144473 (Технологія і організація утримання і ремонту доріг), страница 3

- ремонт віражів на горизонтальних кривих.

І таке інше.

4. Зимове утримання дороги

Розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги виконуємо методом румбів. Будуємо розу об’ємів снігопереносів. Потім виконуємо розрахунок об’ємів снігоприносу до дороги праворуч Wп та ліворуч Wл.

(4.1)

де К – коефіцієнт кореляції;

gi – снігоперенос по і-му румбу, м3/пог. м;

αі – кут між напрямком ділянки дороги і напрямком і-го румбу, град.

За результатами розрахунків будуємо епюри снігоприносів до дороги.

4.1 Проектування снігозахисту дороги

Проектування снігозахисту дороги виконуємо з урахуванням снігоприносу, снігомісткості існуючих лісосмуг та інших перешкод, затримуючих сніг.

Частину снігу, який приноситься до дороги , затримують існуючі лісосмуги.

W1 = W – Wc ,

де W – об’єм снігоприносу до дороги з лівої або правої сторони, м3/пог.м

W1 – об’єм снігоприносу з урахуванням снігомісткості лісосмуг, м3/пог.м (дефіцит снігомісткості лісосмуг)

Wс – снігомісткість існуючих лісосмуг, м3/пог. м

Відстань від бровки земляного полотна до снігозахисної лісосмуги, ширину лісосмуг та відстань між ними визначаємо за типовими схемами.

Якщо лісосмуга розташована від дороги на відстані меншій, ніж довжина подвітряного снігового шлейфу, на проїзній частині утворюються снігові намети й така лісосмуга не захищає, а, навпаки, сприяє формуванню снігових наметів на дорозі. В такому разі необхідно збільшити ширину лісосмуги і таким чином віддалити крайній ряд насаджень з боку поля від дороги на достатню відстань.

На ділянках доріг, де відведення землі під улаштування нових та посилення існуючих снігозахисних лісосмуг недостатнє, слід застосовувати тимчасові снігоутримуючі засоби та обладнання: переносні решітчасті щити, тимчасові просторові засоби (ТПЗ), полімерні засоби (ТПЗ), полімерні сітки, снігові вали, траншеї та стінки, загорожі із хмизу, очерету та ін.

Щити висотою 1,5 або 2 м установлюють суцільною лінією паралельно осі дороги, прив’язуючи їх до кілків або міцно зв’язуючи верхні кінці. Число рядів та порядок перестановки щитів встановлюють залежно від об’єму снігоприносу.

Тимчасові просторові засоби виробляють з полімерних матеріалів та встановлюють паралельно осі дороги.

Снігозахисне обладнання з полімерних сіток застосовують при об’ємі снігоприносу до 75 м3/пог.м. Полімерні сітки прикріплюють до кілець на висоті 25 см над рівнем землі на відстані 60 м від бровки земляного полотна.

Для снігозахисту місцевих доріг рекомендують користуватися щитами із хмизу чи очерету, снігомісткість і схему установки яких слід приймати для дерев’яних решітчастих щитів.

Найефективнішим способом є комплексний снігозахист доріг, який передбачає оптимальне поєднання снігозахисних лісосмуг та тимчасових снігозатримуючих засобів та обладнання. При цьому снігомісткість комплексного снігозахисту приймають як суму снігомісткості лісосмуг та тимчасових засобів.

4.2 Технологія та організація снігоочищення дороги

Патрульне снігоочищення виконують в період снігопаду для запобігання ущільнення снігу колесами автомобілів та формування сніжно-льодового накату. Час між проходженням плужно-щіткових снігоочищувачів при патрульному снігоочищуванні визначаємо за формулою

де ρс – щільність снігу на покритті, г/см3 (ρс = 0,07-0,25г/см3)

hmax – максимально допустима товщина пухкого снігу, мм

ρв – щільність води (ρв = 1г/см3)

існ – інтенсивність снігопаду, мм/годину, яка вимірюється товщиною шару води, що утворюється після розтавання снігу (існ = 5-10мм/годину).

Кількість необхідних плужних снігоочищувачів для патрульного снігоочищування визначаємо за формулою

де L – довжина ділянки патрульного снігоочищення, м

Bmin – мінімальна ширина очищеної поверхні, яка дорівнює ширині земляного полотна, м

Пn – продуктивність снігоочищувача, м2/год.

Пn = Vр·Кч·(b–Δb)

де Vр – робоча швидкість снігоочищувача, м/г

Кч – коефіцієнт використання робочого часу (Кч = 0,7-0,9)

b – ширина захватки плужно-щіткового снігоочищувача, м

Δb – ширина перекриття проходів (Δb = 0,25-0,3).

4.3 Технологія та організація боротьби із зимовою слизькістю

Боротьба із зимовою слизькістю ведеться різними способами: хімічним, фізико-хімічним, механічним та тепловим. Найбільш розповсюджений хімічний спосіб, при якому по проїзній частині наносять тверді або рідкі хлориди в чистому вигляді або в суміші з фрикційними матеріалами. Як фрикційний матеріал найчастіше використовується пісок, а також відсів, шлаки та інші відходи промисловості. Чисті хлориди застосовують на особливо небезпечних або важливих ділянках доріг, або на ділянках доріг з товщиною льоду 1-2 мм. Фрикційні матеріали в чистому вигляді малоефективні і застосовуються тільки на дорогах IV-V категорії.

Річну кількість чистих хлоридів визначаємо за залежністю

Qi = n hл gі Вn L 10-6

де Qi – річна кількість хлоридів і-го типу, т

n – число днів в році із зимовою слизькістю

hл – середня товщина льоду, мм

gі – норма розподілу і-го виду хлориду на 1 мм товщини шару льоду, яка залежить від температури повітря, г/м2

Вn – ширина посипання дороги, яка дорівнює ширині проїзної частини та укріплених смуг узбіч, м

L – довжина ділянки посипання, м.

Qi = 10·1·30·9·28000·10-6 = 75,6 т.

Річну кількість суміші фрикційних матеріалів з хлоридами обчислюємо за рівнянням

Qпс = n · gпс · Bn · L · 10-3

де Qпс – річна кількість піскосоляної суміші

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2 (для небезпечних ділянок з ускладненими умовами руху 0,3-0,4 м3/1000м2, по решті ділянок – 0,1-0,2 м3/1000м2).

Qпс = 10·0,15·9·23000·10-3 = 310,5 т.

Необхідну кількість фрикційного матеріалу та хлоридів визначаємо з урахуванням норм добавок хлоридів до фрикційних матеріалів. Виходимо з того, що насипні щільності піску та твердих хлоридів приблизно однакові (1300–1400кг/м3).

Для боротьби із зимовою слизькістю бажано застосовувати хлориди з інгібіторами корозії, які знижують корозійну активність хлоридів. Річну кількість інгібіторів обчислюємо, виходячи з річної потреби хлоридів та норм добавок.

Відстань між базами протиожеледних матеріалів визначають залежно від способу та строків ліквідації зимової слизькості та кількості смуг руху.

Після розміщення баз зимового утримання доріг визначаємо потрібну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів. Тип розподілу вибирають в залежності від технічних характеристик розподілювача. Необхідну кількість розподілювачів протиожеледних матеріалів обчислюємо за формулою

де tmax – максимальний термін ліквідації зимової слизькості, год

Пр – продуктивність розподілювача протиожеледних матеріалів, м2/год.

Продуктивність розподілювача при використанні чистих хлоридів визначаємо за формулою

При використанні піскосоляної суміші продуктивність розподілювача

де Q – місткість кузова, м3

Kз – коефіцієнт заповнення кузова, Kз = 0,9-1,0

γ – об’ємна вага протиожеледного матеріалу (чистого хлориду або піскосоляної суміші), γ = 1300-1400 кг/м3

Kвч – коефіцієнт використання часу, Kвч = 0,7-0,9

gл – норма розподілу чистих хлоридів г/м2 на 1 мм товщини льоду

gпс – норма розподілу піскосоляної суміші, м3/1000м2

Vр – робоча швидкість розподілювача, км/год

Bр – ширина посипання, м

Vт – середня транспортна швидкість розподілювача, км/год

tн – середній час навантаження одного розподілювача, год. (tн = 0,2-0,4 год.)

tпз – час підготовчо-заключних операцій, год. (tпз = 0,15-0,25 год.)

lб – середня відстань до бази, км

де Lб – відстань між базами зимового утримання доріг, км.

5. Технологія та організація поточного ремонту дорожнього одягу

Поточний ремонт дорожнього одягу є планово-попереджувальним видом ремонту. Поточний ремонт проводиться систематично, цілий рік по всій довжині дороги, яка знаходиться в експлуатації, й переважно при позитивній температурі повітря.

Розробку технології та організації поточного ремонту проводимо в такій послідовності.

По дорожньо-кліматичному експлуатаційному графіку визначаємо дату початку проведення поточного ремонту (tºС = 5ºС): 4.04.2002 р.

В установлені нормативними документами строки з урахуванням коефіцієнта змінності визначаємо кількість робочих змін, за які необхідно провести ремонтні роботи

Тзм = Тн·Кзм

де Тн – нормативні мінімальні строки проведення ремонтних робіт

Кзм – середній коефіцієнт тривалості зміни (1,8-2)

Тзм = 5·2 = 10

Визначаємо мінімальний обсяг ремонтних робіт за робочу зміну

Визначаємо продуктивність робіт:

ланки робочих, зайнятих ручною працею

механізованого загону

де Т – тривалість зміни

Нвир – норма виробки по ЕНиР

Н – норма часу на одиницю виробки по ЕНиР, ч/год, м/год

n – кількість робочих у ланці, чол.

Якщо для виконання робіт необхідне перевезення матеріалу, то продуктивність автомобільного транспорту визначаємо з урахуванням часу затримання у технологічному процесі

де γ – коефіцієнт завантаження у зміну

l – середня відстань транспортування, км

v – середня швидкість руху

tн – час навантаження

q – вантажопідйомність автомобіля, т

tт – час затримання автотранспорту в технологічному процесі.

Продуктивність котка визначаємо за формулою

Визначаємо необхідну загальну кількість гарячої асфальтобетонної суміші для проведення ремонту у зміну

Складаємо технологічну карту проведення поточного ремонту.

Таблиця 5.1. Технологічна карта на ямковий ремонт асфальтобетонного покриття гарячою асфальтобетонною сумішшю

6. Технологія та організація середнього ремонту дорожнього покриття

До середнього ремонту відносять роботи, які виконують періодично і які спрямовані на відновлення окремих показників експлуатаційної якості покриття. При проведенні середнього ремонту підвищується рівність та шорсткість покриття, відновлюється шар зносу.