164269 (Управління фінансовими ризиками на підприємстві), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Управління фінансовими ризиками на підприємстві", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "164269"
Текст 3 страницы из документа "164269"
Широко використовується метод страхування цінового ризику шляхом проведення протилежних операцій із різними видами біржових контрактів. Цей метод отримав назву у жування.
Хеджування - купівля або продаж похідних цінних паперів (опціонів або ф'ючерсів) для того ,щоб знизити їй ризик можливих втрат від майбутніх біржових угод.
Термін "хеджування" використовується у банківській, біржовій і комерційній практиці для визначення різних методів страхування, а також валютних ризиків. Хеджування можна розглядати як систему укладання термінових контрактів і угод, що враховує ймовірні в майбутньому зміни обмінних валютних курсів і ставить за мету уникнення несприятливих наслідків цих змін .В Україні хеджування розглядається як страхування від ризиків несприятливих змін цін на будь-які товарно-матеріальні цінності за контрактами і комерційними операціями, що передбачають поставку (продаж) товарів у майбутньому.
Контракт, що служить для страхування від ризиків зміни курсів (цін), має назву хедж. Суб'єкт господарювання, який здійснює хеджування, називається хеджер. Існують дві операції хеджування: хеджування на підвищення; хеджування на зниження.
Хеджування на підвищення, або хеджування купівлею, являє собою біржову операцію з купівлі термінових контрактів чи опціонів. Хедж на підвищення застосовується в тих випадках, коли необхідно застрахуватися від можливого підвищення цін (курсів) у майбутньому. Він дає змогу встановити купівельну ціну набагато раніше, ніж був придбаний реальний товар. Припустимо, що ціна товару (курс валюти чи цінних паперів) через три місяці зросте, а необхідний товар надійде через три місяці. Для компенсації втрат від очікуваного підвищення цін слід купити зараз за сьогоднішньою ціною терміновий контракт, пов'язаний із цим товаром, і продати у момент, коли буде купуватися товар. Оскільки ціна на товар і пов'язаний із ним терміновий контракт зміняться пропорційно в одному напрямку, то куплений раніше контракт можна продати дорожче на стільки, на скільки зросте до цього часу ціна на товар. Таким чином, хеджер, здійснюючи хеджування на підвищення, страхує себе від можливого підвищення цін у майбутньому.
Хеджування на зниження — це біржова операція з продажу термінового контракту. Хеджер, який здійснює хеджування н зниження, передбачає здійснити в майбутньому продаж товару , продаючи на біржі терміновий контракт або опціон, страхує себе від можливого зниження цін у майбутньому. Припустимо, що ціна товару (курс валюти, цінного папера) через три місяці знизиться, а товар необхідно буде продати через три місяці. Для компенсації передбачених втрат від зниження цін хеджер продає терміновий контракт сьогодні за високою ціною, а під час продажу свого товару через три місяці, коли ціна на нього впала, купує такий же терміновий контракт за заниженою (майже на стільки ж) ціною. Таким чином, хедж на зниження застосовується в тих випадках, коли товар необхідно продати пізніше. Хеджер намагається знизити ризик який викликаний невизначеністю цін на ринку, за допомогою купівлі чи продажу термінових контрактів. Це дає можливість зафіксувати ціну і зробити прибутки і витрати передбачувані іншими. При цьому ризик, пов'язаний із хеджуванням , не зникає. Його беруть на себе спекулянти, тобто підприємці, які йдуть на певний, заздалегідь розрахований, ризик. Хеджування може здійснюватися як із допомогою валютного опціону, так і через форвардну угоду.
Валютний опціон — це право покупця купити і зобов'язання продавця продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим курсом на заздалегідь узгоджену дату або протягом узгодженого періоду. Таким чином, опціонний контракт обов'язковий для покупця. Суб'єкт господарювання купує валютний опціон, який надає йому право (але не зобов'язання) придбати певну кількість валюти за фіксованим курсом в обумовлений день (європейський стиль).
Перевагами хеджування за допомогою опціону є повний захист від несприятливої зміни курсу валюти. Недоліком є витрати на оплату опціонної премії.
3.2 Концептуальні підходи до вимірювання фінансових ризиків
Невід'ємним атрибутом фінансових відносин у ринковій економіці виступає ризик, який розглядатимемо як категорію, що відбиває невизначеність у фінансових відносинах та особливості її сприйняття зацікавленими суб'єктами цих відносин. Фінансовий ризик характеризується ступенем або мірою відхилення фінансових результатів від сподіваних значень (як правило, в негативний бік) та проявляється у наявних чи потенційних збитках фінансових ресурсів.
Якісне та адекватне відбиття фінансових ризиків являє собою актуальне завдання для всіх учасників фінансового ринку — інвесторів, кредиторів, трейдерів, регуляторів ринку тощо. Для дослідження ризиків мають використовуватися різні методи наукового пізнання, одним з яких є моделювання, що дає можливість вивчати фінансові ризики за допомогою економіко-математичних моделей. Процедури вимірювання відіграють винятково важливу роль в економі-ко-математичному моделюванні фінансових ризиків. Важливість пояснюється глибинними гносеологічними аспектами. Саме впровадження міри фінансових ризиків як загальнонаукової категорії, що виражає діалектичний взаємозв'язок між якісними та кількісними характеристиками, дає можливість застосувати пізнавальний процес, результатом якого є сукупність кількісних співвідношень для фінансових ризиків різних типів, що є відправною точкою економіко-математичного моделювання.
З концептуальної точки зору вимірювання фінансових ризиків ґрунтується на оцінці ймовірнісного розподілу величини доходу збитків або вартості окремого активу чи портфеля активів. При включенні до розгляду часової динаміки оцінювання ймовірнісного розподілу необхідно здійснювати на певну дату чи протягом певного проміжку часу, b останньому випадку ймовірнісний розподіл перетворюється в параметричну сукупність розподілів, які представляють стохастичний процес. Однак інформація, представлена в імовірнісних розподілах, є вельми загальною для ефективного застосування на практиці. Практичний аспект передбачає наявність числової форми відбиття ризику, що зумовлює сутність процедури вимірювання — представлення ризику одним числом (чи набором чисел)максимальним збереженням якісних аспектів вимірюваного ризику. З математичної точки зору процедура вимірювання фінансових ризиків полягає у побудові відображення р, яке ставить у відповідність кожному випадковому розподілу число:
p:Y→R,
де Y — множина допустимих у конкретній задачі імовірнісних розподілів, що відбивають фінансові ризики, a R — множина дійсних чисел.
Відображення р має бути узгодженим з певними властивостями, які є важливими (в рамках того чи іншого підходу) при розгляді фінансових ризиків. Багатогранність категорії "фінансові ризики" зумовила існування та розвиток декількох концептуальних підходів до вимірювання фінансових ризиків, породжених представленими в них аспектами фінансових ризиків.
Аналіз та систематизація висвітлених у науковій літературі та використовуваних на практиці мір фінансових ризиків дали можливість нам здійснити структуризацію процедур вимірювання фінансових ризиків, виділивши чотири основні сучасні концепції у вимірюванні фінансових ризиків:
— концепцію збитків у несприятливій ситуації;
— концепцію варіативності;
— концепцію вимірювання фінансових ризиків в рамках теорії сподіваної корисності;
— концепцію чутливості.
Клас мір фінансових ризиків, що відбивають збитки у несприятливій ситуації, є найстарішим. Він має серйозне обґрунтування, підтверджене низкою наукових досліджень у фінансах, економіці та психології, проведених в останні 40 років. Зокрема, результати комплексних наукових досліджень у сфері прийняття рішень людьми в умовах ризику вказують на асиметричне сприйняття збитків та доходів більшістю людей — збитки важать більше, ніж потенційні доходи. Через що ризик асоціюється більшою мірою саме зі збитками, ніж із співвідношенням "збитки—дохід". Подібне підтверджується і низкою опитувань підприємців щодо їх уявлення про категорію ризику.
Найпростішою мірою фінансового ризику в рамках згаданої концепції є пара показників (рн , х), де рн - ймовірність настання несприятливої події та x — збитки при її настанні. На сьогодні така міра ризику застосовується в оцінці багатьох типів ризиків — кредитного, ринкового, операційного, страхового. Для кредитного ризику ця міра імплементована в міжнародні регулятивні норми. Поєднання збитків та ймовірності настання несприятливої події найчастіше здійснюється у формі добутку W = рн х, що дає змогу здійснити оцінку фінансових ризиків у випадках, коли необхідно обирати між варіантом з малою ймовірністю великих збитків та варіантом з високою ймовірністю незначних збитків.
Сучасний інструментарій вимірювання фінансових ризиків в рамках зазначеної концепції розвивається шляхом узагальнення поняття "несприятлива подія" за двома напрямками. Перший напрямок використовує як відправну точку цільове значення доходу/збитків, а другий напрямок — цільове значення ймовірності.
Якщо фінансовий результат Y представлено випадковою величиною з функцією розподілу Fr, то перший напрямок передбачає визначення певного цільового рівня К0. Ситуації, які призводять до фінансового результату нижче від визначеного рівня: Y < Yо, створюють несприятливу подію.
Пара показників (P(Y < Y0),E (У / Y < Y0)) є основною мірою ризику в концепції збитків у несприятливій ситуації за першим напрямком (E(Y / Y < Y0) — умовне математичне сподівання).
В ролі К0 може виступати цільова дохідність, якої прагне інвестор від операції, а може являти собою гранично низький рівень дохідності в конкретних економічних умовах, що обумовлює динамічний характер Y0. Зокрема, у випадку піднесення на ринку можна домагатися вищого рівня дохідності від інвестицій, а у випадку рецесії — понижувати планку. В останньому випадку Yо може бути і від'ємним.
Цей напрямок вимірювання фінансових ризиків охоплює широковживаний у фінансово-економічному аналізі інвестиційних проектів метод бар'єрних значень5. Під бар'єрним значенням обраного показника інвестиційного проекту маємо на увазі таку величину, перевищення якої приводить до позитивного економічного результату в рамках інвестиційного проекту.
При розгляді фінансового результату за певним ринковим активом (наприклад, портфелем цінних паперів інвестиційного фонду), Y0 може бути прив'язаним до значень дохідності вибраного для порівняння індексу /t. Зокрема, якщо вважати Y за дохідність, то на визначений момент часу Т ризик може бути характеризований подією Y < Іт. Подібні міри широко використовуються в портфельному менеджменті, тому що дають можливість порівнювати результати управління в рамках реальних ринкових умов, відбитих у значеннях індексу. Однак подібний підхід може бути і предметом певних маніпулювань менеджерів портфелів через підбір відповідних індексів.
Другий напрямок у даній концепції — ймовірнісний, характеризує несприятливі події як такі, що вкладаються у встановлений рівень ймовірності а — тобто найгірші а 100% потенційних випадків вважаються несприятливими. Подібне втілюється у такому широковживаному класі мір фінансових ризиків, що об'єднуються під назвою "капітал під ризиком"6 (Value-at-Risk). Сутність вимірювання ризику при цьому полягає у визначенні квантиля величини, та формуванні "капіталу проти ризику" в розмірі –VaRа(Y). Графічно VaR для а = 95 % та певного часового інтервалу Т зображено на рисунку.
4. Практична частина
4.1 Горизонтальний та вертикальний аналіз балансу і звіту про фінансові результати
Таблиця 4.1 – Порівняльний аналітичний баланс
Статті балансу | Абсолютні значення, тис.грн. | Питома вага, % | Зміни | |||||||||||||||
За попередній період | За звітний період | За попередній період | За звітний період | В абсолютних величинах | У питомій вазі | У % до попереднього періоду | У % до зміни підсумку балансу | |||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||||||||
АКТИВ | ||||||||||||||||||
1. Необоротні активи | ||||||||||||||||||
Нематеріа-льні активи: | ||||||||||||||||||
-залишкова вартість | 49 | 73 | 0,899 | 1,227 | 24 | 0,328 | 48,980 | 10,959 | ||||||||||
-первісна вартість | 66 | 87 | 1,211 | 1,463 | 21 | 0,252 | 31,818 | 9,589 | ||||||||||
-накопичена амортизація | 17 | 14 | 0,312 | 0,235 | -3 | -0,076 | -17,647 | -1,370 | ||||||||||
Основні засоби: | ||||||||||||||||||
-залишкова вартість | 2270 | 2026 | 41,644 | 34,062 | -244 | -7,582 | -10,749 | -111,416 | ||||||||||
-первісна вартість | 2742 | 2472 | 50,303 | 41,560 | -270 | -8,743 | -9,847 | -123,288 | ||||||||||
-знос | 472 | 446 | 8,659 | 7,498 | -26 | -1,161 | -5,508 | -11,872 | ||||||||||
Довгостроко-ві фінансові інвеситції: | ||||||||||||||||||
-які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств | 140 | 160 | 2,568 | 2,690 | 20 | 0,122 | 14,286 | 9,132 | ||||||||||
-інші фінансові інвестиції | 75 | 62 | 1,376 | 1,042 | -13 | -0,334 | -17,333 | -5,936 | ||||||||||
Довгострокова дебіторська заборгованість | 264 | 275 | 4,843 | 4,623 | 11 | -0,220 | 4,167 | 5,023 | ||||||||||
Відстрочені податкові платежі | 24 | 27 | 0,440 | 0,454 | 3 | 0,014 | 12,500 | 1,370 | ||||||||||
Інші необоротні активи | 63 | 36 | 1,156 | 0,605 | -27 | -0,551 | -42,857 | -12,329 | ||||||||||
2. Оборотні активи | ||||||||||||||||||
Запаси: | ||||||||||||||||||
-виробничі запаси | 574 | 726 | 10,530 | 12,206 | 152 | 1,676 | 26,481 | 69,406 | ||||||||||
-незавершене виробництво | 260 | 345 | 4,770 | 5,800 | 85 | 1,031 | 32,692 | 38,813 | ||||||||||
-готова продукція | 125 | 177 | 2,293 | 2,976 | 52 | 0,683 | 41,600 | 23,744 | ||||||||||
-товари | 94 | 107 | 1,724 | 1,799 | 13 | 0,074 | 13,830 | 5,936 | ||||||||||
Векселі одержані | 340 | 725 | 6,237 | 12,189 | 385 | 5,952 | 113,235 | 175,799 | ||||||||||
Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги: | ||||||||||||||||||
-чиста реалізаційна вартість | 59 | 75 | 1,082 | 1,261 | 16 | 0,179 | 27,119 | 7,306 | ||||||||||
-первісна вартість | 74 | 96 | 1,358 | 1,614 | 22 | 0,256 | 29,730 | 10,046 | ||||||||||
-резерв сумнівних боргів | 15 | 21 | 0,275 | 0,353 | 6 | 0,078 | 40 | 2,740 | ||||||||||
Дебіторська заборгованість за розрахунками | ||||||||||||||||||
-з бюджетом | 24 | 37 | 0,440 | 0,622 | 13 | 0,182 | 54,167 | 5,936 | ||||||||||
-за виданими авансами | 47 | 56 | 0,862 | 0,941 | 9 | 0,079 | 19,149 | 4,110 | ||||||||||
-за внутрішніми розрахунками | 62 | 62 | 1,137 | 1,042 | 0 | -0,095 | 0 | 0 | ||||||||||
Інша поточна дебіторська заборгованість | 76 | 47 | 1,394 | 0,790 | -29 | -0,604 | -38,158 | -13,242 | ||||||||||
Поточні фінансові інвестиції | 160 | 140 | 2,935 | 2,354 | -20 | -0,582 | -12,500 | -9,132 | ||||||||||
Грошові кошти та їх еквіваленти: | ||||||||||||||||||
-в національній валюті | 175 | 142 | 3,210 | 2,387 | -33 | -0,823 | -18,857 | -15,068 | ||||||||||
-в іноземній валюті | 63 | 22 | 1,156 | 0,370 | -41 | -0,786 | -65,079 | -18,721 | ||||||||||
Інші оборотні активи | 43 | 64 | 0,789 | 1,076 | 21 | 0,287 | 48,837 | 9,589 | ||||||||||
3. Витрати майбутніх періодів | 375 | 447 | 6,879 | 7,515 | 72 | 0,636 | 19,200 | 32,877 | ||||||||||
Баланс | 5451 | 5948 | 160,484 | 150,757 | 219 | -9,728 | 339,253 | 100 | ||||||||||
1. Власний капітал | ||||||||||||||||||
Статутний капітал | 1417,26 | 1546,48 | 26 | 26 | 129,22 | 0 | 9,118 | 26 | ||||||||||
Додатковий вкладений капітал | 327,06 | 237,92 | 6 | 4 | -89,14 | -2 | -27,255 | -17,936 | ||||||||||
Резервний капітал | 109,02 | 178,44 | 2 | 3 | 69,42 | 1 | 63,676 | 13,968 | ||||||||||
Нерозподілений прибуток | 381,57 | 237,92 | 7 | 4 | -143,65 | -3 | -37,647 | -28,903 | ||||||||||
2. Забезпечення наступних витрат і платежів | ||||||||||||||||||
Забезпечення виплат персоналу | 218,04 | 416,36 | 4 | 7 | 198,32 | 3 | 90,956 | 39,903 | ||||||||||
3. Довгострокові забов’язання | ||||||||||||||||||
Довгостроко-ві кредити банків | 1226,475 | 1546,48 | 22,5 | 26 | 320,005 | 3,5 | 26,091 | 64,387 | ||||||||||
Довгострокові фінансові забов’язання | 327,06 | 178,44 | 6 | 3 | -148,62 | -3 | -45,441 | -29,903 | ||||||||||
Інші довгострокові забов’язання | 381,57 | 356,88 | 7 | 6 | -24,69 | -1 | -6,471 | -4,968 | ||||||||||
4. Поточні забов’язання | ||||||||||||||||||
Короткострокові кредити банків | 218,04 | 416,36 | 4 | 7 | 198,32 | 3 | 90,956 | 39,903 | ||||||||||
Векселі видані | 272,55 | 178,44 | 5 | 3 | -94,11 | -2 | -34,529 | -18,936 | ||||||||||
Кредиторська заборгова-ність за товари, роботи, послуги | 245,295 | 237,92 | 4,5 | 4 | -7,375 | -0,5 | -3,007 | -1,484 | ||||||||||
Прострочені забов’язання за розрахун-ками: | ||||||||||||||||||
-з позабюд-жетних платежіів | 218,04 | 356,88 | 4 | 6 | 138,84 | 2 | 63,676 | 27,936 | ||||||||||
-із внутрішніх розрахунків | 109,02 | 59,48 | 2 | 1 | -49,54 | -1 | -45,441 | -9,968 | ||||||||||
Баланс | 5451 | 5948 | 100 | 100 | 497 | 0 | 144,682 | 100 |
Таблиця 4.2 – Порівняльний аналітичний звіт про фінансові результати
Статті Звіту | Абсолютні значення, тис. грн. | Питома вага статей в доході від реалізації, % | Зміни | ||||||
За попередній період | За звітний період | За попередній період | За звітний період | в абсолют. величинах (3-2) | у структур (5-4) | Темпи росту, % (3/2*100) | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||
Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 1467 | 1346 | 100 | 100 | - 121 | 0 | 91,75 | ||
Податок на додану вартість | 293,4 | 269,2 | 20 | 20 | - 24,2 | 0 | 91,75 | ||
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | 1129,6 | 1039,8 | 77 | 77,3 | - 89,8 | 0,3 | 84,09 | ||
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) | 262 | 372 | 17,8 | 27,6 | 110 | 10,2 | 92,05 | ||
Валовий: | |||||||||
прибуток | 867,6 | 667,8 | 59 | 49,6 | - 199,8 | - 10,6 | 141,98 | ||
Інші операційні доходи | 77 | 66 | 5,2 | 4,9 | - 11 | - 0,3 | 76,97 | ||
Адміністративні витрати | 84 | 97 | 5,7 | 7,2 | 13 | 1,5 | 85,71 | ||
Витрати на збут | 26 | 32 | 1,8 | 2,4 | 6 | 0,6 | 115,48 | ||
Інші операційні витрати | 44 | 37 | 3 | 2,7 | - 7 | - 0,3 | 123,08 | ||
Фінансові результати від операційної діяльності: | |||||||||
прибуток | 636,6 | 435,8 | 43,4 | 32,4 | - 200,8 | - 11 | 84,09 | ||
Інші фінансові доходи | 11 | 8 | 0,7 | 0,6 | - 3 | - 0,1 | 68,46 | ||
Інші доходи | 168,09 | ||||||||
Інші витрати | 54 | 46 | 3,7 | 3,4 | - 8 | - 0,3 | 72,73 | ||
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування: | |||||||||
прибуток | 640,6 | 476,8 | 43,7 | 35,4 | - 163,8 | - 8,3 | 85,19 | ||
Податок на прибуток від звичайної діяльності | 160,15 | 119,2 | 10,9 | 8,9 | - 40,95 | - 2 | 74,43 | ||
Фінансові результати від звичайної діяльності: | |||||||||
прибуток | 480,45 | 357,6 | 32,8 | 26,6 | - 122,85 | - 6,2 | 74,43 | ||
Чистий: | |||||||||
прибуток | 480,45 | 357,6 | 32,8 | 26,6 | - 122,85 | - 6,2 | 74,43 |
4.2 Факторний аналіз результату операційної діяльності підприємства