ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТАКТИЧНА ТА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКИ ЯК ВАЖЛИВІ СТОРОНИ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ ДО ЗМАГАНЬ

1.1 Тактична підготовка

1.2 Спеціальна фізична підготовка і режим тенісиста

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ВОЛЬОВИХ ЯКОСТЕЙ ТЕНІСИСТАМИ ПІД ЧАС ПІДГОТОВКИ ЗМАГАНЬ

2.1 Воля і фактори, які впливають

2.2 Засоби формування та розвитку вольових якостей спортсменів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Настільний теніс - сама доступна гра в системі студентського утворення по дисципліні "фізична культура". Це полягає в тому, що настільний теніс як вид спортивних і рухливих ігор не вимагає великих матеріальних витрат і місця для тренувань і спортивних змагань. При цьому в процесі гри, що відрізняється високою руховою активністю, у студентів формуються такі важливі якості, як швидкість, спритність, координація, увага, реакція, окомір, мислення й інші здібності.

Настільний теніс - гра захоплююча, нескінченно різноманітна, доступна усім від мала до велика. Він азартний і невибагливий. Легкість і швидкість рухів, стрімкість атак і самовідданість захисту, несподіванка технічних комбінацій являють собою видовище, що захоплює.

В тенісні для отримання перемоги на змаганнях спортсмену необхідно вміти долати велику кількість об’єктивних та суб’єктивних труднощів, тому проблема формування і розвиток вольових якостей має особливу актуальність. В різних видах порту існує різна структура вольових якостей. Для ефективного здійснення вольової підготовки необхідно вміти провести діагностування рівня розвитку їх вольових якостей.

Мета роботи: проаналізувати сутність підготовчих етапів до змагань з настільного тенісу.

Предмет дослідження – підготовчі етапи до змагань з насільного тенісу.

Об`єкт дослідження – юні-тенисиссти спортсмени.

Завдання роботи:

1. дати характерстику тактичної та фізичної підготовки як важливих сторін підготовчого етапу тенісистів до змагань;

2. розглянути особливості прояву вольових якостей тенісистами під час підготовки змагань.

РОЗДІЛ 1. ТАКТИЧНА ТА ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКИ ЯК ВАЖЛИВІ СТОРОНИ ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ ДО ЗМАГАНЬ

1.1 Тактична підготовка

Тактичну підготовку умовно можна розділити на двох частин. Одна з них стосується самого спортсмена. Це вироблення індивідуального тактичного стилю. Спортсмен повинний насамперед добре знати свої здібності, можливості, рівень розвитку фізичних якостей, повинний бути обізнаний про свої індивідуальні особистісні особливості - типі нервової системи, ступеня розвитку психічних функцій: уваги, пам'яті, мислення і т.д. , знати особливості своєї емоційної сфери і багато чого іншого. Тому спортсменові потрібні знання по психології, педагогіці, теорії фізичного виховання. Йому необхідно безупинно спостерігати себе в різних ситуаціях, прогнозувати свої дії. До іншої ж частини тактичної підготовки відноситься вивчення індивідуальних стилів своїх суперників. Усе це разом можна назвати загальною тактичною підготовкою. Крім того, виділяється конкретна тактична підготовка, що містить у собі відпрацьовування визначених тактичних комбінацій, уявне або практичне моделювання майбутніх соревновательных ситуацій. Розглянемо коротко різні сторони тактичної підготовки.

Індивідуальний стиль діяльності багато в чому заснований на наявному в людини типі нервової системи. Строго говорячи, кожна людина неповторна і немає двох людей з абсолютно однаковим типом нервової системи. Але в кожної людини якісь характеристики можуть переважати, і тому можна говорити про силу або слабість нервової системи, про її рухливість або інертність.

У спорті видатних успіхів досягають представники як сильного, так і слабкого типу. Тільки шляхи до успіху в них різні.

Спортсмени зі слабким типом нервової системи, що характеризується великою чутливістю, реактивністю, краще можуть виявляти себе в грі в ближній зоні: у швидкому нападі, у перших ударах, що атакують, а також у захисті підставками, підрізуваннями. Тенісистам із сильним типом нервової системи більш підходить гра в середній або далекій зонах. У цих спортсменів буде успішно виходити гра, що контратакує, гра з тривалим розиграшем м'яча, тому що вони здатні довго витримувати напруга.

Тип нервової системи може розрізнятися по ступені її рухливості. Рухливість нервової системи характеризується легким переходом від порушення до гальмування, від одного виду діяльності до іншого.

Як показали наші дослідження, усі тенісисти високого класу мають рухливий тип нервової системи. Спортсмени з менш рухливим типом нервової системи вибирають собі стиль з обмеженим набором ігрових засобів, - переважно напад або чистий захист. Гравцям з більш рухливим типом властивий універсальний стиль - швидкий перехід від одного виду удару до іншого, від однієї тактики до іншої.

Крім того, як зафіксовано майстром спорту, кандидатом педагогічних наук Г. Барчуковой, усередині кожного стилю гри тенісисти розрізняються по частоті застосування прийомів праворуч або ліворуч. Є правобічні тенісисти, тобто граючі переважно праворуч, є лівосторонні, а є рівносторонні. Можна припустити, що серед гравців, що однаково впевнено грають і ліворуч і праворуч, більшість спортсменів з дуже рухливим типом нервової системи.

Готуючись до гри з конкретним супротивником, необхідно проаналізувати його слабкі сторони, переваги і недоліки. Багато спортсменів і тренери заводять свого роду досьє на суперників і періодично поповнюють і змінюють зібрану інформацію. Один з найсильніших гравців поляк А. Грубба був чимало здивований, коли йому показали китайський спортивний журнал, у якому був опублікований найдокладніший звіт практично про всі його виступи з безліччю фотографій і комплектом слайдів. Це свідчить про те, наскільки серйозно відносяться китайські спортсмени до усіх своїх закордонних суперників.

Можна заздалегідь підготуватися до можливих ігрових ситуацій, відпрацьовуючи ті або інші тактичні комбінації, прийоми, зв'язування.

Рис. 1. Двухходовка

Умовні позначки:..... топспия; -......відповідна підставка; -і-і-і-і-ізавершальний накат.

Дуже корисно відпрацьовувати короткі зв'язування, так називані двухходовки, наприклад, топспин із завершальним накатом (мал. 1), трехходовки. До цих комбінацій можна додати подачі або виконати подачу і потім відразу завершальний удар і т.д. Число подібних зв'язувань велико. Для початку потрібно відібрати ті, котрі виходять удало, і багаторазово повторювати них у процесі тренувань. Перевірка отработанности тієї або іншої комбінації пройде на змаганнях. Поступове число домашніх "заготівель" збільшується, і мистецтво полягає в тому, щоб застосовувати них у потрібний момент.

Майстер спорту міжнародного класу А. Амелин радить у першу чергу відробити наступні комбінації:

Комбінації, використовувані нападаючої проти нападаючого

Із середньої зони відповідати на удари несильними накатами. Потім вибрати зручний м'яч і виконати удар праворуч або ліворуч зі швидким обертанням м'яча прямо в супротивника.

Якщо супротивник відповідає короткими накатами, то варто зненацька підбігти до столу і завдати гострого удару по м'ячі.

Після сильного удару глибоко вправо дати укорочений м'яч (близько до сітки) туди ж, а потім ударом праворуч перевести м'яч у лівий кут супротивника.

Відповідати на удари супротивника короткими контрударами або підставкою, намагаючись направити м'яч у супротивника, поки він не дасть високий м'яч, зручний для завершального удару.

Комбінації, використовувані нападаючої проти захисника

Після сильних топспинов за допомогою укороченого м'яча підтягти супротивника до столу і виконати удар м'ячем прямо в нього.

Зробити серію топспинов праворуч зі свого лівого кута в лівий кут супротивника, після чого зробити завершальний удар по прямій у правий кут супротивника.

Чергуючи удари накатом з укороченими, виконати їхніх кілька разів підряд, щоб стомити супротивника. Коли той після відображення м'ячів у сітки не встигне або не захоче відійти від столу, зробити сильний удар м'ячем прямо в нього.

Підрізати кілька м'ячів, вибрати м'яч для удару і виконати удар якнайшвидше.

Після серії повільних, але досить сильних топспинов виконати накат рухом, схожим на топспин.

Серією топспинов, спрямованих у різні сторони столу, змусити захисника підняти м'яч, а потім зробити завершальний удар.

Комбінації, використовувані захисником проти нападаючого

Після серії низьких м'ячів, спрямованих у місця, незручні для завершального удару, дати дуже сильно підтятий досить високий м'яч. Одержавши м'яч, зручний для удару, що нападає часто помиляється, відбиваючи його в сітку.

Серією низько підтятих м'ячів, спрямованих у праву половину столу супротивника, змусити його для продовження атаки зміститися із середини столу, а потім зі свого лівого або правого кута нанести контрудар у залишену супротивником незахищену сторону.

Контрудар може бути замінений підрізуванням, аби швидкість м'яча було досить велике.

Змінювати силу нижнього обертання м'яча при підрізуванні. Для цього послу серії сильно підтятих м'ячів дати одного низький майже без обертання.

Комбінації, використовувані захисником проти захисника

Після серії низько підтятих м'ячів дати супротивникові ледве завищений, зручний для удару. Самому в цей час підготуватися для виконання відповідного удару або надійного прийому м'яча. Ціль комбінації - змусити суперника грати в незвичному для нього нападі.

Після досить тривалих серій майже однаково підтятих м'ячів виконати сильний накат або топспин, спрямований у незручне для супротивника місце (прямо в нього, у незахищений кут і т.д. ).

Після серії підтятих м'ячів виконати кілька ударів з бічним обертанням. У цьому випадку суперник часто посилає м'яч, зручний для завершального удару.

Конкретна тактична підготовка складається в складанні плану майбутньої гри, у продумуванні варіантів тактичних ходів. Спортивний психолог А. В. Родіонов виділяє три типи мислення в спорті.

У спортсменів, що відносяться до першого типу мислення, переважає процес уявного створення готових тактичних моделей. Усі їхні дії спрямовані на те, щоб знайти момент для виконання цих моделей. Вони роблять ставку на свої коронні прийоми. Таке тактичне мислення можна назвати жорстко запрограмованим. Тенісисти з цим типом мислення повинні складати дуже докладний, чіткий план своїх дій у матчі.

Спортсмени, що відносяться до другого типу мислення, готують одночасно дві-три тактичні моделі на кілька ігрових дій супротивника. Усі ситуації, близькі заздалегідь виділеної "еталонної", визначають відповідні тактичні рішення. Для тенісистів другого типу мислення характерно постійне звірення конкретних супротивників і ігрових ситуацій із уже відомими, що зустрічалися спортсменові раніше типами ігрових стилів, соревновательными епізодами. Такий тип мислення трохи спрощує дійсність, але зате дозволяє добре орієнтуватися в різноманітті тактичних дій і скорочує час вибору раціональної відповіді на атаку суперника.

Спортсмени третього типу мислення майже не передбачають можливих конкретних рішень, а тільки задумують загальна дія, деяку ідею гри, що одержить своє вираження в залежності від дій суперника. Така гра "від супротивника" найбільш властива представникам ігрових видів спорту.

Але от двобій почався, і кожний з партнерів прагне провести свій план у життя, нав'язати свою тактику іншому. Обопільний опір приводить до прикрих помилок, буває, гра і зовсім розладжується. Недарма говорять, що тенісист грає настільки добре, наскільки йому дозволяє його суперник. Але в будь-якому випадку, прагнучи до перемоги, не можна втрачати повага до себе і до свого супротивника.

Таку ж велику увагу, як технічній і тактичній підготовці, варто приділяти і фізичній підготовці, поліпшенню свого функціонального стану, розвиткові відсутніх якостей.

1.2 Спеціальна фізична підготовка і режим тенісиста

У настільному тенісі визначальною фізичною якістю є спритність. Це якість комплексне, об'єднуюче всі інші фізичні якості. Тому тенісист повинний бути усебічно фізично розвитим: сильним, швидким, гнучким, витривалим. Йому потрібно постійно тренуватися, розвиваючи кожну якість окремо й у комплексі. Для цього використовуються вправи як загальфізичного характеру - біг, стрибки, метання, гімнастика, плавання і т.д. , так і вправи Зі спеціальною фізичною спрямованістю - імітація ударів з пересуванням, спеціальні ігрові завдання, застосування обтяжень, амортизаторів, тренажерів.

Загальфізична підготовка крім розвитку фізичних якостей має ще і значення, що коригує. Адже настільний теніс, як і будь-який інший вид спорту, не розвиває всі м'язи однаково: одні - більше, інші - менше. З віком загальфізична підготовка здобуває усе більше значення, дозволяючи підтримувати високий рівень психофізіологічних функцій.

Одним з найважливіших якостей, необхідних для гри в настільний теніс, є гнучкість. Вона розділяється на активну і пасивну. Пасивну гнучкість можна розвивати за допомогою партнера, снаряда, обтяження. Вона є основою для розвитку активної гнучкості. У настільному тенісі найбільше зручно розвивати пасивну гнучкість, виконуючи парні вправи, коли партнер своїми обережними зусиллями може допомогти розтягнутаі м'язи тулуба, ніг, рук. Зразковий комплекс парних вправ даний на мал.2.