130301 (Особливості розвитку емоційно-комунікативної діяльності у дітей старшого дошкільного віку із затримкою психічного розвитку), страница 4

Оскiльки навчання i виховання у дошкiльному вiцi носить цiлiсний характер, адже освiтнi програми включають в себе i змiст житгя дитини, то дiагностування не може спиратися тiльки на виявлення емоційно-комунікативних умiнь i навичок взаємодій з оточенням. Для дошкiльника важливим є не тiльки, яким обсягом знань вiн володiє, а i яким способом вони були засвоєнi i якi особистiснi якостi при цьому були виявленi чи сформованi. Просування у розвитковi розглядаємо як iнтегрований результат запровадження методики активiзації емоційно-комунікативної дiяльностi, що характеризується показниками i рiвнями їх виявлення у поведінці. Тому вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку органiзацiї корекцiйно-педагогiчної роботи на основі методики активізації емоційно-комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку в умовах ДНЗ № 41,, Гніздечко" м. Полтави, за допомогою визначених критеріїв i показників та за розробленою методикою проведення емоційно-комунікативного діагностування [7].

Метою формувального експерименту було практичне підтвердження ефективності методики активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дітей із затримкою психічного розвитку в умовах дошкiлъного закладу. У своєму розвитку вона реалізує нову фiлософiю освiти, зокрема, парадигму виховання i навчання, яка забезпечується суб’єкт-суб’єктними вiдносинами дiтей, педагогiв та батькiв. Практика засвiдчує, що при цьому рiвнi вiдносин присутня глибока особистiсна увага до фiзичного здоров’я, повага один до одного, що забезпечують соцiальний комфорт, атмосферу взаєморозумiння.

Таким чином, методику активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дітей із затримкою психічного розвитку розглядаємо як сукупнiсть дiй спрямованих не тільки на формування емоційно-комунікативних якостей, а i особистiсно-соцiальних знань, умінь i навичок з урахуванням вікових та iндивiдуальних особливостей кожного.

Оскiльки, соцiальний розвиток дитини - це перетворення iндивiда на соцiальну істоту шляхом залучення його до взаємодії з середовищем та оточуючими засобами спiлкування, то з позицiй особистiсно-орiєнтованого пiдходу й у вiдповiдностi з вимогами суспiльства, емоційно-комунікативна корекцiя розглядається як складна дiяльнiсть, що забезпечує особистiсне становлення дитини, її соцiальну компетентнiсть та емоційно-комунікативну сферу.

Оцiнити ефективнiсть i резулътативнiсть розробленої методики активiзацiї емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей iз затримкою психiчного розвитку, як одного з основних засобів психолого-педагогічної корекцї можна тiльки через грунтовну педагогiчну дiагностику емоційно-комунікативного розвитку. Тому по завершеннi формуючого експерименту нами був підведений підсумок. Було перевiрено її доцiльнiсть i визначено її ефективнiсть. Обробленi й узагальненi данi дiагностування мали результати, поданi у таблицi.

Результати сформованостi рiвня емоційно-комунікативної сфери у

дiтей ЗПР в ДНЗ № 41 „Гніздечко” м. Полтави

за даними 2006-2007 навчального року

Порiвнюючи данi, ми виявили покращення емоційної та комунікативної сфер у експериментальнiй групi на 42%, а також - на 86%, це проявляється у підвищенні емоційного стану, дiти бiльше почали налагоджувати комунікативні зв’язки з однолітками та оточуючими. Вiдмiчаються деякi покращення активного спілкування між дітьми. Діти доповнюють зміст висловлювань та думок з емоційною виразністю. Спостерiгаємо змiни у емоційно-комунікативних процесах: дiти краще розрiзняють емоційні прояви поведінки, диференцiюють емоції. На заняттях з образотворчої дiялъностi спостерiгаються покращення в яскравості та виразності образів, малюнків.

Отримані результати після проведеного формувального етапу експерименту підтвердили, що діти експериментальної групи мають покращення рiвня емоційно-комунікативної компетенцiї в результатi застосування розробленої експериментальної методики. У діти контрольної групи не відбулися покращення емоційно-комунікативного розвитку. Таким чином, розроблену методика активізації емоційно-комунікативного розвитку є ефективною i доцiльною для використання в процесі корекційних занять iз дiтьми дошкiльного вiку із затримкою психiчного розвитку.

Отже, проведений педагогiчний експеримент дає пiдстави стверджувати, що використання методики активізації емоційно-комунікативноі дiяльностi в процесі корекцiйної з дiтьми дошкiльного вiку iз затримкою психiчного розвитку є доцiльною. Дiти досягли позитивних змін у емоційно-комунікативному розвитку в результатi проведеної роботи умовах дошкiльного закладу № 41, що сприяє цiлісному розвитку особистостi дитини iз затримкою психiчного розвитку та набуття нею емоційно-комунікативної компетентностi. Вiдтак, вважаємо методику активiзацiї емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей дошкiлъного вiку iз затримкою психічного розвитку ефективною, а завдання роботи виконаними.

Висновок

Під час дослідження нами:

1. Здійснено історико-педагогічний аналіз і синтез вивчення емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку, а також особливості емоційного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.

2. Визначено критерії і показники емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Розроблено методику діагностики емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку.

3. З’ясовано стан емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку та визначені його особливості.

4. Розроблено методику активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей дошкiльного вiку iз затримкою психiчного розвитку. Позитивні зміни у емоційно-комунікативному розвитку підтвердили її доцільність та ефективність використання у корекційній роботі.

Література

1. Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития / Под ред.К.С. Лебединской. М., 1982. - 186 с.

2. Белокольская Н.Л. Психологическая диагностика личности детей с задержкой психического развития. М., 1999. - 120 с.

3. Бондаренко Т. Особливості логопедичної роботи з дітьми із ЗПР // Наукові здобутки студентів і магістрантів псих. - пед. факультету - школі XXI ип. Полтава: ПДПУ, 2002, - ип. .2. - 190 с.

4. Борякова Н.Ю. Ступеньки развития. Ранняя диагностика и коррекция задержки психического развития у детей. Учебно-методическое пособие. - М.: Гном-Пресс, 2002. - 52 с.

5. Винникова Е.А., Слепович Е.С. О психологических механизмах становления морального поведения у детей с задержкой психического развития // Дефектология, 1999, №1. - С.18-24.

6. Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии.2-е изд. Испр. И доп. - М., 1973. - 246 с.

7. Демьянов Ю.Г. Психопатология детского возраста. Лекции. Л., 1988. - 280 с.

8. Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. М., 1984. - 186 с.

9. Дмитриева Е.Е. Особенности формирования коммуникативной деятельности у шестилетних детей с задержкой психического развития // Шестилетние дети: проблемы и исследования / Под ред. У.В. Ульенковой, Н.А. Цыпиной, Е.Е. Дмитриевой и др.Н. Новгород, 1993. - 220 с.

10. Дунаева З.М., Ростягайлова Л.И. К вопросу об организации медико-психолого-педагогической помощи детям раннего возраста с отклонениями в развитии // Дефектология, - 2003, - №4. -С.12-27.

11. Жаренкова Г.И. Действия детей с задержкой психического развития по образцу и словесной инструкции // Дефектология, - 1992, - №4. -С.27-29.

12. Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление задержки психического развития у дошкольников. М.: Просвещение, 1973. - 288 с.

13. Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. Принцип развития в психологии. М., 1978. - 456 с.

14. Защиринская О.В. Коммуникативные качества личности в контексте социализации детей с задержкой психического развития // Историческая психология и ментальность. Детство. Семья. Быт / Под ред. О.В. Защиринской. СПб., 2001. - 252 с.

15. Ілляшенко Т. Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук. - метод. Зб. - К., 2000. - 164 с.

16. Ілляшенко Т. Чого та як треба навчати дітей із ЗПР // Дефектологія. - 1998. - №2. - С.24-30.

17. Катаева Я.Я., Стребелева С.А. Дидактические игры в обучение дошкольников с отклонениями в развитии: Пособие для учителя. - М., 2001. - 220 с.

18. Кузнецова Я.В. Дети с задержкой психического развития // Специальная дошкольная педагогика и психология. Сборник программ нормативных курсов для вузов / Под ред.В.И. Селиверстова. - М., 2001. - 180 с.

19. Кулик В.И. Діагноз ЗПР // Журнал для батьків. - 2001. - №3-4. - С.9-13.

20. Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. - Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. - 269 с.

21. Лубовский В.И., Кузнецова Л.В. Психологические проблемы задержки психического развития // Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. - М., 1984. - 286 с.

22. Марковская И.Ф. Задержка психического развития. Клиническая и нейропсихологическая диагностика. - М., 1993. - 288 с.

23. Марченко Т. Передумови навчання творчого зв’язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку // Дефектологія. - 2001. - №2. - С.21-23.

24. Мастюкова Е.Н. Лечебная педагогика. Ранний и дошкольный возраст. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 348 с.

25. Никашена Н.А. Педагогическая характеристика детей с задержкой психического развития. Основные направления коррекционной работы // Обучение детей с задержкой психического развития: Пособие для учителей / Под ред. В.И. Лубовского, 1994. - 289 с.

26. Обухівська А.Г. З історії діагностики відхилень у розумовому розвитку дітей // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №7. - С.15-17.

27. Осипчук Н. Нестандартні діти // Сільська школа. - 2002. - №21. - С. 20-22.

28. Павлий Т.М. Некоторые подходы к изучению и коррекции эмоциональной сферы детей и задержкой психического развития // Дефектология, - 2000, №4. - С.18-19.

29. Пускаева Т.Д. Об изучении специфики структуры познавательной деятельности детей с задержкой психического развития // Дефектология. - 1980., - №3 - С.8-10.

30. Пиколева Н. Логопедические игры для дошкольников // Розкажіть онуку. - 2001. - №40. С.3-4.

31. Слепович Е.С. Игровая деятельность дошкольников с задержкой психического развития. М., 1990. - 196 с.

32. Тарасюк С. Внутрішні чинники соціально-комунікативної активності дітей із затримкою психічного розвитку // Дефектологія. - 2001. - №2. С.14-17.

33. Тарасюк С. Соціально-комунікативна активність як чинник корекції ЗПР // Дефектологія. - 1999. - №3. -С.18-20.

34. Тростинська В. Особливий підхід, особлива увага // Дошкільне виховання. - 2002. - №6. -С.21-22.

35. Тур Р. Шляхи допомоги дітям із затримкою психічного розвитку // Психолог: Додат. до газ. “Шкільний світ". - 2003. - №20. - С.8.

36. Ульенковой У.В. Шестилетние дети с ЗПР. - М.: Педагогика, 1990. - 282 с.

37. Шамарина С. Формирование познавательной деятельности младших школьников с задержкой психического развития. Уроки русского языка // Начальная школа. 2003. - №8. -С. 67-72.