132592 (Проблема адаптації ліворуких дітей), страница 2

У ліворуких була виявлена більша, ніж у праворуких, різноманітність психофізіологічних характеристик. Російськими вченими було проведено дослідження емоційної сфери через сприймання ароматів. В ході експерименту звернули на себе увагу відмінності праворуких, ліворуких та амбідекстрів у здатності диференціювати приємний, неприємний та нейтральний аромати. Ліворукі та амбідекстри найбільш точно оцінювали неприємні аромати. За результатами досліджень був зроблений висновок: праворукі виявляють високу чуттєвість до емоцій позитивного знаку, а для ліворуких та амбідекстрів характерна перевага емоцій негативного знаку, тобто вони більш песимістичні. Півкулі можуть взаємодіяти або витісняти один одного. Протягом першого року після народження права півкуля інтенсивно розвивається, але потім послідовно ліва його фактично витісняє. Протягом всього дошкільного періоду дитини переважає активність правої півкулі не тільки в образній, але й в словесній діяльності. Приблизно до чотирьох років права та ліва півкуля однаково підключені до формування мови. Кожна дитина в віці до 5 років легко, надійно, без словника засвоює рідну мову. Але вивчення іноземної мови, почате в середній школі, може продовжуватися довгі роки і часто безуспішно. Це пояснюється також і сучасною роботою півкуль при засвоєнні мови в дитинстві. Є один важливий факт – чим більше лівих ознак у дитини, тим повільніше зріють структури, які пов’язують обидві півкулі мозку. Розвиток взаємодії між півкулями відбувається паралельно дозріванню пучків волокон, які зв’язують їх, - комісур. А поки вони не дозріли, півкулі працюють в більшій мірі не залежно. В перші 2-3 роки життя формуються зв’язки на рівні стовбура мозку. Це найнижчий рівень взаємодії, який забезпечує сумісну регуляцію руху, дихання, биття серця, сну, травлення. Таким чином, на цьому рівні передається інформація, пов’язана з життєзабезпеченням організму. Пізніше в віці 3-7 років, активно дозріває зв’язок більш складного рівня, через який передається інформація з різних каналів, яка забезпечує роботу пам’яті. В цьому віці закладається асиметрія пізнавальних процесів. І нарешті, з 7 до 12-15 років формуються зв’язки, які здійснюються завдяки дозріванню мозолистого тіла. Воно пов’язує різноманітні відділи кори головного мозку між собою. Як раз в цей період дозрівають і лобні частини, які відповідають за ціле направлену активність. Тому мозолисте тіло активно вмикається в розподіл навантаження лобних частин лівої та правої півкуль. Очевидно, що затримка дозрівання зв’язків між півкулями може змінити перерозподіл навантаження між ними, а отже, вплинути на особливості формування пізнавальних процесів у дошкільників. Схоже, швидкість дозрівання структур, які відповідають за розвиток асиметрії, запрограмована генетично. Багаторазово було підтверджено і на тваринах, і на людях, що виражена рухова асиметрія пов’язана з кращими показникам пам’яті. Подібні ж закономірності були виявлені і для інтелекту, оціненого за методикою Векслера. Виявилось, що високі показники інтелекту (більше 130 балів) мали хлопчики, у яких був виражений лівий і правий профіль. Число дівчат з високим значенням коефіцієнта інтелекту виявилось більше в групі з правим профілем. В групах і хлопчаків, і дівчаток зі змішаними профілями число дітей з високим інтелектом було менше в три рази в порівнянні з групами, в яких виділялась одностороння асиметрія (або всі ознаки ліві, або – праві). Кращі показники і пам’яті, і інтелекту при вираженій асиметрії пояснюється тим, що встановлення зв’язків в межах однієї півкулі відбувається швидше, ніж при міжпівкульному переносі інформації. Вважається, що інтелект визначається високими швидкісними характеристиками обробки інформації. В такому випадку діти, у яких синтез інформації під час розв’язку задач відбувається в одній півкулі,виявляються в більш виграшній ситуації, ніж діти, яким необхідна взаємодія півкуль, оскільки обробка сенсорних та моторних показників мозаїчно розташована в півкулях. Враховуючи незрілість мозолистого тіла, яке пов’язує півкулі в дошкільному віці, можна уявити, що основна затримка при розв’язувані задач пов’язана з переносом інформації. Однак ми знаємо, що рівень інтелекту не тільки визначається асиметрією, але й залежить від багатьох інших факторів [11]. Під час одного досліду були вивчені стійкість уваги, об’єм пам’яті, швидкість сенсомоторної реакції, розвиток моторики кисті ведучої руки і рівень адаптації у дітей старшої групи дитячого садка перед випуском в школу і через рік, в кінці першого навчального року. Виявилось, що діти з правам типом профіля мали кращі показники пізнавальних здібностей в порівняні з рештою ( у виборці не виявилось дітей з лівим та симетричним профілями). Але діти зі змішаним профілем були більш адаптовані до школи. Слід пам’ятати, що люди з переважно лівим ознаками більш ефективно адаптуються до природних факторів середи, а не до соціальних умов, де в них більша вірогідність зриву під час стресу в порівнянні з іншими варіантами профіля. Їх не адаптованість може проявлятись в ситуаціях, які сприяють розвитку тривожності та страху. Відомо, що діти з вираженими лівими ознаками більш емоційні. Спокійні, зручні умови не впливають на прояв їх високих інтелектуальних здібностей. Однак будь-які міжособистісні конфлікти, труднощі при входженні в колектив можуть в деякій мірі змінити і результати їх інтелектуальної діяльності. Досить часто дитина з лівим профілем, полюбивши якого-небудь вчителя, демонструє високі досягнення по його предмету. І навпаки, у випадку неприязного відношення він переносить своє відношення до вчителя на предмет в цілому. Всі діти в 6-7 років дуже залежні від емоційного контакту з дорослим, але все ж таки діти з правим та змішаним профілями можуть дистанціюватись від дорослого і простіше відноситись до конфліктних ситуацій. Ця чутливість дитини з лівим профілем залежить від умов його життя в сім’ї. Конфліктність всередині сім’ї, висока тривога батьків (у яких також є лівий профіль) можуть спровокувати у такої дитини відповідну тривогу, іпохондричні скарги. В свою чергу, тривожні батьки можуть активно реагувати на іпохондричні прояви дитини гіперопікою, контролем стану його здоров’я, а в дитини, у відповідь на таку поведінку дорослих, вже повторно виникають боязкість і низький самоконтроль. Схожа мета події може підсилюватись при потраплянні в школу, в якій по тим або іншим причинам вимог будуть перевищувати можливості дитини. Таке перевищення можливе через те, що, переживаючи за здоров’я своєї дитини, батьки до школи не розвивали в ній самостійність, відповідальність, прагнення довести до кінця почату справу. Затримка розвитку структур мозку у дитини не свідчить про проблеми розвитку, а говорить про індивідуальний час готовності дитини до тієї чи іншої діяльності. У вчителів залишається єдина можливість – чекати, поки відповідні мозкові структури досягнуть стану зрілості. Це не означає, що чекання має бути пасивним. Воно торкається лише того результату, який потрібно прогнозувати на даному етапі, а не про відсутність специфічних дій. Самі ж дії можуть мати два аспекти: загально закріплюючі, забезпечуючи повноцінний розвиток мозку та цілеспрямовані заходи по засвоєнню конкретної навички. Умови ефективного розвитку мозку дитини досить відомі, необхідно їх тільки виконувати. Мозок потребує до 20% всього кисню, і будь-яка його нестача лишає мозок енергії для розвитку. Тому дитина потребує у регулярних прогулянках. Друга умова ефективного розвитку мозку – регулярна рухова активність. Стимулюючи розвиток м‘язів, ми підсилюємо активність структур мозку, які ними керують. Сумісні дії рук та ніг потребують проведення імпульсів з півкулі в півкулю, а отже, збуджують не лише відповідні частини кожної півкулі, але й мозолисте тіло. Розвиток пізнавальної та емоційної сфери дитини також буде впливати на дозрівання його мозку. Але когнітивна діяльність має бути їй під силу, викликати цікавість та не провокувати втому – процес, який, навпаки, затримує розвиток, в тому числі і нервової системи. Будь-якому уважному дорослому під силу нагляд за тим, наскільки відповідає когнітивна робота можливостям дитини. Наполеглива, постійна робота на позитивних емоціях дозволить дитині послідовно долати труднощі [5, с.26-29].

Розділ ІІ. Наслідки непрофесійного відношення до ліворуких дітей та їх усунення

2.1 Підготовка ліворукої дитини до школи

Готуючи дитину до школи, потрібно вже конкретно визначитися і батькам, і самій дитині якою рукою їй краще працювати (гратися, малювати), якою краще виходить. Навчати правильно тримати ручку, олівець, і правильно ними користуватися. Адже, перше, чому учать в школі - це писати і читати. Якщо ваша дитина прийде в 1-й клас, вже уміючи, то відчуватиме себе упевнено серед однолітків. Слід приділити якомога більше уваги навчанню дитини читанню і письму. Але при навчанні дитини-лівші потрібно, перш за все, спиратися на образне мислення. Букви, які він бачить вперше, можуть стати для нього живими картинками, що хвилюють його уяву і що легко запам'ятовуються. Так він без жодних зусиль засвоїть алфавіт, а потім швидко складатиме з вивчених букв цілі речення. Наприклад, букву “Х” можна представити, як людину, що йде, “Ф” - як окуляри і т.д. Якщо під час занять ви відмітили, що дитина пише зоровими буквами, то для попередження такої проблеми, як оптична дисграфія рекомендую наступні вправи:

• заповнити цілу строчку якоюсь літерою, яка повторюється, і декілька літер серед них прописати дзеркально, потім попросити дитину знайти правильно написану літеру;

• “ забути ” дописати який-небудь елемент літери і запропонувати дитині самостійно відновити її.

Коли малюк навчиться писати, швидше за все, ви побачите, що написані ним букви мають лівий нахил або не мають нахилу взагалі. Не варто намагатися примушувати дитину-лівшу писати обов'язково з нахилом. Йому це буде дуже важко зробити. Також не слід вимагати від дитини безвідривного правопису.

Дошкільники-лівші мають труднощі при спілкуванні з книгою. Зазвичай труднощі у формуванні навичок читання бачать в порушенні зорово-просторового сприйняття, зоровій пам'яті. Поєднання порушень зорово-просторового сприйняття і зорово-моторної координації провокує труднощі оволодіння навичками читання і листа. Визначити рівень зорово-моторних координацій дуже просто. Дитина, у якої зорово-моторні координації не порушені, як правило, до 6 років може точно скопіювати круг, трикутник і інші геометричні фігури. Виявити порушення зорово-просторового сприйняття теж неважко. Досить дати дитині лист і олівець, і попросити його представити себе таким, що сидить за кермом автомобіля. Малюк буде на ваше прохання креслити маршрут, який Ви йому говорите. Листок з накресленими лініями підкаже, в чому помилки його сприйняття. Не всі діти виявляють живу цікавість до книг, але картинки зазвичай захоплюють дитину. І, вибираючи для нього книгу, потрібно потурбуватися не про те, наскільки йому буде цікавий сюжет, а про те, щоб в цій книжці були такі картинки, які допомогли вашому малюкові захопитися зображенням і на ваше прохання розповісти про те, що намальоване на книжкових сторінках.

Займаючись з дитино, слід пам’ятати: якщо заняття проходять не при денному світлі, то світло повинне падати зліва. Лівші завжди рекомендується ставити настільну лампу праворуч від себе. А якщо ви з дитиною не пишете, а читаєте книгу, то в цьому випадку важливо пам'ятати про одну особливість левшей: вони гірше сприймають те, що розташоване зліва від них. Тому, показуючи книжку з картинками, розташуєте її правіше від дитини. Декілька порад з проведення занять з дитиною-лівшею:

1. Форма занять може бути різною: міні-уроки 10-20 хвилин залежно від віку, ігрові елементи.

2. Між заняттями потрібна перерва в 5 хвилин.

3. Починати і закінчувати заняття потрібно завданнями, з якими діти справляються легко.

4. Не поспішаєте переходити до наступного виду завдань, поки не виконане попереднє.

Важливим елементом занять при підготовці левшей до школи є зорові диктанти, для яких використовуються геометричні фігури, трафарети. Проводяться диктанти таким чином:

а)дитина розглядає ряд фігур або зображень; б)перераховує їх кілька разів, запам'ятовуючи послідовність; в)зразок закривається, і дитина по пам'яті відтворює цей ряд; г)зразок відкривається і перевіряється правильність виконання.

Важливо пам'ятати, що при перерахунку предметів необхідно стежити за ліво-правостороннім напрямом ряду.

Для детей-лівшей необхідні заняття по розвитку дії співдружності обох рук. Бажано, щоб дитина відвідувала басейн, баскетбольні заняття, заняття великим тенісом. При занятті малюванням важливо використовувати елементи декоративного малювання, аплікації, засновані на чергуванні і ряду елементів. Можна запропонувати складання узорів на поверхні (картон, пляшка, банка), що обмазала пластиліном, прикрашаючи їх насінням овочів, фруктів.

Але навіть займаючись з дитиною, ви повинні бути готові до того, що у сина або дочки виникнуть проблеми в школі. Обов'язково поговоріть з майбутнім вчителем (класним керівником) дитини, адже від відношення до вашої дитини багато чого залежатиме. Так потрібно заздалегідь оцінити і тактовність вчителя, і його відношення до лівшів. Якщо ви не змогли порозумітися з вчителем, то краще перевести дитину в інший клас. Якщо ви хочете дізнатися, як сприймає світ ваш малюк-лівша, то раджу прочитати всім відому книгу Льюіса Керролла “Пригоди Аліси в країні чудес”. Мало хто знає, що ця книга написана математиком-лівшею, спеціально для 6-річної Елліс Лідл, теж лівші. Історія цієї книги така, що спочатку вона не призначалася для читання іншими людьми. Автор не припускав, що розказана історія стане улюбленою книгою дітей і дорослих багатьох країн світу, він просто хотів поділитися емоціями, в ігровій формі виразити своє сприйняття світу [13, с. 21-32].

2.2 Шкільні проблеми ліворуких

Останнім часом дослідження проблеми ”лівшества” стало набувати усе більше практичне значення, що представляється виправданими з ряду причин. По-перше, у лівшей виявляється атипічний характер онтогенезу, вони володіють специфічними рисами, що найчастіше ускладнюють їх адаптацію до навчальної діяльності. Як показує консультативна робота, близько 70% усіх дітей із труднощами шкільного навчання – лівші. Одночасно вони демонструють тенденцію до частішання невротичних проявів (про це далі). Відсутність грамотного психолого-педагогічного супроводу призводить тут до зростання ризику психічного дизонтогенезу. Ліворукі люди характеризуються певними емоційно-психологічними особливостями, такими як підвищена емоційна чутливість, вразливість, швидка стомлюваність, як наслідок цього – обмежена працездатність, високий рівень креативності, яскраво виражені здібності до оригінальної художньої творчості, дратівливість і уразливість, схильність до різних страхів (боязкість), низький рівень самоконтролю, знижений емоційний фон (перевага поганого настрою), конформність (схильність до пасивного сприйняття дійсності), совісність, підвищений рівень тривожності. На факультеті психології ДНУ було проведено дослідження успішності навчання ліворуких дітей. При проведенні тесту шкільної зрілості Я. Йрасіка по трьох субтестах ліворукі піддослідні показали добрі результаті [14, с.17 -18]. Але необхідно зазначити, що в порівнянні з праворукими піддослідними, які набрали таку ж кількість балів, ліворуким піддослідним знадобилося більше часу для субтестів. Хоча ліворукі піддослідні виконували їх з мінімальними помилками, вони втрачали більше часу на мікропаузи, коли писали букви або малювали людину. Можна було помітити, що ліворукі піддослідні частіше плутали елементи деяких букв при переписуванні речення або починали малювати фігуру людини з права наліво. Але при переписуванні речень всі літери та самі речення писалися ними зліва направо. При відповіді на питання, які пов’язані з загальною обізнаністю, ліворукі досліджувані теж показали високі результати. Ці результати відповідають нормі, хоча дані діти мають деякі особливості при виконанні графічних тестів. Для підтвердження успішності ліворуких дітей в школі були проаналізовані оцінки всіх піддослідних за рік. Згідно з результатами ми можемо зробити висновок, що ліворукі діти встигають за шкільною програмою. Але при опитуванні вчителі та батьки цих піддослідних підкреслювали, що цим дітям необхідно більше часу на виконання письмового завдання, ліворукі діти говорять трохи повільніше, ніж їх однолітки, часто при читанні в них паузи між словами довші. Згідно з опитуванням вчителів, яким довелося працювати з ліворукими дітьми, можна зробити висновок, що вчителям часто бракує знань, як поводитися з такими дітьми, активізувати, зацікавити. Доволі часто вчителі не враховують особливості ліворуких дітей. Піддослідні ліворукі діти старших класів зазначили, що ті, кого намагалися переучувати в молодшому віці, не любили ходити до школи, при виконанні письмових робіт виникали труднощі, при тому ж їх підганяв вчитель. В цілому ніхто не сказав, що ліворукість якось негативно впливає на їх відношення з оточуючими чи однолітками. В 61% опитуваних ліворуких є лівші серед рідних (брати, сестри, батьки) [11, с.99 – 100; 13, с. 21 -32]. Таким чином в результаті емпіричного дослідження на основі всіх отриманих даних підтвердилось припущення, що діти-лівші, вчителі та батьки як і раніше мають багато труднощів в організації процесу навчання, причому ці труднощі – як організаційного, так і психологічного характеру.