132582 (Особливості образу "я" курсантів в процесі навчання у вищих військових навчальних закладах), страница 3

З подальшим розвитком самосвідомості – іде розвиток образу «Я». Відбувається він у напрямку самоствердження людини в освоєнні єю життєвих ролей та накопичення соціального досвіду. В формуванні образу «Я» все більшу роль набуває соціум, соціальна практика. Поступово виробляється здатність оцінювати «узагальненого іншого», що задається впливом культурного середовища та творення себе відповідно до статеворольового самовизначення.

Саме образ «Я» в структурі особистості є своєрідним каркасом, який надає різноманітним психологічним проявам людини певної внутрішньої взаємопідпорядкованості, спрямовуючи їх в єдине спільне русло, тим самим стає основою для вибору юнаком чи дівчиною основної лінії життєвої поведінки та в значущих сферах діяльності [8].

Узагальнюючи сказане, можна зробити висновки, що образ «Я» має слідуючу структуру: Я-реальне та Я-ідеальне.

Інший погляд: Я-реальне, Я-ідеальне, Я-дзеркальне.

Або Я-когнітивне, Я-афективне і Я-регуляторно-вольовое(поведінкове)

1.3 Аналіз вікового періоду курсантських років та проблематики «я», що виникає в період юності. (з урахуванням специфіки навчання у військовому навчальному закладі)

Період навчання у вищому військовому навчальному закладі - це період юності, період «відкриття «Я», період «пошуків та рішень», період «самоідентифікації».

Цей період пов’язують з віком обов’язкової участі людини в суспільному житті. Юнаки вчаться приймати на себе відповідальність, вирішувати завдання особистого розвитку, оріентуватися в людських якостях суспільного оточення.

Відбувається переживання особистої цінності, готовності до змін в своєму житті та прагнення реалізації своїх зусиль. Це вік, коли ти готовий до цілісного, правдивого, реалістичного відношення до факту свого особистого існування. З’являється прагнення Я до інтегрованості, загострюється потреба підтвердження реальності особистого Я, яке є не тільки потенційною але і справжньою, правдивою, приймаємою іншими людьми силою.

З’являється готовність до встановлення особливих відносин з іншими людьми, набувають руху екзистенціальні прояви життя Я – життя живого Я.

У людини в юнацькому віці існує велика потреба, необхідність в інтегруванні різних проявів життя свого Я. Юнацький вік – сенситивен, особиливо чуттєвий до змісту відношень з людьми. Життя сповнюється безліччу різного рода відносинами, які засновані на явному або таємному підкоренні людини людиною [1].

В цей період з’являється питання, про мету свого існування, про те, до чого ти ідеш і до чого спрямовані твої зусилля. Дуже близько сприймаються в юнацькому віці погляди Е. Фромма про сенс життя, про свободу існування. Людина може бути сама собою тільки в співвідношенні з тим, що вона про себе думає. Але думки інших про неї, теж стають вагомими в цей віковий період. Парагнення спілкуватись мовою правди незавжди реалізується в соціальному оточенні. Юнак шукає силу для будівництва особистого Я для розуміння особистої цілісності, яка породжує силу його Я зберігає та оберігає твоє Я [22].

Проблема незалежності існування свого Я цілісного, інтегрованого – суттєва проблема юності [1].

Образ «Я», що формується в період курсантських років, прагнення до незалежності існування та специфіка військового навчання порушують безліч проблем в процесі взаємодії «особистість – оточення».

Особливості навчання у вищому військовому навчальному закладі мають характерну специфіку, що вимагає від курсантів стійкості, дисциплінованості, самовдосконалення та самовиховання.

Навчання у вищому військовому навчальному закладі включає:

1. сувору регламентованість законами(статутами);

2. підпорядкованість та ієрархічність у відносинах між курсантами та вищими за званням;

3. жосткий розклад дня;

4. відсутність достатньої кількості вільного часу;

5. обмеженість контактів за межами інституту.

Крім того від курсантів вимагається:

• відповідальна поведінка

• самостійність в прийнятті рішень

• цілеспрямованість(здатність іти до цілі).

• вміння планувати свою діяльність

Враховуючи ці особливості та особливості вікового періоду постає завдання навчально-виховного процесу пов’язане з узгодженням складових образу «Я» курсантів, формування позитивного ставлення до себе та до оточуючих, створення життєстверджуючої Я-концепції та досягнення успіхів в оволодінні професійними знаннями, уміннями, навичками.

Вимоги сьогодення потребують розробки цілеспрямованого підходу до ефективності до військового навчання, стійкості перед труднощами, розуміння та усвідомлення свого статусу та задач в колективній діяльності. Образ «Я», про який іде мова, повинен стати помічником для розкриття своєї індивідуальності та своїх можливостей в суспільній справі, а не ворогом.

Узагальнюючи сказане: у віковий період юності з’являються 2 важливих психологічних утворення:

1. концепція життя;

2. Я-концепція

Юнацький вік це вік зростання сили Я, здатності проявити та зберегти свою індивідуальність.

Юність - період вираження соціальних потреб, і перш за все усвідомлення потреби в інших людях. Вирішення цих потреб дає підтвердження в можливості здійснення особистого Я.

В чому полягає ступінь ідентичності Я самому собі? Якщо існує відповідність Я зовнішнього Я внутрішньому, то існує сила, яка може визначати успіх відносно реалізації намірів свого життя.

Яким же є образ «Я» Курсантів першого курсу ми розглянемо у слідуючому розділі.

Розділ 2. Емпірічне дослідження образу «я» курсантів

2.1 Методика організації та проведення дослідження

Відповідно до мети й завдань дослідження, нами розроблена методика його проведення, визначені критерії оцінки одержаних результатів і обґрунтування достовірності вибраних показників. Також здійснено експериментальне обґрунтування теоретичної частини курсової роботи.

Мета дослідження: визначення потенційних поведінкових реакцій курсантів, встановлення середньостатистичного образу «Я» курсантів

Відповідно до мети дослідження, нами використана методика Т.Лірі «Діагностика визначення міжособистісних відносин» та проведено дослідження представлень суб'єкта про себе. На основі оцінки одержаних результатів визначені критерії середньостатистичного образу «Я» курсантів. Також здійснено теоретичне обґрунтування важливості образу «Я» у навчальній діяльності та визначені експериментальними дослідженнями потенційні поведінкові реакції курсантів. Розглянуто характеристики образу «Я» досліджуваної групи та можливості їх впливу на результати навчальної діяльності. Виявлені та запропоновані заходи, щодо формування позитивного образу «Я» курсантів та підвищення самооцінки.

Методологія й методика дослідження дали можливість оріентуватися в питаннях вивчення реального та ідеального «Я», визначати середньостатистичний образ «Я», та робити висновки про труднощі, що пов’язані з розумінням свого «Я». Методика Т.Лірі допомогла мені в розумінні причин дисгармонійності «Я» та у визначенні шляхів, для формування цілісного та позитивного образу «Я».

Дослідження проводилось на базі одної групи курсантів першого курсу ВІКНУ. Вибірка становить 31 чоловік, з яких 16 – юнаки і 15 – дівчата.

Курсантам було роздано тексти опитувальника, методики Т.Лірі, які включають в себе 128 оціночних суджень, що представляють 8 типів відношень. На підготовлених бланках було запропоновано поставити знак «+» протити номера ствердження, що відповідає особистому уявленню про себе. Наголошено на те, що якщо не має цілковитої впевненості в позитивній відповіді, знак «+» не ставиться. Акцентована увага на тривалість міркувань над питаннями та індивідуальний характер роботи.

По закінченню опитування були зібрані бланки, проведено їх аналіз та створена дискограма, що відображає особистісний профіль курсантів(окремо виведений профіль юнаків, окремо дівчат, що дозволяє співставити дані за окремими аспектами. Був проведений якісний аналіз отриманих даних шляхом порівнення дискограм. За методикою Т.Лірі відстань показників від центру кола вказує на адаптивність або екстремальність поведінки. Характеристики, що не виходять за межі 8 балів притаманні гармонійним особистостям. Показники більше 8 балів вказують на акцентуацію властивостей даного октанту. Показники 14-16 балів вказують на труднощі соціальної адаптації. Низькі показники 0-3 говорять про скритність та невідвертість. Якщо нема показників більше 4-охбалів відповіді можна вважати невідвертими. За даними отриманих показників можна вивести середньостатистичний образ «Я» курсантів, що і було зроблено.

2.2 Обґрунтування методик дослідження

Для проведення дослідження та отримання показників середньостатистичного образу «Я» курсантів 1 курсу нами було використано «Методику діагностики міжособистісних відносин» Т. Лірі

Методика створена Т. Лірі, Р. Лефоржем, Р. Сазеком у 1954 р. і призначена для дослідження представлень суб'єкта про себе й ідеальне «Я», а також для вивчення взаємостосунків у малих групах. За допомогою даної методики виявляється переважаючий тип відносин до людей у самооцінці й взаємооцінці.

Лірі пропонував використовувати дану методику для оцінки спостерігаємої поведінки людей, для самооцінки, оцінки близьких людей та опису ідеального «Я». Універсальність методики в тому, що за різними напрямками ми можемо визначити тип особистості, але до кожного напрямку дослідження необхідна своя інструкція.

При дослідженні міжособистісних відносин найчастіше виділяються два чинники: домінування-підпорядкування і дружелюбність-агресивність. Саме ці чинники визначають загальне враження про людину в процесах міжособистісного сприйняття.

Для представлення основних соціальних орієнтації Т. Лірі розробив умовну схему у вигляді круга, розділеного на сектори. У цьому крузі по горизонтальній і вертикальній осях позначені чотири орієнтації: домінування-підпорядкування, дружелюбність-ворожість. У свою чергу ці сектори розділені на вісім – відповідно більш приватним відносинам. Для ще тоншого опису круг ділять на 16 секторів, але частіше використовуються октанти, певним чином орієнтовані відносно двох головних осей.

Схема Т. Лірі заснована на припущенні, що чим ближчі результати випробовуваного до центру кола, тим сильніше взаємозв'язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центра кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної поведінки.

Опитувальник містить 128 оцінних думок, з яких у кожному з 8 типів відносин утворюються 16 пунктів, упорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, направлені на виявлення якого-небудь типу відносин, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість відносин кожного типу.

Т. Лірі пропонував використовувати методику для оцінки спостережуваної поведінки людей, тобто поведінки в оцінці оточуючих ("зі сторони"), для самооцінки, оцінки близьких людей, для опису ідеального "Я". Відповідно до цих рівнів діагностики міняється інструкція для відповіді.

Максимальна оцінка рівня – 16 балів, але вона розділена на чотири ступені вираженості відношення:

Різні напрями діагностики дозволяють визначити тип особистості, а також зіставляти дані по окремих аспектах. Наприклад, "соціальне "Я"", "реальне "Я"", "мої партнери" і т.д.

Методика може бути представлена респонденту або списком (за абеткою або у випадковому порядку), або на окремих картках. Йому пропонується вказати ті твердження, які відповідають його уявленню про себе, відносяться до іншої людини або його ідеалу.

В результаті робиться підрахунок балів по кожній октанті за допомогою спеціального "ключа" до опитувальника. Отримані бали переносяться на дискограму, при цьому відстань від центру круга відповідає числу балів по даній октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з'єднуються й утворюють особистісний профіль.

За спеціальними формулами визначаються показники за двома основними чинниками: домінування і дружелюбність.

Домінування = (I – V) + 0,7 × (VIІІ + ІІ – IV – VI)

Дружелюбність = (VІІ – ІІІ) + 0,7 × (VIII – ІІ – IV+VI)

Якісний аналіз отриманих даних проводиться шляхом порівняння дискограм, що демонструють відмінність між представленнями різних людей. С.В. Максимовим приведені індекси точності рефлексії, диференційованості сприйняття ступеня благополучності положення особистості в групі, ступені усвідомлення особистістю думки групи, значущості групи для особистості.

Методичний прийом дозволяє вивчати проблему психологічної сумісності і часто використовується в практиці сімейної консультації, групової психотерапії і соціально-психологічного тренінгу.