Мимовільна увага є найбільш простим видом уваги. При мимовільній увазі потік психічного життя психічна діяльність людини спрямовує в тому або іншому напрямку як би, самі по собі, без свідомих вольових зусиль особистості, без попереднього наміру. Недарма цей вид уваги іноді називають ненавмисним і пасивним.

Довільна увага - це увага, пов'язане зі свідомо поставленою метою, з вольовими зусиллями. Рівень розвитку такої уваги характеризує не тільки спрямованість інтересів людини, але і її особистісні, вольові якості: адже якщо мимовільною увагою, так сказати, командують, розпоряджаються зовнішні об'єкти, то хазяїном довільної уваги є сама особистість. Формула тут проста: «Мені треба бути уважним, і я змушу себе бути уважним, незважаючи ні на що». [15;196]

Цей вид уваги тісно пов'язаний з волею людини й був вироблений у результаті трудових зусиль, тому його ще називають вольовим. Основною функцією довільної уваги є активне регулювання протікання психічних процесів. Таким чином, довільна увага якісно відрізняється від мимовільної. Однак, обидва види уваги тісно зв'язані один з одним, тому що довільна виникла з мимовільної.

Післядовільна увага подібна довільній, носить цілеспрямований характер і спочатку вимагає вольових зусиль, але потім людина “входить” у роботу: цікавими і значимими стають зміст і процес діяльності, а не тільки її результат. Послядовільною цей вид уваги був названий М.Ф. Добриніним . Наприклад, школяр, вирішуючи важке арифметичне завдання, спочатку додає до цьому певні зусилля. Він береться за це завдання тільки тому, що його потрібно зробити. Завдання важке і спочатку ніяк не вирішується, школяр увесь час відволікається. Йому доводиться повертати себе до рішення завдання постійними зусиллями волі. Але завдання стає усе більше й більше зрозумілим. Воно виявляється хоча й важким, але можливим для вирішення. Школяр усе більше й більше захоплюється ним, воно все більше захоплює його. Він перестає відволікатися: завдання стало для нього цікавим. Увага з довільної стала як би мимовільною. [17;307]

На відміну від мимовільної уваги послядовільна увага залишається пов'язаною зі свідомими цілями й підтримується свідомими інтересами. У той же час на відміну від довільної уваги тут немає або майже немає вольових зусиль.

Очевидно й те величезне значення, яке має післядовільна увага для педагогічного процесу. Звичайно, педагог може й повинен сприяти додаванню учнями зусиль, але цей процес стомлюючий. Тому гарний педагог повинен захопити дитину, зацікавити її так, щоб вона працювала, не витрачаючи дарма свої сили, тобто, щоб інтерес мети, інтерес результату роботи переходив у безпосередній інтерес. [23;286]

Таким чином, велике значення для вивчення характеристик уваги має питання про неуважність - нездатність людини зосередитися на чому-небудь певному протягом тривалого часу. Зустрічається два види неуважності: уявна й справжня, які пов'язані з довільною, мимовільною та післядовільною увагою.

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ УВАГИ

2.1 Програма дослідження

Для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження, що проводилось на базі Інституту психології Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, в якому приймало участь 10 осіб віком 18-19 років.

Мета дослідження – визначення індивідуальних особливостей уваги осіб юнацького віку.

Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”.

Мета: оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.

Матеріал: матриця з кільцями Ландольта.

Вся матриця з кільцями Ландольта розміщується в межах стандартного машинного аркуша паперу. Праворуч на цьому аркуші обов'язково повинні вказуватися прізвище, ім'я досліджуваного, його вік, а також дата проведення дослідження.

Для практичної оцінки стійкості, розподілу й переключення уваги можна використати той самий аркуш паперу з кільцями Ландольта, звертаючись при кожному новому завданні до тієї його частини, що при виконанні колишнього завдання залишилася незаповненою (можна, наприклад, продовжувати аркуш або, перевернувши його на 180°, починати з іншої сторони).

Досліджуваному пропонується бланк з кільцями Ландольта у супроводі наступних вказівок.

Інструкція: “У цій грі Ви будете змагатися з іншими учасниками, потім ми подивимося, якого результату Ви досягли в змаганні з ними. Я думаю, що у Вас це вийде не гірше, ніж в інших”.

Далі досліджуваному показується бланк із кільцями Ландольта й пояснюється, що він повинен, уважно переглядаючи кільця по рядках, знаходити серед них такі, у яких є розрив, розташований у суворо певному місці, і закреслювати їх.

Робота проводиться протягом 5 хвилин. Щохвилини експериментатор вимовляє слово «лінія», у цей момент учасник повинен поставити лінію на тому місці бланка з кільцями Ландольта, де його застала ця команда.

Після того, як 5 хвилин минули, експериментатор вимовляє слово «стоп». Після цієї команди досліджуваний повинен припинити роботу й у тім місці бланка з кільцями, де застала його ця команда поставити подвійну вертикальну лінію.

Отже, для практичного опрацювання виявлення індивідуальних особливостей уваги було сплановано психологічне дослідження. Для досягнення мети була дібрана методика “кільця Ландольта”, мета якої - оцінка стійкості, розподілу, переключення уваги осіб різного віку.

2.2 Результати дослідження

При обробці результатів ми визначали кількість кілець, переглянутих кожним досліджуваним за кожну хвилину часу й за всі 5 хвилин, протягом яких тривало дослідження. Також визначається кількість помилок, допущених ним у процесі роботи на кожній хвилині, з першої по п'яту, і в цілому за всі 5 хвилин.

Продуктивність і стійкість уваги визначаються за формулою:

де S - показник продуктивності й стійкості уваги;

N - кількість кілець, переглянутих за хвилину( якщо за допомогою цієї формули визначається загальний показник продуктивності й стійкості уваги за всі п'ять хвилин, то N буде дорівнювати числу кілець, переглянутих протягом п'яти хвилин, а знаменник даної формули - 300);

n - кількість помилок, допущених за цей же час.

У процесі обробки результатів обчислюються п'ять щохвилинних показників S і один показник S , що ставиться до всіх п'яти хвилин роботи, разом узятих.

Інтерпретація:

На основі аналізу результатів можна судити про динаміку зміни в часі продуктивності й стійкості уваги людини. Показники продуктивності й стійкості переводяться (кожний окремо) у проценти, в залежності від отриманих результатів:

100% - показник S у досліджуваного вище, ніж 1,25 бала – дуже високопродуктивна та стійка увага;

80-90% - показник S перебуває в межах від 1,00 до 1,25 бала – низькопродуктивна, але стійка увага;

60-70% - показник S перебуває в інтервалі від 0,75 до 1,00 бала – середньопродуктивна та середньостійка увага;

40-50% - показник S перебуває в межах від 0,50 до 0,75 бала – середньопродуктивна , але нестійка увага;

0-30 % - показник S перебуває в інтервалі від 0,00 до 0,50 бала – середньопродуктивна та вкрай нестійка увага.

Під час дослідження було отримано первинні дані, за якими можна простежити різнопланові результати з боку групи досліджуваних.

Таблиця 2.1 Досліджуваний №1 Воскобойник Катя

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	121	0
2	49	1
3	154	1
4	143	1
5	160	3

Таблиця 2.2 Досліджуваний №2 Гольдіна Аліса

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	145	3
2	42	0
3	172	2
4	145	4
5	123	2

Таблиця 2.3 Досліджуваний №3 Григоренко Настя

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	140	0
2	125	0
3	144	2
4	124	1
5	94	1

Таблиця 2.4 Досліджуваний №4 Гринько Оксана

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	104	0
2	127	0
3	181	0
4	185	0
5	62	0

Таблиця 2.5 Досліджуваний №5 Заворотнюк Віка

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	113	0
2	85	0
3	114	0
4	127	0
5	163	5

Таблиця 2.6 Досліджуваний №6 Карайван Маша

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	89	0
2	111	0
3	193	2
4	121	3
5	113	3

Таблиця 2.7 Досліджуваний №7 Мокряк Іра

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	109	2
2	107	1
3	158	0
4	123	1
5	116	1

Таблиця 2.8 Досліджуваний №8 Мельник Альона

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	98	1
2	100	1
3	93	0
4	148	1
5	188	4

Таблиця 2.9 Досліджуваний №9 Пуровець Денис

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	141	4
2	124	2
3	104	5
4	182	3
5	45	0

Таблиця 2.10 Досліджуваний №10 Сопель Іра

Хвилини	К-сть переглянутих кілець	К-сть помилок	Продуктивність і стійкість уваги за хвилину часу	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги
1	157	1
2	136	0
3	85	1
4	51	0
5	198	1

Отримані дані групи досліджуваних (табл. №2.1 – 2.10) відповідають певному рівню стійкості, розподілу та переключення уваги.

№ досліджуваного	Загальна оцінка продуктивності та стійкості уваги (%)	Відповідний рівень продуктивності та стійкості уваги
1	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
2	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
3	80-90	низькопродуктивна, але стійка
4	80-90	низькопродуктивна, але стійка
5	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
6	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
7	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
8	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
9	60-70	середньопродуктивна та середньостійка
10	80-90	низькопродуктивна, але стійка

Таким чином, ми визначили, що 70% досліджуваних (№1, №2, №5, №6, №7, №8, №9) мають середньопродуктивний та середньостійкий рівень уваги, а 30% досліджуваних (№3, №4, №10) – низькопродуктивний, але стійкий рівень.

ВИСНОВОК