160743 (Економіко-правові аспекти форфейтингу в Україні), страница 3

16,5% х (994 000 дол. - 198 800 дол.)

198 000 дол. + 164 010 дол.

Другий спосіб

Номінал векселів обчислюється по приблизній формулі аннуитета (річного внеску).

Хоча й існують таблиці точного розрахунку аннуитета, застосування цієї формули набагато простіше. У нашому прикладі середній термін векселів дорівнює 3 рокам. Нарахована величина відсотка по ставці 16,5% на всю суму угоди 994 000 дол. складе 492 030 дол. Кожен з 5 векселів у цьому випадку буде мати номінальну вартість, розраховану наступним образом:

(994 000 дол. + 492 030 дол.): 5 = 297 206 дол.

Загальна номінальна вартість векселів складе 1 486 030 дол.

Третій спосіб

Ціна товарів поділяється на 5 рівних частин по 198 000 дол. Відсоток нараховується на кожен вексель до кінця періоду його дії.

Таблиця 2

Розрахунок номінальної вартості векселів за другим способом

198 800 дол. х (1+0,165)

198 800 дол. х (1 + 0,165)2 - складні відсотки за 2 роки.

Різниця між підсумковими сумами не настільки важлива. Принципово лише те, що різні способи розрахунку номінальної вартості векселів забезпечують різні графіки погашення заборгованості. Кожний з них може бути більш придатним у порівнянні з двома іншими в залежності від передбачуваних термінів погашення зобов'язань.

Дисконт у банківській практиці - це обліковий відсоток, стягнутий банками при обліку (покупці) векселів. Являє собою виражену у відносних величинах різницю між сумою векселя і сумою, що сплачується банком при його покупці. Приступаючи до розрахунку дисконту, необхідно насамперед визначити його вид - "прямий дисконт" чи "дисконт доходу". Різницю між ними можна пояснити на наступному умовному прикладі.

Сума простого дисконту в розмірі 10%, нарахованого на вексель номіналом у 1 000 000 дол., складе 100 000 дол. (дисконтированная сума буде дорівнює 900 000 дол.). Якщо вексель погашається через рік, то річний доход по ньому буде дорівнює 100/900, чи 11,11%. Таким чином, прямий 10-процентний дисконт може бути визначений як "дисконт по ставці, що відповідає річному доходу в 11,11%", чи як "дисконт на дохід у 11,11%, що нараховується щорічно ".

На практиці "дисконт на дохід " є визначальною величиною при висновку форфейтингових угод. Оскільки ж найчастіше котирується лише прямий дисконт, форфейтори використовують відповідні таблиці перерахування. Якщо ставка відсотка, що нараховується експортером, дорівнює ставці дисконту, то дисконтированная ціна векселів буде дорівнює ціні покупки (у нашому прикладі 994 000 дол.). Однак така рівність досконала не обов'язково.

Існують різні формули розрахунку дисконту.

Один з них враховує фактор, що дисконтується.

Приклад.

Номінальна вартість векселя 1000 дол.

Термін 31 жовтня 2004 р.

Дата покупки 1 cепня.2004р.

Кількість днів у році 360 дiб.

Процентна ставка 10,56525%

База розрахунку 1рік.

Період між покупкою і закінченням терміну 456 дiб.

100

Z =-------------------------------------------------------- = 0,90327

10,56525x365

100+--------------------------

360

Таким чином, дисконтована ціна векселя складе

1000 дол. х 0,90327 = 903,27 дол.

5 Основні характеристики форфейтингових операцій

Одним з оманів відносно форфейтинга можна вважати думку про те, начебто такі операції здійснюються винятково в доларах США чи швейцарських франках. Дійсно, історично склалося так, що більшість форфейтингових операцій дотепер здійснюється на базі однієї з цих валют. Проте, в останні роки постійно росте обсяг даних операцій і в інших валютах, особливо в ієнах, гульденах, фунтах стерлінгів і шведських кронах. Існує лише одне обмеження для валют - вони повинні бути вільно конвертованими.

З усьго вищесказаного випливає висновок, що форфейтинг є досить гнучким інструментом міжнародних фінансів.

Однак для нього характерно кілька обмежень:

• експортер повинний бути згодний продовжити термін кредиту на період від 6 місяців до 10 років іи довше;

• експортер повинний бути згодний приймати погашення боргу серіями;

• якщо імпортер не є державним агентом чи міжнародною компанією, повернення боргу повинне бути безумовно і безвідклично гарантовано банком чи державним інститутом, прийнятним для форфейтора. У цілому ж даний інструмент володіє як перевагами, так і недоліками для усіх, хто ним користується.

Переваги для експортера. Основними перевагами форфейтингу для експортера є наступні :

1. Надання форфейтингових послуг на основі фіксованої ставки.

2. Фінансування за рахунок форфейтора без права регресу на експортера.

3. Можливість одержання готівки відразу після постачання чи продукції надання послуг, що благотворно відбивається на загальній ліквідності, знижує обсяг банківських позик, дає можливість реінвестування засобів.

4. Відсутність витрат часу і грошей на керування чи боргом на організацію його погашення.

5. Відсутність ризиків (усі валютні ризики, ризики зміни процентних ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтор).

6. Простота документації і можливість швидкого оформлення вексельних боргових інструментів.

7. Конфіденційний характер даних операцій.

8. Можливість швидко упевнитися в тім, що форфейтор готово фінансувати угоду, оперативно погодити умови угоди.

9. Можливість заздалегідь одержати від форфейтора опціон на фінансування угоди по фіксованій ставці, що дозволяє експортеру заздалегідь підрахувати свої витрати і включити їх у контрактну ціну, розрахувати інші підсумкові цифри.

Недоліки для експортера:

1. Необхідність підготувати документи таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта, а також необхідність знати законодавство країни імпортера, що визначає форму векселів, гарантій і авалю.

2. Можливість виникнення утруднень у випадку, якщо імпортер пропонує гаранта, що не улаштовує форфейтора.

3. Більш висока, чим при звичайному комерційному кредитуванні, маржа форфейтора.

Переваги для імпортера:

1. Простота і швидкість оформлення документації.

2. Можливість одержання продовженого кредиту по фіксованій процентній ставці.

3. Можливість скористатися кредитною лінією в банку.

Недоліки для імпортера:

1. Зменшення можливості одержати банківський кредит при користуванні банківською гарантією.

2. Необхідність платити комісію за гарантію.

3. Більш висока маржа форфейтора.

4. Можливість виникнення труднощів з оплатою векселя як абстрактного зобов'язання у випадку постачання некондиційних чи товарів невиконання експортером яких-небудь інших умов контракту.

Переваги для форфейтора:

1. Простота і швидкість оформлення документації.

2. Можливість легко реалізувати куплені активи на вторинному ринку.

3. Більш висока маржа, чим при операціях кредитування.

Недоліки для форфейтора:

1. Відсутність права регресу у випадку несплати боргу.

2. Необхідність знання вексельного законодавства країни імпортера.

3. Відповідальність за перевірку кредитоспроможності гаранта.

4. Необхідність нести всі процентні ризики до закінчення терміну векселів.

5. Неможливість зробити платіж раніш терміну.

Недоліки, зазначені в пунктах 2 і 3, характерні не тільки для форфейтора. Тут вони виділені з тієї причини, що для форфейтора не складаються додаткові боргові угоди, на які він міг би послатися. Варто також пам'ятати, що форфейтор несе політичні й інші ризики (ризики трансферту, ризики коливання валют). Вони не відзначені як недоліки для форфейтора, оскільки присутні в будь-якій формі міжнародного кредиту.

Переваги для гаранта:

1. Простота оформлення угоди.

2. Одержання комісії за свої послуги.

Недоліки для гаранта:

Він один, але дуже важливий, і полягає в тім, що гарант приймає на себе абсолютне зобов'язання оплати гарантуємого ним векселя.

6 Порівняльна характеристика факторингу і форфейтингу

Проведемо порівняльну характеристику факторингу і форфейтинга щоб зробити висновок про те, що краще - факторинг чи форфейтинг.

Обидва методи кредитування по-своєму унікальні і затребувані економіками різних країн. Доцільність використання того чи іншого методу визначається метою, що переслідує кредитор (продавець, експортер):

Факторинговое обслуговування найбільш ефективне для малих і середніх підприємств, що традиційно випробують фінансові утруднення через несвоєчасне погашення боргів дебіторами й обмеженості доступних для них джерел кредитування. Цей метод ще більш цікавий для цих підприємств, тому що доповнюється елементами бухгалтерського, інформаційного, рекламного, збутового, юридичного, страхового й іншого обслуговування кредитора (клієнта), що дає можливість клієнтам зосередитися на виробництві і заощаджувати на витратах по оплаті праці.

Форфейтинг найбільш ефективний для великих підприємств, що мають на меті акумуляції коштів для реалізації довгострокових і дорогих проектів.

Поріврівнюючи форфейтинг з іншими формами фінансування експорту, можна відмітити, що імпортер, який протребує середньострокового фінансування, чи експортер, у котрого виникла необхідність у середньостроковому кредиті для його покупців, мають кілька альтернатив, у кожній з яких є свої плюси і мінуси. Це:

•Комерційне кредитування

Хоча сучасні банки намагаються давати кредит на умовах плавающе процентної ставки, але застосовується і фіксована ставка. Однак у цьому випадку ставши може бути вище середньої. Крім того, банк може зажадати від експортера застава. При цьому позичальник буде нести ризики неповернення боргу покупцем. Ризик може бути розумний лише за допомогою страхування. Так, в Англії діє така організація, як Департамент гарантій експортних кредитів (ДГЭК) - спеціальний урядовий орган, який підлеглий міністерству торгівлі. Розмір страхових премій, стягнутих ДГЭК залежить від ризиків, які страхуються, і країни передбачуваного експорту. Оскільки ДГЭК не переслідує мету досягнення прибутку, фактичні розміри страхових виплат помірні. Експортеру легше одержати позику під експортну угоду, що застрахована в ДГЭК. Однак страхування рідко покриває 100% суми боргу. Крім того, виплата страхових платежів може бути відкладена на термін від 6 до 18 місяців (поки для повернення боргу не будуть прийняті інші можливі кроки). Треба, нарешті, пам'ятати, що комісія за страхові послуги досить велика і збільшується при зростанні ступеня ризику.

• Лізинг

До банків іноді звертаються з проханням профінансувати міжнародні лизингові угоди. З огляду на те, що термін лізингу може бути тривалим, лизингодавач несе істотний фінансовий ризик. Якщо власник устаткування готовий йти на такий ризик, він сам виступає в якості лизингодавача. Якщо ж власник не готовий до цього, виникає тристороння угода, при якій банк виявляється між власником - экспортером і лізингополучателем.

Міжнародний ринок лізингових послуг - один з найбільш динамічних. Разом із тим для нього характерні і певні обмеження. Так, великим його недоліком є те, що фінансування лізингу має на увазі більш складне документальнс оформлення в порівнянні з форфейтинговими угодами.