154848 (Паломницький туризм)

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Види та форми релігійного туризму

1.2 Місця, які вважаються центрами паломницького туризму

РОЗДІЛ 2.ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕЛІГІЙНИХ ТУРІВ В УКРАЇНІ

2.1 Організація паломницьких турів

РОЗДІЛ 3.ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ В УКРАЇНІ

3.1 Концепція розвитку релігійного туризму

3.2 Сегментація туристського ринку

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Подорож з релігійними цілями ― найдавніший вид туризму, що має глибокі історичні корені. Одними з перших туристів безсумнівно були середньовічні прочани. У силу релігійних переконань або цікавості щодо своєї або чужої віри, люди у всьому світі подорожують, щоб відвідати Святу Землю, Ватикан, Мекку, монастирі та інші святі місця. Цілей паломництва майже стільки ж, скільки самих паломників. Паломництва відбувалися і відбуваються, щоб позбутися від хвороби, уникнути нещастя, спокутувати гріх. Паломники з Англії в XIV–XV століттях здійснювали свої подорожі в основному в Рим, Єрусалим. Найчастіше їх подорожі були пов'язані з серйозними труднощами. Починаючи з 1388 англійські пілігрими, за наказом короля Річарда II, зобов'язані були отримати і мати при собі спеціальні дозволи, прообраз сьогоднішнього паспорта. Одні паломники подорожували з міркувань віри, багато інших відправлялися просто з любові до подорожей або рухомі мирськими мотивами, очікуючи знайти спілкування з веселими супутниками, розваги в придорожніх харчевнях та інші задоволення. Паломництво має місце і зараз. Багато віруючі їдуть до Єрусалиму вклонитися Гробу Господньому. Прихильники ісламу їдуть у хадж до Мекки. У Україні православні прагнуть відвідати Валаам, монастир на острові Коненець.

Необхідно зазначити що, релігійний туризм відіграє велику роль в системі міжнародного і внутрішнього туризму. Люди відправляються в паломничні та екскурсійні поїздки по святих місцях і релігійним центрам. Вони прагнуть взяти участь у релігійних церемоніях, помолитися, зробити жертвопринесення.

Релігійний туризм є складовою частиною сучасної індустрії туризму. У нього є свої різновиди: паломництво й пізнавальні тури релігійної спрямованості.

У XX ст. бурхливо розвивалася індустрія туризму, вдосконалення засоби транспорту і зв'язку. У людей з'явилося більше можливостей відвідувати святі місця своєї релігії. Одночасно виникло бажання долучитися до духовних досягнень народів інших країн, зрозуміти суть їхньої релігії.

Паломників цікавить безпосередню участь у релігійних культах.

Релігійні туристи і в першу чергу прочани пускаються в подорож, коли в них виникає потреба зробити щось більше, ніж звичайні культові дії в умовах звичайного середовища їх проживання. Люди відправляються в поїздки по святим місцям з різними мотивами: помолитися, вирішити особисті проблеми, знайти собі відповідну релігію, духовну школу і систем. Об'єктами залучення релігійних туристів є святі місця та центри релігій. При міжнародних поїздках туристу слід пройти митні, валютні, візові та інші формальності. На українському ринку туризму вже сформувались фірми, що займаються практичною організацією паломницьких поїздок і екскурсантів і спеціалізуються на наданні послуг в області релігійного туризму.

В Україні функціонує демократичне законодавство про свободу совісті та релігійні організації, яке убезпечує українське суспільство від міжконфесійних конфліктів. Етнічність України збалансовується низкою законодавчих актів, які відповідають стандартам міжнародного, зокрема європейського, законодавства. Це забезпечує міжконфесійну стабільність, гарантує українське суспільство від будь–яких небажаних етноконфесійних трансформацій. Україна може слугувати добрим взірцем країни безпечної і привабливої для міжнародного туризму, зокрема релігійного, паломницького туризму.

В Україні здавна приймали паломників в її святих місцях. І українські паломники відвідували святі місця в далеких від неї землях. Це не був туризм у сучасному розумінні цього поліфункціонального явища. Але в ньому вже були закладені комунікативні, інформативні, інтегративні, соціальні та інші функції туризму. На українській землі, як засвідчують давні літописи і хроніки, побувало багато подорожуючих зі Сходу і Заходу. Їх приваблювала краса української природи, шляхетність душі українського народу, духовна величність Києво–Печерської і Почаївської лавр, Київської Софії, культурних і сакральних памяток інших регіонів України. Ця робота складається із: вступу, трьох розділів, висновку, списку використаної літератури.

Основна мета даної роботи полягає в тому, щоб розглянути особливості організації та перспективи розвитку релігійного туризму (основних його різновидів ).

Актуальність теми. На міжнародному ринку туризму цей вид починає розвиватися все швидше. Але про деякі його форми багато хто просто щось чув, а деякі і не знають. В Україні останніми роками з’являються туристичні організації, які займаються саме паломницьким туризмом. Кожна країна має, що представити паломнику .

Об′’єкт курсової роботи ―стрімкість розвитку паломництва у світі.

Предмет роботи―переспективи розвитку релігійного туризму в Україні.

Ціль цієї роботи являється вивчення релігійного туризму. Для досягнення цілі потрібно вирішити дві основні задачі: по–перше, вивчити історію розвитку релігійного туризму і, по–друге, проаналізувати сучасний стан його.

Задачі:

–Проаналізувати основні форми релігійного туризму;

–Виявити специфіку організації паломницьких турів;

–Розглянути перспективи розвитку релігійного туризму .

РОЗДІЛ I .ПОНЯТТЯ РЕЛІГІЙНОГО ТУРИЗМУ

1.1 Види та форми релілійного туризму

Релігійний туризм ―це самостійний вид туризму. У нього, як і в інших його видів, є свої різновиди: паломницький туризм, релігійний туризм екскурсійної спрямованийності. У деяких випадках виділяють спеціалізовані тури, у яких об'єднуються прочани й екскурсанти. Спеціалізовані тури розраховані як мінімум на три дні з відвідуванням релігійних святинь .

Релігійний туризм та його різновиди представлені раз особистими формами.

Серед причин для здійснення паломництва можна виділити наступні:

–бажання зцілитися від душевних і фізичних недуг;

– помолитися за рідних і близьких;

– знайти благодать;

–виконати богоугодну роботу;

– відмолити гріхи;

– виразити подяку за блага послані зверху;

– проявити відданість вірі;

–прагнення до подвижництва в ім'я віри;

У дев'яності роки двадцятого століття в громадський лексикон увійшло забуте слово паломництво. Зв'язки з падінням залізної завіси і відкриттям кордонів багато наших співвітчизників кинулися за кордон. Ці поїздки не мали однієї мети. Проте значною мірою людьми рухало бажання подивитися інші країни, доторкнутися до досвіду життя інших народів. Частина цих поїздок відбувалася в країни, що представляють інтерес і для релігійного людини. Наприклад, в Святу Землю, до Греції, в Єгипет. У зв'язку з чим виникла необхідність визначити дані поняття. Паломництво pilgrimage ―ходіння або подорож до святих місць з чітко визначеними культовими цілями. Паломництво в тій чи іншій формі прийнято практично у всіх релігіях і язичницьких культах. В даний час паломники широко користуються послугами туристичної індустрії, створюються спеціальні туристські фірми, що організують такі тури. Паломницькі тури на відміну від релігійно–пізнавальних або культурно–історичних, несуть певний віруванням сенс здійснення обряду.

Ця організація масових відвідин монастирів, святих місць є ні що інше, як – релігійний туризм, який ділиться на декілька напрямів в залежності від глибини ставлення людей до релігії:

Глибоко віруючі, 17%. Вони хотіли б пожити в монастирях тривалий час. Вони прагнуть сюди як діти в отчий будинок після довгої розлуки.

Віруючі, 24%. Вони також хочуть пожити в монастирях, але не такий тривалий час.

Для двох цих груп метою відвідування релігійних святинь є молитовне спілкування, праця, збори пожертв на відновлення і розвиток монастиря чи храму. Це так зване прощу, паломництво. За релігійними канонами паломницька поїздка повинна тривати не менше 10 днів і найчастіше доводитися на релігійні свята. У наш час паломництво може тривати від кількох днів до кількох місяців, за бажанням паломників і / або в залежності від можливостей місць відвідування. Адже в даний час багато церкви, собори і монастирі зруйновані, їх відновлення тільки починається. Часто монастирі приймають паломників благословляючи їх на посильну трудове слухняність. І часто таке послух дає досить відчутні результати.

Паломницький тур відрізняється від всіх інших реальною участю паломників у релігійному житті храму чи монастиря, відвідуванням богослужіння, вчиненням молитовного правила вранці і ввечері, перед і після трапези, на початку і кінці шляху, а головне – особистою участю у відновлення і підтримці життя обителі.

Цікавляться релігією, 35%. Люди вірять у Бога, але не так суворо ставляться до церковних атрибутиці і канонам. Вони намагаються відвідувати храми в православні свята і певні дні (наприклад, дні поминання) або з якихось інших особистих причин. Їм цікаві монастирі, саме життя в монастирях. Вони хочуть поклонитися святим чудотворним іконам і мощам, зробити обмивання у святих джерелах, поставити свічку, подати записку 'про здоров'я / за упокій' рідних і близьких, внести посильний грошовий внесок на відтворення святині, привезти з собою з поїздки ікону, частинку святині, але : провести там, хоч якесь, навіть не дуже тривалий час їм не хотілося б. Побажання цих людей : транспорт максимально комфортний, обов'язково супровід, трансфери, харчування в громадських місцях, частіше за все в ресторанах (в обителі, як виняток, для 'екзотики'), проживання комфортне (1–2 місні номери з усіма зручностями в екологічно красивих і чистих місцях), екскурсійне обслуговування, бажані анімація і додаткові послуги. Ці люди прагнуть поєднати відвідування святих місць з активним відпочинком. Для них цікаво додатково в цій поїздці відвідати природний заповідник (національний парк), просто гарне місце, а також місця виробництва і продажу предметів народних промислів.

Не цікавляться релігією, 13%. Люди не цікавляться релігією як такої. Вони їдуть відпочити, змінити обстановку, помилуватися природою та архітектурою, почути фольклор 'глибинки', підвищити свій інтелектуальний рівень, вгамувати одвічну людську спрагу цікавості поспілкуватися з людьми приблизно їх кола, але не пов'язаних з ними ні чим, окрім самої поїздки. Ця категорія хоче отримати всі найкращої якості. І взагалі, чим менше інтерес до самої релігії, тим вище вимоги до комфорту і більше капризів у їдуть в релігійний тур. Представники даної групи це чудово розуміють і самі. До цієї ж групи часто відносять дітей, хоча це не цілком коректно.

Діти, школярі, студенти, 11%. Їм хотілося б того ж, але, по можливості, все-таки дешевше з меншою екскурсійної навантаженням і з додаванням у розважальну програму чисто молодіжних елементів (наприклад, дискотеки з молодіжної музикою, ігор, чогось ще).

Сенс паломництва, полягає у поклонінні святим місцям. Це поклоніння має релігійний характер і пов'язане із вчиненням богослужінь і молитов біля шанованих святинь. Будь–яке інше відвідування святих місць, не пов'язане з релігійним поклонінням, строго кажучи, не має відношення до канонічного паломництва. Паломництво здавна заохочувалося в буддизмі, культура якого поширено на схід, північ і південь багато в чому завдяки монахам–місіонерам. Північний буддизм зберігає традиції паломництва до нинішніх днів. Привабливими цілями для буддистів Махаяни є місця перебування засновника буддизму Будди, відмічені ступами, куполоподібними будівлями без внутрішніх приміщень. Крім того, буддисти прагнуть побувати у відомих монастирях. Рецензію Далай–лами в Індії також відвідують десятки тисяч людей. [1.23с]

Мільйони людей здійснюють паломницькі поїздки в сучасній Індії. Серед центрів паломництва слід зазначити місто Варанасі, найбільший релігійний центр, місто сотні храмів. За переказами, саме біля цього міста Будда виголосив свою першу проповідь. Свої святі місця є в шівіатов і внушітов, які представляють два основних напрямки індуїзму.

Слід зазначити, що одна світова релігія іслам – розглядає паломництво в якості обов'язкової вимоги для кожного мусульманина. Правда, з тих пір, як мусульмани розселилися по всьому світу, ця вимога не є безумовно необхідним. Все ж таки паломництво до Мекки залишається досить бажаним і дуже почесним підприємством. Другим по значущості місцем паломництва служить Медіна, місто пророка, де знаходиться його могила. Священним містом для кожного мусульманина є Єрусалим. Звідси, зі Святої скелі на горі Моріа, за легендою, пророк Муохаммад піднявся до аллаха і бачив його Історичні мусульманські мечеті створені на місці знаходження Єрусалимського храму – на Храмовій горі. Це Куббат Ас–Сахра (купол на Скелі, мечеть Омара, VII століття) і Аль–Акса. Мечеть Аль-Акса розташована на південній стороні храмової площі і вважається третьою за значимістю (після святинь Мекки і Медини) святинею мусульманського.

Крім святих місць в Саудівській Аравії (могила пуття в Медіні і Кааба в Мецці), що є святинями мусульман всього світу, існують місця поклоніння мусульман окремих течій. Так, мусульмани–шиїти поклоняються онукові пророка, імаму Хусейну, могила якого знаходяться в іракському місті Кербелі. Свої місця поклоніння, пов'язані з діяльністю відомих діячів ісламу на Кавказі.

Сильні традиції паломництва і серед послідовників іудаїзму. Згідно з віровченням іудаїзму, існує тільки один культовий центр, в якому може відбуватися богослужіння Єрусалимський храм. Він є об'єктом паломництва всіх євреїв стародавнього світу. Після його руйнування римськими військами в 70-му році місцем паломництва стала Стіна Плачу, імовірно створена з кам'яних блоків стародавнього храму. Протягом майже двох тисячоліть ця Стіна є місцем оплакування євреями колишньої величі Ізраїлю, Єрусалиму та його храму. Стіна до цього дня залишається для євреїв самим справжнім і ваговим символом їхньої єдності і зв'язки з історичною батьківщиною.

Крім священного міста Єрусалиму віруючих євреїв залучають і інші міста світу, пов'язані з відомими релігійними діячами. Так, послідовники однієї з течій юдаїзму –хасидизму Ї поклоняються обожнюваний лідер свого руху – ребе. В даний час будинок ребе (в пер. Братському).

Сильні традиції паломництва в християнстві – католицизмі і православ'ї.

Цей різновид релігійного туризму представляє собою сукупність поїздок представників різних релігій з паломничими цілями. Паломництво ми можемо розуміти як мандрівка людей для поклоніння святим місцям. Здійснювати паломництва людей побуджує багато різних мотивів.

По–перше, вчинення релігійного обряду (молитва, причастя, сповідь). Релігійні таїнства представляють собою найголовнішу внутрішню основу, зміст життя Православної церкви. По–друге, духовне вдосконалення. Десятки й сотні тисяч самих різних людей тягнуться в наші обителі саме за духовною їжею. По–третє, отримання благодаті, духовного і фізичного ради. По–четверте, релігійна освіта. По–п'яте, поклоніння святому місцю, храму, мощам.[14.65с.]

Психологічні особливості паломників дуже різнопланові.

Одним з важливих аспектів паломницьких поїздок є їх духовно–просвітницька складова. При відвідинах святих місць люди дізнаються про історію і духовних традиціях монастирів і храмів, особливості богослужіння, святих і подвижників благочестя, чиє життя і діяльність була пов'язана зі святинями, що входять до паломницький маршрут. Прочани мають можливість поговорити з насельниками монастирів, не які з них знаходять тут собі духівників. Паломництво відіграє також важливу загальноосвітню роль.Монастирі та храми на Русі завжди були не тільки місцем духовного діяння, а й культурними центрами. Тут віками накопичувалися книги, ікони, твори прикладного мистецтва, вироби народних промислів. Монастирські і храмові будівлі були головними архітектурними пам'ятками своєї епохи ―особливо до 18 століття. Цікаво, що багато монастирів навіть в радянський період, не дивлячись на втрату свого основного призначення, зберігали роль культурних центрів в якості музеїв. Можна виділити різні види паломництва.За кількістю учасників і ознакою сімейної приналежності розрізняють художніх текстів, сімейні та групові паломництва. За тривалістю можна виділити паломництва тривалі і короткочасні. Раніше по православним канонам паломництвом вважалася поїздка тривалістю більше 10 днів. У залежності від того, в якій країні знаходяться об'єкти, відвідувані паломникам.

У християнських країнах під час постів їжа пісна, в Індії ― вегетаріанська. Паломництва пов'язані з відвідуванням певних місць, що є святими.Це можуть бути монастирі, храми, природні об'єкти ― гори, річки, озера, гаї, печери.Часто паломництва бувають приуроченими до певних святкам. Скажімо, в християнстві паломництво у той чи інший храм чи монастир може бути приурочено до дня святкування місцевошанованих святих. У Ватикан збирається багато прочан слухати пасхальну проповідь Папи римського.[1.37с]