160264 (Аналіз фінансового стану підприємства), страница 6
Описание файла
Документ из архива "Аналіз фінансового стану підприємства", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "финансовые науки" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "финансовые науки" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "160264"
Текст 6 страницы из документа "160264"
За 2008 рік: 
За 2007 рік: 
.
Розглянемо вплив факторів на рентабельність власного капіталу
Таблиця 3.4 - Вихідні дані для аналізу впливу факторів
| Показники | Позначення | 2007 | 2008 | Відхилення |
| 1. Чистий прибуток, тис. грн. | ЧП | 10 | 53 | +43 |
| 2. Обсяг реалізації, тис. грн. | Vp | 4197 | 7237 | +3040 |
| 3. Середня вартість активів, тис. грн. | Аcep | 13690 | 13799 | +109 |
| 4. Середня величина власних коштів, тис. грн. | ВК | 11466 | 11492,5 | +26,5 |
| 5. Рентабельність реалізації, % (стр.1: стр.2 * 100) | Рр | 0,24 | 0,73 | +0,49 |
| 6. Фондовіддача (стр.2: стр.3) | Ф | 0,306 | 0,524 | +0,218 |
| 7. Коефіцієнт фінансової залежності (стр.3: стр.4) | Кфз | 1, 194 | 1,2 | +0,006 |
| 8. Рентабельність власного капіталу, % (стр.1: ст.4 * 100) | Рвк | 0,09 | 0,46 | +0,37 |
Загальна зміна рентабельності власного капіталу:
Рентабельність власного капіталу зросла у звітному році на 0,37% і склала 0,46%. Таке зростання рентабельності власного капіталу відбулося в результаті впливу таких вказаних вище факторів. Визначимо вплив кожного фактору на рентабельність власного капіталу.
1) збільшення чистого прибутку на одну гривню реалізації продукції визначимо за формулою 2.7:
РВК = +0,49.0,306.1, 194 = +0,18%
Збільшення чистого прибутку на 1 гривню реалізації продукції призвело до зростання рентабельності власного капіталу на0,18%
2) визначимо вплив на рентабельність власного капіталу фондовіддачі за допомогою формули 2.8
РВК = +0,218.0,73.1, 194 = +0,19%
Збільшення фондовіддачі призвело до збільшення рівня рентабельності власного капіталу на 0,19%.
3) вплив змін коефіцієнта фінансової залежності на рентабельність власного капіталу можна розрахувати за формулою 2.9
РВК = +0,006.0,73.0,524 = +0,002
Збільшення коефіцієнта фінансової залежності призвело до збільшення рентабельності власного капіталу на 0,002%
Загальний вплив 3-х факторів складає: + 0,49 + 0,218 + 0,006 = + 0,37%.
Отже всі чинники на РВК вплинули позитивно.
Оцінка ділової активність підприємства
Коефіцієнт оборотності активів вказує на рівень оборотності всього капіталу, інвестованого в підприємство. Це показник капіталовіддачі, оскільки відображає обсяги виручки на гривню інвестованих коштів. Аналізуючи цей показник в динаміці, необхідно враховувати такі фактори, як зміна методів нарахування амортизації, обсяги інвестицій у розвиток виробничого потенціалу та строк їх освоєння. Користуючись даними табл.2.13 і 2.14, розрахуємо показники оборотності:
Ко. а. = 3000/ (2071+2227): 2 = 1,4
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу відображає швидкість його обороту. Інтенсивність використання оборотного капіталу впливає на ліквідність підприємства, прибутковість діяльності, фінансову стійкість в цілому. На основі цього показника розраховується тривалість одного обороту (Т^) за формулою Тоб = 360/Ко. о. к.
У нашому прикладі коефіцієнт оборотності оборотного капіталу становить:
3000/ (665+772): 2 = 4,2
Коефіцієнт оборотності власного капіталу:
3000/ (1701+2058): 2 = 1,6
Цей показник уточнює коефіцієнт оборотності активів і акцентує увагу на віддачі грошових коштів акціонерів підприємства. Аналіз показника в динаміці дає можливість оцінити активність акціонерного капіталу. Якщо Ковк значно перевищує Коа, можна зробити висновок про збільшення обсягів позикових ресурсів в обороті, про необхідність обґрунтування безпечного рівня цього обсягу для запобігання фінансових ускладнень та зниження дохідності в майбутньому [25].
Низьке значення К0 в к, наближення його до К0 а є свідченням падіння ефективності використання капіталу в цілому та власного капіталу зокрема. Підприємству необхідно проаналізувати напрями вкладення коштів і визначитися з джерелами доходів у перспективі.
Коефіцієнт оборотності запасів по підприємству становить:
3000/ (305+339): 2 = 9,3
За рік запаси роблять 9,3 обороту. Тривалість одного обороту - 39 днів. Аналіз цього показника дає змогу виявити резерви скорочення операційного циклу за рахунок інтенсифікації виробничого процесу, раціоналізації складського господарства, прискорення розрахункових операцій тощо. У результаті за того самого рівня запасів підприємство зможе збільшити обсяги виробництва.
В умовах економічної кризи й, особливо, кризи неплатежів важливе значення має аналіз оборотності кредиторської і дебіторської заборгованості.
Код. а. = 3000: (244+262): 2= 11,9
Ко. к. а. = 3000 (270: 130): 2=15,
Термін надання товарного кредиту для підприємства "Парадіз" становить у середньому ЗО днів (360: 11,9). Тобто в середньому через кожні ЗО днів підприємство отримує кошти за розрахунками зі споживачами продукції. Але для уточнення цих розрахунків необхідно проаналізувати дебіторську заборгованість та виявити сумнівні борги, які не враховуються.
Середній термін погашення кредиторської заборгованості становить 20 днів (360: 15). Стійкість фінансового становища залежить від співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості. За умов стабільної економіки, якщо дебіторська заборгованість перевищує кредиторську, то це може розцінюватись як прояв потужного нарощення обсягів продажу. Але в умовах інфляції, високих процентних ставок таке явище призводить до збитків [16].
У нашому прикладі підприємство "Парадіз" розраховується на 10 днів швидше, ніж саме отримує кошти, тобто Колз < Кока. Необхідно реалізувати комплекс заходів з прискорення оборотності дебіторської заборгованості за рахунок впровадження знижок при достроковій оплаті, посилення контролю за станом розрахунків зі споживачами та ін.
Рентабельність активів є важливим індикатором для інвесторів у вирішенні питання щодо вкладання коштів у підприємство. Цей показник регулює перерозподіл капіталів між галузями, видами продукції, виходячи з їх прибутковості.
Рентабельність, розрахована як відношення чистого прибутку до власного капіталу, відіграє важливу роль під час оцінювання рівня котирування акцій, оскільки відображає можливості отримання дивідендів.
Для підприємства "Парадіз", використовуючи дані табл.1.2 і 1.05, розрахуємо рентабельність капіталу та рентабельність власного капіталу за чистим прибутком:
Рк = 320/ (2071+2227): 2 * 100 = 15,9%
Рв. к = 320/ (1701+2058): 2 * 100 = 17,0%
Невелика різниця між цими показниками свідчить про те, що обсяг позикових коштів, залучених в оборот підприємства, незначний. Якщо позиковий капітал забезпечує вищу рентабельність, ніж виплачені відсотки, це зміцнює фінансовий стан підприємства, а якщо навпаки, то знижується загальна дохідність підприємства [17].
3.2 Напрямки поліпшення фінансового стану підприємства
Всебічно враховуючи фінансові можливості підприємств, об‘єктивно оцінюючи характер внутрішніх та зовнішніх факторів, фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансово-економічним можливостям підприємства умовам, які склалися на ринку товарів та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визнання довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення. Цілі фінансової стратегії мають підпорядковуватися загальній стратегії економічного розвитку та спрямовуватися на максимізацію прибутку та ринкової вартості підприємства. За розробки фінансової стратегії слід ураховувати динаміку макроекономічних процесів, тенденції розвитку вітчизняних фінансових ринків, можливості диверсифікації діяльності підприємства.
Фінансова стратегія підприємства забезпечує:
формування та ефективне використання фінансових ресурсів;
виявлення найефективніших напрямків інвестування та зосередження фінансових ресурсів на цих напрямках;
відповідність фінансових дій економічному стану та матеріальним можливостям підприємства;
визначення головної загрози з боку конкурентів, правильний вибір напрямків фінансових дій та маневрування для досягнення вирішальної переваги над конкурентами.
Завданнями фінансової стратегії є:
визначення способів проведення успішної фінансової стратегії та використання фінансових можливостей;
визначення перспективних фінансових взаємовідносин із суб‘єктами господарювання, бюджетом, банками та іншими фінансовими інститутами;
фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності на перспективу;
вивчення економічних та фінансових можливостей імовірних конкурентів, розробка та здійснення заходів щодо забезпечення фінансової стійкості;
розробка способів виходу із кризового стану та методів управління за умов кризового стану підприємств.
У процесі розробки фінансової стратегії особлива увага приділяється повноті виявлення грошових доходів, мобілізації внутрішніх рсурсів, максимальному зниженню собівартості продукції, формуванню та розподілу прибутку, визначенню оптимальної потреби в оборотних коштах, раціональному використанню залучених коштів, ефективному використанню капіталу підприємств.
Важливе значення для формування фінансової стратегії має врахування факторів ризику. Фінансова стратегія розробляється з урахуванням ризику неплатежів, інфляційних коливань, фінансової кризи та інших непередбачуваних обставин.
Результатом перспективного фінансового планування є розробка прогнозу балансу активів та пасивів підприємства.
Успіх фінансової стратегії підприємства гарантується, коли фінансові стратегічні цілі відповідають реальним економічним та фінансовим можливостям підприємства, коли чітко централізовано фінансове керівництво, а методи його є гнучкими та адекватними змінам фінансово-економічної ситуації.
Результативність діяльності підприємства може бути оцінена передусім на основі прогнозних розрахунків раніше розглянутої системи основних коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності. Розроблення прогнозу дає можливість відповісти на життєво важливі питання: що чекає на підприємство в осяжному майбутньому - зміцнення чи втрата платоспроможності.
Основні тенденції динаміки фінансового становища та результатів діяльності підприємства можуть прогнозуватися з достатнім ступенем точності шляхом поєднання формальних і неформальних методів. В той же час на сьогодні у зв’язку з економічною невизначеністю практично неможливо здійснити довгострокові прогнозування, а тому в такому випадку звертаються до розрахунків на короткі періоди. В нашому випадку це шість місяців.
У таблиці 3.1 представлено запропоновані заходи поліпшення фінансових показників підприємства і очікувані результати від їх впровадження.
Таблиця 3.5 - Заходи поліпшення фінансових показників підприємства і результати від їх впровадження
| Запропоновані заходи | Результати від їх впровадження |
| 1. Надання знижок оптовим покупцям знижки 5% при сплаті готівкою; знижки 2% при сплаті впродовж 10 днів. | привабливість для нового покупця; скорочення обсягу дебіторської заборгованості; скорочення обсягу необхідного капіталу, максимізація прибутку; збільшення обсягів продажу. |
| 2. Активізація маркетингової діяльності | збільшення обсягів реалізації; зменшення запасів готової продукції; покращення показників ліквідності та платоспроможності. |
| 3. Зменшення витрат на транспортировку та зберігання продукції. | збільшення найбільш ліквідних активів (грошових коштів) зменшення кредиторської заборгованості збільшення ліквідності та платоспроможності підприємства збільшення обіговості обігових коштів. |
| 4. Управління дебіторською і кредиторською заборгованістю | зменшення кредиторської заборгованості; покращення показників ліквідності та платоспроможності. |
Перший запропонований захід - надання знижок покупцям. Умови розрахунків можна вибрати таким чином, щоб зробити ранню оплату більш привабливою для покупців, тому що умови платежів за відвантажену продукцію - це один із факторів, що впливають на обсяг продажів.
Знижки більш кращі для обох сторін, чим надбавки. Насамперед, це чисто психологічний фактор. Крім того покупець має пряму вигоду від зниження витрат на покупку товарів, а продавець одержує непряму вигоду у зв’язку з прискоренням оборотності засобів, вкладену у дебіторську заборгованість. Також знижки зменшують оподатковувану базу підприємства. В умовах інфляції відстрочка платежу приводить до того, що підприємство-виробник (продавець) реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції.
