154572 (Курортно-рекреаційний комплекс України. Основні проблеми і перспективи розвитку), страница 6
Описание файла
Документ из архива "Курортно-рекреаційний комплекс України. Основні проблеми і перспективи розвитку", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физическая культура" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "физкультура и спорт" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "154572"
Текст 6 страницы из документа "154572"
4. Створення інформаційної бази з сільського туризму, електронної бази даних особистих селянських господарств, які займаються туристичною діяльністю з сільського туризму, доступної населенню через мережу Іnternet, кадастрів туристичних ресурсів, випуск рекламно-інформаційпі каталогів об'єктів сільського туризму приверне увагу населення до відпочинку в сільській місцевості і дозволить полегшити вибір місця відпочинку туристам.(див.табл. 3.1)10
Таблиця 3.1.
Проблеми в галузі СТ та можливі шляхи її вирішення
Суть проблеми | Шляхи вирішення |
Недостатній розвиток правової бази. Проблеми пов’язані з ліцензуванням екскурсійної діяльності, обов’язковою сертифікацією послуг харчування та умови проведення діяльності з надання туристичних послуг у сфері сільського туризму | Доопрацювання та прийняття Закону України «Про сільський зелений туризм», інших нормативно-правових документів, які регламентують організації послуг СТ, спрощення податкової політики |
Недосконалість системи державного управління | Розробка регіональних і муніципальних програм розвитку СТ |
Відсутність єдиних методик і стандартів оцінювання якості послуг сільського туризму | Розробка нормативних документів з вимогами до організації послуг СТ |
Відсутність якісних рекламно-інформаційних матеріалів | Проведення маркетингових досліджень, розробка пакетів рекламно-інформаційних матеріалів з інформацією про об’єкти СТ |
Відсутність можливостей виходу на міжнародний ринок | Відповідність міжнародним вимогам з організації СТ, участь у міжнародних організаціях з СТ, використання міжнародних баз даних, використання інформаційних ресурсів Internet |
Низький рівень надання послуг і рівень комфорту | Розробка нормативних документів з переліком вимог до послуг сільського туризму, сільських осель, благоустрій осель, розвиток інфраструктури СТ, конкурсо з якості послуг СТ |
Відсутність спеціалізованих туроператорів, гідів, еккурсоводів | Розробка семінарів та курсів з підготовки кадрів туроператорів у галузі СТ |
Низькі доходи від діяльності СТ | Збільшення кількості наданих послуг, розробка різноманітних програм для різних категорій населення |
Впровадження вищезазначених заходів дозволить створити конкуренцію на ринку послуг СТ, зрости доходам сільських жителів та виведе з «тіні» селянські господарства, які займаються туристичною діяльністю з сільського туризму. Розвиток сільського туризму в Україні сприятиме спілкуванню людей з природою; екологічній просвіті населення; охороні природи; розвитку місцевого соніокультурного середовища; підвищенню рівня життя в сільської місцевості.
Сприяння розвитку сільського туризму має стати невід'ємною складовою державної регіональної політики, одним із шляхів вирішення питання зайнятості населення та соціально-економічного розвитку на селі.
Висновки
Не зважаючи на всі реалії сьогодення, хотілося б зазначити, що Україна об’єктивно має могутній туристичний потенціал, який, нажаль, використовується не дуже ефективно. Так, вагомою складовою туристичного потенціалу країни є історико-культурні пам’ятки. Найбільше туристів приваблюють розкопки античних міст Північного Причорномор’я (Тіра, Ольвія, Херсонес, Пантікапей); пам’ятки Київської Русі ІХ-ХІІ ст. у Києві, Чернігові, Каневі, Овручі, Володимирі-Волинському; пам’ятки оборонної архітектури (фортеці в Луцьку, Меджибожі, Кам’янці-Подільському, Хотині, Білгороді-Дністровському, Ужгороді та Мукачевому); палацеві комплекси в Криму, на Львівщині та Чернігівщині; пам’ятки культової архітектури в Києві, Львові, на Івано-Франківщині, у Почаєві, Мукачевому і Чернівцях, а також дерев’яної культової та цивільної архітектури в Карпатах.
Природний потенціал України складають узбережжя Чорного та Азовського морів, рельєф, водні (понад 70 тис. річок, більше 3 тис. природних озер і 22 тис. штучних водоймищ), лісові, рослинні та тваринні ресурси. На їх основі створено 5 національних природних парків, 15 державних заповідників, заказники, дендропарки, пам’ятки садово-паркового мистецтва, які належать до природоохоронних територій. Родовища лікувальних грязей, а також мінеральних і радонових вод входять до рекреаційного потенціалу нашої країни, який має не тільки внутрішнє, а й міжнародне значення. Крім того, Україна розташована на перехресті шляхів між Європою і Азією: важливі залізничні та автомобільні магістралі, порти Чорного і Азовського морів, а також Дунаю, авіа мережа здатні забезпечити її інтенсивні багатосторонні зв’язки з багатьма країнами.
Великі ідеї покладаються на реалізацію глобальної програми створення в Україні транспортних коридорів. Вони можуть дати не тільки тисячі й тисячі нових робочих місць на строк будування, а й створити певний поштовх до появи багатьох малих та середніх підприємств інфраструктури подальшого обслуговування транспортних коридорів.
Згадувалося вже і про “зелений туризм”, всі передумови до розвитку якого в нашій державі існують. Адже саме Україна з давніх часів славилася красою та мальовничістю своїх пейзажів.
Проаналізувавши ситуацію в туристичній галузі України, ми спробували виокремити її головні проблеми та спробували знайти альтернативний шлях виходу з кризи. Звичайно, така робота є далекою від висновків та думок справжніх фахівців та експертів в цій галузі. Але, незалежно від рівня фахової підготовки, нас сьогоднішній день є декілька речей, очевидних, мабуть, кожному громадянинові України. Найважливіше з них – аби досягти успіху слід докласти загальних зусиль до розв’язання проблеми. Це мають бути не лише викладені на папері думки законодавців з приводу того, якою б вони хотіли бачити галузь туризму у майбутньому, а конкретні вчинки з їх боку. І починати слід не тільки з економічних та законодавчих нюансів. Так, на сьогодні можна говорити про деяке покращення загальної ситуації. Так, спостерігається певна зацікавленість іноземних інвесторів. Розпочато реконструкцію ряду київських готелів; в Карпатському регіоні почала свою діяльність з розвитку туристичної галузі міжнародна організація TACIS; британський фонд “Ноу-хау” взяв на себе витрати на відновлення туристичних об’єктів Львова; декілька мільйонів доларів вкладено в ялтинський готель “Ореанда” та відому “Поляну казок”.
Туристична галузь, хоч і дуже повільними кроками, починає збільшувати свої показники. Але не можна зупинятися на досягнутому. Саме від того, яким шляхом піде зараз розвиток галузі, залежить все її майбутнє зокрема та майбутнє економіки, а, отже, і життя України в цілому.
Література:
1) В.Цибух “Туризм в Україні” // “Економіст”, №6 (June) 2003 р., с.34-35
2) Д.Прейгер, І.Малярчук “Розвиток туризму в Україні” // Економіка України”, № 6 (червень) 2004 р. , с.20-28
3) Указ Президента України “Про підтримку розвитку туризму в Україні” (№127/2001) від 2.03.2001 р.
1 1. Дідик Я. М. «Актуальні проблеми економіки»
22. Басюк Д. І. «Основи туризмології»
33. Басюк Д. І. «Основи туризмології»
44. Басюк Д. І. «Основи туризмології»
55. Дідик М. Я. «Актуальні проблеми економіки №6(36), 2004
66. Черчик М. Л. «Актуальні проблеми економіки» № 6(84), 2008
77. Лихоманова О. В. «Актуальні проблеми економіки» №6(36), 2004
88. Рутинський
99. Указ Президента України “Про підтримку розвитку туризму в Україні”
1010. Гоц Н. Є., Бубела Т. З. «Актуальні проблеми економіки» №12(78),2007