін, що нижчі за звичайні, є реалізація продукції районній ремонтно-транспортній організації за основні фонди для потреб виробничої діяльності:

Від проведеної бартерної операції отримано збиток на суму 6 738,00 грн. На цю суму необхідно сплатити податок на додану вартість:

6 738,00 грн. * 20 % = 1 347,60 грн.

Крім того, необхідно сплатити податок на прибуток за ставкою 30% із суми, яка розраховується, як різниця отриманих збитків та суми ПДВ:

(6 738,00 грн. - 1347,60 грн.) * 30% = 1 617,12 грн.

Здійснення товарообмінних операцій, на нашу думку, негативно впливає на вибір цін, в багатьох випадках такі операції призводять до додаткових витрат, що в свою чергу загострює фінансовий стан підприємства.

Звичайно, директиво не можливо в даний час відмінити бартер. Важливим рішенням в цьому напрямку було прийняття Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій в області зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12. 1999 р. за № 351-XIV. Але ми вважаємо, що в законодавчому порядку це питання повинно бути вирішеним не тільки на зовнішньому, але й на внутрішньому рівні, що сприятиме зміненню структури платіжного обігу, виходу підприємств з фінансової кризи.

3.2 Теоретичні аспекти організації оподаткування бартерних операцій

Господарські зв'язки між різними ланками економіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від форми грошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть бути готівково-грошовими та безготівковими. Грошові розрахунки виникають також при виконанні суб'єктами господарювання фінансових зобов'язань за платежами в бюджет, позабюджетні та інші фонди. Обслуговування платіжного обігу - одна з традиційних сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерційні банки виконують готівкові платежі як за рахунок клієнтів, так і на кредитній основі.

Кризовий стан системи розрахунків, який склався останніми роками, охопив майже всі підприємства економіки України, зокрема і підприємств, які входять до складу агропромислового комплексу. Нестабільність цінової політики викликає перебої в здійсненні розрахунків. Це призводить до складного фінансового стану підприємств, а в кінцевій меті до уповільнення розрахунків, зростанню дебіторської та кредиторської заборгованості.

Зростання заборгованості є основним індикатором, що сигналізує про стан розрахунків між суб'єктами підприємницької діяльності і вимагає прийняття управлінських рішень щодо подолання такого стану.

Велике значення в системі заходів щодо подолання кризи платежів, скорочення дебіторської та кредиторської заборгованості має економічно обґрунтовані системи розрахунків, право на вибір яких надається виключно підприємствам, що здійснюють такі розрахунки.

Банки, що обслуговують підприємства всіх форм власності в цьому випадку, залишаються рівноправними партнерами через які здійснюються такі розрахунки.