169976 (Моніторинг якості ґрунтів на околицях м. Шепетівка), страница 3

Дослідженню підлягав 20-сантиметровий шар ґрунту земель присадибних ділянок і прилеглих угідь та сіносумішок злакових багаторічних трав і коренеплоди картоплі. Визначення вмісту 137Сs в ґрунті та рослинницькій продукції проводилось спектрометричним методом на приладах АМА-ОЗФ, СЕГ-0,5Н, а 90Sr - радіохімічним методом в ґрунті та спектрометричним методом в рослинницькій продукції на приладі СЕБ-01. Заміри значень потужності експозиційної дози гамма-випромінення проводились дозиметром ДРГ-01Т.

Протягом останніх 22 років на ділянці відбиралися зразки ґрунту, основної продукції рослинництва та побічної для контролю за станом вмісту в них цезію-137 та стронцію-90. [1]

4.3 Характеристика забруднення ґрунтів на контрольному майданчику

В селі Пліщин Шепетівського району Хмельницької області розташований один з 33 контрольних майданчиків. Це малорозвинений регіон в плані важкої промисловості, практично відсутня гірничодобувна, пов'язана з корінними гірськими породами, яка викликає особливе забруднення атмосфери і території в цілому.

Гамма фон на контрольному майданчику після катастрофи на Чорнобильській АЕС зріс в 1,4 рази порівняно з 1985 роком. За останні 18 років з 20 мкР/год зменшився в 1,67, тобто став 12 мкР/год.

Щільність забруднення та радіоактивність ґрунту по 137Сs за цей же період зменшилася в 2,25 рази, тоді як по 90Sr, ці показники майже не змінилися. За останні 18 років гамма фон зменшився в 1,9 раз. Щільність забруднення по цезію зменшився в 3,8 раз, а радіоактивність ґрунту в 4,4 рази. По стронцію один і другий показник зменшилися приблизно в 3,7 рази. Це означає, що наша контрольна ділянка мало відображає ситуацію з забрудненням області в цілому. Найвищий показник щільності радіоактивного забруднення по цезію-137 спостерігалися в 1988 та 1998 роках і становив 0,1 кі/км2. Мінімальний показник 0,02 кі/км2 становив 1993р.

По стронцію-90 максимальний показник щільності радіоактивного забруднення 0,06 кі/км2 становив у 2003. Цікаво що досить високий показник щільності забруднення був до вибуху на Чорнобильській АЕС.

Найвищий показник вмісту цезію в ґрунті спостерігався в 1988 році цей показник спадав до 1993 р. і знову до 1998 року почав зростати. Що стало причиною таких стрибків невідомо.

Озима пшениця, як найбільш розповсюджена продовольча зернова культура на Поділлі, вбирає з ґрунту і повітря елементи-забруднювачі та радіонукліди. Спостереження на контрольній ділянці показали, що в динаміці вмісту і накопичення в зерні цезію - 137 і стронцію - 90 закономірностей, які були б характерними по всіх роках, не виявлено.

Співставлення забруднення основної і побічної продукції та ґрунтів на досліджуваній контрольній ділянці не свідчать про те, що не лише ґрунт є джерелом забруднення. Очевидно причина полягає в іншому і, насамперед, забруднення з повітря (пил, дощ).

Мікроелементи є блокувальниками надходження радіонуклідів у рослини, проте їхнього вмісту ані в ґрунті, ані в продукції ми не знаємо.

Здавалося б, чим більший вміст радіонуклідів в ґрунті тим більший їх вміст повинен бути в основній та побічній продукції,проте,дивлячись на табл.1, ми можемо побачити,що це не так. [1]

4.4 Гранично допустимий рівень забрудненості радіонуклідами

Міністерством охорони здоров’я України встановлено наказ №256 від 03.05.2006 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17. 07. 2006 за №845/12719 про затвердження Державних гігієнічних нормативів «Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90 у продуктах харчування та питній воді». Згідно цього наказу встановлені такі гранично допустимі рівні вмісту 137Сs та 90Sr (табл..3).[6]

Табл. 1 Допустимі норми радіонуклідів в продукції рослинництва [5]

Хмельницьким обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції встановлено гранично допустимий рівень щільності забруднення ґрунтів радіоцезієм, він повинен не перевищувати 1 Кі/км2. При забрудненні ґрунтів радіо цезієм понад 15 Кі/км2 землі виводяться з сільськогосподарського використання. А щільність забруднення радіостронцію (порівняно з цезієм) набагато нижча - 0,1.

Якщо оглянути результати досліджень усієї області (рис. 2,3),то можна побачити, що навіть в найзабрудненіших ділянках вміст радіонуклідів та щільність радіаційного забруднення мало перевищує норму. На ділянці яку ми досліджували забруднення також не перевищує ГДР.

Одержані результати свідчать, що на даний момент територія в межах якої знаходиться наша контрольна ділянка не є забрудненою і є привабливою для вирощування продукції сільського господарства, в тому числі і екологічно чистої. [1]

Рис.2 Сумарне забруднення території України стронцієм-90 [3]

Рис.3 Сумарне забруднення території України цезієм-137[3]

Висновки

Розглядаючи таблиці та малюнки дослідницької роботи, можна побачити, що забруднення ділянки радіонуклідами не перевищує гранично допустимого рівня. Проте на одній і тій же ділянці протягом багатьох років починаючи з 1985 рівні забруднення дуже різноманітне і причинами цього коливання, на мою думку, можуть бути такі фактори:

• строки відбирання даних, тому що на пізніших стадіях розвитку рослин, останні вже могли ввібрати в себе велику частину радіонуклідів з ґрунту;

• погодні умови, які, як відомо, різноманітні в різні роки. Це питання ніхто з авторів цієї тематики ще досі не досліджував.

Можливо причина полягає в інших джерелах забруднення:

• є дані про внесення в окремі роки добрив, як мінеральних так і органічних, що також досить вагомо відбивається на показниках щільності радіаційного забруднення, вмісті радіонуклідів в продукції і ґрунті та їх коефіцієнтах накопичення. До того ж в 1992 році проводилося вапнування земель, що також безумовно вплинуло зміну показників;

• різні культури по різному вбирають як корисні елементи так і їх замінники, в даному випадку радіонукліди та важкі метали, що накопичуються в них. Навіть в різних сортів однієї і тієї ж культури особливості вбирання будуть різні.

Тому слід постійно проводити моніторинги та досліди, робити виміри рівня радіаційного забруднення,щоб вберегти нас від їх шкідливого впливу.

Джерела використаної інформації

1. Електронний ресурс

http://rada.shepetivka.net/content/view/322/324/

1. Електронний ресурс

http://chornobyl.in.ua

1. Електронний ресурс

http://www.stejka.com/ukr/xmelnickaja/wepetovka/map/vizi/

1. Електронний ресурс

http://www.nature.org.ua/gitom/06_02.htm

1. Електронний ресурс

http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20060503_256.html