154692 (Регіональний туризм на прикладі Черкащини), страница 4

У Худяках на такому семінарі п'ятнадцятеро господарів приватних будинків детально вивчали специфіку послуг, які можна було б надавати туристам. [3, 5]

За деякими даними, на сьогодні в області готові приймати туристів господарі 30 таких садиб. Зрозуміло, що цього вкрай недостатньо, аби зрушити з місця таку важливу справу.

Однак, поки що всі намагання перейти від планів до здійснення конкретних задумів наштовхуються на бар'єр відсутності коштів. Як зауважила працівник управління культури Наталія Беззуба, управління тільки приступає до координації цієї діяльності, а тому поки що достеменно не володіє ситуацією в області. За словами Наталії Валентинівни, незабаром проблеми зеленого туризму будуть обговорені на засіданні круглого столу, на який будуть запрошені всі зацікавлені суб'єкти. Мова йде про те, щоб сприяти залучення сільського населення до діяльності у сфері сільського зеленого туризму, увести добровільну систему сертифікації житла як базового елементу сільського туризму, що допоможе визначити, на яких правах і яку якість обслуговування забезпечить сільський господар.

Створення в Україні високорентабельної сфери сільського туризму, здатної виробляти та реалізовувати якісний, конкурентоздатний в умовах міжнародного туристського ринку продукт, дозволить: збільшити туристичний потенціал країни; зберегти та забезпечити раціональне використання культурно-історичних та природно-рекреаційних ресурсів; забезпечити доступність туристських ресурсів для всіх шарів населення; стимулювати зайнятість сільського населення; підвищити ефективність взаємодії державних та приватних структур у сфері сільського туризму; сприяти розвиткові малого та середнього підприємництва на селі.

1. Перспективи розвитку ринку готельних послуг в Україні

Поняття "готельне господарство" раніше співвідносилося з господарською діяльністю, що полягала в наданні платних послуг розміщення в готелях. Згодом, із зростанням попиту на туристичні послуги і прагненням готелів до розширення комплексності обслуговування, послуги розміщення стали тісно пов'язуватись із харчуванням і реалізацією додаткових послуг. Це дає підстави для визначення поняття "готельне господарство" у широкому та вузькому його розуміннях. У широкому розумінні воно включає проживання, харчування та додаткові послуги, у вузькому лише проживання.

Для послуг готельного комплексу властиві, насамперед, такі особливості, як сезонність попиту і належність до певної території, оскільки при зниженні попиту готель не може реалізовувати свої послуги в інший час і в іншому місці. Так, курортні готелі повністю завантажені й отримують прибуток лише 3-4 місяці на рік, а решта часу їх метою є мінімізація збитків. На противагу їм готелі великих міст у літні місяці страждають від нестачі клієнтів і заради залучення додаткових знижують ціни на 20-30%.

Наступною особливістю є проблема контролю послуги. Готельна послуга невідчутна, а крім тогою важко визначити стандарт таких необхідних елементів, як ввічливість та привітність. Тому контроль якості послуги здійснюється через контроль поведінки персоналу готелю.

На початку 2004р. в Україні налічувалось 1254 готельні підприємства на 51107 тис. місць (табл.7.) За формами власності всі готельно-ресторанні господарства розподіляються так: 584 із них перебувають у загальнодержавній, 68 – у комунальній, 11523 – колективній, 5389 – приватній власності, а 176 належить міжнародним організаціям та юридичним особам інших держав. За даними аналізу структури готельного господарства, такі форми, як мотелі, кемпінги, молодіжні бази в Україні майже не розвинені.

Таблиця 7

Кількість готельних підприємств в Україні (од.)

Ринок готельних послуг в Україні дуже далекий від насичення, зокрема, в Києві відкрили лише "Прем'єр-Палас", в Одесі – 19-поверховий готель "Одеса Кемпінскі" на 158 номерів вартістю 28 млн. дол., у Донецьку - "Донбас Палас" на 129 номерів і фешенебельний розважально-готельний комплекс "Вікторія" на 38 номерів, у Дніпропетровську – "Гранд-готель".

Рис.3. Співвідношення обслуговуваних готелями України в'їзних (іноземних) та внутрішніх туристів в 2003 році

Стверджувати, які готелі зараз найбільше користуються попитом, складно, оскільки кожен регіон має свою специфіку, що потрібно враховувати при будівництві нових готелів.

Стійкий ринок попиту на готельні послуги в країні ще не сформувався, хоча позитивні тенденції вже є. Лише минулого року кількість клієнтів вітчизняних готелів збільшилося на третину, причому зростання попиту позначилося практично в усіх цінових сегментах.

Станом на 01.01.2004 р. в туристичній та курортній галузях нараховується всього 8,3 тис. підприємств, в тому числі: 3,9 тис. суб’єктів туристичної діяльності; 1,2 тис. готелів та інших місць для короткотермінового проживання; 3,2 тис. санаторно-курортних закладів.

При цьому фактично надавали послуги 7,7 тис. підприємств (не працювали з різних причин 661 санаторно-курортний заклад), в тому числі:

3,9 тис. туроператорів та турагентів;

1,2 тис. готелів та інших місць для короткотермінового проживання;

2,6 тис. санаторно-курортних (оздоровчих) закладів, з яких 1,9 тис. є госпрозрахунковими.

Сукупна кількість функціонуючих підприємств галузі збільшилась за 2003 рік на 10,3 %. Це зумовлено зростанням на 23,3 % кількості туроператорів та турагентів, збільшенням на 0,6 % загальної кількості санаторно-курортних закладів та одночасним скороченням числа санаторно-курортних закладів, які не працювали - від 668 до 661 одиниць. [8, 258]

За рахунок підвищення ефективності роботи підприємств галузі та інтенсифікації праці збільшились обсяги наданих ними послуг.

Сукупний обсяг послуг, наданих у 2003 р. підприємствами туристичної та курортної галузей, становить понад 4,1 млрд. грн., що на 34,4 % більше ніж у 2002 р. (3,1 млрд. грн. та 12,2 %, відповідно)(табл. 8).

З метою підвищення якості послуг туристичної інфраструктури відбувається їх послідовна сертифікація. Станом на 01.01.2004 р. обов’язкову сертифікацію готельних послуг пройшли 682 підприємства, з них пройшли сертифікацію на відповідність категорії 5 зірок – 1 підприємство, 4 зірки – 18, 3 зірки – 55, 2 зірки – 56, 1 зірка – 21, без категорії – 531. Сертифікат відповідності послуг харчування отримали 763 підприємства.

Таблиця 8

Основні показники роботи суб’єктів туристичної діяльності України

Частка послуг туристичної та курортної галузей у ВВП зросла від 1,32 % у 2000 р. до 1,36 % у 2001 р. та 1,39 % у 2002 р., та 1,56 % у 2003 р.

Середньо-облікова чисельність працівників туристичної та курортної галузей у 2003 р. дорівнює 199,8 тис. осіб і зросла на 5,4 % проти 189,5 тис. осіб у 2002 р., в т. ч.: працівників турагентств та туроператорів, що надавали послуги – 50,3 тис. осіб; готелів та інших місць для короткотермінового проживання – 28,3 тис. осіб; санаторно-курортних закладів – 121,1 тис. осіб.

Завдяки швидким темпам зростання економічних контактів, діловий туризм вважається одним із найрентабельніших і найперспекгивним. У його інфраструктурі одне з центральних місць займають готелі і бізнес-центри.

Найбільш перспективним сегментом можна вважати таймшер - дольову власність місцем відпочинку, коли клієнт стає власником номера на фіксований строк. За статистикою ВТО, попит на цю послугу зростає у світі на 16% щорічно. Вперше її вирішив випробувати кримський пансіонат "Пори року", створивши таймшер-клуб, учасники якого впродовж тижня на 10 років стають власниками двомісного номера. Вартість такої послуги -1,4-2,8 тис. дол. щороку [4, 8-9].

Готелі рекреаційних територій, наприклад Криму, перебувають під впливом ажіотажного попиту у високий сезон, коли цей показник перевищує пропозицію в 15-30 разів. Однак після літа настає "мертвий" сезон, який супроводжується зниженням вартості проживання. Сьогодні найбільш поширеним у вітчизняних готелів методом боротьби з сезонністю є розширення переліку послуг. Готелі розвивають медичний напрям позиціонуючи себе як оздоровчі центри. Одні обмежуються косметологією і SРА, інші пропонують профілактичні та діагностичні послуги

Багато готелів роблять ставку на проведення конференцій, семінарів, презентацій і тренінгів

Проведений аналіз сучасного стану засобів розміщення в Україні виявив такі проблеми:

• сьогодні не існує розвиненої мережі приміщень, де дитячі, молодіжні групи та туристи могли би зупинятися на ночівлю у випадку кількаденної подорожі;

• ціни на готелі й інші види ночівлі, зазвичай, недоступні для дітей і молоді, що стримує розвиток екскурсійних і туристичних поїздок Україною;

• туристично-рекреаційний та інвестиційний потенціал багатьох провінційних міст, де є база для розвитку історичного та рекреаційного туризму, залишається невикористаним.

Як ініціативу з підтримки внутрішнього туризму варто паралельно ввести знижки на оподаткування річних доходів українських громадян та іноземних резидентів за умови проведення ними відпусток в межах України.

Що стосується підтримки масового туризму, то слід відверто визнати, що без пільгового податкового режиму хоча б на кілька років створити якісну і доступну готельну послугу для масового внутрішнього ринку неможливо і ніякого серйозного розвитку української туристичної сфери чекати не варто. Деякі чотири - і п'ятизіркові готелі можна побудувати в існуючому нормативно-правовому полі за рахунок залучених інвестицій, хоча млявість реалізації майже всіх міжнародних проектів також є своєрідною оцінкою недосконалості цього поля. Потрібне швидке поліпшення ситуації шляхом надання певних податкових канікул для готельного сектора, які дозволять відновити готелі за рахунок зароблених власних засобів і максимально стимулюватимуть залучення Інвестицій.