175836 (Аналіз економічної нестабільності в Україні)

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

АНАЛІЗ ЕКОНОМІЧНОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

Роботу виконала

Гулих Олександра Геннадіївна,

учениця 201 групи

Науковий керівник

викладач економіки

Дяченко Н. О.

Красноармійськ

2005

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика економічних явищ

1.1 Засоби регулювання національної економіки

1.2 Цикли ділової активності

1.3 Кейнсіанська теорія

_{Розділ 2. Інфляція та антиінфляційна політика держави}

_{2.1 Основне поняття інфляції}

_{2.2 Типи і причини інфляції}

_{2.3 Антиінфляційний та дефляційний розрив}

2.4 Антиінфляційні методи

2.5 Динаміка інфляційних процесів

_{2.6 Підсумки економічної ситуації в Україні за перше півріччя 2005 року}

_{Розділ 3. Інші макроекономічні показники національної економіки}

_{3.1 Безробіття: основні визначення та вимірювання}

_{3.2 Різновиди безробіття. Повна зайнятість. Природний рівень безробіття. Концепція NAIRU}

_{3.3 Аналіз безробіття в Україні}

_{Заключення}

Список використаної літератури

_Вступ

_{Макроекономіка – економічна теорія, яка включає у себе розглядання закономірностей взаємодії величин, а також дає опис функціонування систем національної економіки. Ця теорія дає чіткі рекомендації зі стабілізації економіки країни, вивчає механізм правління держави.}

Історично склалося так, що найважливіша функція уряду – забезпечувати повну зайнятість ресурсів і стабільний рівень цін. Жодна з відомих нині ринкових економічних систем не функціонує стихійно. При цьому напрямок й форми державного втручання змінюються відповідно до ситуації, що склалася у економічній системі. Вибір адекватної політики дозволяє запобігти інфляції та безробіттю. Маніпулювання податками й розмірами видатків бюджету, контроль за цінами – є одним з головних інструментів, за допомогою яких може здійснюватися подолання вище згаданих факторів.

Як відомо, сучасне економічне становище характеризується нестабільністю, отже, Україна знаходиться у передкризовому становищі згідно фазам економічного циклу.

У цій роботі були розглянуті такі питання: основне поняття й динаміка інфляції та безробіття, загальний розгляд економічної теорії нестабільності.

Розділ 1. Загальна характеристика економічних явищ

1.1 Засади регулювання національної економіки

Для регулювання економіки використовуються фінансово-кредитна, бюджетно-податкова системи право на власність, зовнішньоекономічні видатки, інформаційні потоки та інше. На сучасному етапі більшість країн, у тому числі й Україна дійшли висновку, що економічне зростання національної економіки необхідно розглядати як складову частину суспільного розвитку. У зв’язку з цим великого значення набувають такі проблеми великого значення як:

• економія природних ресурсів, охорона навколишнього середовища, у тому числі запобігання економічним зловживанням і катастрофам;

• підвищення сприйнятливості економіки до досягнень НТП;

• впровадження ресурсозберігальних технологій;

• скорочення нерівності в розподілі доходу;

• збереження моральних цінностей і традицій суспільства;

• розвиток творчого характеру праці і новаторського потенціалу людини тощо.

Для України зростання економіки та розвиток соціально-економічної перебудови припускає здійснення глобальних перетворень при проведенні реформ.

П остійне повторення періодів підйому і спаду економічної активності, що через зміни взаємозалежних показників – темпу економічного росту, рівнів зайнятості, виробництва й інфляції є економічним циклом. Він поділяється на такі фрази: криза, депресія, пожвавлення і підйом. У деяких джерелах можна побачити й інші назви цих фраз: пік, спад (рецесія, дно і пожвавлення), але економічна суть буде залишатися незмінною.

• Криза. Спостерігається спад виробництва, тобто зменшення обігів випуску продукції. Рівень зайнятості зменшується, ставка заробітної плати знижується, ставка відсотка підвищується, знижуються темпи економічного росту.

• Депресія. Спад виробництва припиняється. Рівень зайнятості падає. Обсяг інвестицій скорочується, тому що скорочується національний доход. Ставка відсотка зменшується.

• Пожвавлення. Випуск продукції збільшується до передкризового рівня, тобто спад виробництва заміняється піднесенням. Рівень зайнятості починає зростати, ставка відсотка зростає, ціни зростають.

• Підйом. Обсяги виробництва збільшуються до нового максимального рівня, що перевищую передкризовий. Зайнятість досягає природного рівня. Ціни ростуть, ставка відсотка збільшується, ставка заробітної плати збільшується, збільшується обсяг інвестицій, спостерігається економічний бум.

Існують дві тенденції цін: інфляція та дефляція.

Інфляція – стійка тенденція до підвищення середнього рівня цін.

Дефляція – стійка тенденція до зниження середнього рівня цін.

Це свідчить про те, що економічні умови ніколи не залишаються сталими. Економічне піднесення прокладає шлях до спаду. Уроки спаду ВВП, зайнятість та реальні доходи населення падають, прибутки зменшуються, люди втрачають роботу. В ідеальній економіці реальний ВВП зростав би швидкими, сталими темпами. Рівень цін, який визначається індексом споживчих цін чи дефлятором ВВП, залишався б незмінним або ж зростав досить повільно. В результаті незначними були б інфляція та безробіття. Ці два види економічної нестабільності будуть розглянуті у цій роботі.

1.2 Цикли ділової активності

Циклічно змінюються обсяг випуску, рівень зайнятості, безробіття, інфляції, процентної ставки, обсяг грошової маси тощо. Проте основними індикаторами фрази циклу служать:

• рівень зайнятості;

• рівень безробіття;

• обсяг випуску.

У галузях засобів виробництва і споживчих товарів тривалого вжитку на зміну економічних фаз реагують найбільше рівень зайнятості та обсяг випуску. В галузях, які випускають споживчі товари короткострокового використання. Коливання цих індикаторів фаз економічного циклу є значно меншими.

Фактичний реальний обсяг випуску коливається при цьому навколо потенційного рівня ВВП, під яким ми розуміємо обсяг виробництва за умови повної зайнятості ресурсів коливання фактичного обсягу ВВП навколо потенційного характеризується показником , який має назву “розрив ВВП” .

Розрив ВВП = ,

де У – фактичний обсяг виробництва, у* - потенціальний ВВП,

Коли У < у^* спостерігається відставання ВВП – обсяг продукції, який економіка втрачає через неповне використання свого виробничого потенціалу.

Коли У > у^* спостерігається ситуація перевищення фактичним ВВП свого потенційного рівня. Це явище зустрічається значно рідше ніж його виникнення здебільшого пов’язано з понад встановленими нормативами, понаднормова праця, залучення додаткових змін.

Отже, економічний цикл (цикл ділової активності) – це періодичний підйом або спад реального ВВП на фоні загальної тенденції до зростання.

Причинами циклічності можуть бути:

• НТР, які вживають на інвестиції та споживчі витрати, відповідно на виробництво, зайнятість і рівень цін;

• Політичні і випадкові події;

• Зміни в кредитно – грошової політиці;

• Нестача національних інвестицій.

Серед цих причин у нашій державі спостерігаються саме зміни цін на нафту, газ, цукор:

За заявою Міністерство аграрної політики України пропонує збільшити ціни на цукровий буряк врожаю поточного року до 225 грн (тому, мінімальну ціну на цукор до 3,150 тис.грн./тону (від 8 серпня 2005 р.). Це питання мало бути розглянуте на засіданні Кабінету міністрів та з 1 вересня 2004р до 1 вересня 2005р. У рамках встановлених їм цін (квот) на рівні 2370 грн та 165 грн за тону ( з урахуванням ПДВ).

1.3 Кейсіанська теорія

Кейнсіанска теорія нестабільності прямо передбачує необхідність проведення державної економічної політики. З точки зору кейнсіанства недостатність валових видатків призводить до збільшення безробіття, лишок валових видатків породжує інфляцію. Таким чином, правлінню необхідно загальні видатки в економіці, коли вони занадто високі та навпаки, збільшувати видатки, коли вони занадто низькі.

Фіскальна політика базується на двох основних висновках економічної науки.

- По перше, збільшення державних видатків збільшує загальну пропозицію та веде до розширення об’єму випуску продукції та рівня зайнятості.

- По друге, збільшення суми податків скорочує особистий прибуток домашніх господарств та призводить до скорочення видатків, об’єму випуску продукції та зайнятості.

Фіскальна політика може як по різному впливати на стабільність національної економіки. Якщо правління використовує міри фіскальної або грошової політики, намагаючись приблизити об’єм випуску продукції до її потенціального рівня і пітримати стабільність цін, це називається політикою стабілізації.

Політика стабілізації представляє собою дії правління за контролем над економічною ситуацією з метою максимально приблизити рівень ВНП до його потенціального рівню і підтримати низькі стабільні темпи інфляції. Метою політики экономічного росту є збільшення фактичних об’ємів ВНП. Політика обмеження ділової активності, навпаки, спрямована на зменшення реального об’єму ВНП порівняно з його потенціальним рівнем.¹ Бюджет — це детальний опис видатків, а також фінансових планів окремих громадян, компаній або правління. Бюджетний дефіцит — це перевищення розмірів державних видатків над розміром бюджетних надходжень. Коли правління має дефіцит бюджету, то його прибуток більше витрат.

_{Який же вплив поняття динаміки бюджетного дефіциту на розвиток всієї економіки в цілому та її окремих показників? Бюджетний дефіцит потребує у фінансуванні та, як правило, це фінансування проводиться за допомогою запозичень, як на внутрішньому, так и на зовнішньому ринках. Без сумніву іноді влада користується іншими методами фінансування, серед яких найбільш пагубним для економіки в цілому є інфляційне фінансування.}

_{Розділ 2. Інфляція та антиінфляційна політика держави}

_{2.1 Основне поняття інфляції}

_{Інфляція – стійка тенденція до підвищення загального рівня цін. Під цим поняттям розуміють знецінення грошової одиниці і систематичне зростання цін. Цей процес властивий більшості економічно розвинутих і країн, які розвиваються.}

_{Це поняття супроводжується порушенням законів грошового оберту, отже головною причиною розвитку є прагнення витрачати суспільством більшого, ніж передбачено економічним балансом держави. Як наслідок перевищується обсяг максимального видобутку продукції в зв’язку з чим відбувається підвищення цін на неї.}

_{Рівень інфляції – відносна зміна середнього(загального) рівня цін визначається різними ціновими індексами: індексом Ласпейреса, індексом Пааше та індексом Фішера.}

_{2.2 Типи і причини інфляції}

_{Інфляція попиту виникає як наслідок надлишкових сукупних витрат (сукупного попиту) в умовах, близьких до повної зайнятості.}

_{Інфляція витрат виникає як наслідок підвищення середніх витрат на одиницю продукції і зниження сукупної пропозиції.}

_{Цей тип інфляції призводить до стагфляції, тобто до одночасного росту інфляції і безробіття на фоні спаду виробництва (стагнація в поєднанні з інфляцією). Підвищення середніх витрат скорочує прибуток фірм, що призводить до зниження випуску фірм і падіння сукупної пропозиції в цілому. При старому рівні сукупного попиту зниження сукупної пропозиції до росту середнього рівня цін і збільшенню темпів інфляції. Причини підвищення середніх витрат виробництва:}

_{- підвищення нормальної заробітної плати, що врівноважується збільшенням продуктивності праці;}

_{- підвищення цін на сировину;}

_{- збільшення податків і ріст “податкового клинцю”.}