161827 (Податковий аудит в сучасних економічних умовах), страница 5

- органів Міністерства внутрішніх справ України про громадян, іноземних громадян, які здійснили злочин або інші правопорушення у сфері економічної діяльності, від правоохоронних органів про відмовлення в порушенні або застосуванні кримінальної справи, у яких можуть бути відомості про отримані доходи;

- паспортно-візових підрозділів місцевих і районних органів МВС, міграційної служби, служби працевлаштування і зайнятості про використання праці іноземних громадян;

- митних органів на фізичних осіб, які здійснюють товарообмінні операції у великих розмірах, а також осіб, отримуючих за імпортом великі партії товарів;

- органів житлово-комунального господарства, органів місцевих адміністрацій, бюро технічної інвентаризації про новобудови, про будови, які перейшли на право власності фізичній особі, про здачу в найм або оренду будов, квартир, кімнат, гаражів чи іншого рухомого і нерухомого майна;

- будівельних організацій та інших організацій, які реалізують громадянам з наданням прізвища, ім'я та по батькові покупця (замовника), адреси, за якою він мешкає, вартості квартири, строку сплати, суми сплати вартості квартири;

- банків та кредитних установ про громадян, які отримали кредити (позики) з наданням інформації, хто отримав або погасив кредит (позику) і в які строки (якщо за громадянина розрахувалася та чи інша юридична особа, то необхідно перевірити, чи включена Ця сума у дохід громадянина та чи утримано з неї податок), про фізичних осіб (резидентів та нерезидентів), які здійснювали разові операції у валюті в готівковій або безготівковій формі (зарахування коштів на рахунку за вкладами фізичної особи або інша операція Щодо надходження коштів, зняття їх з рахунка тощо) про надходження від юридичної особи значної суми коштів на банківські рахунки фізичної особи за продаж товарів, майна, за оренду у громадян приміщень, транспортних засобів тощо.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДІЯЛЬНОСТІ КОНТРОЛЮЮЧИХ ОРГАНІВ У ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ ПОДАТКОВОГО АУДИТУ

3.1 Шляхи вдосконалення організації проведення податкового аудиту

Стабільна робота вітчизняних підприємств і забезпечення громадян відповідними матеріальними благами належать до найголовніших чинників зміцнення економічних позицій України в світі.

Тому і шлях до Європи проходить через одну з найголовніших артерій у системі управління державними фінансами – податкову службу. Її осучаснення на базі інноваційних технологій, перехід на взаємний контакт із платниками за принципом, який умовно можна назвати "податкова з людським обличчям", аж ніяк не є пустими гаслами.

Дії або шляхи в цьому напрямку повинні бути спрямовані на розроблення та впровадження спеціальних програм щодо роз'яснення та переконання громадян України про те, що сплата податків і зборів - це конституційний та громадянський обов'язок; на спрощення форм податкової звітності, скорочення їх кількості, уніфікація та стандартизація форм звітності та вдосконалення інструкцій щодо їх заповнення; на спрощення механізму та процедур сплати податків, на розробку та впровадження вдосконаленої системи податкового аудиту, орієнтованої на постійний моніторинг показників діяльності платників податків без зайвого втручання в підприємницьку діяльність; на тісну взаємодію з органами державної влади у процесі розробки пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства з метою справедливого розподілу податкового навантаження на платників податків незалежно від категорії та форм власності.

Необхідно забезпечити об'єктивне та системне висвітлення діяльності органів державної податкової служби, створити умови для партнерських взаємовідносин податкової служби із платниками податків, впровадити програми якісного обслуговування платників податків шляхом надання своєчасних та висококваліфікованих послуг, забезпечити формами податкової звітності, інструкціями щодо їх заповнення, створити ефективну систему приймання і обробки форм податкової звітності, телефонної інформаційно-довідкової служби та всебічне використання ресурсів мережі Інтернет в роботі з платниками податків, поліпшити прозорість, професіоналізм та ефективность діяльності державної податкової служби України, забезпечити справедливе та неупереджене ставлення до всіх платників податків. Очікувані результати вище сказаного будуть: перелічу основні, а саме, це - забезпечення стабільного надходження податків та зборів, зростання рівня добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків, активізація діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, сприяння виведенню доходів із "тіньової" економіки, поліпшення якості обслуговування платників податків, зменшення кількості перевірок та підвищення їх якості за рахунок впровадження аналітичної субсистеми планування податкового аудиту, зменшення вартості процесу адміністрування податків, сприяння зменшенню податкового навантаження за рахунок розширення бази оподаткування та зниження ставок оподаткування, налагодження партнерства між державою і платниками податків - створення умов, при яких суб'єкти господарювання, реалізуючи особисті інтереси, можуть сприяти вирішенню завдань, що стоять перед державою.

Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимальні доходи або прибуток створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків і зборів та інших неподаткових платежів. Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов’язку кожної юридичної особи і фізичної особи сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом. Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб’єкта господарювання. Слід зауважити, що базою підвищення якості контролюючої роботи має стати аналіз і накопичення аналітичної інформації за результатами попередніх перевірок СПД щодо дотримання податкового законодавства. Отже, необхідно посилити аналітичну і контрольну роботу податкової служби як основи підвищення рівня національного оподаткування. Від ефективності цих напрямів діяльності залежить життєздатність і дієвість системи оподаткування, тому, що вони об’єктивно зумовлені всім ходом податкового процесу і є його невід'ємною частиною. Таким чином, перспективними напрямками вдосконалення є, з одного боку, посилення контролю органів податкової служби за своєчасністю і повнотою сплати податків, набуття ним цивілізованих форм; з іншого боку, створення демократичної системи захисту законних прав та інтересів платників. У зв’язку з останнім важливого значення набуває правова регламентація збирання, зберігання і використання фіскальної інформації, яка в разі відсутності достатніх демократичних обмежень цього процесу може перетворитися на серйозну загрозу демократизації життя і реалізації прав особистості. Таким чином, податковий контроль - це одна з конституційних функцій держави. Він має підтримувати баланс між правами й обов’язками платників податків. Відбір платника податків для проведення перевірки повинен здійснюватись за багатьма критеріями, але в основу необхідно, на мою думку, покласти аналіз ризику. По-перше, відбирати СПД, які є потенційними порушниками, і по-друге, використовувати повідомлення інформаторів. Отже, головним показником оцінки роботи підрозділів контрольно-перевіреної роботи є розширення бази оподаткування за рахунок донарахованих сум, зменшення заявлених до відшкодування сум ПДВ та зменшеного від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток. Аналіз криміногенної ситуації, яка склалася у сфері оподаткування засвідчує, що одним із найбільш розповсюджених способів ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів є використання підприємств з ознаками фіктивності. У зв’язку з цим , одним із найважливіших завдань, які стоять перед ДПІ є організація боротьби з такого роду правопорушеннями, виявлення і припинення діяльності фіктивних підприємств, відшкодування збитків, нанесених ними державі. Успішне вирішення даної проблеми можливе лише завдяки чітко налагодженій роботі усіх підрозділів ДПІ. Робота податкової служби з примусового стягнення податкової заборгованості має певне значення, але вона не може замінити ефективного адміністрування процесу добровільної сплати податків. Примусове стягнення податкової заборгованості – це вимушений захід, і дуже прикро, що ми його застосовуємо. Адже податки мають сплачуватись добровільно. Вимоги Закону України №2181 лояльні до платників, які своєчасно і в повному обсязі сплачують податки, і жорсткі до боржників. Але й тут надається можливість боржникам самостійно знайти вихід із скрутного становища, погасити податковий борг добровільно. Покращення стягнення податкової заборгованості та підвищення рівня добровільної сплати податків – це довге, методичне та складне завдання . На жаль немає магічного засобу або одного простого рішення, яке б вирішило усі проблеми із податковою заборгованістю. На мою думку, складними проблемами стягнення податкового боргу є встановлення місцезнаходження платника податків, оскарження податкового боргу, фінансова неспроможність сплатити податковий борг повністю або частково. Отже, основними напрямами вдосконалення податкового контролю, на мою думку, є:

1) налагодження системи інформаційної взаємодії органів податкової служби з іншими контролюючими органами банками, біржами та ін.;

2) вдосконалення правової бази діяльності податкової служби з метою детальної регламентації та забезпечення балансу прав, обов'язків і відповідальності всіх учасників податкових відносин;

3) обмеження функцій органів податкової служби виключно функціями податкового контролю і стягнення податків, передача функцій і повноважень, невластивих органам податкової служби, іншим органам;

4) зміна структури органів податкової служби з метою уникнення дублювання функцій, наприклад: – відділи дослідчих перевірок і відділи контрольно-перевірочної роботи; - відділи обліку та звітності і відділи економічного аналізу, оподаткування юридичних осіб;

5) розвиток матеріальної бази податкової служби як основи створення сучасної системи податкового контролю, що ґрунтується: – на створенні автоматизованої системи накопичення інформації про витрати платників – фізичних осіб (придбання нерухомості, дорогих автомобілів, яхт, коштовностей, антикваріату, творів мистецтва тощо), а також про укладення цивільних угод (біржових, нотаріальних тощо); – на створенні єдиного банку фіскальної інформації спочатку щодо великих платників і неплатників податків;

6) запровадження сучасних комп’ютерних технологій:

а) розробка системи відбору платників для документальних перевірок;

б) розробка системи контролю за поверненням в Україну валютної виручки;

в) створення системи контролю за товарними і грошовими потоками; г) розробка системи інформаційної взаємодії із зовнішніми структурами;

7) розробка і впровадження методів перевірки платників - спеціальних методик визначення передбачуваних доходів платників за їхнім способом життя (наприклад, відповідно до вартості об’єктів, що перебувають у власності платника, вартості нового автомобіля, який він купує, і ін.);

8) доповнення адміністративного контролю громадським контролем за сплатою податків, створення інститутів такого контролю, а також інститутів залучення представників громадськості до оскарження дій працівників податкової служби.

9) Скористатися досвідом банківського нагляду щодо диференціації інтенсивного контролю залежно від наявності порушень у діяльності СПД і проведення податкового контролю в трьох напрямах: – загальному контрою підлягають СПД, які стабільно працюють, в яких значне податкове навантаження і які дотримуються вимог чинного законодавства; – інтенсивний контроль застосовується до СПД, які періодично порушують податкове законодавство; – постійний контроль поширюється на СПД, які систематично порушують податкове законодавство, ухиляються від оподаткування і в яких незначне податкове навантаження. Одна з головних вимог до податкового контролю випливає із відомих з давнини принців оподаткування – контроль повинен приносити значно більше коштів, ніж було затрачено на його проведення. Реалізація запропонованих мною положень дозволить підвищити рівень податкового контролю, що вплине на збільшення рівня поступлення в бюджет.

3.2 Напрями розширення повноважень органів контролюючої діяльності в податковій системі

Саме Податковий кодекс повинен забезпечити комплексний підхід у регулюванні податкових відносин, усунути недосконалість та неузгодженість податкового законодавства, забезпечити єдину і відносно стабільну базу оподаткування, усунути невідповідність численних підзаконних нормативно-правових актів з питань оподаткування податковим законам, а також невідповідність актів податкового законодавства нормам інших галузей законодавства, забезпечити їх гармонізацію та взаємодію. Контролюючі органи податкової системи, відповідно до їх адміністративно-процесуального статусу, є одним з важливіших елементів системи державних органів, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів. Але, при цьому, організаційно-структурна побудова органів податкової, на які покладено функції боротьби з незаконним обігом товарів, потребує вдосконалення на принципах диференційованого підходу, з поєднанням в одному органові структурних елементів (відділень) спеціальної спрямованості (ревізорських, оперативних, правового супроводження тощо), комплексні, об’єднані зусилля яких здатні забезпечити досягнення кінцевих цілей усієї діяльності.

Першим кроком на шляху реформування діяльності органів податкової у сфері боротьби з незаконним обігом товарів має стати доопрацювання Закону України “Про державну податкову службу в Україні” у частині внесення в нього певних змін і доповнень:

а) внесення до кола функцій органів податкової служби діяльність у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів;

б) нормативне закріплення та розширення кола повноважень співробітників податкової щодо здійснення діяльності у даній сфері;

в) усунення функцій, що не властиві податковим органам як правоохоронному органові – роботи з реалізації конфіскованого, безгосподарного та іншого майна, яке перейшло у власність держави.

Вимогою сьогодення є запровадження у практику правозастосовчої діяльності податкових органів оцінювання (аналізу) ризику вчинення податкового правопорушення, як інструмента оптимізації діяльності з організації боротьби з незаконним обігом товарів. Даний інструмент дає можливість, з одного боку організувати здійснення ефективного, централізованого та єдиного підходу к боротьбі з незаконним обігом товарів в Україні в цілому та конкретно на окремої території тощо, а з іншого – привести ці заходи до співставних результатів.

Забезпечення належного державного контролю за діяльністю податкових органів у сфері організації боротьби з незаконним обігом товарів, не можливе без законодавчого визначення форм процесуальних документів щодо вилучення, збереження й обліку податковими контролюючими органами товарів, які знаходилися у незаконному обігу, а також документів, що свідчать про незаконний обіг товарів або ухилення від сплати податків, надання вказаним формалізованим документам статусу “документів суворої звітності”. Державний контроль за результатами правозастосовчої діяльності податкових органів у даній сфері повинен здійснюватися шляхом обов’язкової реєстрації матеріалів, що стосуються вилучення її підрозділами товарів та документів, які свідчать про незаконний обіг товарів, ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів. Умови реєстрації повинні чітко визначатися у законодавчих актах України і ґрунтуватися на принципах:

а) своєчасності;