Зміст

Вступ

Розділ 1. Спрямованість спортивного тренування

1.1 Підготовчий період

1.2 Змагальний період

Розділ 2. Основні поняття спортивного тренування: термінологія, засоби тренування

Розділ 3. Методи лижної підготовки та контролю

3.1 Методи підготовки

3.2 Контроль і самоконтроль

3.3 Домашнє завдання

Розділ 4. Режим харчування та його значення для біатлоністів

Розділ 5. Засоби, методи й навантаження функціональної підготовки

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Тренувальний процес у біатлоні складається з лижної (гоночної) і стрілецької підготовки. Оскільки стрілецька підготовка зв'язана з застосуванням вогнепальної нарізної зброї, вона може здійснюватися тільки під контролем і при особистій участі фахівця зі стрільби, у досконалості знаючий весь комплекс заходів для техніки безпеки в звертанні зі зброєю. Отже, стати біатлоністом можна, лише займаючись у спеціальній спортивній секції або школі, де культивується цей вид спорту. Самостійно ж підвищувати свою спортивну майстерність можливо лише в гоночній підготовці. Тому багато питань, пов'язані зі становленням спортивно-технічної майстерності починаючих біатлоністів, стосується і спортсмена, і його тренера одночасно. Така специфіка цього виду спорту.

Актуальність.

Аналіз передової наукової і науково-методичної літератури вказує на необхідність звернути увагу на особливості тренувального процесу біатлоністів. Досить важливим моментом процесу тренування в біатлоні є спрямованість даного процесу на використання комплексності підходу до організації циклів підготовки.

Предмет дослідження: особливості тренувального процесу.

Об`єкт дослідження: структура та спрямованість тренування

Проблема: полягає в тому, щоб правильно цілеспрямовано організувати процес тренування та поєднати в ньому різні види спортивної підготовки

Робоча гіпотеза: можна вважати, що важливим етапом тренувального процесу в біатлоні є використання різних тренувальних вправ розрахованих на вікові особливості, особливе місце належить періодизації етапів тренування.

Мета даної теми полягає в наступному з`ясувати особливості тренувального процесу у біатлоністів.

Задачі дослідження:

1. Охарактеризувати особливості періодизації тренувального процесу.

2. Вміти оперувати основними поняттями спортивної термінології біатлону.

3. З`ясувати які є основні методи лижної підготовки, контролю.

4. Проаналізувати значення режиму харчування для біатлоністів.

5. Охарактеризувати використання засобів, методів і об`ємів функціональної підготовки в біатлоні.

Методи і організація дослідження:

1. Аналіз наукової і науково-методичної літератури.

2. Аналіз і синтез.

На основі одержаних даних дослідження були проаналізовані:

• відомості наукової і науково-методичної літератури;

• досвід провідних спеціалістів в даній області;

• аналіз особливостей впливу значних навантажень на організм.

Наукова новизна: узагальнені сучасні дані про особливості тренувального процесу в біатлоні дають можливість вибору найбільш раціонального підходу для розвитку фізичних даних та перспектив у великому спорті.

Практична значимість: для організації спрямованого процесу тренування та досягнення результативності в даному виді спорту з раннього віку необхідно керуватися особливостями періодизації спортивних тренувань, використання спеціальних вправ спрямованих на розвиток фізичних якостей спортсмена-біатлоніста.

Розділ 1. Спрямованість спортивного тренування

1.1 Підготовчий період

1-й етап. Цей період вирішує задачі загально фізичної підготовки спортсменів: зміцнення їхнього здоров'я, всебічний фізичний розвиток на основі підготовки до здачі комплексів нормативів, загартовування, створення передумов для удосконалення техніки в лижних гонках, оволодіння різноманітними руховими навичками, прищеплювання інтересу до систематичних занять спортом, виховання працьовитості.

Основні задачі етапу: створення точних уявлень про техніку виконання як кожного елемента, так і всього ковзного кроку в цілому; закріплення вивчених елементів і техніки ходів у цілому; підготовка опорно-рухового апарата (м'язів, суглобів, зв'язок) до виконання більш тривалої роботи в зимових умовах. У цей же період вирішуються і такі задачі: спортсмени навчаються контролювати і приймати граничні пози фаз ковзного кроку і змінювати їх; виконувати і контролювати рухи відштовхування руками без палиць і ногами без лиж; учаться імітації в кроці й у стрибку [2, 301].

У стрілецькій підготовці вивчається техніка безпеки при стрільбі в тирі і на стрільбищі; освоюється й удосконалюється техніка стрільби в спокої і при фізичному навантаженні з положення лежачи з упора; техніка стрільби в косовицю з положення лежачи з ременя і стоячи з пневматичної (або іншої полегшеної) гвинтівки; вивчається матеріальна частина малокаліберних гвинтівок ТОЗ-12; БІ-6; створюється спеціальна база для удосконалення, техніки стрілецької підготовки в змагальному періоді тренування (на снігу).

Поставлені задачі вирішуються засобами загально фізичної підготовки, вихованням таких якостей, як сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість, рівновага, розслаблення.

Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, імітація техніки лижних ходів на місці й у русі (з палицями і без них, з гумовими амортизаторами, за допомогою спеціальних пристосувань блокової конструкції), пересування на лижоролерах і роликових ковзанах.

Основні методи тренування: рівномірний, перемінний, ігровий, круговий, контрольний. У стрілецькій підготовці велике місце приділяється імітації стрільби і стрілецьким вправам по паперових мішенях і мішенним установкам переважно без навантаження.

Контрольні іспити проводяться наприкінці 1-го етапу.

2-й етап. На цьому етапі створиться спеціальна база функціональної підготовки (серпень-жовтень).

Основні задачі етапу: подальше підвищення загальної витривалості, удосконалювання техніки лижних ходів за допомогою імітаційних вправ і пересування на лижоролерах; у підготовці до стрільби — набуття навичок ведення швидкої стрільби з положення лежачи з упора, лежачи з ременя (рука на упорі) у спокої і після фізичного навантаження різного характеру (у сполученні з загально-фізичною і спеціально-фізичною підготовкою, із кросовим бігом і пересуванням на лижоролерах). Виховання морально-вольових якостей.

Часткові задачі: розвиток швидкісної і силової витривалості, удосконалювання окремих елементів техніки стрільби (приготування, дихання, прицілювання, обробка спуска курка) при фізичному навантаженні, підвищення скорострільності [10, 122].

Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, пересування на лижоролерах, виконання імітації лижних ходів у русі, вправи на швидкість і силу, стрільби по паперових мішенях і установкам.

Додаткові засоби: спортивні ігри, стрілецькі вправи з використанням тренажерних пристроїв, імітація стрільби.

Основні методи тренування: ті ж, що і на першому етапі.

Наприкінці етапу звичайно організуються змагання і тестування по літньому біатлоні (стрілянина лежачи з упора).

3-й етап. Це — передзмагальний етап, його задача підвищувати рівень функціональної підготовки спортсмена при пересуванні на лижах (листопад-грудень).

Основні задачі етапу: подальше виховання загальної витривалості, удосконалювання техніки пересування на лижах, закріплення навичок високої якості стрільби лежачи з упора і з ременя (рука на упорі) при фізичному навантаженні, ознайомлення з варіантами підходу до стрільбища.

Тренувальні навантаження наростають поступово, в основному за рахунок збільшення обсягу циклічної роботи. Перші два тижні тренування переважно рівномірна. Інтенсивність пересування на лижах підтримується в першій і другій зонах. Побудова тренувальних планів на цьому етапі виробляється з урахуванням календаря змагань і поточної підготовленості спортсменів.

1.2 Змагальний період

1-й етап. Змагальний, основна його спрямованість — придбання і збереження найвищої спортивної форми.

Основні задачі етапу: подальше удосконалювання гірської техніки і техніки лижних ходів, виховання загальної і спеціальної витривалості, стабілізація навички ведення оптимально швидкого і точного стрільби з положення лежачи з упора і лежачи з ременя (рука па упорі) у спокої і при фізичному навантаженні, виховання морально-вольових якостей, вихід на заплановані спортивні результати [10, 123].

Основні засоби тренування: пересування на лижах і спеціально-підготовчі вправи в лижній і стрілецькій підготовках. Засоби загальної фізичної підготовки на цьому етапі застосовуються для підтримки загальної тренованості й активного відпочинку.

На цьому етапі необхідно широко застосовувати вправи для удосконалювання гірської техніки (підйомів, спусків, поворотів). Основні контрольні іспити на цьому етапі — систематична участь у змаганнях з лижних гонок, біатлонові (за спрощеними правилами), стрільби лежачи з упора, лежачи з ременя (рука на упорі), і найпростішому слалому на гоночних лижах.

2-й етап. Післязмагальний, починається після закінчення останніх змагань на снігу (звичайно з 1 квітня по 1 травня). Терміни і тривалість цього етапу можуть подовжуватися або скорочуватися в залежності від стану сніжного покриву, стану здоров'я спортсмена, його підготовленості і т.д.

Основні засоби тренування: ходьба, біг, гімнастика загального і спеціального впливу, плавання, спортивні ігри, імітація стрільби (неодружений тренаж) і різні види спортивно-кульової стрільби в тирі.

Розділ 2. Основні поняття спортивного тренування: термінологія, засоби тренування

Спортивне тренування — це педагогічний процес, що має своєю метою підготувати спортсмена до ведення спортивної боротьби в умовах змагань.

Тренованість - результат впливу тренування на організм спортсмена. Ця міра пристосовності організму до конкретної роботи в результаті тренування.

Тренувальне навантаження — сумарний вплив виконаних вправ на організм спортсмена. Основними факторами, що визначають навантаження, є се обсяг (загальна кількість виконаних вправ, пройдених кілометрів), інтенсивність виконуваних вправ (визначається за ЧСС) [9, 75].

Об`єм тренувального навантаження — це кількість виконаної тренувальної роботи. Він виміряється кількістю тренувальних днів, їхньою кількістю і тривалістю тренувань, довжиною подоланих відрізків дистанції, кількістю кілометрів за тиждень, місяць, рік, кількістю стартів і т.д. Звичайно обсяг тренувального навантаження по загально-фізичній підготовці (ЗФП) виражається в годинник, а по спеціально-фізичній (СФП) і лижної підготовкам, об'єднаним загальним поняттям — циклічне навантаження — у пройдених кілометрах, по стрілецькій підготовці — кількістю пострілів.

Інтенсивність тренувального навантаження. Виявляється в реакції організму на виконувану роботу. На початковому етапі підготовки біатлоністів інтенсивність тренувального навантаження необхідно оцінювати по зміні частоти серцевих скорочень (ЧСС), тобто за пульсом. На більш пізньому етапі застосовується паралельно й інший метод, що характеризується відсотком швидкості, що задається, показаної на відрізках дистанції в порівнянні з максимально можливої. Оскільки застосовувані основні циклічні засоби в лижній підготовці (ходьба, біг, імітація, пересування на лижоролерах і лижах) мають різний вплив на спортсмена, необхідний строгий облік інтенсивності виконуваного навантаження на всіх етапах і періодах підготовки спортсменів. Інтенсивність виконуваного тренувального навантаження в біатлоні підрозділяється на 5 зон.

1-а зона - аеробно-відновлювальна. Використовується мало інтенсивне пересування. ЧСС - 140 уд/хв. (20—23 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи — 2 і більш годин. Вправи в цій зоні навантаження застосовуються для активного відпочинку, оздоровлення, розучування окремих елементів техніки лижних ходів і техніки стрільби. Питома вага такого навантаження в річному циклі складає 15 - 25 % від загального обсягу.

2-а зона — аеробно-тренувальна. Вправи спрямовані на розвиток загальної (базової) витривалості, на розвиток аеробних (дихальних) механізмів енергозабезпечення, ЧСС — 150±5 уд/хв. (24 — 26 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи для юнаків менш 2 годин, для дорослих до 3 - 4 годин. Вправи спрямовані переважно на розвиток аеробних дихальних механізмів енергозабезпечення. Застосовуються рівномірний, перемінний і повторний методи тренування. Обсяг навантаження в даній зоні інтенсивності складає приблизно 40 % від загального обсягу. Починаючі біатлоністи виконують при даній інтенсивності основний обсяг циклічного навантаження.

3-а зона змішана, з аеробною спрямованістю. Вправи спрямовані па розвиток функціональних основ спеціальної витривалості. ЧСС - 170±5 уд./хв (27 - 29 ударів за 10 с). Тривалість одноразової роботи - 1 - 1,5 години. При даній інтенсивності не відчувають сильного стомлення, але їм приходиться мобілізувати зусилля на підтримку заданого темпу, повноцінного дихання і раціональної техніки пересування протягом тривалого часу. Застосовуються повторний, інтервальний і перемінний методи тренування. Обсяг навантаження даної інтенсивності складає приблизно до 25 % загального обсягу циклічного навантаження. Переважна спрямованість роботи — розвиток спеціальної витривалості [10, 126].

4-а зона — змішана, з анаеробною спрямованістю. Вправи спрямовані на розвиток переважно спеціальної, швидкісної витривалості. ЧСС—180±5 уд/хв. (29 - 31 удар за 10 с). Тривалість одноразової роботи від 30 хвилин до 1 години. При даній роботі що займається приходиться переборювати неприємні відчуття сильного стомлення. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі обмежений — 5 - 10 %.

5-а зона — анаеробно-тренуюча. Вправи спрямовані переважно, на розвиток швидкісних можливостей, підвищення абсолютної швидкості, сили штовхальний рухів). ЧСС —більш 180 уд/хв. (31 — 33 удару за 10 с). Тривалість одноразової роботи 20 — 30 хв. Застосовуються повторний і інтервальний методи тренувань. Обсяг такої роботи в річному циклі незначний, приблизно до 5 %.

Додатково враховується ще і змагальне навантаження, обсяг якого в залежності від швидкості пересування і ЧСС відносять переважно до 3-ї або 4-ї зон інтенсивності. Починаючим біатлоністам і тренерові необхідно добре знати названі зони інтенсивності і керуватися ними при виконанні однократного тренувального навантаження, постійно контролюючи них по пульсі.

Загальна витривалість — це здатність спортсмена тривалий час виконувати будь-як тренувальну роботу (навантаження). Витривалість тісно пов'язана з поняттям «стомлення». Оскільки головною перешкодою до виконання тривалого тренувального навантаження є стомлення, загальну витривалість варто розглядати як здатність довгостроково протистояти стомленню, тобто виконувати будь-яку роботу, незважаючи на стомлення.