Таблиця 2.5 Результати тесту на оцінку рівня товариськості Ряховського

Проаналізувавши дані таблиці 2.5, ми можемо сказати, що у 18 (1, 3-6,8,9,11-13,15,16,18-20,23, 26) досліджуваних високий рівень товариськості (0-13 балів), у 8 (2,7,10,14,17,21,22,25) - середній рівень (14-24 бала) і у жодного з досліджуваних нема низького рівня.

2.3 Інтерпретація результатів дослідження

1. Тест на оцінку рівня товариськості Ряховського.

За даними таблиці 2.6 можна зробити висновок, що високий рівень товариськості у 69.23 % досліджуваних (18 осіб), середній у 30.77 % (8 осіб), а низький рівень – відсутній.

Таблиця 2.6 Кількісні показники тесту на оцінку рівня товариськості

2.Тест на оцінку рівня конфліктності.

За даними таблиці 2.7 можна констатувати, що високий рівень конфліктності у 11.54 % досліджуваних (3 особи), середній у 69.23 % (18 осіб), а низький рівень – у 19.23 % (5 осіб)

Таблиця 2.7 Кількісні показники тесту на оцінку рівня конфліктності

3.Тест описання поведінки К. Томаса (адаптація Грішиної).

Всім досліджуваним в якійсь мірі притаманна та чи інша стратегія в конфліктній ситуації.

Кількісні відношення показників типів стратегій поведінки в конфлікті представлена в таблиці 2.8. Проаналізувавши яку, робимо висновок, що із п’яти виділених стратегій поведінки в конфліктній ситуації серед досліджуваних виділяється як найпоширеніший тип компроміс 34.6 % (9 осіб), суперництву віддають перевагу 26.9% (7 досліджуваних), пристосуванню -23.2% (6 осіб), співпраці – 11.5; (3 особи), уникнення – 3.8% (1 особа).

Таблиця 2.8 Кількісні показники типів стратегій поведінки в конфлікті

4. Тест на визначення інтегральних форм комунікативної агресивності В. В. Бойко.

Кількісні відношення рівнів комунікативної агресії представлені в таблиці 2.9. За даними таблиці, ми можемо спостерігати, що низький рівень показали 26.92 % досліджуваних (7 осіб), середній – 61.54 % (16 осіб), високий – 11.54 % (3 особи).

Таблиця 2.9 Кількісні відношення рівнів комунікативної агресії

Дослідження, що було проведено, констатує той факт, що у більшості підлітків рівень товариськості високий, а низький рівень відсутній у учасників дослідження. Це нам ще раз показує, що ведучий вид діяльності підлітків – міжособистісне спілкування. Рівень конфліктності переважає середній, але є і такі досліджувані, що показали як низький, так і високий рівень. При цьому і рівень агресивності переважно середній (але також є і невисокий і підвищений). Далі проаналізуємо стратегії поведінки в конфліктній ситуації. Всі досліджувані надають перевагу поєднанню стратегій, бо в тій чи іншій ситуації обирають одну із запропонованих стратегій, але, як показало дослідження, все ж частіше використовується така стратегія як компроміс, а рідше за все – уникнення і співпраця, а суперництво і пристосування обрала середня кількість досліджуваних.

Висновки

Кожний вік є важливим для розвитку людини (як фізичного, так і психічного). Але, все ж таки, підлітковий вік займає особливе місце у віковій психології. Цей період є найскладнішим з усіх дитячих періодів, він являє собою період становлення особистості, саме в цей період відбувається той важливий для кожного з нас момент – перехід від дитячого віку до дорослого. Ведучим видом діяльності виступає міжособистісне спілкування. У підлітковому віці всі сторони розвитку піддаються якісним змінам, утворюються і формуються нові психічні новоутворення, закладаються основи свідомої поведінки, формуються соціальні установки.

Взагалі, якщо казати про спілкування, то це – складний процес взаємодії між людьми, що полягає в обміні інформацією, а також в сприйнятті і розумінні партнерами один одного.

Структура спілкування - три взаємопов’язані сторіни: комунікативна, інтерактивна і перцептивна.

Комунікативна сторона спілкування полягає в обміні інформацією між індивідами, що спілкуються. Інтерактивна сторона полягає в організації взаємодії між індивідами під час спілкування (обмін діями). Перцептивна сторона спілкування означає процес сприйняття і пізнання один одного партнерами зі спілкування і встановлення на цій основі взаєморозуміння.

Також спілкування має декілька видів: воно поділяється за змістом, метою спілкування і засобами.

Виділяють соціальні та психологічні функції спілкування.