131441 (Розвиток мовлення молодших школярів), страница 5
Описание файла
Документ из архива "Розвиток мовлення молодших школярів", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "131441"
Текст 5 страницы из документа "131441"
Слід зазначити, що на початку дослідження в деяких учнів виникали труднощі. Окрім цього деякі труднощі у окремих досліджуваних викликали в таких групах слів як:
Велосипед, літак, автомобіль, автобус, мотоцикл;
Цвях, кнопка, шуруп, скріпка, прищіпка;
Хутро, пір'я, луска, пухнуло, шкура;
Герой, друг, боягуз, ябеда, ворог;
Гострий, тупий, колючий, ріжучий, шорсткий.
Дане дослідження викликало у досліджуваних учасників деякі труднощі, проте при докладнішому поясненні, при повторах деяких рядів слів, учні зрозуміли і справилися із завданням, що нам дає право судити про їх високий рівень розвитку мовлення.
Результати визначення активного словникового запасу.
Результати фіксації усної мови досліджуваних, під час їх розповіді по картинці (див. мал №1), занесли в таблицю № 4. З якої добре видно, наявність і частота вживання дітьми різних частин мови, граматичних форм і конструкції.
Ознаки мови досліджуваних, що фіксуються | Частота вжитку цих ознак різними випробовуваними | |||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
1. Іменники | 17 | 20 | 35 | 19 | 23 | 18 | 28 | 22 | 24 | 21 |
2. Дієслова | 8 | 7 | 24 | 8 | 11 | 7 | 12 | 10 | 9 | 10 |
3. Дієприкметники | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
4. Дієприслівники | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
5. Прикметники в початковій формі | 4 | 3 | 6 | 3 | 4 | 2 | 8 | 4 | 4 | 3 |
6. Прикметники в порівняльному ступені | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 2 | 0 | 1 | 1 |
7.Прикметники в вищому ступені | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 |
8. Прислівники | 1 | 1 | 2 | 1 | 0 | 0 | 3 | 1 | 2 | 3 |
9. Займенники | 1 | 3 | 3 | 2 | 2 | 2 | 5 | 3 | 2 | 1 |
10. Сполучники | 2 | 1 | 3 | 0 | 4 | 2 | 7 | 2 | 3 | 2 |
11. Прийменники | 3 | 6 | 9 | 1 | 5 | 4 | 8 | 5 | 5 | 6 |
12. Числівники | 1 | 2 | 3 | 2 | 1 | 0 | 2 | 1 | 1 | 2 |
13. Складні речення та конструкції | 0 | 1 | 2 | 0 | 0 | 0 | 3 | 0 | 0 | 0 |
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ СЛІВ | 37 | 44 | 88 | 37 | 50 | 35 | 78 | 48 | 51 | 49 |
Бали | 8 | 9 | 10 | 8 | 7 | 6 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Таблиця №4. Протокол оцінки активного словникового запасу учнів 4-А класу.
Далі аналізується результат в таблиці, де наголошується оцінка результатів:
10 балів - В мові дитини зустрічаються не менше десяти приведених в таблиці фрагментів мовлення;
8-9 балів - 8-9 фрагментів мовлення;
6-7 балів - 6-7 фрагментів мовлення;
4-5 балів - 4-5 фрагментів мовлення;
2-3 бали - 2-3 фрагменти мовлення;
0-1 бал - не більш за один фрагмент мовлення.
Висновки про рівень розвитку активного словникового запасу учнів 4-А класу:
10 балів - Дуже високий рівень розвитку мовлення;
8-9 балів - високий рівень;
4-7 балів - середній рівень;
2-3 балів - низький рівень;
0-1 балу - дуже низький рівень.
Проаналізувавши дані протоколу оцінки дослідження активного словникового запасу досліджуваних прийшли до наступних висновків:
20% досліджуваних (тобто 2 людини) з дуже високим рівнем розвитку мовлення.
60% – (тобто 6 чоловік) – з високим рівнем розвитку мовлення.
20% – (тобто 2 людини) з середнім рівнем розвитку мовлення.
У мовленні учнів переважають іменники і дієслова (хлопці, хлопчики, велосипед, ліпили, зламався і так далі), вони складають більше половини всіх слів. Крім того зустрічаються прикметники в початковій формі (снігова, великий, маленький і ін.), займенники (він, вони, вона і так далі) вживаються учнями досить часто. У мовленні учнів було виявлено багато прийменників (до, у, на, та ін.) і сполучників, особливо часто вживається сполучний союз “і”. Рідше зустрічаються прислівники (дружно, весело, добре і так далі), числівники (один, двоє, троє) і прикметники в порівняльному ступені (більше, менше, краще). У мовленні учнів абсолютно відсутні дієприкметники, дієприслівники і прикметники в найвищому ступені. Лише у трьох досліджуваних були присутні складні пропозиції і конструкції, а також був згаданий один фразеологічний зворот (протягнув руку допомоги).
Таким чином учні справилися з даним завданням, проте тут ми вже помічаємо деякі недоліки в розвитку мовлення учнів 4-го класу.
Результати визначення ригідності словникового запасу.
Для визначення ригідності словникового запасу досліджуваних учнів було використано тексти мовних зразків, тобто творів на тему «Що я люблю», написаних учнями на початку навчального року, тобто 11 жовтня 2000 року.
Один з досліджуваних учнів твір не писав, оскільки цього дня був відсутній на уроках, внаслідок хвороби. Тому досліджуваних творів лише 9.
По вищеописаній методиці в творах було підраховано:
Загальну кількість слів в мовленнєвому зразку.
Кількість слів, які були спожиті тільки один раз.
Після цього було визначено ригідність словникового запасу (вокабуляра) досліджуваних, тобто встановлено індекс вокабулярної ригідності (ВР) по формулі:
ВР = Р/О;
де Р – кількість слів спожитих одного дня
О – загальна кількість слів.
Всі дані цього дослідження занесені в таблицю №5.
Таблиця №5. Результати визначення ригідності словникового запасу.
Досліджувані учні | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Р | 27 | 51 | 28 | 38 | 38 | 18 | 41 | – | 46 | 26 |
О | 63 | 96 | 51 | 87 | 102 | 54 | 70 | – | 102 | 58 |
ВР | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
З даних таблиці ми бачимо, що троє досліджуваних в своїх творах використовують більше 50% нових слів, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,53 до 0,59.
У творах четверо учнів використали слів, що не повторюються, трохи менше 50%, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,43 до 0,45.
І лише у двох учнів в творах слів, що не повторюються, близько 30%, коефіцієнт ригідності словникового запасу коливається у них від 0,33 до 0,37.
Проаналізувавши текстові зразки мовлення учнів було відзначено, що загальна кількість слів коливається від 51 до 102. Проте більше використання слів не позначає кращого результату і меншого повторення одних і тих же слів. Окрім цього в роботах присутні стилістичні і граматичні помилки, подекуди обривки фраз і пропозицій.
У зведеній таблиці №6 ми побачимо у кого з досліджуваних мовлення розвинене краще.
Таблиця №6. Зведена таблиця результатів дослідження.
Досліджувані учні | ||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |
Визначення понять | 9 | 9,5 | 10 | 8,5 | 8 | 7 | 10 | 8,5 | 9,5 | 9,5 |
Пасивний словарний запас | 10 | 10 | 10 | 9 | 8 | 6,5 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Активний словарний запас | 8 | 9 | 10 | 8 | 7 | 6 | 10 | 8 | 9 | 9 |
Коефіцієнт ригідності словникового запасу | 0,43 | 0,53 | 0,55 | 0,44 | 0,37 | 0,33 | 0,59 | – | 0,45 | 0,45 |
Дослідження показало, що у 20% досліджуваних (учні №3 і №7) дуже високий рівень розвитку мовлення, у 60% досліджуваних (учні №1, №2, №4, №8, №9, №10) відносно високий рівень розвитку мовлення і лише у 20% досліджуваних (учні №5и №6) середній рівень розвитку мовлення.
Висновок до розділу 2.