145453 (Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна митна служба України

Академія митної служби України

Юридичний факультет

Кафедра цивільно-правових дисциплін

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни: „Організація правової та претензійно - договірної роботи в митних органах”

На тему: „Інформаційна політика митних органів та роль юридичних підрозділів у її забезпеченні”

Виконав: курсант гр. П03-3

Іщенко Ю.С.

Перевірив: доц. Зуєв В.А.

Дніпропетровськ

2008

План

Вступ

Розділ І. Інформаційна політика митних органів України

1.1 Поняття інформації, інформаційних відносин, інформаційної політики

1.2 Правове регулювання інформаційної політики митних органів України

1.3 Головні напрями інформаційної політики митних органів України

Розділ ІІ. Організація реалізації інформаційної політики в митних органах України

2.1 Інформаційна мережа митних органів України: WEB-сайт Державної митної служби України, Єдина автоматизована інформаційна система, телефон довіри

2.2 Робота інформаційних служб в митних органах України

2.3 Основні напрями роботи інформаційних служб митних органів України

2.4 Роль юридичних підрозділів у реалізації інформаційної політики митних органів України

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Останні десятиліття характеризуються стрімким розвитком інформаційних технологій, що охопили всі сфери людської життєдіяльності. Швидкий і глобальний розвиток інформаційної сфери, сучасних інформаційних технологій, значною мірою впливає на політичну, економічну, соціокультурну, оборонну та інші складові процесів розвитку суспільства і держави, а інформаційні ресурси в сучасних умовах стають системоутворюючим фактором їхньої життєдіяльності.

Однією з основних ознак сучасної державної влади є її інформаційно-інтелектуальний характер, який виражається в тому, що будь-які процеси організації вимагають інформаційного забезпечення, наявності повних і достовірних відомостей про об'єкт і середовище, у якому він перебуває, інформація забезпечує життєздатність органів державної влади.

Інформація - основа нормальної діяльності усіх державних органів, в тому числі і митних. Без інформації неможливо ефективно керувати митною системою, забезпечувати її раціональне функціонування та успішний розвиток, виконувати основні завдання в процесі реалізації митної політики, відсутність необхідної інформації - джерело суб’єктивізму, необґрунтованих рішень і дій. Якісне інформаційне забезпечення - важливий елемент успіху на шляху досягнення поставленої мети.

У процесі реалізації митної політики інформація виконує наступні функції:

- є формою взаємозв’язку, взаємодії компонентів митної системи, а також системи з оточуючим середовищем;

- обслуговує весь процес прийняття управлінських рішень – від підготовки та прийняття рішення до підведення підсумків його виконання;

- є безпосередньою причиною, що визначає вибір того чи іншого варіанта, поведінки, перехід митної системи до нового стану, що забезпечує її рух до визначеної мети.

Саме тому інформаційна політика митних органів України повинна бути направлена на задоволення інформаційних потреб, які постають перед митними органами в процесі здійснення їх діяльності. Необхідно постійно вдосконалювати механізми координації, планування і функціонування інформаційної інфраструктури митних органів України, узгоджувати інформаційну політику митних органів з загальнодержавною інформаційною політикою. Інформаційна політика митних органів має відповідати національним інтересам, інтересам держави, суспільства, особистості; бути відкритою і доступною для сприйняття і розуміння; бути здатною виявляти і відповідати потребам митних органів України.

Вивченню цього питання присвячена невелика кількість наукових досліджень, переважна більшість авторів – дослідників цього питання – це українські та російські автори, а саме: Корнєва Т., Кормич Б.А., Попов В.Д., Тодощак О.В., Яременко О. тощо

Актуальність обраної теми визначається тим, що сьогодні інформація – основа успішної діяльності митних органів по реалізації поставлених перед ними завдань, без інформації неможливе функціонування системи митних органів, і саме тому інформаційна політика митних органів має важливе значення для подальшого ефективного функціонування, розвитку та вдосконалення митної системи.

Мета роботи: розглянути основні напрями формування інформаційної політики митних органів України, визначити роль юридичних підрозділів у її забезпеченні.

Завдання роботи:

- визначити поняття інформації та інформаційної політики митних органів України;

- визначити головні напрями інформаційної політики митних органів України;

- дослідити систему сучасної інформаційної мережі митних органів України;

- визначити роль юридичних підрозділів у реалізації інформаційної політики митних органів України.

Розділ І. Інформаційна політика митних органів України

1.1 Поняття інформації, інформаційних відносин, інформаційної політики

Інформація (від лат. informatio – „роз’яснення”, „сповіщення”) - відомості про навколишній світ, процеси, які в ньому відбуваються, про події ситуації, чиюсь діяльність, що їх сприймають людина, машини та інші системи.

Відповідно до ст. 1 закону України „Про інформацію” під інформацією розуміються документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Діяльність митних органів нерозривно пов’язана з інформацією. Тому природно, що збирання та обробка інформації, її ефективне використання є необхідною умовою ефективної діяльності митних органів. У митних органах використовується безліч джерел необхідної інформації. На перший план можна вивести офіційну інформацію, що надходить у вигляді правових актів, документів нормативно-розпорядчого характеру з офіційних друкованих чи електронних джерел. Наступним джерелом є службова комунікація, тобто процес ділового спілкування у колі керівників, колег, підлеглих, наради, переговори, робочі зустрічі [8; 20].

Інформація відіграє важливу роль в процесі організації роботи митних органів. Визначення наявних ресурсів, резервів, вивчення потенційних можливостей кожного працівника, правильна розстановка сил, та найбільш ефективного шляху вирішення поставлених задач - така організаційна діяльність вимагає постійного детального аналізу різноманітних даних.

У митних органах України використовується великий обсяг інформації, яку можна класифікувати за різними критеріями:

- за ступенем співвідношення інформації із дійсністю та реальними процесами, що в ній відбуваються: офіційна та неофіційна, загальна та галузева, горизонтальна та вертикальна;

- в залежності від часу використання: інформація про минуле, сьогодення й майбутнє;

- за типом зв'язку митного органу та зовнішнього середовища: інформація, що циркулює в прямому та зворотному напрямі між митними органами, митними органами й державними органами управління митною справою, між митними органами та зовнішнім середовищем;

- за формальною визначеністю: усна доповідь, повідомлення на папері у вигляді текстів, таблиць, електронний варіант - надходження електронною поштою;

- за ступенем перетворення: основна чи пояснювальна інформація, оброблена у вигляді аналітичних і прогнозних нотаток; теле-, радіо-, фотоматеріали; інформація, згрупована в інформаційні щотижневики, бюлетені й інші інформаційні повідомлення;

- за межами фіксації: інформація, що підлягає або не підлягає реєстрації;

- за сферою застосування: універсальна інформація, яка може бути використана в будь-яких управлінських структурах митних органів (довідки, положення, накази керівництва); спеціалізована – придатна для застосування тільки в тих чи інших підрозділах;

- за ступенем комплектності: комплектна документальна, тобто придатна для використання у первісному вигляді; некомплектна, тобто така, що використовується лише з іншими видами даних та зведень;

- за об'ємністю і стабільністю: вичерпна, така, що не потребує доповнення; така, що потребує доповнення; постійна й перемінна;

- за формою та способом одержання: така, що одержується з органу управління, за допомогою вивчення статей та інших публікацій, проведення моніторингів, дослідження та вивчення суспільної думки, обміну досвідом роботи різних підрозділів митних органів;

- за упорядкованістю: систематизована; відомості про нормативно-правові акти, прийняті державними органами управління митною справою; регламентована в часі, просторі, за колом осіб, джерелами опублікування й змістом тощо [6; 65-66].

Щодо змісту інформації в митних органах існують певні обов’язкові вимоги. В цілому - це доцільність та вірогідність інформації, її повнота та актуальність. Лише вірогідна інформація, знання конкретних окремих фактів, дійсних процесів життя може зумовити правильне прийняття рішення та своєчасне передбачення й усунення помилок.

Уся інформація, що належить митним органам, незалежно від змісту, форм, часу і місця створення, входить до інформаційних ресурсів митних органів України. Інформаційні ресурси на сучасному етапі розвитку суспільства є одним з найважливіших стратегічних ресурсів [3; 367]. Митні органи формують свої ресурси та вільно розпоряджаються ними.

Інформаційні ресурси є основою формування інформаційного простору митних органів України. Інформаційний простір найчастіше визначається як сукупність суттєвих зв’язків (відносин) між знаннями [13; 45].

Основними компонентами інформаційного простору є: 1) інформаційні ресурси - в широкому значенні - сукупність даних, організованих для ефективного отримання достовірної інформації; 2) інформаційна інфраструктура - система організаційних структур, що забезпечують функціонування і розвиток інформаційного простору і засобів інформаційної взаємодії; 3) засоби інформаційної взаємодії.

Обіг інформації у митній системі дає підстави для висновку про існування такого виду суспільних відносин, як інформаційних. Таким чином, під інформаційними відносинами можна розуміти врегульовані інформаційно-правовою нормою інформаційні суспільні відносини, сторони якого виступають як носії взаємних прав і обов'язків, встановлених і гарантованих інформаційно-правовою нормою.

До основних елементів інформаційних відносин відносяться:

1. Суб'єкти, які вступають у відносини при здійсненні інформаційних процесів:

- виробники, або творці, інформації, зокрема автори;

- власники інформації (інформаційних об'єктів);

- споживачі інформації.

Митні органи за цією класифікацією являються одночасно і виробниками і споживачами інформації, як і переважна більшість органів державної влади. Так, наприклад, для підготовки та опублікування звітів про результати діяльності митних органів за певний період необхідно вивчити та опрацювати внутрішню інформацію про роботу митних органів за визначений період.

Відповідно до ст. 7 закону України „Про інформацію” суб'єктами інформаційних відносин є: громадяни України, юридичні особи, держава, інші держави, їх громадяни та юридичні особи, міжнародні організації та особи без громадянства.

Також, залежно від обсягу прав та обов'язків в інформаційній сфері можна виділити загальних та спеціальних суб'єктів [15;82]. Загальними суб'єктами інформаційно-правових відносин є держава та її органи, крім органів, що володіють спеціальною компетенцією в інформаційній сфері; фізичні особи та юридичні особи, для яких інформаційна діяльність не є основним видом діяльності. До цього кола відносяться і митні органи України.

До кола спеціальних суб'єктів інформаційно-правових відносин належать юридичні особи, установчими документами яких передбачено інформаційну діяльність як основну: інформаційні агентства, друковані засоби масової інформації, видавництва, телерадіокомпанії, провайдери Інтернет, бібліотеки тощо.

2. Поведінка (дія, бездіяльність) суб'єктів при здійсненні ними інформаційних відносин (наприклад, отримання та надання інформації, тиражування і розповсюдження інформаційних об'єктів та інші аналогічні дії);

3. Об'єкти, у зв'язку з якими суб'єкти вступають в інформаційні відносини. Об'єктами інформаційних відносин відповідно до ст. 7 закону України „Про інформацію” є документована або публічно оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров'я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах (наприклад, документована інформація, елементи інформаційної безпеки; інформаційні технології і засоби їх забезпечення, інші об'єкти в інформаційній сфері).

4. Право, обов'язок і відповідальність суб'єктів правовідносин при здійсненні інформаційних процесів.

Важливим аспектом обігу інформації в митних органах є інформаційна безпека, яка відповідно до Концепції Національної програми інформатизації являє собою стан захищеності інтересів особи, суспільства та держави в інформаційній сфері, який виключає можливість заподіяння їм шкоди через неповноту, несвоєчасність і недостовірність інформації, а також негативні наслідки використання інформаційних технологій або законодавчо забороненої чи обмеженої для поширення інформації.

Говорячи про інформацію та інформаційні відносини у митній сфері неможливо оминути явище інформаційної політики митних органів, яка впливає як на обіг інформації в митних органах, так і на формування інформаційних відносин, що при цьому виникають та розвивається у контексті національної інформаційної політики. Відповідно до положень Концепції національної інформаційної політики національна інформаційна політика – стратегія, напрями і завдання держави у сфері збирання, зберігання, використання та поширення інформації та інформаційних ресурсів у суспільстві.