153974 (Спортивна орієнтація та відбір в процесі багаторічного тренування лижників і гонщиків), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Спортивна орієнтація та відбір в процесі багаторічного тренування лижників і гонщиків", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физическая культура" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "физкультура и спорт" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "153974"
Текст 5 страницы из документа "153974"
Залучати школярів до занять на лижах найбільше доцільно в 11–12 років. Початок занять у більш пізній термін приводить до збільшення щільності підготовки, тому що виникає необхідність компенсувати пробіли (наприклад, у технічній підготовці), надолужувати час. Постійно варто пам'ятати, що мова, власне кажучи, йде про початок занять на лижах як одному з засобів фізичного виховання школярів, а не про систематичні спеціалізовані тренування. Тут справа не тільки в термінах, а в сутності побудови підготовки лижників, у першу чергу в плані загальної фізичної підготовки.
2.3 Спрямованість багаторічного спортивного тренування
Підготовчий період
1-й етап. Цей період вирішує задачі загально фізичної підготовки спортсменів: зміцнення їхнього здоров'я, всебічний фізичний розвиток на основі підготовки до здачі комплексів нормативів, загартовування, створення передумов для удосконалення техніки в лижних гонках, оволодіння різноманітними руховими навичками, прищеплювання інтересу до систематичних занять спортом, виховання працьовитості.
Основні задачі етапу: створення точних уявлень про техніку виконання як кожного елемента, так і всього ковзного кроку в цілому; закріплення вивчених елементів і техніки ходів у цілому; підготовка опорно-рухового апарата (м'язів, суглобів, зв'язок) до виконання більш тривалої роботи в зимових умовах. У цей же період вирішуються і такі задачі: спортсмени навчаються контролювати і приймати граничні пози фаз ковзного кроку і змінювати їх; виконувати і контролювати рухи відштовхування руками без палиць і ногами без лиж; учаться імітації в кроці й у стрибку [2, 301].
Поставлені задачі вирішуються засобами загально фізичної підготовки, вихованням таких якостей, як сила, швидкість, витривалість, спритність, гнучкість, рівновага, розслаблення.
Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, імітація техніки лижних ходів на місці й у русі (з палицями і без них, з гумовими амортизаторами, за допомогою спеціальних пристосувань блокової конструкції), пересування на лижоролерах і роликових ковзанах.
Основні методи тренування: рівномірний, перемінний, ігровий, круговий, контрольний.
Контрольні іспити проводяться наприкінці 1-го етапу.
2-й етап. На цьому етапі створиться спеціальна база функціональної підготовки (серпень-жовтень).
Основні задачі етапу: подальше підвищення загальної витривалості, удосконалювання техніки лижних ходів за допомогою імітаційних вправ і пересування на лижоролерах;
Часткові задачі: розвиток швидкісної і силової витривалості, удосконалювання окремих елементів техніки лижного ходу [10, 122].
Основні засоби тренування: кросовий біг, ходьба, змішане пересування по пересіченій місцевості, пересування на лижоролерах, виконання імітації лижних ходів у русі, вправи на швидкість і силу.
Додаткові засоби: спортивні ігри.
Основні методи тренування: ті ж, що і на першому етапі.
Наприкінці етапу звичайно організуються змагання і тестування.
3-й етап. Це – передзмагальний етап, його задача підвищувати рівень функціональної підготовки спортсмена при пересуванні на лижах (листопад-грудень).
Основні задачі етапу: подальше виховання загальної витривалості, удосконалювання техніки пересування на лижах, закріплення навичок високої якості лижного ходу.
Тренувальні навантаження наростають поступово, в основному за рахунок збільшення обсягу циклічної роботи. Перші два тижні тренування переважно рівномірна. Інтенсивність пересування на лижах підтримується в першій і другій зонах. Побудова тренувальних планів на цьому етапі виробляється з урахуванням календаря змагань і поточної підготовленості спортсменів.
Змагальний період
1-й етап. Змагальний, основна його спрямованість – набуття і збереження найвищої спортивної форми.
Основні задачі етапу: подальше удосконалювання гірської техніки і техніки лижних ходів, виховання загальної і спеціальної витривалості, стабілізація навички ведення оптимально швидкого лижного ходу, вихід на заплановані спортивні результати [10, 123].
Основні засоби тренування: пересування на лижах і спеціально-підготовчі вправи в лижній підготовці. Засоби загальної фізичної підготовки на цьому етапі застосовуються для підтримки загальної тренованості й активного відпочинку.
На цьому етапі необхідно широко застосовувати вправи для удосконалювання гірської техніки (підйомів, спусків, поворотів). Основні контрольні іспити на цьому етапі – систематична участь у змаганнях з лижних гонок.
2-й етап. Післязмагальний, починається після закінчення останніх змагань на снігу (звичайно з 1 квітня по 1 травня). Терміни і тривалість цього етапу можуть подовжуватися або скорочуватися в залежності від стану сніжного покриву, стану здоров'я спортсмена, його підготовленості і т.д.
Основні засоби тренування: ходьба, біг, гімнастика загального і спеціального впливу, плавання, спортивні ігри.
Висновки
Спортивна орієнтація виходить з оцінки можливостей конкретної людини, на основі якої виробляється вибір найбільш підходящої для нього спортивної діяльності. Спортивний добір виходить з вимог виду спорту, з обліком яких здійснюється добір найбільш придатних для нього людей.
Основними задачами першого етапу добору (первинний відбір) є визначення придатності дітей і підлітків до спортивного удосконалювання шляхом виявлення їхніх задатків, що лежать в основі розвитку здібностей, оцінка ступеня рухової активності. Можна погодитися з думкою В. І. Пилиповича і І. М. Туревського про те, що на даному етапі основною задачею є добір узагалі моторно-обдарованих дітей і виявлення їхнього психомоторного статусу.
До спортивних занять залучається можливо більша кількість обдарованих у спортивному відношенні дітей і підлітків. Широко розгортається робота з агітації і пропаганди спорту. Доцільно організовувати спортивні секції в загальноосвітніх школах, де б під керівництвом учителя фізкультури і при участі тренера спортивної школи проводилися заняття по обраному виді спорту. Ефективний спортивний добір може бути здійснений на основі тривалих комплексних досліджень, що припускають аналіз особистості спортсмена в цілому і його спортивних здібностях на основі педагогічних, медико-біологічних, психологічних і соціологічних критеріїв добору.
Тренувальний процес лижників та гонщиків повинен бути цілорічним, його прийнято поділяти на два періоди – підготовчий і змагальний, які мають свої специфічні задачі, структуру і зміст.
Підготовчий період – це час фундаментальної, різнобічної підготовки. Починається він із травня і закінчується в грудні – всього 8 місяців. Поділяється на три етапи: весняно-літній (травень-червень-липень), літньо-осінній (серпень-вересень-жовтень) і передзмагальний (листопад-грудень). Із січня по травень проходить змагальний період, що складається з двох етапів: змагального (січень-лютий-березень) і післязмагального (квітень). Тривалість змагального періоду залежить від кліматичних умов і коливається від 3 до 4 місяців.
В лижній підготовці найбільш поширені такі основні методи: рівномірний, змінний, повторний, контрольний та змагальний. Досить значне місце належить самоконтролю та домашнім завданням.
Основною умовою підвищення функціональних можливостей організму спортсмена, від яких залежать результати в лижній гонці, є виконання навантаження, строго дозованого за засобами, об`ємом та інтенсивністю на кожному етапі тренування.
Список використаної літератури
-
Аграновский М.А. Лыжный спорт. – М.: Физкультура и спорт, 1980. – 368 с.
-
Ананьев Б.Г. О взаимосвязи и развитии способностей и характера. – М.: АПН РСФСР, 1956.
-
Бриль М.С. Отбор в спортивных играх. – М.: ФиС, 1980.
-
Бутин И.М. Лыжный спорт. – М.: Просвещение, 1983. – 336 с.
-
Волков В.М. Актуальные вопросы биологии спортивного отбора. – ТиП, 1974, №3.
-
Волков В.М. Спортивный отбор (медико-биологический очерк). Смоленск, 1979.
-
Волков В.М. Тренеру о подростке. – М.: ФнС, 1973.
-
Волков В.М., Ромашов А.В., Николаев Н.Н. Спортивные способности детей. – Смоленск, 1981.
-
Воробьев А.Н. Тяжелоатлетический спорт. Очерки по физиологии и спортивной тренировке. – М.: ФиС, 1977.
-
Годик М.А., Шанина Т.А., Шатикова Г.Ф. О методике тестирования физического состояния детей. – ТиП, 1973, №8.
-
Донской Д.Д., Гросс X.X. Техника лыжника гонщика. – М.: Физкультура и спорт, 1971. – 136 с.
-
Донской Д.Д., Зациорский В.М. Биомеханика. – М.: Физкультура и спорт, 1979. – 264 с.
-
Дорохов Р.Н. Место и роль оценки физического развития и соматотипировання при отборе и ориентации детей и подростков в спорте. – В сб.: Медицинские аспекты подросткового возраста. Смоленск, 1979.
-
Зациорский В.М. Физические качества спортсмена. – М.: Физч. культура и спорт, 1966. – 200 с.
-
Иткис М.А. Специальная подготовка стрелка-спортсмена. – М.: Изд-во ДОСААФ, 1982. – 128 с.
-
Матвеев Л.П. Основы спортивной тренировки. – М.: Физкультура и спорт, 1977. – 280 с.
-
Платонов В.М. Современная спортивная тренировка. – К.: Здоров'я, 1980. – 336 с.
-
Шварц В.Б., Хрущев С.В. Медико-биологические аспекты спортивной ориентации и отбора. – М.: Физкультура и спорт, 1984. – 151 с.