132951 (Результати дослідження сімейних відносин), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Результати дослідження сімейних відносин", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "132951"
Текст 5 страницы из документа "132951"
Досліджуючи міжособові відносини дітей з повних і неповних сімей, ми встановили: 1-7 шкал – конкретно-особове відношення дитини до оточення, 8-12 шкал – характеризують саму дитину.
Відношення до певної особи виражається кількістю виборів даної особи, виходячи з максимального числа завдань (наприклад, в 1 шкалі – 21 завдання, а в 9 – 4 завдання), направлених на виявлення відповідного відношення.
Відносно дитини до тих, що оточують в повних сім'ях домінують відносини до матери (61,9%), до батьківської чети (51%), а потім до батька (41%); у неповних сім'ях – відношення до матери (55,7%), до сиблингам (35%), а потім до батька (29,8%).
У обох групах дітей менш виражено відношення до бабусі і дідуся: у повних сім'ях – 25%, в неповних – 24,3%.
У характеристиці самої дитини в повних сім'ях переважає цікавість (83%), в неповних – соціальна адекватність поведінки (70,5%). Найменш виражена в обох групах закритість.
В цілому, в неповних сім'ях показники по одинадцяти шкалах нижче в порівнянні з показниками дітей з повних сімей, але показник за шкалою закритості, відгородженій в неповних сім'ях вище на 9%.
Дані приведені в таблиці №3.
Таблиця 3. Процентне співвідношення результатів дослідження по методиці Рене Жиля у дітей з повних і неповних сімей.
№ шкал | Назва шкал | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей |
1 | Відношення до матери | 61,9% | 55,7% |
2 | Відношення до батька | 41,0% | 29,8% |
3 | Відношення до матери і батька як до батьківської чети | 51,0% | 29,5% |
4 | Відношення до братів і сестер | 40,5% | 35,0% |
5 | Відношення до бабусі і дідуся | 25,0% | 24,3% |
6 | Відношення до друга | 33,3% | 29,5% |
7 | Відношення до вчителя (авторитетному дорослому) | 31,0% | 28,3% |
8 | Допитливість | 83,0% | 65,0% |
9 | Доминантность | 57,5% | 40,0% |
10 | Товариськість | 75,0% | 65,0% |
11 | Закритість, відгороджена | 15,0% | 24,1% |
12 | Соціальна адекватність поведінки | 73,0% | 70,5% |
Для порівняння вибіркових середніх величин, що належать до двох совокупностям даних, і для вирішення питання про те, чи відрізняються середні значення статистично достовірно один від одного, використовуємо t-критерий Стьюдента.
По таблиці критичних значень t-критерий Стьюдента для заданого числа мір свободи і вірогідності допустимих помилок знаходимо потрібне табличне значення t.
Отримуємо: 1) по відношенню до батьківської чети (t = 3,63) і допитливості (t = 3,83) ми забезпечуємо точність розрахунків, рівних 99,9% і вище, або помилку, меншу чим 0,01%;
2) по відношенню до батька (t = 2,74) – точність розрахунків складає 99%, або помилка, менша 0,1%;
3) по домінантності (t = 2) і закритості (t = 2,16) – точність розрахунків рівна 95% і припускаємося помилки, що не перевищує 5%.
По відношенню до матери (t = 1,59), братам і сестрам (t = 1,43) і товариськості (t = 1,48) є тенденція.
Отримані дані представлені в таблиці №4.
Таблиця 4. Результати дослідження міжособових відносин у дітей з повних і неповних сімей по методиці Рене Жиля.
№ шкал | Назва шкал | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей | t – критерій Стьюдента |
1 | Відношення до матери | 13,0±0,52 | 11,7±0,64 | 1,59 |
2 | Відношення до батька | 8,2±0,38 | 6,0±0,73 | 2,74* |
3 | Відношення до матери і батька як до батьківської чети | 5,1±0,3 | 3,0±0,56 | 3,36** |
4 | Відношення до братів і сестер | 8,1±0,19 | 7,0±0,74 | 1,43 |
5 | Відношення до бабусі і дідуся | 3,8±0,45 | 3,7±0,56 | 0,14 |
6 | Відношення до друга | 6,7±0,54 | 5,9±0,54 | 0,99 |
7 | Відношення до вчителя (авторитетному дорослому) | 4,7±0,18 | 4,3±0,47 | 0,80 |
8 | Допитливість | 8,3±0,27 | 6,5±0,38 | 3,83*** |
9 | Доминантность | 2,3±0,18 | 1,8±0,17 | 2,0* |
10 | Товариськість | 3,0±0,15 | 2,6±0,22 | 1,48 |
11 | Закритість, відгороджена | 2,4±0,34 | 3,9±0,58 | 2,16* |
12 | Соціальна адекватність поведінки | 7,3±0,43 | 7,1±0,44 | 0,4 |
Далі ми вирішили докладніше досліджувати відношення дітей до своїх батьків, використовуючи дані, отримані за допомогою методики Рене Шахраюючи.
Виявили, що у 70% дітей з повних сімей переважає відношення до матери, в неповних – у 35%. Тільки у 5% дітей з повних сімей переважає відношення до батька, в неповних – відсутній, більш того, у 20% - повне ігнорування батька. Однакове відношенні до обох батьків в неповних сім'ях виражено в 45%, в повних – цей показник нижчий (25%).
По відношенню до батьківської чети в повних сім'ях домінує середня оцінка (60%), в неповних – середня і низька оцінки (по 35%) і в 20% - ігнорування.
Результати приведені в таблиці №5.
Таблиця №5. Особливості відношення дітей до батьків.
№ шкал | Назва шкал | Діти з повних сімей | Діти з неповних сімей | t – критерій Стьюдента |
1 | Відношення до матери | 13,0±0,52 | 11,7±0,64 | 1,59 |
2 | Відношення до батька | 8,2±0,38 | 6,0±0,73 | 2,74* |
3 | Відношення до матери і батька як до батьківської чети | 5,1±0,3 | 3,0±0,56 | 3,36** |
4 | Відношення до братів і сестер | 8,1±0,19 | 7,0±0,74 | 1,43 |
5 | Відношення до бабусі і дідуся | 3,8±0,45 | 3,7±0,56 | 0,14 |
6 | Відношення до друга | 6,7±0,54 | 5,9±0,54 | 0,99 |
7 | Відношення до вчителя (авторитетному дорослому) | 4,7±0,18 | 4,3±0,47 | 0,80 |
8 | Допитливість | 8,3±0,27 | 6,5±0,38 | 3,83*** |
9 | Доминантность | 2,3±0,18 | 1,8±0,17 | 2,0* |
10 | Товариськість | 3,0±0,15 | 2,6±0,22 | 1,48 |
11 | Закритість, відгороджена | 2,4±0,34 | 3,9±0,58 | 2,16* |
12 | Соціальна адекватність поведінки | 7,3±0,43 | 7,1±0,44 | 0,4 |
Завдяки отриманим даним про відношення дітей до кожного члена сім'ї, можемо представити відношення дітей до всієї своєї сім'ї (Діаграма №1).
Відношення до матері у дітей з повних сімей вище на 6%, чим у їх однолітків з неповних сімей. Відмінні так само показники у відношенні до батька – різниця складає 11%.
Особливо велика відмінність між групами дітей у відношенні до матери і батька як батьківської чети – в повних сім'ях (51%) і в неповних сім'ях (30%). Деякі відмінності спостерігаються у дітей з повних і неповних сімей у відношенні до сиблингам – 41% і 35% відповідно. Однакове відношення до бабусь і дідусів в обох групах дітей – 25% і 24%.
Виявлені відмінності в ознаках, що характеризують саму дитину: допитливість, домінантність, товариськість.
Найбільші відмінності спостерігаються в групах дітей між ознаками допитливості (83% і 65%) і домінантності (57,5% і 40%) на користь дітей з повних сімей. На 10% діти з повних сімей більш товариські, ніж їх однокласники з неповних сімей.
Встановлені відмінності в показниках ознаки відношення до матери залежно від кількості дітей в сім'ї.
У повних сім'ях середній показник відношення до матери зменшується залежно від кількості дітей в сім'ї – з 13,7 до 11,3. У неповних сім'ях спостерігаються зміни цього показника: у сім'ях, де одна дитина відношення до матери вище (14,2), ніж в повних сім'ях з однією дитиною (13,7). У неповних сім'ях з 2 дітьми відношення до мами різко знижується до 10,4; потім значення матери збільшується в сім'ї, де 3-і дітей (13). Але в багатодітних сім'ях з 4 дітьми показник відношення до матери знову знижується до 10. Зменшення даного показника пояснюється тим, що крім відношення з матерью розвиваються і відносини з братами і сестрами, збільшується число контактів з тими, що оточують.
У обох групах дітей відношення до бабусі різне. Використовуючи отримані дані в результаті опиту і методики Рене Шахраюючи, можна стверджувати, що в неповних сім'ях бабуся живе з внуками в 50%, а в повних цей показник нижчий (35%), відповідно в 65% бабуся живе окремо. У зв'язку з цим виявлені відмінності за ознакою відношення до бабусі залежно від того, проживає вона спільно з дітьми або ж окремо.
У неповних сім'ях, де бабуся живе з внуками, відношення до неї вище (5,2), ніж в повних сім'ях (4,7) – в неповних сім'ях тісніше спілкування з бабусею. У випадку, якщо бабуся живе окремо в обох групах сімей спостерігається зниження показників: у повних сім'ях до 3,2; у неповних до 2,1.
2.3 Психокорекційна робота
Психодіагностична робота.
Цей напрям визначається орієнтацією психологічної служби на поглиблене психолого-педагогическое вивчення дитини па протязі всього періоду дошкільного і шкільного дитинства, виявлення індивідуальних особливостей, визначення причин порушень у вихованні і навчанні. Діагностична робота може проводитися з окремими дітьми і групами дітей.
У руслі психодіагностичного напряму працівники психологічної служби вирішують наступні конкретні завдання: