133086 (Формування у дошкільників психологічної готовності до навчання в школі), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Формування у дошкільників психологічної готовності до навчання в школі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "133086"
Текст 4 страницы из документа "133086"
2.3.2 Підготовка дітей до школи в ДНЗ
Серед функцій, які виконує дитячий заклад в системі народної освіти, крім всебічного розвитку дитини, велике місце займає підготовка дітей до школи. Від того, наскільки якісно і вчасно буде підготовлений дошкільник, багато в чому залежить успішність його подальшого навчання.
Підготовка дітей до школи в дитячому саду включає в себе два основні завдання: всебічне виховання (фізичне, розумове, моральне, естетичне) і спеціальна підготовка до засвоєння шкільних предметів.
Робота вихователя на заняттях з формування готовності до школи включає в себе:
-
Вироблення у дітей уявлення про заняття як важливої діяльності для придбання знань. На основі цього подання у дитини виробляється активна поведінка на заняттях (ретельне виконання завдань, увага до слів вихователя);
-
Розвиток наполегливості, відповідальності, самостійності, старанності. Їх сформованість проявляється у прагненні дитини оволодіти знаннями, вміннями, докладати для цього достатні зусилля;
-
Виховання у дошкільника досвіду діяльності в колективі і позитивного ставлення до однолітків; засвоєння способів активного впливу на однолітків як учасників спільної діяльності (вміння надати допомогу, справедливо оцінювати результати роботи однолітків, тактовно відзначати недоліки);
-
Формування у дітей навичок організованого поведінки, навчальної діяльності в умовах колективу. Наявність цих навичок надає істотний вплив на загальний процес морального становлення особистості дитини, робить дошкільника більш самостійним у виборі занять, ігор, діяльності за інтересами.
Виховання і навчання дітей у дитячому саду носить освітній характер і враховує два напрями отримання дітьми знань та умінь: широке спілкування дитини з дорослими й однолітками, і організований навчальний процес.
У процесі спілкування з дорослими й однолітками дитина отримує різноманітні відомості, серед яких виділяють дві групи знань і вмінь.
Перша передбачає знання та вміння, якими діти можуть оволодіти в повсякденному спілкуванні. Друга категорія включає знання і уміння, що підлягають засвоєнню дітьми на заняттях. На заняттях вихователь враховує як діти засвоюють програмний матеріал, виконують завдання; перевіряє швидкість, ірраціональність їх дій, наявність різних вмінь і, нарешті, визначає у них здатність дотримувати правильне поводження.
Сучасні психологи (А.А. Венгер, С.П. Проскура та ін..) вважають, що 80% інтелекту формується до 8 років. Таке положення ставить високі вимоги до організації виховання і навчання старших дошкільнят.
Пізнавальні завдання поєднуються із завданнями формування морально-вольових якостей і рішення їх здійснюється в тісному взаємозв'язку: пізнавальний інтерес спонукає дитину до активності, сприяє розвитку допитливості, а вміння виявляти наполегливість, старанність – впливає на якість діяльності, в результаті чого дошкільнята досить міцно засвоюють навчальний матеріал.
Ще важливо виховати в дитині допитливість, довільну увагу, потребу в самостійному пошуку відповідей на виникаючі питання. Адже дошкільник, у якого недостатньо сформований інтерес до знань, буде пасивно поводитися на уроці, йому буде важко направити зусилля і волю на виконання завдань, опановувати знання, досягати позитивних результатів у навчанні.
Велике значення в підготовці дітей до школи має виховання в них "Якостей громадськості", уміння жити і трудиться в колективі. Тому однією з умов формування дитячих позитивних взаємин є підтримка вихователем природної потреби дітей у спілкуванні.
Спілкування має носити добровільний і доброзичливий характер. Спілкування дітей – необхідний елемент підготовки до школи, а забезпечити найбільшу можливість його реалізації може в першу чергу дитячий садок.
Отже, роль батьків у підготовці дітей до школи величезна: дорослі члени сім'ї виконують функції і батьків, і вихователів, і вчителів. Однак, не всі батьки в умовах відірваності від дошкільної установи можуть забезпечити повну, всебічну підготовку своєї дитини до шкільного навчання, засвоєнню шкільної програми. Тому велику роль в забезпеченні психологічної готовності відіграє співпраця батьків та дошкільного закладу.
Висновок до розділу
Отже, результатом підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі – є психологічна готовність, яка охоплює компоненти, що забезпечують успішну адаптацію до умов і вимог школи (мотиваційну готовність, емоційно-вольову готовність, розумову, психологічну готовність до спілкування та спільної діяльності) та аспекти зрілості (розумової, соціальної, емоційної).
А на формування психологічної готовності до навчання безумовно впливають вихователі, психологи дитячих закладів та сім'я, які постійно повинні постійно взаємодіяти.
Загалом, психологічна готовність є цілісним станом психіки дитини, що забезпечує успішне прийняття нею системи вимог школи і вчителя, успішне оволодіння новою для неї діяльністю та новими соціальними ролями.
Загальні висновки
Внаслідок проведеної роботи ми прийшли до таких висновків.
По першому розділу:
-
Психологічними особливостями розвитку особистості дошкільника є розвиток довільності психічних процесів завдяки чому стає можливим їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.
-
Складовими психологічної готовності до навчання у школі є: мотиваційна готовність , розумова готовність, емоційно-вольова готовність.
-
За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи.
По другому розділу:
-
Готовність до навчання у школі є інтегративною характеристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи та аспекти зрілості. Цей феномен постає як загальна (психологічна) і спеціальна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності.
-
Психологічну готовність дітей до навчання на практиці можна встановити тільки завдяки комплексному психо-діагностичному обстеженню. Воно може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями.
-
Психологічна готовність дітей дошкільного віку до школи можлива лише при тісній співпраці ДНЗ і сім'ї.
Отже, психологічна готовність до шкільного навчання – цілісне утворення, яке включає в себе достатньо високий рівень розвитку мотиваційної, інтелектуальної сфер і сфери довільності.
Список використаної літератури
-
Абрамова Г.С. Возрастная психология – М., 1997.
-
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» – К., 2008. – Видавництво «Світич».
-
Без І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. 1998.
-
Буянов М.И. Ребенок в семье. – М., 2004.
-
Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развитии ребенка. Вопросы психологи, 1966.
-
Выготский Л.С. История развития высших психологических функций. – М., 1983.
-
ДубровинаО.О. Рабочая книга. – М., 1991.
-
Ериксон Э.Т. Детство и общество – М., 1996.
-
Заброцький М.М. Основи вікової психології. – Т., 2003.
-
Зарубін К.П. Дошкільнята, 2001.
-
Захаров А.И.Подготовка к школе. – М., 1998.
-
Карпенко З.С. Аксіопсихологія особистості. – К.:ТОВ “Міжнародна фінансова агенція”, 1998 – 220 с.
-
Костюка Г.С. Вікова психологія, 2000.
-
Кулагина И.Ю. Возрастная психология. (Развитие ребенка от рождения до 17 лет.) – М., 1997.
-
Леонтев А.Н. Критерии развития психики ребенка. – М., 2000.
-
Лешенко М.П. Сучасні зарубіжні концепції естетичного виховання. Педагогіка і психологія, 1996.
-
Луньков А.І.. "Як допомогти дитині у навчанні в школі і вдома". М, 1995.
-
Максименко С.Д. Основи генетичної психології. – К., 1998.
-
Мухина В.С. Детская психология. М., 1995.
-
Немов. Психология ІІ том.
-
Обухина Л.Ф. Детская психология: теории, факторы, проблемы. – М., 1995.
-
Поніманська Т.М Дошкільна педагогіка – К., 2004. – Академвидав.
-
Скомороський Б.І. Зміст роботи шкільного психолога. – С., 1994.
-
Хрестоматия по возрастной и педагогической психологи – М, 2001.
-
Юрченко З.В. Практична психологія в школі – Е., 1994.
Додаток
Тест для батьків
-
Чи хоче ваша дитина йти до школи?
-
Чи приваблює вашу дитину в школі те, що вона там багато про що довідається і їй буде цікаво вчитися?
-
Чи може ваша дитина самостійно займатися якою-небудь справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад, працювати з конструктором)?
-
Ваша дитина в присутності незнайомих почувається вільно, незакомлексовано?
-
Ваша дитина уміє складати за малюнком розповіді, не коротші п’яти речень?
-
Чи може вона розповісти напам’ять кілька віршів?
-
Чи вміє змінювати іменники за числами?
-
Ваша дитина вміє читати по складах або, що краще, цілими словами?
-
Чи вміє вона рахувати до десяти і у зворотному порядку?
-
Може вирішувати прості задачі на віднімання або додавання одиниці?
-
Має тверду руку (упевнено тримає олівця тощо)?
-
Любить малювати й розфарбовувати картинки?
-
Чи може ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?
-
Може зібрати розрізаний малюнок із п’яти частин за одну хвилину?
-
Знає назви диких та домашніх тварин?
-
Може узагальнювати поняття (наприклад, назвати одним словом “овочі” помідори, моркву, цибулю)?
-
Чи може ваша дитина працювати самостійно – малювати, збирати мозаїку тощо?
-
Може розуміти й точно виконувати словесні інструкції?
Результат тестування залежить від кількості позитивних відповідей (“Так”) на питання тесту.
Якщо їх:
15–18 балів – дитина цілком готова до школи;
10–14 балів – дитина багато чого вже вміє, та слід звернути увагу на зміст тих питань, на які ви відповіли “Ні”. Саме він підкаже вам, над чим необхідно попрацювати;
9 та менше балів – необхідно звернутися до спеціалістів, дитина потребує значної уваги й роботи з нею.
Результати тесту можуть вас розчарувати. Але не опускайте рук. Щоб поліпшити ситуацію, в сім’ї із дитиною необхідно виконувати вправи, завдання, гратися з нею. Пам’ятаючи, що заняття повинні бути бажаними як із вашого, так і з її боку. Дитина не повинна перевтомлюватися, тривалість занять ви маєте корегувати самостійно, зважаючи на її стан. Заняття повинні бути регулярними, позбавленими непосильних для дитини навантажень [14].