W_a = * f* _a*M_a (4.2)

де - питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції, грн./умов.т.;

f – коефіцієнт, що враховує характер розсіювання домішок в атмосфері; для газів, аерозолів з високою швидкістю осідання f = 1, для аерозолів з високою швидкістю осідання f = 0,7-0,9;

_a – показник відносної безпеки забруднення атмосфери для різних реципієнтів в зоні активного забруднення територіями;

М_а – приведена маса річного викиду забруднювачів, умов.т./рік:

М_а=А_і*m_і (4.3)

де - mi – маса річного викиду і-го забруднювача, т/рік;

n – загальна кількість забруднюючих речовин, які викидаються в повітря;

Аі - показник відносної агресивності і-го забруднювача умов.т./т

А_і = (4.4)

де ГДКсд – середньодобова граничнодопустима концентрація шкідливої речовини в атмосферному повітрі населених пунктів.

Екологічний збиток від забруднення водойм (грн/рік) розраховується:

W_в = * _к*M_в (4.5)

де - -питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції грн/умов.т;

_к – коефіцієнт, що характеризує вид водойми, у яку здійснюється скид.

М_а – приведена маса річного скиду забруднювачів умов. т/рік.

М_в= А_і*m_і (4.6)

де- mі – річний скид і-го забруднювача у водойму, т/рік;

Аі – показник відносної агресивності забруднювача, умов.т/т.

А_і= (4.7)

де - ГДК_рг – гранично допустима концентрація шкідливої речовини у водоймах рибогосподарського призначення;

ГДК_пг – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в питній воді.

Якщо значення ГДКрг не знайдено, для розрахунків можна користуватися ГДК питної води.

Екологічний збиток від забруднення ґрунтів (грн/рік) розраховується:

W_г = * q*M (4.8)

де - - питомий збиток, обумовлений рівнем інфляції 120 грн./умов.т. – для органічних відходів, 90 грн.умов./т – для неорганічних відходів.

q – коефіцієнт, що характеризує відносну цінність земельних ресурсів.

Мг – приведена маса річного скиду відходу (умов.т/рік);

М_г = А_і*m_і (4.9)

де - mі –річний скид і-го забруднювача у грунт, т/рік;

Аі – показник відносної безпеки забруднювача (умов.т./т) визначається за формулою:

А_і= (4.10)

де ГДК_гр – гранично допустима концентрація шкідливої речовини в ґрунті, мг/кг

γ_а=9,6; σ=4,0; f=1,0; M=А_іm_i; А_і=1/ГДК_с.д.

γ_в=57грн/ум.т.; σ_к=1,7; M=А_іm_i; А_і=1/ГДК_р.з.

γ_гр=7,2 і 4,8 грн./ум.т. (для органічних і неорганічних речовин)

g=2, M = А_іm_i; А_і=1/ГДК_гр.

Проведемо розрахунок екологічного збитку за викидами найбільш небезпечних речовин (азоту диоксиду, водню хлористого та заліза хлориду):

m _{(азоту диоксид)} = 13,47 т/рік,

m _{(водень хлористий)} = 0,021 т/рік,

m _{(заліза хлорид)} = 0,017 т/рік

А _{азоту диоксид} = 25 ум.т./рік

А _{водень хлористий} = 5 ум.т./рік

А _{заліза хлорид} = 250 ум.т./рік

М_а= 25 * 13,47 + 5 * 0,0021 + 250 *0,0017 = 337,18 т/рік

W_a = 9,6* 1* 4*337,18 = 12947,9 грн/рік

Проведемо розрахунки екологічного збитку від забруднення водойми капролактамом:

W_в = * _к*M_в

М_в= А_і*m_і

А_і= = = 1

М_в= 1 * 600 т = 600 т

W_в = 57 * 2,5 * 600 = 85500 грн/рік

Розрахуємо екологічний збиток від забруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп:

W_г = 90* 3*200 = 54000 грн/рік

Сумарний екологічний збиток становить:

W = W_а + W_в + W_г

W = 12947,9 + 85500 + 54000 = 152447,9 грн/рік

Зменшити екологічний збиток від діяльності ВАТ «Чернігівське хімволокно» можна шляхом використання вторинної сировина – капролактаму, який можна використовувати для створення досить ефективних синергічних захисних композицій. Таким чином, шляхом залучення технологічних відходів можна розширити сировинну базу та асортимент захисних композицій, зменшити забруднення довкілля неутилізованими відходами, знизити витрати на їх захоронення, а отже відповідно і підвищити техногенну безпеку експлуатації технічних споруд.

Висновки

1. ВАТ "Чернігівське Хімволокно" - одне з найбільших підприємств української хімічної індустрії. Досліджуване підприємство складається з трьох виробничих підрозділів: виробництво «Капрон», виробництво «Анід», текстильно-галантерейний цех. Основними джерелами забруднення на підприємстві є наступні виробничі процеси: виробництво поліамідної нитки для корду та технічних виробів; виробництво поліамідної текстильної нитки і волокна; виробництво нитки "Анід" для кордних тканин та технічних виробів.

2. На території ВАТ «Чернігівське Хімволокно» нараховується 432 джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Фактичне одержання промислових стічних вод становить 102,7 м³/год. На підприємстві проводиться утилізація рідких токсичних відходів та люмінесцентних ламп.

3. Очистка стічних вод, яка здійснюється на очисних споруд підприємства проводиться на двох функціонуючих системах, що значно покращують якість використаної води, існує установка спалювання стічних вод. В ході аналізу було підтверджено рентабельність та екологічну безпечність установки по спалюванню виробничих стічних вод, що містять ГМД. Очистка промислових викидів здійснюється різними методами, з яких найбільш перспективними для даних виробництв є: суха очистка з використанням циклонів та мокра очистка викидів.

4. Проведений сумарний розрахунок екологічного збитку за викидами найбільш небезпечних речовин в атмосферу, за забрудненням водойми капролактамом та від забруднення ґрунту при захороненні люмінесцентних ламп, який становить 152447,9 грн/рік. Зменшити екологічний збиток можна шляхом використання відходів виробництва, наприклад, капролактаму, в якості вторинної сировини для виготовлення синергічних захисних композицій. Дотримання встановлених ГДС, ГДВ та лімітів на захоронення відходів сприяє зменшенню платежів за забруднення довкілля.

Список використаних джерел

1. Закон України " Про охорону атмосферного повітря" Інструкція про зміст і порядок складання звіту про проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві" РНД 211.2.3.014-95.

2. Інструкція "КНД 211.2.3.063-98 Метрологічне забезпечення. Відбір проб промислових викидів". Київ, 1998.

3. ГОСТ 17.2.1.01-76. "Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів по складу, 1976 p.

4. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Загальні вимоги до методів визначення забруднюючих речовин", 1980 p.

5. ГОСТ 17.2.4.02-80 "Охорона природи. Атмосфера. Метеорологічні аспекти забруднення і промислові викиди", 1980 p.

6. ГОСТ 17.2.3.02-73 Охорона природи. Атмосфера, правила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами, 1973 p.

7. Звіт по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферу на ВАТ "Чернігівське Хімволокно". - Чернігів, 2001. – 101 с.

8. Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 3086-84).

9. Орієнтовні безпечні рівні впливу (ОБУВ) забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених місць (список 14414-87).

10. Санітарні правила з охорони атмосферного повітря населених місць. - Москва, 1989 p.

11. Ауров В.В Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища: Підручник - Одеса, «ТЄС», 2002 - 284с.

12. Баженов В.С. Вредные химические вещества. – Львов: Химия, 1990. – 318 с.

13. Базовые нормативы платы за загрязнение окружающей природной среды Украины от 16.04.1995, №35. – Мінохор НПС України.

14. Беспяматов Г.П., Кротов Ю.А. Предельнодопустимые концентрации химических веществ в окружающей среде: Справочник. - Львов: Химия, 1985. – 528 с.

15. Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніторинг: Навч. Посібник. - К.: Основа, 2002.- 426с.

16. Вредные вещества в промышленности / Под ред. Э.Н. Левиной, И.Д. Гадаскиной. – Львов: Химия, 1985. – 464 с.

17. Вредные вещества в промышленности: в 3-х т. / Под ред. Н.В. Лазарева, Э.Н. Левиной. – Львов: Химия, 1977. – 355 с.

18. Довідник хіміка. Вид.З-є, випр. - Львів: Хімія, 1971. – 405 с.

19. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. - Львів: Афіша, 2001. - 348 с.

20. Кліменко М. О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля: Підручник - К.: Видавничий центр «Академія», 2006. - 360с.

21. Короткий хімічний довідник. // Під ред. В.А. Рабіновича. - Львів, "Хімія", 1977. – 210 с.

22. Лазарев Н.В., Левина З.Н. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. - Львов: Химия, 1976. – 450 с.

23. Лурье Ю.Ю., Рыбникова А.И. Химический анализ производственных сточных вод. - М.: Химия, 1974. – 320 с.

24. Мацнєв А.І., Проценко СБ., Саблій Л.А. Моніторинг та інженерні методи охорони довкілля. Рівне. - 2000, 515 с.

25. Охрана окружающей среды. / Под ред. С.В. Белова. – М.: Высшая школа, 1991. – 319 с.

26. Постійний технологічний регламент дільниці нейтралізації і очищення промислових стічних вод, установка для спалювання вод що містять ГМД. - Чернігів, 2002. - 18 с.

27. Справочник по охране окружающей среды. / В.С. Сахаев, Б.В. Щербицкий. – К.: Будівельник, 1986. – 152 с.