159621 (Творчість Г.С Сковороди в порівнянні з Європейським бароко та її вплив на філософські погляди українських мислителів), страница 4

Філософська система Сковороди базується на античній спадщині (ідеях Платона, Сократа, Плутарха, Квінтіліана, що становили теоретичну основу його вчення). По суті, Сковорода, не маючи попередників, відновив неоплатонізм в українській духовній культурі, став засновником української класичної філософії, започаткувавши новий науковий напрям - філософію серця, яка грунтовно розроблена в XIX ст. у працях П. Юркевича та ін. Серце в розумінні Сковороди означало душу людини, думку, вищий розум, Бога, тому було рушійною силою, "пружиною" усього. У собі, вважав Сковорода, потрібно шукати "істинну людину", Бога. "Пізнай себе", - закликав він слідом за Сократом, акцентуючи увагу на самопізнанні та самодосконалості. Вчення Сковороди, хоч він і не прийняв геліоцентричної теорії Коперника ("Кинь Коиерникові сфери, глянь в сердечнії печери"), поєднало в собі й ідеї просвітництва. Він сіяв знання, освіту і розум серед свого народу, привернувши тим самим увагу освічених кіл до простолюду ("А мой жребій з голяками"), пропагував загальнолюдські цінності, сформував ідею "сродної праці" (тобто вибору життєвого шляху за природними нахилами та обдаруваннями людини), яка мала лягти в основу життя як суспільства так і конкретної людини, поширював ідеї стоїцизму та гуманізму, закликав до поміркованості, повчав керуватися "твердим глуздом", вплинув на становлення просвітницького реалізму в українській літературі з його соціально-побутовим спрямуванням та чіткістю думки ("Всякому городу нрав і права", "Сад божественних пісень") і, нарешті, започаткував нові жанри в українській літературі: сатиричну і пейзажну лірику та байку. Його наука, на мою думку, раціоналістична в тому розумінні, що навчала людей не абстрактним поняттям, а мудрості життя, осмисленню суперечностей навколишнього світу і самої людини.

Таким чином, спадщина Сковороди є дорогим надбанням української та світової культури. Одним із доказів цього виступає той факт, що пам’ять про Григорія Сковороду вшановують в Україні та в усьому світі.

Перелік використаної літератури

1. Сковорода Г.С. Вибране.- X.: Прапор, 1990р. - 299 с.

2. Сковорода Г.С. Сад пісень.- К.: Веселка, 1972р. - 200 с.

3. Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г.Сковороди.- К.: Наукова думка, 1983р. - 269 с.

4. Григорій Сковорода. Твори у двох томах. Том 1. – К.: АТ «Обереги», 1994р. Т. 1/ Передм. О.Мишанича. – 528с.

5. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К., 1992р. 234с.

6. Багалій Д.І. «Український мандрівний філософ». К., - 1992р. 200с.

7. Андрущенко В.П. Соціальна філософія: історія, теорія, методологія./Підручник для Вищих навчальних закладів/ Генеза., 2006 – 656с.

8. Федір Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії., К. – 2000р.

9. Бичко А. К, Історія філософії К. – 2002р. с. 367-379

10. М.Ю.Русин, І.В.Огородник Історія української філософії. Підр. Академвидав. К. – 2008р.

11. Сковорода Г.С. Разговор, называемый алфавит, или букварь мира //Повне зібрання творів. –Т.1

12. Юркевич П.Д. Сердце и его значение в духовной жизни человека, по учению слова Божия // Юркевич П.Д. Философские произведения: приложение к ж-лу “Вопросы философии”. – М., 1990.

13. Юркевич П.Д. Вибране. К., 1993р. – с. 73

14. Горський В.С Історія української філософії./К – 2004р. 488с.

15. Огородник Ц.В. Русич М.Ю. Українська філософія в іменах / К., 1997р. 328с.

16. Огородник І.В Історія філософської думки в Україні/ К., 1999р.- 543с.

17. Шинкарка В.І. Філософський словник/ К., 1986р.- 795с.

7