130573 (Проблема "важких" підлітків), страница 4
Описание файла
Документ из архива "Проблема "важких" підлітків", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "психология" из , которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "психология" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "130573"
Текст 4 страницы из документа "130573"
Щодо ворожості , то з 8 учнів 1 учень має низький рівень ворожості, 1– нижче середнього, 3 учні мають середній рівень, 2 – вище середнього та 1 учень має високий рівень ворожості.
Таблиця № 3. Відсоткові значення індексу агресивності
Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
Середні Підлітки | 0% | 25% | 62% | 1% | 0% | 1% | 1% |
Старші підлітки | 0% | 0% | 13% | 25% | 25% | 37% | 0 % |
В результаті аналізу показників агресивності виявлено, що у першій групі (середні підлітки) досліджуваних домінуючим виступає рівень агресивності нижче середнього (62%); у другій групі (старші підлітки) виявився високий рівень агресивності (37%). Таким чином, можемо стверджувати, що найбільше проявлення агресивності у підлітків наступає у віці 15-16 років.
Мал. №1 Відсоткові значення індексу агресивності
Таблиця № 4. Відсоткові значення індексу ворожості
Рівні | Дуже низький | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий | Дуже високий |
Середні підлітки | 8% | 41% | 17% | 17% | 8% | 8% | 0% |
Старші підлітки | 0% | 12% | 12% | 36% | 25% | 12% | 0% |
Проаналізувавши показники ворожості, ми отримали такі дані: у першій групі домінує низький рівень ворожості (41%); у другій групі (старші підлітки) найбільш виражений середній рівень ворожості (25%). Таким чином, ми можемо сказати, що у більшій мірі ворожість є вираженою у старшому підлітковому віці, в той час як у середніх підлітків спостерігається низький рівень ворожості.
Мал. №2 Відсотковий розподіл індексу ворожості
Дослідження самооцінки проводилось на вибірці чисельністю 20 осіб учнів 8-9 класів Білашківської ЗОШ І- ІІІ ступенів.
Виявити самооцінку можливо з допомогою психологічного тесту – опитувальника.
В результаті проведеного нами експериментального дослідження самооцінки учнів отримали дані, наведені у таблицях 5-6. Порівнюючи дані, ми можемо зробити висновок, що у старших та середніх підлітків спостерігається занижений тип самооцінки, для наявності відобразили ці дані на діаграмі №3.
Таб.5 Результати дослідження самооцінки у середніх підлітків
№ | П.І.П. | Результат | Вид самооцінки |
1 | Берестяний Є. | 22 | завищена |
2 | Денисюк Д. | 36 | адекватна |
3 | Кошовий Д. | 58 | занижена |
4 | Піліпченко І. | 45 | адекватна |
5 | Холод О. | 32 | адекватна |
6 | Синяк Я. | 11 | завищена |
7 | Побережник Г. | 58 | занижена |
8 | Соловей А. | 87 | занижена |
9 | Папуша О. | 69 | занижена |
10 | Нечитайленко М. | 74 | занижена |
11 | Задвірний В. | 12 | завищена |
12 | Мельник М. | 43 | адекватна |
З досліджень самооцінки спостерігаємо таку картину, з 12 учнів середніх підлітків 5 учнів мають занижену самооцінку, 4 – учні мають адекватну самооцінку, 3 учні мають завищену самооцінку.
Таб.6 Результати дослідження самооцінки у старших підлітків
№ | П.І.П. | Результат | Вид самооцінки |
1 | Панченко А. | 25 | завищена |
2 | Холод А. | 20 | завищена |
3 | Сатанівська Г. | 78 | занижена |
4 | Гарасим М. | 52 | занижена |
5 | Олексієнко О. | 45 | адекватна |
6 | Крутій В. | 56 | занижена |
7 | Макодзеба О. | 78 | занижена |
8 | Акименко С. | 35 | адекватна |
З досліджень самооцінки у старших підлітків, зробимо висновок, що з 8 осіб: 4 учні мають занижену самооцінку, 2 – адекватну, 2 – завищену.
Відсоткові значення дослідження самооцінки
Занижена | Адекватна | Завищена | |
Середні підлітки | 41% | 25% | 34% |
Старші підлітки | 50% | 25% | 25% |
У результаті аналізу показників рівнів самооцінки виявлено, що у середніх підлітків більш вираженою є занижений рівень самооцінки 41%, ці результати спостерігаються і в групі старших підлітків рівень заниженої самооцінки яких складає 50%.
ВИСНОВКИ
Проблема «важких» підлітків є актуальною проблемою для нашого суспільства, яку потрібно вирішувати на соціальному, внутрішньому, психологічному, родинному, педагогічному та інших рівнях. Протиріччя, що мають місце в період демократизації суспільного життя, недоліки сімейного і шкільного виховання, значне скорочення позашкільних закладів призводять до збільшення кількості учнів тих підлітків, чия поведінка виходить за межі освітньо-виховних та морально-правових норм. Усе це зумовлює необхідність корекції важковиховуваності та її науково-педагогічного забезпечення.
Аналіз психолого-педагогічної, соціологічної літератури дав змогу визначити сутність важковиховуваності як соціально-психологічного та педагогічного явища, категорії важковиховуваності, виділити низку поглядів вчених з психології та педагогіки на дану проблему.
У психологічній науці склалися різні концептуальні підходи до пояснення проблеми «важких» підлітків. Вітчизняні учені пов’язують виникнення цієї проблеми з етапами психічного розвитку, віковими кризами і соціальною адаптацією. Розробкою цього питання займалися Л.С. Виготський, І.В. Дубровіна, Л.І. Божович, А.Н. Ельконін М.О.Алємаскін, М.Й.Боришевський, П.П.Блонський, О.П.Краковський, Д.О.Леонтьєв, Н.Ю.Максимова, І.О.Нєвський, В.М.Оржеховська, А.В.Петровський, Л.С.Славіна, В.О.Татенко, В.Е.Чудновський та ін [3].
Вивчення важковиховуваності дозволило виділити такі її різновиди, як відхилення в отриманні початкової освіти, відхилення у поведінці, пов’язані з шкільною дезадаптацією, педагогічною занедбаністю, відхилення у поведінці у зв’язку з соціальним сирітством, соціальною дезадаптацією, а також адиктивною, делінквентною та кримінальною діяльністю.
Важливо відзначити, що схильність до поведінки з відхиленням залежить від наявності певних особистісних якостей особистості підлітка, до яких належать агресивність, тривожність, відсутність або слабкість вольового контролю емоцій, невідповідальність, демонстративність та інші.
У підлітковому віці, який характеризується як складний і кризовий, одним з видів відхилення у поведінці є агресивність. Під агресивною поведінкою ми розуміємо умисне заподіяння шкоди іншій людині.
На основі проведеного нами дослідження агресивності двох груп підлітків,чисельністю 20 осіб, ми можемо зробити висновок, що агресивність середніх підлітків, тобто першої групи , спостерігається нижче середнього рівня агресивності (62%); у другій групі (старші підлітки) виявився високий рівень агресивності (37%). Таким чином, можемо стверджувати, що найбільше проявлення агресивності у підлітків наступає у віці 15-16 років. Щодо виявлення ворожості, ми можемо казати, що у більшій мірі ворожість є вираженою у старшому підлітковому віці, в той час як у середніх підлітків спостерігається низький рівень ворожості.
Якщо ж робити висновок з досліджень самооцінки, важливо відзначити такий факт, що у старших 50% та середніх підлітків 41% спостерігається занижений тип самооцінки, але також були діти з високим і низьким рівнем самооцінки.
Таким чином, така найважливіша властивість особистості як самооцінка, формуючись у підлітковому віці, розвивається відповідно до внутрішніх властивостей особистості і її сфер соціалізації, опосередкуючи відношення людей до індивідума й одночасно будучи наслідком їхніх відносин до даної особистості [11]
Проведене нами дослідження має практичне значення, оскільки узагальнення теоретичних підходів до пояснень проблеми агресивності та самооцінки підлітків може стати в нагоді для забезпечення практичної психології освіти і бути використаними у роботі з підлітками схильними до девіантної або асоціальної поведінки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
-
Анастази А. Психологическое тестирование. Т.1. - М.: Педагогика, 1982.
-
Беличева С.А. Сложный мир подростка/ С.А. Беличева. – М.: Наука, 2004. – 217 с.
-
Бєляєва О. Виховання відповідальної поведінки у сучасних підлітків\\Психолог.-2010. - №5. – С.28-31.
-
Блонский П.П. Избранные педагогические и психологические сочинения: В 2 т. / Сост. М.Г. Данильченко, А.А. Никольская. – М.: Педагогика, 1979. – Т. 1. – 304 с.
-
Бондарчук О.І. Психологія сім’ї/ О.І. Бондарчук. – К.: МАУП, 2001. – 96 с.
-
Вчителі та батьки про психологію підлітка / під ред. Г.Г.Аракелова. - М., 1990 р.
-
Гурлєва Т.С. Причини виникнення і перспективи попередження підліткової важковиховуваності\\ Психолог.-2007.- №9. – С.6-10.
-
Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи „за”/ Т.С. Гурлєва// Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – №9. – С. 64-68.
-
Дейниченко Л.М. Дослідження психологічних особливостей дітей «групи ризику».”
-
Зубченко М. Запрошуємо до діалогу: Посіб. для підлітків 11-14 рр. / АПН України; Науково-методичний центр середньої освіти; Всеукраїнська благодійна організація - К.: Богдана, 2003. - 127 с.
-
Кле М. Психология подростка. - М., 1989.
-
Коваленко А.Б., Корнєв М.Н.Соціальна психологія:Підручник. – К.,2006.-400с.
-
Комісарова О. Проблеми підлітків: Шляхи розв’язання\\Психолог.-2009.- №15-16.- С.46-52.
-
Максимова Н.Ю., К.Л. Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Патопсихологія підліткового віку.-Главник,2008.-с.192
-
Оржехівська В.М. Педагогічна профілактика девіантної поведінки неповнолітніх/ В.М. Оржехівська. – К.: Знання, 2000. – 264 с.
-
Оржеховська В.М. Основні педагогічні проблеми виховання учнів у сучасний період розвитку суспільства: Управління процесом виховання // Позакласний час. - 2004.- №23-24. - С.5-18.
-
Пересунчак О. «Важкі» діти та їх поведінка\\ Психолог.- 2006, №9. – С.8-11.
-
Супрун М., Перепечина Н. Девіантна поведінка дітей і підлітків: соціально- психологічний аспект\\ Соціальна психологія.- 2009, №2.- С.178-185.
-
Трудный подросток: причины и следствия – под ред. Татенко – К. «Радянська школа», 1985
-
Тушина О. Превентивне виховання // Психолог. - 2002.- 2. - С.10-13.
-
Уильям Глассер – Школы без неудачников – М., 1991, «Прогресс»
-
Чернышевский Н.Г. Избранные педагогические сочинения. – М.: Педагогика, 1983. – 335 с.
ДОДАТКИ