116458 (Дидактичний проект підготовки фахівця "економіст" з поглибленою розробкою технологій навчання по темі: "Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей"), страница 3

При засвоєнні навчального матеріалу враховуємо три рівні, які обумовлюються складністю матеріалу теми та загальною успішністю групи, яка складає досить високий рівень засвоєння матеріалу з дисциплін.

Постановка оперативних цілей вивчення теми і вибір відповідних їм еталонів дій учнів представлені у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1. Постановка оперативних цілей вивчення теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»

Оперативна мета навчання – формування знань, умінь та навичок у проведенні аналізу структури основних фондів, характеристики руху основних фондів, ефективності їх використання, темпів росту та приросту, динаміки.

2.2 Проектування дидактичних матеріалів по темі «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»

До дидактичних матеріалів відносять: план викладу теми, текст і контурний конспект по темі.

Етапами розробки плану викладу теми є:

– вибір необхідних змістовних елементів по темі і встановлення типу існуючих між ними взаємозв'язків;

-·вибір послідовності викладу змістовних елементів і формулювання заголовків, які об'єднують ці змістовні елементи за однорідними ознаками;

-·вибір рівня складності плану.

План викладу теми може бути дедуктивним і індуктивним. Перехід від загальних положень до конкретних понять характерно для дедуктивного плану. Зворотний перехід реалізується в індуктивному плані.

На вибір типу плану впливають:

– особливості сприйняття, розуміння, запам'ятовування тими, хто навчається, нової інформації;

– рівень сформованості базових знань;

– рівень фахівців, що формується (вимога розвитку оперативності мислення реалізується шляхом вибору індуктивного плану, а дедуктивного – навпаки).

В результаті виявлення змістовних елементів по темі і встановлення їх взаємозв'язків утворюється логіко-структурна схема викладу навчального матеріалу.

Логіко-структурна схема, забезпечуючи уявлення про різноманіття змістовних елементів по темі, їх ролі і значенні в темі, дозволяє на наступному етапі вибрати послідовність їх вивчення і, тим самим, зробити другий крок на шляху конструювання такого дидактичного матеріалу, як план.

Ще одним питанням, що вирішується при конструюванні плану викладу теми, є ступінь його складності. На її вибір впливають:

– особливості сприйняття і розуміння тими, хто навчається, нової інформації;

– рівень підготовки учнів;

– цільове призначення тексту.

План викладу теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»

1. Основні фонди.

1.1. Визначення поняття «основні фонди».

1.2. Класифікація основних фондів.

1.2.1. Основні засоби.

1.2.2. Інші необоротні матеріальні активи.

1.3. Показники ефективності використання ОФ.

1.4. Показники руху ОФ.

2. Виробнича потужність.

2.1. Визначення поняття «виробнича потужність».

2.2. Показники динаміки виробничої потужності.

Детально представлений матеріал в послідовності, визначеною планом є контурний конспект. За способом представлення інформації конспекти діляться на плани-конспекти і конспекти-схеми.

У контурному конспекті повинні міститися тільки ключові положення нової основної інформації, виражені за допомогою таблиць, графіків, абревіатури, різного роду позначень, акцентів. План-конспект стисло представляє зміст кожного з пунктів плану

Конспект-схема – це ієрархія понять теми, впорядкованих згідно плану і доповнених основними відомостями.

Контурний конспект теми «Аналіз використання основних фондів та виробничих потужностей»

1.1. Основні фонди – матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

1.2. Основні фонди класифікуються за такими групами:

І. Основні засоби

• земельні ділянки;

• капітальні витрати на поліпшення земель;

• будинки, споруди та передавальні пристрої;

• машини та обладнання;

• транспортні засоби;

• інструмента, прилади, інвентар (меблі);

• робоча і продуктивна худоба;

• багаторічні насадження;

• інші основні засоби.

ІІ. Інші необоротні матеріальні активи

• бібліотечні фонди;

• малоцінні необоротні матеріальні активи;

• тимчасові (нетитульні) споруди;

• природні ресурсі;

• інвентарна тара;

• предмета прокату;

• тощо.

1.3. Показники ефективності використання основних фондів. Узагальнюючими показниками, що характеризують використання основних фондів є показник фондовіддачі (Фв) і зворотний йому показник – фондомісткість (Фм), який характеризує скільки фондів затрачається на 1 грошову одиницю продукції.

Фондовіддача прямо пропорційна продуктивності праці (ПП) і обернено пропорційна фондоозброєності праці (ФО), яка означає скільки доводиться основних фондів на кожного робітника підприємства.

Фв = випуск продукції / основні фонди

Фм = основні фонди / випуск продукції

Фоз = ОФ / чисельність персоналу

Фр = прибуток / ОФ

Найбільший економічний ефект досягається тоді, коли продуктивність праці зростає швидше за її фондоозброєність.

1.4. Важливе значення для загальної характеристики руху основних фондів мають відповідні коефіцієнти.

2.1. Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції в номенклатурі й асортименті, при повному; використанні устаткування і виробничих площ з урахуванням запланований (заходів щодо впровадження передової техніки і технології, поліпшення організації виробництва і праці.