138850 (Полеміка як чинник раціоналізації релігійного дискурсу), страница 4

В структурі релігійно-філософської полеміки можна виокремити кілька основних груп рис. Перша група - організаційні характеристики. Вона відображує формат проведення дискусії - прямий усний диспут чи опосередкована дискусія в вигляді створення полемічної літератури тощо, роль третього боку (світської влади) у проведенні полемічних дебатів, кількість учасників диспутів та організацію проведення безпосередніх диспутів. Друга група рис - змістовні, які демонструють процес свідомої раціональної експлікації найґрунтовніших принципів релігійної системи під час дискусії, обговорення таких принципів та їхнє доведення чи спростування на підставах логічного критерію істини, а також відображають поступове надання переваги текстам коментаторської традиції перед класичними канонічними текстами ранньої доби існування системи через більш раціональне наповнення перших. Третя група - формальні риси. Вони характеризують дискусію через її спрямованість проти найглибших принципів доктрин опонентів, визначають необхідність опосередкованої розумом апеляції до сакральних текстів або догматичних положень, спрямовують учасників полеміки на розбудову нових логічних систем чи на дослідження тих, що вже існують.

Необхідність поступової раціоналізації полеміки в межах релігійного світогляду призводить до протилежних наслідків - з одного боку, переходу релігійної полеміки в площину раціонального (тобто філософського) дискурсу, через що на ґрунті релігійної системи формується філософська традиція; з іншого боку, відмови від раціонального критерію легітимації статусу істини, через що постає містична традиція, антираціональні та антифілософські тенденції в межах релігійної системи. Проте слід зазначити, що містичні напрямки зазвичай відмовляються від участі в дискусійному процесі, який стає з часом основним інструментом розвитку релігійної системи взагалі, тож містичні течії відтісняються на периферію системотворчого процесу, не грають великої ролі у розвитку традиції та лише підкреслюють поступову раціоналізацію релігійного дискурсу та його перехід до філософської площини.

Отже, раціонально налаштована полеміка між представниками тієї чи іншої релігійної системи ставить проблему заміни суто релігійного дискурсу філософським, а це є заміною не тільки гносеологічних домінант, але й аксиологічних, врешті-решт, світоглядних. Це ставить під сумнів можливість подальшого існування релігійної свідомості в тому вигляді, в якому вона перебувала до того, подальшого вибору між раціональним та містичним сприйняттям релігійного віровчення адептами. Постає проблема раціоналізації та модернізації релігійної системи, що викликає неодмінну фундаменталістську та консервативну реакцію з боку деяких представників традиції. Таким чином, релігійна система починає існувати в двох вимірах - раціональному (модерністському) та містичному (консервативному), між якими починається новий етап боротьби за ортодоксальний статус, за монополію на володіння абсолютною істиною.

Список використаної літератури

1. Аристотель. Метафизика. // Сочинения в четырёх томах. Т.1. Ред. В.Ф. Асмус. - М.: Мысль, 1976. - С.63-367.

2. Аристотель. О софистических опровержениях. // Сочинения в четырёх томах. Т.2. Ред. З.Н. Микеладзе. - М.: Мысль, 1978. - С.533-593.

3. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности: Трактат по социологии знания. - М.: Медиум, 1995. - 323 с.

4. Бонгард-Левин Г.М., Ильин Г.Ф. Индия в древности. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1985. - 758 с.

5. Вебер М. Социология религии (типы религиозных сообществ). // Избранное. Образ общества. - М.: Юрист, 1994. - С.78-308. - (Лики культуры).

6. Гегель Г. В.Ф. Энциклопедия философских наук. Т.1. Наука логики. - М.: Мысль, 1974. - 452 с.

7. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. - К.: Наукова думка, 1996. - 287 с.

8. Диспут Нахманида. - М.: Хама, 1992. - 80 с.

9. Дрогобич Ю. Вступ до книги "Прогностична оцінка 1483 року" // Українські гуманісти епохи відродження: Антологія у 2 частинах. Ч.1. Ред. В.М. Нічик. - К.:, Наукова думка, 1995. С.15.

10. Ермакова Т.В., Островская Е.П., Рудой В.И. Классическая буддийская философия. - СПб.: Издательство "Лань", 1999. - 544 с. - (Серия "Мир культуры, истории и философии).

11. Исаева Н.В. Шанкара и индийская философия. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. - 199 с.

12. История китайской философии: Пер. с кит. / Общ. ред. и послесл. М.Л. Титаренко. - М.: Прогресс, 1989. - 552 с.

13. Історія релігії в Україні: у 10 т. // Т.4. Католицизм // за ред. П. Яроцького. - К.: Світ знань, 2001. - 598 с.

14. Карташев А.В. Вселенские соборы. - М.: Эксмо, 2006. - 672 с. - (Антология мысли).

15. Классическая йога ("Йога-сутры" Патанджали и "Вьяса-бхашья"). Пер. с санскрита, введ., ком мент. и реконструкция системы Е.П. Островской и В.И. Рудого. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1992. - 261 с.

16. Литвинов В. Ренесансний гуманізм в Україні. - К.: Основи, 2000. - 472 с.

17. Лысенко В.Г. Философия пространства и времени в Индии. Школа вайшешика. // Рационалистическая традиция и современность: Индия. Отв. ред.М.Т. Степанянц. М.: Наука. Глав. ред. вост. лит., 1998. - С.75-102.

18. Павич М. Хазарский словарь: Роман-лексикон. Женская версия / Пер. с серб. Л. Савельевой. - СПб.: Азбука-классика, 2005. - 384 с.

19. Потій І. Відповідь клірику Острозькому // Українські гуманісти епохи відродження: Антологія у 2 частинах. Ч.2. Вед. В.М. Нічик. - К.:, Наукова думка, 1995. С.147-171.

20. Рассел Б. Существование Бога: Диспут между Бертраном Расселом и отцом-иезуитом Ф.Ч. Коплстоном. // Почему я не христианин: Избранные атеистические произведения. - М.: Политиздат, 1987. - С.284-307.

21. Розвиток прогресивної філософської думки російського, українського та білоруського народів у XVІI-XVIІI ст. / ред. М.В. Кашуба. - К.: Наукова думка, 1978. - 168 с.

22. Розенберг О.О. Труды по буддизму. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. - 295 с. - (Библиотека отечественного востоковедения).

23. Стёпин В.С. Философия науки. Общие проблемы: учебник для аспирантов и соискателей учёной степени кандидата наук. - М.: Гардарики, 2006. - 384 с.

24. Халіков Р.Х. Вплив філософського диспуту на розвиток релігійно-філософських систем Індії. // Сучасна інформаційна Україна: інформатика, економіка, філософія: матеріали доповідей конференції студентів, 15-16 травня 2007 року. - Донецьк: ДДІШІ, 2007. - С.321-323.

25. Халіков Р.Х. Чжуан-цзи як критик полемічної боротьби філософських шкіл. // Роль науки, релігії та суспільства у формуванні моральної особистості: Матеріали ХХІІ міжнародної науково-практичної конференції. - Донецьк: ІПШІ Наука і освіта, 2007. - С.451-453.

26. Чаттопадхьяя Д. История индийской философии. Пер. с англ.В.А. Шишкина и В.П. Липеровского. Редакция и вступит. статья к. филос. н. Н.П. Аникеева. - М.: Изд-во "ПРОГРЕСС", 1966. - 328 с.

27. Чжуан-цзы. Путь полноты свойств. - М.: Эксмо, 2005. - 432 с. - (Антология мудрости).

28. Шопенгауэр А. Мир как воля и представление. Афоризмы и максимы. Новые афоризмы / Пер. с нем.Ю. Айхенвальд, Ф. Черниговец, Р. Кресин. - Мн.: Литература, 1998. - 1408 с. - (Классическая философская мысль).

29. Щербатской Ф.И. Избранные труды по буддизму. - М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1988. - 427 с.