131212 (Психологічні особливості явища Інтернет-аддикції в молодіжному середовищі), страница 4

Багато ігор поєднують у своєму сюжеті декілька ліній, що дозволяють виявити креативні, деструктивні і пошукові якості користувача. У більшості ігор існує і система заохочень, яка стимулює геймерів до вдосконалення свого "майстерності". Ще більшу можливість в реалізації конкурентних відносин дають ігри в мережі, зростання рейтингу користувача в яких компенсує його нереалізовані амбіції в навколишньому його реальному світі.

Значною проблемою інтернет-геймерства є розвиток в мережі грального бізнесу, створення широкої (і не регульованої) мережі інтернет-казино. Фактично, цей вид діяльності мало відрізняється від звичайних форм грального бізнесу, за винятком його доступності широким колам користувачів (Korn DA, 2000 [13].

Інтернет-злочинність

Інтернет-злочинність, маючи ті ж основні ознаки, що і злочинність в цілому, має ряд особливостей, які дозволяють віднести її прояви до особливого типу "злочинів високих технологій". Більша частина злочинів даного розряду формально можуть оцінюватися як шахрайство, незаконні фінансові операції, обман споживача і т.д.

Для реалізації злочинної діяльності в Інтернет потрібно віртуозне володіння інтернет-технологіями, оскільки здійснення подібних акцій протистоять складні системи захисту електронної інформації. У більшості випадків для підлітків ця діяльність недоступна. До категорії інтернет-злочинів можна з певною натяжкою віднести розповсюдження порнографії, рекламу заборонених послуг (наприклад, проституції), поширення відомостей про виготовлення наркотиків, зброї і т.д. У даному випадку Інтернет проявляє свою роль більше в якості універсального засобу комунікації, ніж арени та інструменту власне протиправної діяльності.

Розслідування інтернет-злочинів вкрай ускладнене. У більшості випадків вони залишаються нерозкритими. З іншого боку, злочинцеві буває досить нелегко скористатися результатами своєї діяльності [17].

висновки

Здійснивши науково-психологічний аналіз теоретичних джерел з проблеми дослідження явища Інтернет-аддикції можна зробити наступні висновки:

Теоретичний аналіз наукової літератури показав, дослідження проблеми психології залежності від Інтернету як поведінкової адикції широко висвітлено здебільшого у зарубіжній літературі у працях таких науковців як М. Шоттон, Д. Грінфілд, Дж. Грохот, К. Янг та ін. У вітчизняній психологічній науці, нажаль, ще недостатньо вивчено та висвітлено цю тему. Серед вітчизняних науковців, що присвятили свої дослідження проблемі Інтернет-залежності, можна назвати А.Є. Войскунського, Л.В. Кулікова, Н.В. Чудову, А.Г. Асмолова, Н.А. Цвєткову, А.В. Цвєткова тощо.

Аддиктивна поведінка - одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій.

За проявами залежності від Інтернету нерідко ховаються інші адикції (патологічні залежності) або психічні відхилення. Страждання людей, які мають межові психологічні стани, може, зокрема, проявитися в ненормальній пристрасті до Інтернету, до онлайнових систем спілкування тощо.

Занурення у віртуальне середовище може бути обумовлено внутрішніми психологічними конфліктами, викликаними, наприклад, проблемами в особистому і сімейному житті. Занурюючись у віртуальну реальність, людина як би захищає себе від якихось проблем, тривоги, комплексів. Віртуальний світ може використовуватися як засіб компенсації невдач. Саме віртуальний світ дає ту волю дій, волю вираження думок, почуттів і емоцій, що у реальному житті найчастіше не завжди можливі.

Список використаних джерел

1. Бабаева Ю.Д., Войскунский А.Е., Смыслова О.В. Интернет: воздействие на личность // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2004. - С. 175–222.

2. Войскунский А.Е. Актуальные проблемы психологии зависимости от Интернета // Психологический журнал. – 2004. - № 1. – С. 90–100.

3. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения). – М.: ИЦ «Академия», 2003. – 288 с.

4. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе: Деструктивное поведение в современном мире. – Новосибирск: Наука, Сиб. отделение, 1990. – 222 с.

5. Куликов Л.В. Психогигиена личности. Вопросы психологической устойчивости и психопрофилактики: Учеб. пособие. – СПб.: Питер, 2004. – 464 с.

6. Леонова Л.Г., Бочкарева Н.Л. Вопросы профилактики аддиктивного поведения в подростковом возрасте // Психология зависимости: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. – Мн.: Харвест, 2004. - С. 449–501.

7. Психиатрический энциклопедический словарь / Й.А. Стоименов, М.Й. Стоименова, П.Й. Коева и др. – К.: МАУП, 2003. – 1200 с.

8. Шапар Б.В. Психологічний тлумачний словник. – Х., 2004. – 640 с.

9. Янг К. Диагноз – Интернет-зависимость // Мир Internet. – 2000. - № 2. – С. 24–29.

10. Белинская Е.Н., Жичкина А.М. Современные исследования виртуальной коммуникации: проблемы, гипотезы, результаты. – М., 2000.

11. Бурова В.В. Социально-психологические аспекты Интернет-зависимости. – М., 2001.

12. Войскунский А.Е. Зависимость от Интернета: актуальная проблема // Мир Интерента. – М., 2000. – №3.

13. Войскунский А.Е. "Психологические исследования феномена Интернет-аддикции. – М., 2000.

14. Войскунский А.Е. Феномен зависимости от Интернета //Гуманитарные исследования в Интернете. – М., 2000.

15. Жичкина А.М. Социально-психологические аспекты обще¬ния в Интернете. – М., 2002.

16. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. – М., 2002. – №3.

17. Церковний А. Аспекти формування Інтернет-залежності // Соціальна психологія. - 2004. - № 5 (7). – C.149-154.

18. Мартынова О.С. Критерии оценки Интернет-зависимости // Психотерапия и консультирование. – М., 2002. – №3. – С. 27 – 30.

19. Мюррей К Интернет-зависимость с точки зрения нарративной психологии // Гуманитарные исследования в Интернете / Под ред. А Е. Войскунского. М. 2000. С.132-140.