116092 (Використання народного фольклору у загальноосвітній школі), страница 8
Описание файла
Документ из архива "Використання народного фольклору у загальноосвітній школі", который расположен в категории "". Всё это находится в предмете "педагогика" из 6 семестр, которые можно найти в файловом архиве . Не смотря на прямую связь этого архива с , его также можно найти и в других разделах. Архив можно найти в разделе "курсовые/домашние работы", в предмете "педагогика" в общих файлах.
Онлайн просмотр документа "116092"
Текст 8 страницы из документа "116092"
10 чол. – 100%
6 чол. - Х
х = 60 %
Діти з середнім рівнем знань:
10 чол. – 100%
4 чол. - Х
х = 40 %
В результаті контрольного експерименту в експериментальній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:
високий рівень – 60%;
середній рівень – 40%.
За результатами контрольного дослідження складено таблицю успішності дітей контрольної групи:
№ п/п | Імена дітей | 1 завдання | 2 завдання | 3 завдання | Рівень | |||||||||||||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 1 | 2 | 3 | 4 | 1 | 2 | 3 | 4 | |||||||||
1 | Таїсія Л. | + | + | + | - | - | + | + | - | - | - | - | + | - | - | + | - | + | - | 8 – С | ||||||
2 | Іван Р. | + | - | - | + | + | - | + | - | + | + | - | + | - | - | + | + | + | + | 11 – В | ||||||
3 | Оксана З. | - | + | + | - | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | + | 16 – В | ||||||
4 | Тетяна П. | - | - | - | + | - | + | - | + | - | + | - | + | - | - | - | + | + | + | 8 – С | ||||||
5 | Олександр Л. | - | - | + | + | - | - | + | - | + | + | + | - | + | - | - | - | + | + | 9 – С | ||||||
6 | Петро З. | + | - | + | - | + | - | + | - | + | + | + | - | - | + | - | + | + | + | 11 – В | ||||||
7 | Оля Б. | - | + | - | + | - | - | - | - | + | + | + | - | - | + | - | + | - | + | 8 – С | ||||||
8 | Марта М. | - | + | - | - | + | + | - | + | + | + | - | - | + | + | - | - | + | - | 9 – С | ||||||
9 | Марія П. | + | + | - | + | - | + | + | + | + | + | - | + | + | - | - | - | + | + | 12 – В | ||||||
10 | Ганна Н. | + | - | - | - | + | - | - | + | + | - | - | + | - | - | - | - | - | - | 5 – Н |
Діти з високим рівнем знань:
10 чол. – 100%
4 чол. - Х
х = 40 %
Діти з середнім рівнем знань:
10 чол. – 100%
5 чол. - Х
х = 50 %
Діти з низьким рівнем знань:
10 чол. – 100%
1 чол. - Х
х = 10 %
В результаті контрольного дослідження в контрольній групі виявлено, що рівень знань дітей складає:
високий рівень – 40%;
середній рівень – 50%;
низький рівень – 10%.
В результаті контрольного експерименту що проводився в експериментальній та контрольній групах можна скласти порівняльну таблицю знань учнів:
№ | Назва групи | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
1. | Експериментальна група | 60% | 40% | - |
2. | Контрольна група | 40% | 50% | 10% |
За результатами контрольного експерименту можна скласти загальну діаграму:
Високий рівень –
50 %
Середній рівень –
45 %
Низький рівень –
5 %
Висновки після експерименту:
Отже, за результатами контрольного експерименту, який був проведений в експериментальній та контрольній групах, можна визначити, що завдяки проведенню в експериментальній групі новітніх форм роботи у вигляді формуючого експерименту вдалося значно підвищити рівень знань дітей з українських народних свят, традицій, звичаїв, обрядів. Учні стали виявляти незвичайну зацікавленість до української народної культури, пісенної, обрядової, до народних традиційних свят.
ВИСНОВКИ
Висновком експериментальної роботи можна вважати те, що в шкільній програмі дуже мало часу відведено на вивчення таких питань, як національна свідомість та самовизначення підростаючого покоління.
За результатами експериментів можна стверджувати, що учні мають недостатній рівень знань про народну музичну творчість, народні традицій та звичаї.
На мою думку треба більше приділяти уваги вивченню українського фольклору, як однієї з головних складових історії рідної землі. До шкільної програми треба ввести такий предмет, як народознавство. На протязі цих занять треба проводити теоретичну та практичну роботу. Для запису народних пісень, звичаїв, традицій та обрядів треба завести зошит «Юний фольклорист», у якому учні будуть занотовувати найбільш цікаві моменти з фольклорного життя, та ділитися цікавою інформацією один з одним. Це сприяє тісному співробітництву в шкільному колективі, баченню себе невід'ємною частиною оточення. Публічні виступи та концертне інсценування можна проводити на уроках музики чи в позаурочний час з допомогою вчителя музики. Це сприяє розвитку творчих здібностей, інтелектуальному розвитку та розвитку індивідуальних особливостей і талантів конкретних дітей.
Для підтвердження гіпотези була проведена дослідницько-експериментальна робота. Для проведення експериментальної роботи було виділено дві групи учнів: експериментальна група – 10 дітей та контрольна група – 10 дітей. Була проведена діагностика знань у формі трьох завдань. Перше завдання: бесіда про народну музичну творчість, друге завдання: „Вгадай жанр пісні”, третє завдання: інсценування зимових обрядових пісень.
Констатуючий експеримент показав, що рівень знань учнями українських народних традицій в експериментальній групі складає: високий – 30%, середній – 50%, низький – 20%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.
В експериментальній групі я провела додаткову роботу у вигляді новітніх форм роботи, таких як дидактична гра, музична естафета, концерт, музичні вечори, конкурс «Кращий фольклорист». Після цього був проведений контрольний експеримент у двох групах і результат показав, що там, де застосовувались новітні форми роботи (в експериментальній групі), знання учнів складали більш високий рівень. Результати контрольного експерименту в експериментальній групі: високий рівень – 60%, середній – 40%; в контрольній групі: високий – 40%, середній – 50%, низький – 10%.
Значення першої та другої частини експериментальної роботи полягає в перевірці знань учнів про народну музичну творчість, народні традиції, звичаї, календарно-обрядові свята як невід'ємної складової культурного, естетичного та музичного розвитку дітей. Виявлення впливу, що сприяє на формування знань про народну музичну творчість та взагалі, на формування національної свідомості школярів.