144714 (Містобудівне проектування), страница 3

4.1 Побудова реєстраційних даних про об’єкт містобудівного кадастру

Система містобудівного кадастру складається з трьох рівнів:

- базовий рівень,

- обласний рівень

- держаний рівень

Базовий рівень створюється в адміністративних районах та містах обласного підпорядкування. На цьому рівні проводиться збір, контроль, оновлення інформації про населений пункт, ведення архівів цих даних, обслуговування запитів користувачів, узагальнення і аналіз даних по району, населеному пункту, місту обласного підпорядкування.

На обласному рівні здійснюється узагальнення і аналіз даних по області, впровадження науково-методичних розробок, учбово-виробнича діяльність.

На державному рівні виконується розробка нормативно-правової бази створення і ведення містобудівних кадастрів, узагальнення і аналіз даних по Україні, науково-методична діяльність, експертиза та ліцензування

Одиницею обліку та зберігання даних у містобудівному кадастрі є об'єкт. У містобудівному кадастрі визначені такі об'єкти:

- ділянка землекористування (землеволодіння);

- будинок (споруда);

- ділянка та вузол інженерної мережі;

- ділянка та вузол вулично-дорожньої мережі;

- територіальні зони (функціональні, охоронні, а також ті, що характеризують інженерно-геологічну та екологічну ситуацію в населеному пункті).

Кожний об'єкт характеризується затвердженим переліком показників(правових, метричних, технічних, вартісних, функціональних, геодезичних координат .

Сукупність даних по об'єкту містобудівного кадастру, що занесені у спеціальні форми, складає паспорт об'єкту.

Дані про об'єкти подаються у вигляді чисел, текстових рядків, кодів та графічних зображень.

Присвоювання кодів об'єктам проводиться з використанням державних і локальних класифікаторів, які затверджуються Мінбудархітектури України.

Паспорт земельної ділянки містить наступні форми документів:

- відомості про земельну ділянку;

- план земельної ділянки з відображенням містобудівної ситуації;

- план встановлених меж;

- каталог координат кутів зовнішніх меж земельної ділянки;

- опис документів паспорту земельної ділянки.

Паспорт будинку (споруди) містить наступні форми документів:

- відомості про будинок (споруду);

- поповерховий план будинку (споруди);

- план земельної ділянки (на якій розташований будинок);

- каталог координат зовнішніх кутів будинку (споруди);

- опис документів паспорту будинку (споруди).

Паспорти об'єктів інженерно-транспортних мереж мають однотипний характер і містять наступні форми документів:

- відомості про мережу:

- відомості про ділянку мережі;

- відомості про вузол мережі;

- схема мережі;

- каталог координат вузлів мережі;

- опис документів паспорту мережі.

Паспорти об'єктів можуть містити при необхідності і інші документи, які заносяться в опис.

Для територіальних зон паспорт не складається. Відомості про об'єкти цього типу подаються на масштабній карті (схемі) населеного пункту у вигляді меж зон і відповідних характеристик. Наприклад: функціональне зонування території населеного пункту, зони забруднення і відповідні рівні забруднення та ін. Визначення належності об'єктів до різних територіальних зон населеного пункту і взаємозв'язок інформації про земельні ділянки, будинки (споруди), інженерні комунікації забезпечується за допомогою координат характерних точок об'єктів.

В інформацію для оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна входять такі дані:

1. Назва місцевого органу державної виконавчої влади, що оформлює право власності на об’єкти нерухомого майна.

2. Характеристика об’єкта нерухомого майна:

2.1. Вид об’єкта.

2.2. Серія.

2.3. Ідентифікаційний код первинного об’єкта.

2.4. Адреса об’єкта.

2.5. Цільове призначення.

2.6. Показники площ, кв. м.

2.7. Вартісні показники (тис. грн.).

2.8. Земельна ділянка:

- площа, закріплена згідно з рішенням місцевих органів державної виконавчої влади;

- номер рішення, дата;

- площа фактична за матеріалами інвентаризації.

3. Відомості про власника об’єкта нерухомого майна:

3.1. Власник об’єкта нерухомого майна:

- для юридичних осіб: повна назва підприємства, організації, установи;

- для фізичних осіб: прізвище, ім’я та по-батькові.

3.2. Код власника об’єкта згідно ЄДРПОУ.

3.3. Форма власності.

3.4. Частка власності.

3.5. Правовстановлюючі документи:

- вид документа;

- номер, дата видачі.

3.6. Серія, номер, дата видачі свідоцтва.

4.2 Схема банку даних містобудівного кадастру

Для створення єдиного банку даних законодавством передбачено єдину схему, яка для всіх об’єктів є різною. Передбачається така схема створення банку даних містобудівного кадастру:

1. Схема міста (М 1:10000, 1:25000, 1:50000);

2. Схеми кварталу (М 1:2000, 1:5000, 1:10000);

3. Земельні ділянки (М 1:500, 1:1000, 1:2000).

Банк даних:

1. Загальна площа ділянки:

а) під городом;

б) під садом;

в) під двором;

г) під житловими будівлями;

д) під нежитловими будівлями;

2. Форми користування землею:

а) у приватній власності;

б) у колективній власності;

в) у державній власності;

г) оренда;

3. Норма площі землі для власності (користування):

а) скільки за нормою:

б) фактично;

в) скільки у постійному користуванні;

г) скільки у тимчасовому користуванні;

4. Оцінка власності (нерухомості):

а) вартість будівель;

б) вартість споруд;

в) вартість землі;

г) вартість комунікацій (каналізація, телефон, телебачення, газопостачання, водогін, вулична мережа).

Розділ 5. Створення файлу обміну земельно-кадастровими даними ( IN-4 )

Обмінний формат(In 4) структурно описує земельно-кадастрові дані, розподіляє їх на метричні, семантичні і службові для спрощення їх автоматизованої обробки та зберігання. Така організація даних повинна прискорити обробку інформації та підвищити якість проведення земельно-кадастрових робіт.

Призначенням обмінного формату є уніфікація набору даних та способів представлення земельно-кадастрової інформації, з подальшим її накопиченням і занесенням до єдиного земельно-кадастрового банку даних на територію України.

Представлений обмінний формат є обов’язковим до застосування всіма установами та підприємствами, які проводять землевпорядні та кадастрові роботи, включаючи роботи по видачі державних актів, інвентаризації земель та інші які відносяться до державного земельного кадастру України.

Обмінний формат являє собою текстовий файл в кодах ASCII з використанням тільки кодової таблиці 1251 (Code Page 1251). Використання кодової сторінки 866 не припускається. При формуванні обмінного формату необхідно суворо дотримуватись правила, що ціла частина числа повинна відокремлюватися від дрібної частини символом “.” (крапка). В разі використання русифікованих операційних систем (Russion relеаse) необхідно внести зміни до відповідних регіональних установок. В процесі становлення та дослідно-виробничої експлуатації структура даних обмінного формату може зазнавати змін в кількості та складі кадастрової інформації. Тому основною вимогою структури даних є забезпечення незалежності та наслідування даних при можливих змінах, пов’язаних з розвитком прикладного програмного забезпечення. Вся семантична інформація обмінного формату повинна подаватися українською мовою.

Інформаційно-логічний інтерфейс даних складається з текстових форматів, які дозволяють реалізувати такі вимоги:

1) вільне форматне положення полів в межах блоків даних, що дозволяє використання необмеженої кількості символів “пробіл” та “пустих” строк;

2) використання строк різної довжини;

3) доступ до даних за “ключовим” словом;

4) можливість перегляду та редагування обмінного формату текстовими редакторами та електронними таблицями.

Обмінний формат має наступну структуру:

- службова інформація;

- блоки;

- записи і реквізити.

Службова інформація містить дані про журнал обміну та джерела походження кадастрової інформації. Службова інформація починається з першої строки файлу і закінчується перед початком першого блоку даних.

В обмінному форматі виділяються такі блоки (об’єкти):

“квартал”;

“ділянка”;

“угіддя”;

“бордюр”;

“суміжник”.

Створення обмінного формату (кодування кадастрових зон, кварталів, ділянок) необхідно виконувати згідно Доповнення до Вказівки “Про створення єдиної системи нумерації земельних ділянок для ведення державного земельного кадастру” від 12 травня 1998 року та існуючих індексних карт. Дублювання кадастрових кодів земельних ділянок забороняється.

Метрична інформація обмінного формату повинна подаватися виключно в умовній системі координат 1963 року (СК-63) з описом району (прописна українська буква) СК-63 в блоці “Квартал”.

Координати X, Y метричної інформації повинні подаватися до обмінного формату з точністю до сантиметрів (два знаки дрібної частини).

Кадастрові квартали обов’язково повинні мати метричні дані для обчислення контрольного балансу земельних ділянок, що входять до кварталу.

Кожна земельна ділянка повинна мати власником юридичну або фізичну особу (групу осіб). Не допускається поєднання фізичних та юридичних осіб для одної ділянки. Семантична інформація земельної ділянки повинна вводитися з урахуванням фізичної або юридичної особи. Поля семантичної інформації, що не відносяться до відповідного типу особи не заповнюються.

Земельна ділянка повинна мати тільки одне цільове призначення. Необхідно подавати частини єдиної на місцевості ділянки як окремі ділянки за цільовим призначенням, додержуючись нормативних площ для кожного цільового призначення.

Для кожної земельної ділянки повинні бути описані метричні та семантичні дані угідь за формою 6 зем. з урахуванням балансу угідь. Сума площ угідь повинна точно дорівнювати площі земельної ділянки. Дисбаланс угідь земельної ділянки не допускається. Сервітути, обмеження, оренда та інші дані повинні подаватися як угіддя – в блоці “Угіддя”, передбачені обмінним форматом, якщо їх площа не співпадає з площею земельної ділянки.

Метрична інформація про суміжних землекористувачів кадастрових кварталів (блоків) повинна подаватися полілінією (блок “Суміжник”).

В своїй роботі я склав обмінний файл in4 в програмному комплексі «Digitals»

5.1 Організація створення кадастрового реєстру

Реєстр - це інформаційна система, що є впорядкованою відповідно до єдиних методологічних і програмно-технічних принципів сукупністю баз даних про суб'єктів і об'єкти комунальної власності та пов'язані з нею речові права.

Поділ території міста на зони, присвоєння кадастрових номерів дозволяє створити банк даних з повним його реєстром.

Державний реєстр складаєтся з 2 частин:

• перша - це типи записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю, договорів оренди землі.

• друга - це поземельна книга яка містить відомості про кадастровий номер, місцерозташування, площу, цільове призначення, правовий режим, обмеження і обтяження, вартість земельної ділянки, кадастровий план.

Внесення відомостей про земельні ділянки в державний реєстр земель проводиться після:

- формування кадастрової справи;

- нанесення земельної ділянки на кадастровий план;

- присвоєння ділянці кадастрового номеру.

Відповідно до вказівки "Про організацію створення кадастрового реєстру" від 20 грудня 1997 р. N 63 структура і зміст кадастрового реєстру автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру має наступний вигляд:

Реєстр фізичних осіб:

- ідентифікаційний код особи

- код в податковій адміністрації

- ім'я

- по батькові

- прізвище

- дата народження

- паспортні дані

- адреса

- способи контакту (телефон, факс, e-mail)

- склад сім'ї (прямі спадкоємці)

- пільги щодо оподаткування землі

Реєстр юридичних осіб:

- ідентифікаційний код особи