175811 (Аналіз використання оборотних засобів), страница 2

Стан оборотних коштів характеризується їх наявністю на певну дату, що відображається в Ф1 підсумку ІІ розділу. Наявність власних оборотних коштів підприємства визначається як власний капітал плюс довгострокові зобов’язання мінус необоротні активи, або оборотні активи мінус короткострокові пасиви. Дані яких беруться з Ф1.

Порівняння фактичної наявності оборотних коштів з нормативом дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.

Брак власних оборотних коштів означає перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю їх. Він може виникнути з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту нормативу власних оборотних коштів), через стихійне лихо та з інших причин.

Основними причинами браку власних оборотних коштів можуть бути: погана робота маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабка відповідальність підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; несвоєчасне фінансування приросту нормативу оборотних коштів; наявність дебіторської заборгованості (несвоєчасні розрахунки) тощо.

Брак власних оборотних коштів може виникати у зв'язку зі значним підвищенням цін у результаті інфляційних процесів.

Надлишок власних оборотних коштів створюється в підприємств у разі перевищення розмірів оборотних коштів понад визначені їх нормативи, необхідні для задоволення постійних мінімальних потреб виробництва в ресурсах. Він може виникнути внаслідок перевиконання плану прибутку; неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом, та ін.

Перевищення нормативу оборотних коштів може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, але темпи зростання нормативних запасів не повинні випереджати темпів зростання обсягу виробництва.

Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:

Крв = Фн/М,

де Фн - фактична наявність (вартість оборотних коштів, грн.);

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яку частку у майні підприємства вони займають. Залежно від типу виробництва, виду продукції та інших чинників ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, у разі необхідності, швидкої ліквідності оборотних активів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві:

О=С*Т/Р,

де О - термін обертання оборотних коштів, днів;

С - середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т - тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;

Р - обсяг реалізованої продукції, грн.

Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.

Отже, формула, за якою визначається середня арифметична:

C= (C1+C2+…+C12+C13)\13,

де С1, С2, ... С12 - сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);

С13 - сума оборотних коштів на початок наступного року.

Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:

C=(1/2 C1+C2+…C12+C13)\12

Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, проведений за хронологічною формулою, статистика вважає точнішим.

Тривалість обертання коштів - це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення - обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період - і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.

Обертання оборотних коштів обчислюється, як правило, за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей. Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:

Ко=Р/С,

де Ко - коефіцієнт обертання оборотних коштів.

Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то краще вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

Кз=С/Р,

де Кз - коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.

Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то краще вони використовуються.

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:

Ке = П/С,

Р=(П/С)*100%,

де Ке - коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;

П - прибуток від реалізації продукції, грн.;

Р - рентабельність оборотних коштів, %.

Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р - відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:

1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв'язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв'язки з постачальниками;

2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.

Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення оборотних коштів - це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації). Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.

Розділ 2 Характеристика фінансового стану ВАТ «Березівське»

2.1 Коротка характеристика об’єкту аналізу

ВАТ «Березівське» є відкритим акціонерним товариством, що займається виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції. Воно має глибоку історію існування і розвитку, так засновано його було за радянських часів на базі маєтку пана Закревського, після 1991 року воно залишалося державним господарством, а з 2004 року було реформоване і отримало нині існуючу назву і форму власності.

Для сільськогосподарських підприємств важливе значення має їх природно-географічне розташування. ВАТ «Березівське» розташовується в с.Березова Рудка Пирятинського району Полтавської області на правому березі річки Перевод. Центральна садиба розміщена за 31 кілометр від райцентру, за 9 кілометрів від автотраси «Київ-Харків» і за 13 кілометрів від найближчої залізно дорожньої станції с.Грабарівка. до обласного центру – 180 кілометрів. До переробних пунктів – 31-80 кілометрів. Місцевість заболочена, рельєф широко хвильовий, рівнинний, місцями з балками та ярами. Землі – чорнозем типовий мало гумусний з осолоділими грунтами. Вегетаційний період – 197 днів.

Під сільськогосподарськими угіддями знаходиться 89,1% від 3630 га., ліси і лісосмуги -5,7%, ставки і водосховища – 1,3%, інше – 3,9%.

До складу виробничої частини входить тракторна бригада, молочно-товарна ферма, ферма по вирощуванню птиці та свиней, автогараж, ремонтна майстерня, цех по випічці хліба і виготовленню макаронних виробів, млин, мінімясопереробний цех, міні цех з переробки молока, магазин, кафе,пасіка, рибо господарство.

Трудовими ресурсами господарство може бути забезпечено в повній мірі, працездатне населення с.Березова Рудка складає 1258 чол., а місцевий аграрний технікум здатен забезпечити необхідними спеціалістами. На виробництві постійно зайнято 326чол.

За поданої характеристикою господарство є досить розвинутим і має можливості не тільки виробництва, а й переробки сільськогосподарської продукції.

2.2 Аналіз фінансового стану

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Тобто характеризується забезпеченість фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільність їхнього розміщення й ефективність використання, фінансові взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможність і фінансова стійкість.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі свідчить про його гарний фінансовий стан.

Аналіз фінансового стану ВАТ «Березівське» матиме етапи:

1. аналіз майнового стану;

2. аналіз фінансової стабільності;

3. аналіз платоспроможності;

4. аналіз ділової активності;

5. аналіз показників рентабельності.

Аналіз майнового стану передбачає розрахунок показників нетто-балансу, питомої ваги активної частини основних засобів та коефіцієнтів зносу, оновлення і вибуття.

Показник нетто-балансу являє собою суму господарських засобів, що знаходяться у розпорядженні цього підприємства. Іншими словами, - це валюта балансу, або підсумок майна. Зростання цього показника в динаміці свідчить про нарощування майнового потенціалу підприємства, зменшення навпаки, про втрату позицій підприємством.

Для аналізу нетто-балансу використаємо Ф.1 «Баланс» ВАТ «Березівське» за 2006 рік (таблиця 2.1.).

Таблиця 2.1.

Баланс ВАТ «Березівське» на 1 січня 2007 р.

Проведені розрахунки свідчать, що основна питома вага в валюті балансу належить необоротним активам. Їх питома вага станом на кінець 2006 року збільшується на 1,25% і складає 74,67% або 11908,4 т.грн. Оборотні засоби складають на кінець року 25,28% або 4031,1 т.грн., що менше від даних попереднього року на 1,23% або 307,7 т.грн., таким чином відбувається скорочення активів авансованих в оборотні кошти ВАТ «Березівське».

Серед оборотних засобів найбільшу питому вагу займають запаси: 16,96% (4,16+10,91+1,68+0,17+0,04), що зменшилися на 3,59% або на 658,9 т.грн. проти минулого року. Дебіторська заборгованість за товари і послуги складає 0,26% або 41,9 т.грн. на кінець 2006 року, що менше від минулого року на 0,06% або на 11,3т.грн. Грошові засоби становлять 0,18%.

Продовження таблиці 2.1.

Таким чином стан складу активів і зміни в його структурі свідчать про тяжкий фінансовий стан ВАТ «Березівське».

Аналізуючи структуру пасивів можна виділити, що основним джерелом формування майна є власні засоби – 61,02%. Господарство активно користується позиками – довгострокові зобов’язання склали на кінець 2006 року 11,43% або 1823,5 т.грн., що на 0,82% більше ніж минулого року. Поточні зобов’язання складають 17,49%, що більше проти попереднього року на 4,73 % або 699,1 т.грн. Нарощування боргових зобов’язань, що не аргументовано зростанням оборотних засобів свідчить про скрутне фінансове становище і неспроможність самостійно справитися з довготривалим таким станом.

Отже зміни в структурі балансу свідчать про високу залежність ВАТ «Березівське» від зовнішніх джерел фінансування.