132496 (Вплив тривожності підлітка на його статусне положення в групі), страница 3

Підліткові групи задовольняють у першу чергу потребу у вільному, нерегламентованому дорослими спілкуванні. Вільне спілкування - не просто спосіб проведення дозвілля, але і засіб самовираження, установлення нових людських контактів, з яких поступово викристалізовується щось інтимне, винятково своє. Підліткове спілкування спочатку неминуче екстенсивне, вимагає частої зміни ситуацій і досить широкого кола учасників (приналежність до компанії підвищує впевненість підлітка в собі і дає додаткові можливості для самоствердження).

РОЗДІЛ II. Експериментальне дослідження психологічних особливостей підліткового віку.

2.1. Діагностика рівня тривожності учнів 8-го класу.

Для проведення даного дослідження нами був використаний тест шкільної тривожності Філіпса [11].

Цей тест призначений для вивчення рівня і характеру тривожності, пов'язаної зі шкільним життям підлітка.

Перевагою при виборі саме цієї методики став той факт, що вона дає психологу можливість більш глибоко і суттєво діагностувати не лише загальну тривожність дитини в стінах школи, а й такі фактори:

• переживання соціального стресу;

• фрустрація потреби у досягненні успіху;

• страх самовиразу;

• страх ситуації перевірки знань;

• страх не відповідати очікуванням оточуючих;

• низький фізіологічний опір стресу;

• проблеми і страхи у відносинах із учителями.

Тест складається з 58 питань, що можуть зачитуватися школярами, а можуть і пропонуватися в письмовому виді. На кожне питання потрібно однозначно відповісти "Так" чи "Ні".

Інструкція: "Хлопці, зараз Вам буде запропонований опитувальник, що складається з питань про те, як Ви себе почуваєте в школі. Намагайтеся відповідати щиро і правдиво, тут немає вірних чи невірних, гарних чи поганих відповідей. Над питаннями довго не задумуйтеся.

На листі для відповідей угорі запишіть своє ім'я, прізвище і клас. Відповідаючи на питання, записуйте його номер і відповідь "+", якщо Ви згодні з ним, чи "-", якщо не згодні".

Обробка й інтерпретація результатів

При обробці результатів виділяють питання, відповіді на які не збігаються з ключем тесту. Наприклад, на 58-й питання дитина відповіла "Так", у той час як у ключі цьому питанню відповідає "-", тобто відповідь "ні". Відповіді, що не збігаються з ключем - це прояв тривожності.

При обробці підраховується:

а) загальне число розбіжностей по всьому тесті. Якщо воно більше

50%, можна говорити про підвищену тривожність дитини,

якщо більше 75% від загального числа питань тесту - про високу

тривожність;

б) число збігів по кожному з восьми факторів тривожності,

виділених у тексті. Рівень тривожності визначається так само,

як у першому випадку. Аналізується загальний внутрішній

емоційний стан школяра, багато в чому визначається наявність

тих чи інших тривожних синдромів (факторів) і

їхньою кількістю.

Фактори Номера питань

1. Загальна тривожність у школі 2, 4, 7, 12, 16, 21, 23, 26, 28, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55, 56, 57, 58 Е=22

2. Переживання соціального стресу 5, 10, 15, 20, 24, 30, 33, 36, 39, 42, 44 Е = 11

3. Фрустрація потреби в досягненні успіху

1, 3, 6, 11, 17, 19, 25, 29, 32, 35, 38, 41, 43 Е=13

4. Страх самовираження 27, 31, 34, 37, 40, 45 Е = 6

5. Страх ситуації перевірки знань 2, 7, 12, 16, 21, 26 Е=6

6. Страх невідповідати чеканням навколишніх 3, 8, 13, 17, 22 Е=5

7. Низька фізіологічна опірність стресу 9, 14, 18, 23, 28 Е=5

8. Проблеми і страхи у відносинах із учителями 2, 6, 11, 32, 35, 41, 44, 47 Е = 8

Ключ до питань "+" - Так; "-" - Немає

1. - 21. - 41. +

2. - 22. + 42. -

3. - 23. - 43. +

4. - 24. + 44. +

5. - 25. + 45. -

6. - 26. - 46. -

7. - 27. - 47. -

8. - 28. - 48. -

9. - 29. - 49. -

10. - 30. + 50. -

11. + 31. - 51. -

12. - 32. - 52. -

13. - 33. - 53. -

14. - 34. - 54. -

15. - 35. + 55. -

16. - 36. + 56. -

17. - 37. - 57. -

18. - 38. + 58. -

19. - 39. +

20. + 40. -

1. Число розбіжностей знаків ("+" - Так, "-" - Немає) по

кожному фактору (абсолютне число розбіжностей у відсотках:

50; > 75%).

2. Представлення цих даних у виді індивідуальних діаграм.

3. Число розбіжностей по кожнім факторі для всього класу (абсолютне значення - 50%; > 75%).

4. Представлення цих даних у виді діаграми.

5. Кількість учнів, що мають розбіжностей по визначеному факторі

> 50% і > 75% (для усіх факторів).

6. Представлення порівняльних результатів при повторних вимірах.

7. Повна інформація про кожного хто учиться (за результатами тесту).

Змістовна характеристика кожного синдрому (фактора)

1. Загальна тривожність у школі - загально емоційний стан дитини, зв'язаний з різними формами його включення в життя школи.

2. Переживання соціального стресу – емоційний стан дитини,

на тлі якого розвиваються його соціальні контакти (насамперед - з

однолітками).

1. Фрустрація потреби в досягненні успіху - несприятливе психічне

тло, що не дозволяє дитині розвивати свої потреби в успіху, досягненні високого результату і т.д.

4. Страх самовираження - негативні емоційні переживання ситуацій, сполучених з необхідністю саморозкриття, пред'явлення себе іншим, демонстрації своїх можливостей.

5. Страх ситуації перевірки знань - негативне відношення і переживання тривоги в ситуаціях перевірки (особливо - публічної) знань, досягнень, можливостей.

6. Страх не відповідати чеканням навколишніх - орієнтація на значимість інших в оцінці своїх результатів, вчинків і думок, тривога з приводу оцінок.

1. Низька фізіологічна опірність стресу - особливості психофізіологічної організації, що знижують пристосовність дитини до ситуацій стрессогенного характеру, що підвищують імовірність неадекватного, деструктивного реагування на тривожний фактор середовища.

8. Проблеми і страхи у відносинах із учителями – загальне негативне емоційне тло відносин з дорослими в школі, що знижує успішність навчання дитини.

Під час проведення діагностуючої методики були дотримані усі вимоги.

Критерії оцінки в процентах отриманих результатів розподілені так: 0-20% - низькій рівень тривожності; 21-51% - середній рівень; 52-80% - високій рівень; 81-100% - дуже високий рівень. У діагностуванні брали участь 20 учнів 8-го класу. З низьким рівнем загальної шкільної тривожності не було виявлено жодного учня. Середній показник тривожності отримали 5 учнів з 20. Високий рівень тривожності спостерігався у 14 учнів. Також у одного учня був виявлений дуже високий рівень шкільної тривожності (100%).

Таблиця №1

2.2. Виявлення статусного розподілу серед учнів 8-го класу.

Соціальні відносини складаються з різних видів відносин, починаючи від політичних і закінчуючи міжособистісними.

В основі розуміння природи соціальних відносин – багаточисельні соціологічні і соціально-психологічні тeopії, наприклад теорія символічного інтеракціонізму, соціального обміну, керування враженнями і т.д..

Теоретична невизначеність і нерозведеність понять "відношення" і "спілкування" ускладнюють їхню діагностику. Така ситуація приводить до того, що найчастіше ті самі методики використовуються для діагностики того й іншого явища, хоча тут потрібна чітка специфікація.

Для виміру соціальних відносин застосовуються дві групи методик:

1) методики й оцінки власне відносин;

2) діагностичні методики й оцінки властивостей людини, що впливають на відносини.

Для вивчення відносин використовується соціометрія.

"Соціометрична техніка, - указує Дж. Морено, - повинна бути побудована відповідно до підготовленості даного населення до соціометричного згрупування і повинна відповідати його зрілості і відношенню до тесту, що може вимінювати різні моменти". Тому вибір соціометричного інструментарію завжди упирається в правильно сформульовані соціометричні критерії. Їхній зміст повинен бути зрозумілим кожному члену групи, повинен торкати важливі для групи сторони життєдіяльності. Цього можна досягти лише після попереднього знайомства з об'єктом дослідження.

Соціометричні критерії.

Вибір соціометричних критеріїв - основний етап розробки програми соціометричних вимірів.

Соціометричний критерій - це питання, що задається з метою з'ясування взаємин одних членів групи з іншими. У цьому випадку соціометричний критерій є інструментом виміру міжособистісних відносин у групі. Але взаємини навіть між двома людьми мають безліч вимірів, тобто розташовуються в багатомірному континуумі ділових, полових, психологічних і інших контактів. Тому питання типу: "Як ви відноситеся до свого товариша?" - з погляду точності вимірів у соціометрії не має змісту. Необхідно так сформулювати питання, щоб він був, за словами І.Нене-найзе, "індикатором визначених взаємин".

Розрізняють кілька типів соціометричних критеріїв. Усі їх можна розбити на два основних класи: перший - комунікативні критерії, ціль яких - відобразити реальні чи уявні відносини в групі, і другий - гностичні критерії, що мають метою відобразити, як сприймають і розуміють члени групи свої взаємини.

У закордонній літературі перший клас критеріїв називають соціометричним тестом, другий - тестом соціальної перцепції.