143957 (Будівництво дорожнього одягу автомобільної дороги), страница 4

Одним із методів будівництва шарів із кам’яних матеріалів, оброблених органічним в’яжучим, є просочування. При улаштуванні шарів із фракційного щебеню на їх поверхню розливають органічне в’яжуче, яке просочуючись в глибину, обволікає щебінки і забезпечує більш міцний зв’зок між ними. Міцність шару при цьому збільшується, так як значно збільшується сили зчеплення.

Цей метод не потребує складного обладнання для втробництва робіт. Але просочуванням не вдається досягти рівномірного розподілення щебінок і міцність шару утворюється нерівномірною. Часть органічного в’яжучого тому не бере участі в забезпеченні міцності шару і витрачається нераціонально. Використовувати цей метод в кліматичних зонах і районах з більшою кількістю опадів і малими додатними температурами недоцільно.

Розрізняють глибоку пропитку, при якій в’яжуче присочується в шар кам’яного матеріала на глибину 6,5-8 см, і облегшену пропитку, коли в’яжуче просочується на глибину 4-6 см. Таким чином, просочування, як правило, покращує властивості шарів із кам’яних матеріалів лише верхньої частини.

Міцність шару з просочуванням залежить від властивостей кам’янного матеріалу, його фракційного складу, властивостивостей в’яжучого і особливостей виробництва робіт.

При улаштуванні основи використовують суміш різних фракцій від 5 до 40 або від 5 до 25 мм. Коефіціент стоку таких сумішей рівен 0,65-0,75.

Для просочування використовують в’язкі бітуми марок БНД 130/200 і БНД 90/130, дьогті Д-6, Д-7, ДС-6, ДС-7, ДН-7, а також емульсії.

Найбільш міцний зв’язок між щебінками і найбільшу міцність шару забезпечують в’язкі бітуми. Але чим більш в’язким є бітум, тим більш складним є просочування його в глиб шару і обволікання щебінок. Більш в’язкі бітуми використовують в районах з теплим і сухим кліматом і при великих розмірах щебінок. В районах з холодним і вологим кліматом ефективніше використання мало в’язкі бітуми або емульсії. Ці ж в’яжучі використовують при просочуванні сумішей із збільшенним змістом мілких фракцій.

Технологічні операції з улаштування шарів методом просочування проходять у такій послідовності. Роботи починаються з підготовки основи.

Укладку щебеню фракцій 40-70 або 20-40 мм виконують самохідним розподільником, профіль перевіряють шаблоном з урахуванням коефіциента ущільнення (1,25). Розмір щебеню повинен складати не більше 0,85-0,95 товщини шару основи.

Наступною технологічною операцією є ущільнення шару вальцевими катками.

Спочатку шар ущільнюють двома-п’ятьми проходами легких катків (6-8т) по одному сліду, а потім чотирма-п’ятьма проходами важких катків 10-15т. Схеми ущільнення повинні забезпечувати перекриття суміжних смуг. При ущільненні щебінь водою на поливають, тому що це погіршує счеплення органічноговчяжучого з кам’яними матеріалами.

Після ущільнення виконують перший розлив в’яжучого авторозподільниками. В залежності від умов роботи розлив виконують або по всій ширині шару, або по половині ширини. Розлив повинен бути рівномірним, без пропусків. При наявності пропусків на ці місця в’яжуче розлтвають із лейок або шланга.

При малій в’язкості в’яжучого, наприклад, дьогтю і емульсій, після укатки першого шару для заповнення крупних пор виконують розсип щебеню фракції 10-20мм в кількості 0,4-0,5 м3 на 100 м2.

Вслід за розливом гарячого органічного в’яжучого терміново до його остигання виконується розсип щебеню фракції 10-20 мм при використанні трьох фракцій або 5-10 мм при використанні двох фракцій.

Для забезпечення рівномірного розсипу використовують механічні розподільники. Якщо при другому розсипу використовується клинець, що має місце при використанні трьох або двох фракцій щебеню, його розмітають металевими мітлами поливомийних машин. Клинець повинен заповнити проміжки між крупними щебінками і заклинити їх, не утворюючи самочтійного шару.

Після другого розсипу і розмітання клинця терміново ущільнюють шар гладковальцевими катками. При ущільненні міцних порід викоритсовують важки катки; меньш міцних шари ущільнють спочатку легкими, потім важкими катками. Кількість проходів катка при використанні двох та трьох фракцій складає 6-7, при використанні чотирьох фракцій – 3-4. В процесі ущільнення розмітання щебеню мітлами повинно продовжуватися. Технологія ущільнення виконується як і у щебеневих шарів.

При закінченні ущільнення в’яжуче розливають другий раз авторозподільниками.

Після другого розлива в’яжучого до його остигання виконують розсип третьої фракції щебеню за допомогою розподільників. Кам’яну дрібноту розмітають металевими щітками поливомийних машин, щоб вано заповнила всі пори між крупними щебінками. Ущільнення виконують 5-7 проходами катка.

При використанні чотирьох фракцій щебеню після третього розсипу щебеню вчяжуче розливають третій раз.

Заключною операцією при використанні чотирьох фракцій щебеня є розсип розподільниками четвертої фракції 3-10мм. Розмітання її металевими щітками і ущільнення гладковальцевими катками при 3-4 проходах.

Розлив в’яжучого при просочуванні виконують розподільником, що рухається з постійною швидкістю. Бітум та дьоготь розливають в гарячому, а емульсії – в холодному стані.

Особа увага повинна уділятися забезпеченню необхідної норми бітума.

Для попередження ізбитку біткма і появи нерівностей поперечні стикі ділянок покриття заборонено перекривать. Для цього поперечні стикі на ділянках де повинен виконуватися розлив, покривають на ширину 2-3м бумагою або шаром піску1 см, які після розлива убирають.

По закінченню робіт по улаштуванню покриття способом просочування необхідно на період формування шару організовувати догляд за ним на протязі 20-25 днів.

Догляд включає такі операції:

- регулювання руху автомобілів для забезпечення формування і ущільнення покриття;

- додаткову подкатку основи катками перші 10 днів для рівномірного розподілення матеріау в шарі и забезпечення рівної поверхні;

- систематичне намітання дрібноти на місцяде виступає органічне в’яжуче;

- усунення недоліків.

Роботи по улаштуванню покриття і покриття методом просочування виконують в суху, теплу погоду при температурі повітря не ниже 10С, так як при більш низких температурах не вдається забезпечити обволікання бітумно-мінеральної частини. Закінчення робіт по улаштуванні необхідно передбачити за 15-20 днів до початку осіннього спаду температур для того, щоб покриття могло сформуватися при повишених температурах.

Таблиця 3.3.1 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-39А

Таблиця 3.3.2 Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-53А

Таблиця 3.3.3 Техніка-економічне зрівняння варіантів МДЗ по виробництву основи напівпросочуванням

Висновок: Із приведених варіантів вибирвємо перший машино-дорожній загін з собивартістю та приведенними затратами яких найменьші, а вироботка однакова.