177409 (Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання)

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

Кафедра міжнародних економічних відносин

та економічної теорії

Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання

Курсова робота з дисципліни

"Макроекономіка"

Розробила

студентка групи 201 _________

"До захисту"_______________

Результат захисту

______ "___" _________200_р.

Херсон –

МІЖНАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ І ПРАВА

(м. Херсон)

Кафедра __________________________________________________

Дисципліна ___________________________________________________

Спеціальність _________________________________________________

Курс _______________Група _____________Семестр ____________

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ СТУДЕНТА

_____________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема ______________________________________________________

_____________________________________________________________

2. Термін сдачі студентом закінченої роботи ______________________

3. Вхідні дані до роботи _______________________________________

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити і терміни їх виконання) ____________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Перелік графічного матеріалу _________________________________

_____________________________________________________________

6. Дата видачі завдання ________________________________________

Керівник __________________________________________________

(прізвище, ініціали)

Студент ___________

(підпис)

РЕФЕРАТ

Курсова робота "Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання" вміщує 41 сторінку тексту, 16 літературних джерел. Так як курсова робота має теоретичну специфіку, то вона не містить графічного матеріалу.

Предметом дослідження є теоретичний аспект макроекономіки як науки, її головні риси та відмінності від інших наук, значну увагу приділено об’єктам та цілям макроекономічного регулювання в залежності від вивчення різних типів економічної системи і специфічних рис притаманних саме їм, описано чотири основні види стабілізаційної політики: фіскальну, монетарну, політику доходів, зовнішньоекономічну політику, а також переглянуті різні методи та прийоми, що використовуються для вивчення закономірностей функціонування національної економіки макроекономістами.

Результати дослідження показують, що трансформація економічної системи, формування ринкової економіки передбачає теоретичне осмислення суті економічних явищ, що відбуваються на макроекономічному рівні, обумовлює розробку дієвих, а головне ефективних, з передбачувальними економічними і соціальними наслідками моделей розвитку.

Тема курсової роботи має велике теоретичне та практичне значення особливо в умовах переходу на ринкові терена управління в Україні.

РЕФЕРАТ

Курсовая работа "Объекты и цели макроэкономического регулирования" состоит из 41 страницу текста, 16 литературных источников. Так как курсовая работа имеет теоретическую специфику, то она не содержит графического материала.

Предметом исследования является теоретический аспект макроэкономики как науки, ее основные черты и отличия от других наук, большое внимание уделено объектам и целям макроэкономического регулирования в зависимости от изучения разных типов экономической системы и специфических черт, которые присущи только им, описано четыре основные виды стабилизационной политики: фискальную, монетарную, политику доходов, внешнеэкономическую политику, а также рассмотрены разные методы и прийомы, которые используются для изучения закономерностей функционирования национальной экономики макроэкономистами.

Результаты исследования показывают, что трансформация экономической системы, формирование рыночной экономики предусматривает теоретическое осмысление сути экономических явлений, которые происходят на макроэкономическом уровне, обуславливает разработку действенных, а главное эффективных, с предвиденными экономическими и социальными последствиями моделей развития.

Тема курсовой работы имеет большое теоретическое и практическое значение особенно в условиях перехода на рыночные тернии управления в Украине.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

1.1. Місце макроекономіки в системі економічних наук

1.2. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів

1.3. Ефективність національної економіки на макрорівні

2. ОБ’ЄКТИ ТА ЦІЛІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

2.1. Різні типи економічних систем як об’єкти макроекономічного регулювання

2.2. Механізм функціонування економічної системи

2.3. Макроекономічна політика та її цілі

3. МЕТОДОЛОГІЯ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО ПІЗНАННЯ

3.1. Стабілізаційна політика в макроекономічному вимірі

3.2. Методи дослідження національної економіки

3.3. Економічне моделювання макроекономічних процесів

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

Трансформація економічної системи, формування ринкової економіки передбачає теоретичне осмислення суті економічних явищ, що відбуваються на макроекономічному рівні, обумовлює розробку дієвих, а головне ефективних, з передбачувальними економічними і соціальними наслідками моделей розвитку.

Саме на вивчення існуючих теорій економічного розвитку та розробку нових моделей їх впровадження спрямовує свої зусилля економічна теорія та господарююча практика.

При цьому в центрі уваги макроекономіки – причини та наслідки спільної діяльності всіх агентів національної економіки, які знаходять своє відображення через такі узагальнюючі категорії як валовий внутрішній продукт, сукупні витрати, зайнятість та безробіття, інфляція, державний бюджет, платіжний баланс, валютний курс тощо.

Перелічені макроекономічні показники характеризують економічний стан країни. Тому вони перебувають під постійним контролем з боку органів державної влади. За ними зацікавлено стежать широкі верстви населення. Це обумовлено тим, що доходи кожного члена суспільства, його добробут залежать не лише від результатів індивідуальної трудової діяльності, а й від того, як спрацьовує економіка в цілому.

Від макроекономіки очікують не лише пояснення суті причинно-наслідкових зв’язків в економіці, а й розкриття можливостей суспільства в особі держави впливати на хід економічного розвитку країни. Тому макроекономіку можна назвати теоретичною базою економічної політики держави. Від рівня і динаміки макроекономічного розвитку значною мірою залежить суспільно-політична та соціальна ситуація в країні та її місце у світовому співтоваристві.

Макроекономіка має справу зі складною системою взаємопов’язаних між собою економічних процесів. Будь-яке макроекономічне явище знаходиться в певній взаємозалежності від інших.

Тема курсової роботи „Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання” має велике теоретичне та практичне значення особливо в умовах переходу на ринкові терена управління в Україні.

Робота складається з трьох розділів. На першому етапі висвітлюється теоретичний аспект макроекономіки як науки, її головні риси та відмінності від інших наук. На другому етапі значну увагу приділено об’єктам та цілям макроекономічного регулювання в залежності від вивчення різних типів економічної системи і специфічних рис притаманних саме їм. На третьому етапі описано чотири основні види стабілізаційної політики: фіскальну, монетарну, політику доходів, зовнішньоекономічну політику, а також переглянуті різні методи та прийоми, що використовуються для вивчення закономірностей функціонування національної економіки макроекономістами.

При написанні роботи використовуються в основному підручники з макроекономіки і економічної теорії та наукові роботи видатних вчених-економістів, що зумовлено теоретичною специфікою теми курсової роботи.

2. МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА

1. Місце макроекономіки в системі економічних наук

Макроекономіка — одна з наук, що вивчає закономірності функціонування економіки. Але економіка є складною системою. Тому крім макроекономіки її вивча­ють багато інших економічних наук: політична економія, мікроекономіка, маркетинг, менеджмент, галузеві та функціональні економіки та ін. Разом із тим макроекономіка як наука насамперед спирається на положення та висновки політичної економії про розвиток виробничих відносин, розширене відтворення, дію об'єктивних еконо­мічних законів та механізми їх використання у практиці господарювання. Вона також має безпосередній зв'язок з математикою і статистикою, широко використовує методи економіко-математичного моделювання, що перетворює її у точну науку, дозволяє перейти від якісного до кількіс­ного аналізу економічних явищ, процесів та закономір­ностей, що відбуваються в економіці. Отже, макроекономіка формує наукові уявлення про функціонування економіки на національному рівні. Аналізуючи основні фактори і наслідки макроекономічного розвитку, ця наука водночас пропонує певні «рецепти», методи активного впливу на об'єкт свого дослідження, тобто на процес розширеного відтворення. Не визначаючи безпосередньо зміст економічної політики держави, макроекономіка завжди виступає її теоретичною основою. Це свідчить про те, що вона не тільки досліджує фактичний стан націо­нальної економіки, а й дозволяє виробити різні варіанти впливу на процес економічного розвитку [4].

Щоб зрозуміти місце макроекономіки в системі еконо­мічних наук, треба насамперед з'ясувати її практичну функцію, тобто визначити, для чого потрібна людям така наука.

В основі макроекономіки, як і будь-якої економічної науки, лежить фундаментальна суперечність людського суспільства: суперечність між матеріальними потребами людей і тими економічними ресурсами, якими володіють люди для їх задоволення. Суть цієї суперечності полягає у тому, що матеріальні потреби людей безмежні, а еконо­мічні ресурси, необхідні для їх задоволення, —обмежені. Особливістю макроекономіки є те, що ця суперечність розглядається з позиції не окремих суб'єктів економічної діяльності (фізичних або юридичних осіб), а всієї сукуп­ності економічних суб'єктів, тобто національної еконо­міки в цілому. Звичайно, макроекономіка не може бути нейтральною до цієї суперечності. Вона, як і інші економічні науки, має бути одним з інструментів її розв'язання.

У чому ж конкретно полягає роль макроекономіки як економічної науки? Щоб відповісти на це запитання, необхідно з'ясувати зміст зазначеної суперечності [14].

1.2. Безмежність потреб і обмеженість ресурсів

Макроекономіка виходить із двох фундаментальних обставин. По-перше, матеріальні потреби людей необмежені й невтоленні. По-друге, економічні ресурси, тобто засоби виробництва товарів і послуг, обмежені, або рідкісні.

Матеріальні потреби — це бажання людей вико­ристовувати різні товари й послуги, які прино­сять їм корисність. Предмети споживання, як відомо, слугують для задоволення особистих потреб людей. Матеріальні потреби мають під­приємства й державні установи. Підприємствам потрібні виробничі будівлі та споруди, устаткування і т.п., що дають змогу реалізувати їхні виробничі завдання. Державні установи потребують меблів для своїх приміщень, комп'ютерів тощо.

Потреби в якомусь конкретному товарі або послузі можна задо­вольнити повністю. За короткий проміжок часу можна, наприклад, отримати достатню кількість хліба, олівців чи зубної пасти. Цілком зрозуміло, що одна операція апендициту не передбачає другої. Од­нак інша річ, коли йдеться про задоволення потреб у товарах і по­слугах узагалі. Ми не отримуємо і не можемо отримати їх усіх у до­статній кількості. Уявімо собі список потреб населення країни в автомобілях, відео, квартирах, не кажучи вже про такі предмети роз­коші, як яхти або приватні літаки. Він буде вражаючим. І хоча у про­цесі розвою цивілізації рівень задоволення потреб постійно зростає, із плином часу під впливом розвитку виробництва, реклами й теле­бачення потреби постійно примножуються. У своїй сукупності ма­теріальні потреби є невтоленними, або безмежними. Це означає, що цілком задовольнити їх неможливо.

Варто поставити запитання: а що було б, якби людські потреби можна було б повністю задовольняти? Це означало б, що: 1) будь-який товар чи послуга виробляються у необмеженій кількості; 2) утратили б сенс багато проблем розподілу товарів і доходів; 3) не було б економічних благ, тобто товарів і послуг, відносно обмеже­них, і усі продукти були б безплатними. Проте у житті цього немає. Т це зумовлено другою обставиною, про яку ми згадували, — обме­женістю, або рідкісністю, ресурсів [3].

Основна економічна проблема, яка постає перед окремими людьми, групами людей і суспільством загалом, полягає у тому, що виробничі ресурси обмежені.

Обмеженість ресурсів означає незбалансованість між відносно не­обмеженими потребами і відносно обмеженими засобами, що забезпе­чують задоволення цих потреб. Жодне суспільство не володіє достат­німи ресурсами для виробництва такого обсягу товарів і послуг, якого бажають його члени.

Обмеженість зумовлює вибір. Якщо ми не можемо мати все, що бажаємо, нам доведеться вибрати те, чого потребуємо найбільше. Отже, і окрема особа, і суспільство загалом мають безперервно здій­снювати вибір стосовно того, як використовувати доступні для них обмежені ресурси.

Для задоволення своїх потреб люди використовують необхідні засо­би, які називають ресурсами, або факторами, виробництва. Економісти поділяють усі ресурси на дві великі групи:

1. матеріальні ресурси — земля й капітал;

2. людські ресурси — праця і підприємницький хист.

Земля — це насамперед просторово-географічний фактор. На зем­лі живуть люди, на ній розташовані держави — великі й малі. Однак території цих держав, хоч якими би значними вони були, все ж обмежені. Земля до того ж і сама є ресурсом: на ній вирощують сільсь­когосподарські культури. Крім цього, в землі зосереджені великі ба­гатства — корисні копалини, вода. Отже, земля як економічний ресурс — це ті дарові блага природи, які застосовують у виробництві, а саме: орні землі, пасовища, ліси, поклади корисних копалин, водні ресурси то­що.

Природа постачає людині усі ті матеріали, з яких та виробляє життєві блага, і ті сили, які людина використовує у процесі вироб­ництва (сила вітру, води, атома тощо). Земля — вихідний фактор ви­робництва, без якого неможлива господарська діяльність.