150554 (Перетворювач СКЗ змінної напруги), страница 3
Описание файла
Документ из архива "Перетворювач СКЗ змінної напруги", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "физика" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "физика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "150554"
Текст 3 страницы из документа "150554"
- струм споживання 100 мА;
- час зберігання інформації при відключеному живленні =2500 год;
- тип корпусу 2121 , 28-8.
Оперативна память (RAM) використовується для тимчасового зберігання проміжних та кінцевих результатів роботи програми , а також для запам’ятовування оперативної інформації (стек).
В даному пристрої в RАM записується 2500 значень вимірів , кожне з яких має довжину 2 байти. Крім цього в оперативну память записується М двохбайтових вибірок (за період Т вхідної напруги U(t)). При частоті дискретизації АЦП Fд=10 кГц і частоті вхідної напруги f=2.0 Гц , маємо М=Fд /f=10/2.0=5
Це число задовільняє співвідношенню теореми Котельникова. Під стек і проміжні результати обчислень виділимо 300 байт . Тоді сумарний об”єм RAM складає :
2500*2+5*2+300=5310 байт
Як і в ROM шина даних RAM повинна мати 8 розрядів. Враховуючи це , а також об”єм RAM будуємо оперативну пам”ять на базі трьох ВІС К537РУ8
Коротка характеристика мікросхеми К537 РУ8.
- має тристабільний вхід, в режимах зберігання і запису керується трьома сигналами
- обмін інформацією відбувається по двохнаправленій шині даних;
- об”єм пам”яті 2048 біт;
- час вибірки 190 мс;
- час звертання 320 мс;
- струм споживання 100 мА
При розрахунку попереднього підсилювача напруги визначимо його коефіцієнт передачі.
За еквівалентною схемою складаємо повну матрицю провідностей:
Виключаємо базовий вузол, при цьому скорочена матриця буде мати вигляд:
| Y1 -Y1 0 0 |
| -Y1 Yвх+Y1+Yc -Yвх 0 |
Y= | 0 -Yвх Y2+Y3+Yвх+Yc -Y2 |
| 0 -кYвих kYвих –Y2 Y2+Yвих |
Коефіцієнт передачі по напрузі як і в попередньому випадку визначається з рівняння
К14 =14/11;
| -Y1 Yвх+Y1+Yc -Yвх |
14= | 0 -Yвх Y2+Y3+Yвх+Yc | = kYвих(Y2+Y3)Y1
| 0 -кYвих kYвих – Y2 |
| Yвх +Y1 +Yс -Yвх 0 |
11 = | -Yвх Y2+Y3+Yвх+Yс -Y2 |=
| - кYвих kYвих – Y2 Y2+Yвих |
=Y1(Y2+Y3)Yвих+Y2Y1(kYвих-Y2)=kYвихY2Y1
K14=(kYвих(Y2+Y3)Y1)/(kYвихY2Y1) = 1+(R2/R3)
В якості операційного підсилювача вибираємо мікросхему К140УД1В
Задаємо значення R1=10кОм.
Тоді
R2=kR3-R3
Так як коефіцієнт передачі по напрузі даного підсилювача повинен бути рівним 50 то
R2=50*10*103 – 10*103 = 490 kOm
Оскільки в номінальному ряді опорів немає такого номіналу , то набираємо R2 з двох опорів
R2=R2+R2 R2=470 kOm i R2=39 kOm,
Причому R2 буде змінним опором.
5 Оцінка похибки пристрою.
В проектованому пристрою основний вклад в похибку буде вносити тракт аналогово- цифрового перетворення , а також методичну похибку внесе чисельний метод визначення інтегралу.
При аналого-цифровому перетворенні виникають як статичні, так і динамічні похибки.
Перші є результатом відхилення реальної статичної характеристики АЦП від прямої лінії , другі – результат зміни вхідного сигналу за час дискретизації д .
При вхідному сигналі U(t) АЦП частотою 60 Гц і час дискретизації АЦП д =7.6 мкс – динамічна похибка буде надзвичайно малою (зміна U(t)) = Um*sint за час 2.6 мкс). Тому при обчисленні похибки АЦП будемо враховувати тільки її статичну складову.
АЦП =100/2N ; (5.1)
АЦП=100/212=100/4096;
Похибка чисельного методу :
U.M = h2((b-a)/24)max[a,b] |(sin2x)|
при М=200 отримаєм U.M = 0.014% ; пр=АЦП+U.M
6 Програмна частина.
Програмне забезпечення , що керує роботою пристрою, має блочну структуру і складається з основної програми MAIN та п’яти підпрограм.
1 п/п SQRT – реалізує добування кореня квадратного з чотирьохбайтного числа;
2 п/п POWER – підносить двохбайтне число до квадрату ;
3 п/п DIVISION – ділить чотирьохбайтне число на двохбайтне;
4 п/п SUM – сумує М двохбайтних чисел;
6 п/п MAKE_SURE – перевіряє , чи напруга U(t) знаходиться в фазі І-ї вибірки.
В системі прийняті наступні адреси по пристроях :
0000 – 1FFF – тригер
2000 – 3FFF – регістр RG1
4000 – 5FFF – регістр RG2
6000 – 7FFF – вхід АЦП ERD ;
8000 – DFFF – RAM;
E000 – FFFF – ROM.
Блок-схема програми MAIN.
ні
так
Лістинг основної програми :
LXI H, 9000 H
LXI B, 8000 H
S1 LDA 4000 H
ANA 80 H
IZ S1
LDA 2000 H
INX B
STAX B
LDA 4000 H
INX B
STAX B
LDA 1EEEH
CAU MAKE_SURE
INZ SI
S2 LPAX B
MOV D,A
DCX D
MOV E,A
DCX B
CALL POWER
MOV A,B
XRI 80H
INZ S2
MOV A,C
XRI 01H
INZ S2
CALL SUM
CALL DIVISION
CALL SQRT
MOV H,A
CDI 99H
INZ 53
MOV A,L
CPI C 4H
INZ 53
LXI H, 9000 H
STAX D
IMP S1
7 Короткий опис конструкції.
Прилад являє собою функціонально закінчений пристрій і може працювати з любим засобом відображення , що мають цифрові входи.
Конструктивно прилад являє собою шассі до якого за допомогою чотирьох гвинтів М6 кріпиться плата.
Робоче положення приладу – вертикальне.
Елементи припаюють до плати припоєм Пр 3 ПОС – 61 ГОСТ 21931- 76 . Для захисту від пошкоджень і корозії плата покривається лаком ЕП- 730 ГОСТ 20834 – 81
Прилад розрахований на роботу в лабораторних умовах.
Список літератури:
1 Зиссос Д. Проектування систем на мікропроцесорах. Переклад з англ. Під редакцією А.И.Петренка. – К : Техніка , 1982 –170 с
2 Кіріанакі А.В. , Гайдучак Р.М “Цыфровые измерения частотно-временных параметров сигналов”. Львів Вища школа , 1987
3 “Микропроцессоры и микропроцесорные комплекты и интегральные микросхемы” Шахнова .И.М Радио и связь1988 г.
4 Коган Б.М , Станих В.В. “Микропроцессоры в цифровой системе”
М : Энергия – 1979 г.
Міністерство освіти і науки України
Національний університет “Львівська політехніка”
Курсовий проект
на тему:
“Перетворювач СКЗ змінної напруги”
Виконав :
Студент гр. СТА 52
Гасюк І.А
Перевірив:
Наконечний