Застосовується також класифікація напрямів НТП за галузевою ознакою, за якою виділяються окремі напрями НТП в розрізі окремих галузей народного господарства, галузевих комплексів в їх складі (НТП в паливно-енергетичному, металургійному, машинобудівному комплексах), в розрізі окремих галузей (НТП в електроенергетиці, в нафтохімічній, текстильній, харчосмаковій та інших галузях) і підгалузей промисловості, інших галузей народного господарства (будівництва, транспорту, сільського, житлово-комунального господарства тощо).

Різні класифікації напрямів НТП переплітаються і доповнюють одна одну .

Сучасний етап НТП все більше пов'язується з такими її пріоритетними напрямками як: автоматизація, механізація, комп’ютеризація виробництва, збереження електроенергії, хімізація виробництва. Це відноситься до класифікації напрямів НТП за функціональною ознакою.

2.1.1 Механізація виробництва

Це широке впровадження взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих систем машин, апаратів, приладів, обладнання на всіх учаcтках виробництва, операціях і видах робіт. Вона сприяє інтенсифікації виробництва, зростанню продуктивності праці, скороченню частки праці у виробництві, полегшенню і поліпшенню умов праці, зниженню трудомісткості продукції.

Під терміном механізація розуміється головним чином витіснення ручного труда і заміна його машинним.

Рівень механізації виробництва оцінюється декількома показниками.

Коефіцієнт механізації виробництва - величина, що вимірюється відношенням обсягу продукції, виробленої за допомогою машин, до загального обсягу продукції.

Коефіцієнт механізації робіт - величина, що вимірюється відношенням праці, виконаного механізованим шляхом, до загальної суми витрат праці на виробництво даного обсягу продукції.

Коефіцієнт механізації труда - величина, що вимірюється відношенням кількості робітників, зайнятих на механізованих роботах, до загальної чисельності робітників на даній дільниці, підприємств .

2.1.2 Автоматизація виробництва

Автоматизація виробництва - застосування технічних засобів з метою повної або часткової заміни участі людини в процесах отримання, перетворення, передачі і використання енергії, матеріалів і інформації. Розрізнюють автоматизацію часткову, що охоплює окремі операції і процеси, і комплексну, автоматизуючу весь цикл робіт. У тому випадку, коли автоматизований процес реалізовується без безпосередньої участі людини, кажуть про повну автоматизацію цього процесу.

Рівень автоматизації характеризують ті ж показники, що і рівень механізації. Це коефіцієнт автоматизації виробництва, коефіцієнт автоматизації робіт і коефіцієнт автоматизації труда. Розрахунок аналогічний, але виконується для автоматизованих роботах.

Підвищення ефективності автоматизації виробництва здійснюється у наступних напрямах:

• вдосконалення методик техніко-економічного аналізу варіантів автоматизації певного об’єкту, обґрунтований вибір найбільш ефективного проекту і конкретних коштів автоматизації;

• забезпечення умов для інтенсивного використання коштів автоматизації, вдосконалення їх обслуговування;

• підвищення техніко-економічних характеристик обладнання, що випускається, та що використовується для автоматизації виробництва.

Автоматизація виробництва і управління виробництвом дозволяє заощадити фінансові, фізичні і людські ресурси для фірм, які застосовують роботизовану техніку в своєму виробництві і в допоміжних функціях .

Комплексна механізація і автоматизація виробництва сприяє скороченню числа зайнятих робітників, економнішому використанню сировини, матеріалів, енергії. Тому вона веде і до зростання продуктивності праці, і до зниження собівартості. Комплексна механізація і автоматизація сприяють поліпшенню умов праці персоналу, її полегшенню. Вони ведуть до усунення ручної праці, що особливо важливо щодо робіт з важкими і шкідливими умовами праці .

Ядром і основою самої ж автоматизації виступає комп'ютерна техніка.

2.1.3 Комп’ютеризація виробництва

Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.

На базі ЕОМ і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.

Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Тому сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати комп'ютерно-інформаційним.

Комп’ютеризація стає звичайним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина входить у побут та на виробництво, подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті.

Інформатика в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інформації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.

Звичайно, у суспільстві все ще існує так звана паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера.

Для нормального розвитку і функціонування складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання ЕОМ. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.

2.1.4 Електрифікація та енергозберігаючі технології

Найважливішим напрямком науково-технічного прогресу, базою для всіх інших напрямів є електрифікація. Електрифікація промисловості являє собою процес широкого впровадження електроенергії як джерела живлення виробничого силового апарату в технологічні процеси, засобу управління і контролю ходу виробництва .

Електрична енергія відрізняється важливими перевагами в порівнянні з іншими видами енергії (механічної, парової, теплової). Вона більш економічна, більш гігієнічна, більш зручна в застосуванні. Її, на відміну від інших видів енергії, можна передавати на відстані, можна (хоча в невеликих поки кількостях) накопичувати. Вона утворюється на основі інших видів енергії і може бути перетворена на ці види енергії (рухову, теплову). Електроенергія може бути застосовна там, де інші види енергії непридатні. Сфера її застосування незрівнянно ширша за сфери застосування інших видів енергії і продовжує розширятися. Продукція існуючих і виникаючих сучасних галузей промисловості (виробництво холодильників, телевізорів, радіоприймачів, комп'ютерів і т.п.) може функціонувати тільки на основі електричної енергії.

У промисловості електроенергія застосовується для : приведення в рух машин і механізмів (силові процеси); здійснення електрохімічних і електротермічних процесів (технологічні процеси); освітлення, вентиляція, побутові потреби і потреби управління (ЕОМ).

Електроенергія, вживана в силових процесах, у багато разів збільшує рухову енергію, що приводиться в дію людиною у виробничому процесі (у десятки разів в порівнянні з власною руховою енергією людини). Тому застосування електроенергії в силових процесах багато разів підвищує продуктивність праці. При цьому значно поліпшуються умови праці і виробництва.

Застосування електроенергії в технологічних процесах сприяє їх прискоренню, досягненню вищої якості продукції, дає можливість одержувати нові матеріали, що володіють новими властивостями.

Використання електроенергії для освітлення, вентиляції, для побутових потреб і в управлінні дозволяє набагато поліпшити умови праці робітників, більш раціонально організувати управління, збільшувати продуктивність управлінської праці .

На основі електрифікації виробництва здійснюється комплексна механізація і автоматизація виробництва, впровадження прогресивної технології. Електрифікація забезпечує в промисловості заміну труда машинним, розширює вплив електроенергії на предмети праці. Особливо велика ефективність застосування електричної енергії в технологічних процесах, технічні засобах автоматизації виробництва і управління, інженерних розрахунках, обробці інформації, в рахунково-обчислювальних машинах. Ряд важливих переваг перед традиційними механічними засобів обробки металів і інших матеріалів має електрофізичні і електромеханічні методи. Вони дають можливість отримувати вироби складних геометричних форм, точні по розмірах, відмінність до відповідних параметрів шорсткості поверхні і зміцнені в місцях обробки. Використання енергії становить велику частину від собівартості продукції, особливо це стосується енергоємних виробництв, а щоб знизити собівартість продукції за рахунок електроенергії стає необхідним отримання більш дешевої енергії, отриманої за допомогою альтернативних, нових видів виробництва енергії. Найбільш універсальна форма енергії - електрика. Вона виробляється на електростанціях і розподіляється між споживачами за допомогою електричних мереж комунальними службами. Припинення подачі електроенергії паралізує всі види діяльності, включаючи виробництво. Для того щоб цього не сталося - використовуються системи безперебійного живлення і автономні джерела енергії.

Потреба в енергії продовжує рости. Розвиток будь-якого виробництва вимагає, передусім, енергетичних витрат і при існуючих формах національних економік багатьох держав можна чекати виникнення серйозних енергетичних проблем. Більш того в деяких країнах вони вже існують, включаючи і Україну.

Світ, рано чи пізно, неминуче зіткнеться з тим, що основні види традиційного палива будуть вичерпані. Запаси нафти, газу, вугілля не нескінченні. Чим більше ми використовуємо ці види енергетичної сировини, тим менше їх залишається і тим дорожче з кожним днем вони нам обходяться. Перед людством вже сьогодні встає задача освоєння невичерпних джерел енергії.

Оскільки, ще існує можливість вибору між різними джерелами енергії, то вирішальне значення при цьому має вартість енергії. На відміну від нафти сьогодні в світі немає якихсь єдиних цін на вугілля. Вартість вугілля коливається в залежності від вмісту в ньому тих або інших компонентів, можливостей використання для певної мети, умовах транспортування і т.д.

До цього дня універсальним автономним джерелом, безумовно, є дизель-генератор. Він знаходить широке застосування завдяки високій надійності. Крім того, він забезпечує не тільки електроенергією, але і теплом.

Більшість джерел енергії так чи інакше забруднюють або змінюють навколишнє середовище. Лише сонце і вітер - два постачальники енергії, правда досить капризні, не вносять практично ніяких порушень в природу. Використання сонячної енергії дозволяє розширити енергетичні ресурси і заощадити значну кількість палива від екватора до 60-ої широти. Джерела енергії, що відновляються - вітрогенератори і геліостанції, роблять перші кроки в енергетиці.

Ніяка людська діяльність неможлива без використання енергії. Продуктивність і, зрештою, прибуток значною мірою залежать від стабільності подачі енергії. Наявність енергії - одна з необхідних умов для рішення практично будь-якої задачі.

2.1.5 Хімізація виробництва

Хімізація виробництва - інший найважливіший напрямок науково-технічного прогресу, який передбачає вдосконалення виробництва за рахунок впровадження хімічних технологій, сировини, матеріалів, виробів з метою інтенсифікації, отриманню нових видів продукції і підвищення їх якості, підвищення ефективності і змістовності труда, полегшення його умов .

Хімічна промисловість володіє можливістю, не властивою іншим галузям промисловості, виробляти нові види матеріалів з новими властивостями на основі зміни внутрішньої будови речовини.

Продукти, вироблювані хімічною промисловістю, володіють також властивостями, які відсутні у природних матеріалів. Тому хімія сприяє, перш за все, розширенню сировинної бази промисловості. Хімічні матеріали також дозволяють набагато прискорювати технологічні процеси в промисловості. Тому хімія сприяє також і інтенсифікації промислового виробництва. Хімія сприяє повнішій переробці сировини. Тому хімічна промисловість зрештою сприяє зростанню продуктивності праці і зниженню собівартості продукції.

Основні напрями НТП в хімічній промисловості: прискорення хімічних процесів і заміна періодичних процесів безперервними; підвищення параметрів технологічних процесів (температур, тиску, перенесення процесів у вакуум); ширше застосування мінеральної сировини замість продовольчої і дешевшої замість дорогої; комбінування різних хімічних виробництв, націлене на повніше використання сировини.

Розвиток виробництва хімічних матеріалів є базою для вдосконалення складу і структури вживаних у промисловості матеріалів у напрямі заміни металевих конструкційних матеріалів пластмасами і композитами .

2.2 Методи управління і стимулювання НТП